Продовження табл. 6 дод.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
20Х12ВНМФ (ЭП428) | ГОСТ 18068-73 | 560 | не обмежено | 560 | не обмежено | + | + | + | + | + | + | + | |
18Х12ВМБФР (ЭИ993) | 560 | також | 560 | також | + | + | + | + | + | + | + | ||
08Х16Н13М2Б (ЭИ680) | 625 | також | 625 | також | + | + | + | + | + | + | + | ||
31Х19Н9МВБТ (ЭИ572) | 625 | також | 625 | також | + | + | + | + | + | + | + | ||
ХН35ВТ (ЭИ612) | 650 | також | 650 | також | + | + | + | + | + | + | + |
________________________________________________
1 Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним у стандартах і НД. Категорія групи якості і додаткові випробування, передбачені стандартами і НД, вибираються конструкторською організацією. Передбачені таблицею вимоги (позначені знаком +), але відсутні в діючих НД, повинні бути включені в НД при їх перегляді, після чого вони стають обов’язковими.
2 Використання болтів допускається згідно з ГОСТ 20700-75 до тиску 3 МПа (30 кгс/см2) і температури 300°С. В решті випадків повинні використовуватись шпильки.
3 Використання шпильок згідно з ГОСТ 1759.0-87 допускається до температури 300°С.
4 Контроль механічних властивостей при випробуванні на розтяг проводиться відповідно до статей 4.2.3 і 4.2.8 і при випробуваннях на ударну в’язкість – відповідно до ст. 4.2.4–4.2.7.
5 Матеріал шпильок, болтів із вуглецевих сталей згідно з ГОСТ 380-88, що призначені для роботи при температурі, вищій за 200°С, повинен бути випробуваний на ударну в’язкість після механічного старіння.
6 Матеріал для гайок повинен піддаватись контролю тільки на твердість.
7 Гайки із напівспокійної і киплячої сталі допускається використовувати, якщо устаткування встановлено в приміщенні з температурою більше 0°С. Згідно з ГОСТ 1759.4-87 і ГОСТ 1759.5-87 слід використовувати болти і шпильки із сталі 20 класів міцності 4 або 5, із сталей 30 і 35 – класу міцності 5.
8 Для шпильок, болтів із аустенітних сталей накатування різьби допускається при температурі середовища до 500°С.
Таблиця 7
Чавунні виливки
Марка чавуну | НД | Назва елемента | Граничні параметри | Обов’язкові випробування1 | ||||||
Dу, мм | t,°C | р, МПа (кгс/ см2) | механічні випробування | |||||||
σB | σт | δ | Н | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
7.1. Чавунні виливки для елементів котлів, які не огріваються | ||||||||||
Сч105, Сч15 | - | 80 300 | 200 130 | 3(30) 0,8(8) | + | - | - | + | ||
Сч20, Сч25, Сч30, Сч35 | - | 100 200 300 | 300 | 3(30) 1,3(13) 0,8(8) | + | - | - | + | ||
Сч20, Сч25, Сч30, Сч35 | - | 600 1000 | 130 | 0,64 (6,4) 0,25 (2,5) | + | - | - | + | ||
Кч33-8, Кч35-10, Кч37-12 | - | 200 | 300 | 1,6(6) | + | - | + | + | ||
Вч35, Вч40, Вч45 | - | 200 600 | 350 130 | 4(40) 0,8(8) | + | + | + | + |
Продовження табл. 7 дод.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
7.2. Чавунні виливки для елементів котлів, які огріваються2 | ||||||||||
Сч105, Сч15, Сч20, Сч25 | Чавунні котли: секційні з ребристими трубами | 60 | 130 | 1,5(15) | + | - | - | + | ||
Сч105, Сч15, Сч20, Сч25, Сч30, Сч35 | Конвективні економайзери: ребристі труби4, фасонні деталі (коліна, дуги, колектори та ін.) | 60 | 300 | 3(30) | + | - | - | + | ||
Кч33-8, Кч35-10, Кч37-12 | 60 | 350 | 5(50) | + | - | + | + | |||
Кч33-8, Кч35-10, Кч37-12 | Котли-утилізатори з ребристими трубами | 60 | 350 | 5(50) | + | - | + | + | ||
Вч35, Вч40, Вч45 | 60 | 350 | 2,5(25) | + | + | + | + |
_________________________________________
1 Нормовані показники і обсяг контролю повинні відповідати вказаним в стандартах і НД.
