Зміна № 2 до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» чинна з 1 вересня 2022 року. Її затверджено наказом Мінрегіону від 30 грудня 2021 року № 366 та наказами від 31 січня 2022 року № 22, від 8 квітня 2022 року № 62 і від 16 травня 2022 року № 72. Документ на вісімнадцяти сторінках, і головне в ньому — інформаційне моделювання будівель уперше проведено через усю норму, а не згадано в одному пункті.
Нижче — що саме змінилося, по розділах і додатках, із цитатами.
Терміни: норма взяла словник з ISO 19650
Розділ 3 переписано так, що чотири BIM-терміни норма більше не визначає сама, а бере з ДСТУ щодо будівельного інформаційного моделювання. У тексті він позначений як [18].
Дослівно: «У цих нормах використано терміни, встановлені в … [18]: актив, життєвий цикл, будівельне інформаційне моделювання, інформаційна модель активу, інформаційна модель проекту, інформаційний контейнер».
Окремо переписано визначення проєктних робіт. Пункт 3.19 тепер звучить так: «Роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво (в тому числі, у разі необхідності, інформаційної моделі об'єкта будівництва)». Тобто модель стала частиною самого поняття, а не додатковою послугою.
До переліку передпроєктних робіт додано ще один рядок: «збір даних та створення цифрової інформаційної моделі існуючого об'єкта на базі даних інженерно-геодезичних вишукувань, обстеження конструкцій та інженерних систем чи обробки існуючої документації».
Загальні положення: де саме дозволено
Пункт 4.1 у новій редакції говорить прямо: «При розробленні проектної документації може застосовуватися будівельне інформаційне моделювання. Вимоги до складу, змісту та обміну інформацією при використанні процесів будівельного інформаційного моделювання у проектуванні визначаються у завданні на проектування відповідно до [18]».
Два висновки з одного пункту. Перший — BIM не обов'язковий. Другий — якщо його застосовують, вимоги до нього задає замовник у завданні, а не проєктувальник на власний розсуд.
Пункт 4.2 додає до цього оформлення: «При розробленні проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання у завданні на проектування може бути зазначено особливості її оформлення із обов'язковим їх викладенням у пояснювальній записці».
Вихідні дані: замовник може дати хмару точок
Додаток А — перелік вихідних даних, які надає замовник. Після пункту 1 з'явився новий пункт 1а:
«Цифрова модель місцевості, інформаційна модель будівельного активу (включаючи хмари точок сканування, що складається з множини точок в узгодженій системі координат у вигляді інформаційного контейнера, що характеризує поверхні будівельного активу)».
Каркасна модель із розрахунковими вузлами. Норма з 2022 року називає такі матеріали інформаційною моделлю, а не «додатковими файлами до проєкту».
Для реконструкції та капітального ремонту додаток А тепер вимагає ще й «актуальні інформаційні моделі (за наявності)», а окремим новим пунктом — «повнофункціональну цифрову тривимірну інформаційну модель проектування об'єкта 3D з усіма існуючими інженерними мережами (за наявності)».
Завдання на проєктування: що має бути описано
Додаток Б — перелік основних даних і вимог завдання на проєктування. До пункту 15 додано новий перелік 7, і він найпрактичніший у всій зміні:
«опису процедур обміну інформацією між учасниками проектування та будівництва, технології її створення; складу та змісту вимог щодо інформаційних моделей проекту та правил інформаційного моделювання».
Також переписано перелік 4: демонстраційні матеріали, макети та креслення інтер'єрів тепер виконуються «на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проектування об'єкта 3D (за необхідності)».
Склад стадій: що додалося в додатки
Додаток Г описує ескізний проєкт. Пункт Г.2 викладено в новій редакції: «Основні креслення та відповідні креслення в електронному вигляді на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проектування об'єкта 3D (за необхідності)». До переліку креслень додано два пункти:
«Інформаційна модель місцевості (за необхідності), хмара точок сканування (за наявності)»;
«Інформаційна модель об'єкта будівництва (за необхідності)».
Пояснювальна частина ЕП теж виросла: до неї додано розрахунок щільності населення за ДБН Б.2.2-12, пожежну безпеку та основні положення з організації будівництва, а розрахунок класу наслідків перепривʼязано з ДСТУ-Н Б В.1.2-16 на ДСТУ 8855.
Плани поверхів лишаються в переліку креслень усіх стадій. Змінилося те, звідки вони беруться: норма допускає їх отримання з моделі.
Робоча документація
Розділ 9 зачепило двічі. Пункт 9.3: «Обсяг та деталізація робочих креслень та інформаційних моделей проекту (за наявності) мають бути доведені до кількості та рівня, достатніх для виконання будівництва».
Пункт 9.7 — про деталювальні креслення металевих конструкцій. Тепер КМД розробляють «на підставі креслень конструкцій металевих (КМ) чи інформаційних моделей проекту (за наявності)». Модель отримала той самий статус підстави, що й креслення.
Що з цього випливає на практиці
Питання | Відповідь за нормою |
|---|---|
BIM обов'язковий? | Ні. «Може застосовуватися» (п. 4.1) |
Хто задає вимоги до моделі? | Замовник у завданні на проєктування, відповідно до [18] |
Чи може замовник дати модель як вихідні дані? | Так, додаток А п. 1а — включно з хмарою точок |
Чи замінює модель креслення? | Ні. Вона стоїть поруч із ними в переліку |
Де це описується в документації? | Особливості оформлення — обов'язково в пояснювальній записці (п. 4.2) |
Найпомітніша деталь — навіть ключові слова самої норми переписано. Тепер серед них «будівельне інформаційне моделювання» та «цифрова тривимірна інформаційна модель проектування об'єкта 3D». Для документа, який визначає склад проєктної документації в країні, це не косметика.
І практичне застереження для тих, хто працює з нормою. Базовий текст ДБН 2014 року лежить у відкритому доступі окремим файлом, а зміни виходять окремими документами й у базовий текст не вклеюються. Перевірити редакцію просто: якщо кошторисна документація прив'язана до ДСТУ Б Д.1.1-1, а клас наслідків — до ДСТУ-Н Б В.1.2-16, перед вами текст до вересня 2022 року.
Проєктування, авторський нагляд і містобудівна документація
Архітектурне бюро в Києві. Одинадцять років проєктуємо в BIM — від вихідних даних до введення обʼєкта в експлуатацію.