Фахівцями Управління Держпраці у Хмельницькій області, за участі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на базі Городоцької гімназії (м. Городок) проведено інформаційно-консультативний семінар з питань порядку і умов надання щорічних відпусток та атестації робочих місць за умовами праці.
У ході семінару зазначено, що відповідно до ст. 79 Кодексу Законів про Працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відмічено, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Відповідно до ч. 4 ст. 83 КЗпП України, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Також роз'яснено, що під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору (п. 1 ст. 29 КЗпП, ст. 5 і 7 Закону України «Про охорону праці»). Для виконання цих вимог необхідно провести цілий комплекс досліджень, установити наявність чи відсутність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, включити до колективного договору перелік пільг за роботу в шкідливих умовах. Такі дослідження провадяться в рамках атестації робочих місць за умовами праці.
Звернуто увагу присутніх, що атестація робочих місць здійснюється відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі Порядок), затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених спільною постановою Міністерства праці і Міністерства охорони здоров'я України від 01.09.1992 року №41. Відповідно до пункту 4 Порядку, періодичність проведення атестації робочих місць визначається в колективному договорі підприємства, але атестація має проводитись не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
На завершення семінару розглянуто заходи щодо профілактики виробничого травматизму, зокрема щодо навчання з питань охорони праці в навчальних закладах. Окремо наголошено на дотриманні нормативних актів з охорони праці при розробці інструкцій.
До списку новинВпередНазад