2 Внутрішній діаметр чавунних виливків для елементів котлів, які огріваються, не повинен бути більше 60мм.
3 Температура гарячих газів для елементів із сірого чавуну (ГОСТ 1412-85), які огріваються, не повинна бути вище ніж 550°С і з ковкого чавуну (ГОСТ 1215-79) – 650°С.
4 Граничні параметри ребристих труб із залитими стальними трубами визначаються властивостями металу стальних труб, але не вище, ніж 9 МПа (90 кгс/см2) і 350°С.
5 Використання чавуну Сч10 допускається із тимчасовим опором не нижче 120 МПа (12 кгс/мм2).
Додаток 5
(довідковий)
Підрозділ сталей на типи і класи
№ п/п | Тип сталі | Марка сталі |
1. | Вуглецеві | Ст2сп2, Ст2сп3, Ст3сп2, Ст3пс3, Ст3сп3, Ст3Гпс3, Ст3пс4, Ст3сп4, Ст3сп5, Ст3сп6, Ст3Гпс4, Ст4пс3, Ст4сп3, Ст5сп21 08, 10, 15, 20, 25, 301, 351, 401, 451, 15К, 16К, 18К, 20К, 22К, 15Л, 20Л, 25Л, 30Л, 35Л |
2. | Низьколеговані марганцевисті і кремніймарганцевисті | 10Г2, 15ГС, 16ГС, 17ГС, 17Г1С, 17Г1СУ, 09Г2С, 10Г2С1, 14ХГС, 10Г2С, 20ГСЛ |
3. | Низьколеговані хромисті | 35Х1, 40Х1 |
4. | Низьколеговані молібденові, хромомолібденові та хромомолібденованадієві | 12МХ, 12ХМ, 15ХМ, 10Х2М, 12Х1МФ, 15Х1М1Ф, 12Х2МФСР, 20ХМЛ, 20ХМФЛ, 15Х1М1ФЛ, 25Х1МФ1, 25Х1М1Ф1ТР1, 30ХМА1, 30ХМ1, 20Х1М1Ф1БР1, 20Х1М1Ф1ТР |
5. | Низьколеговані марганцевонікельмолібденові та хромонікельмолібденованадієві | 16ГНМА, 14ГНМА, 38ХН3МФА1 |
6. | Мартенситні хромисті | 20Х13, 12Х11В2МФ1, 13Х11Н2В2МФ1, 20Х12ВНМФ1, 18Х12ВМБФР1 |
7. | Аустенітні хромонікелеві | 08Х18Н10Т, 12Х18Н9Т, 12Х18Н10Т, 12Х18Н12Т, 08Х16Н9М2, 12Х18Н9ТЛ, 12Х18Н12МЗТЛ, 08Х16Н13М2Б1, 31Х19Н9МВБТ1, ХН35ВТ1 |
____________________________
1 Матеріали не підлягають зварюванню – деталі кріплення.
Додаток 6
Визначення понять однотипних і контрольних зварних з’єднань
Однотипними зварними з’єднаннями є група зварних з’єднань, що мають такі загальні ознаки:
а) спосіб зварювання;
б) марка (сполучення марок) основного металу. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей із сталей різних марок, для зварювання яких, згідно з технологією, передбачено використання зварювальних матеріалів тих самих марок (сполучення марок);
в) марка (сполучення марок) зварювальних матеріалів. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання, виконані з використанням різних зварювальних матеріалів, марки (сполучення марок) яких, згідно з технологією, можуть використовуватись для зварювання деталей із однієї і тієї ж сталі; електроди повинні мати однаковий вид покриття згідно з ГОСТ 9466-75 (основний, рутиловий, целюлозний, кислий);
г) номінальна товщина деталей, що зварюються в зоні зварки. В одну групу допускається об’єднувати з’єднання з номінальною товщиною деталей в зоні зварювання, в межах одного з таких діапазонів:
до 3 мм включно;
більше 3 до 10 мм включно;
більше 10 до 50 мм включно;
більше 50 мм.
Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; товщину основних деталей дозволяється не враховувати;
д) радіус кривизни деталей в зоні зварювання. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання деталей з радіусом кривизни в зоні зварювання (для труб – з половиною зовнішнього номінального діаметру) в межах із таких діапазонів:
до 12,5 мм включно;
більше 12,5 до 50 мм включно;
більше 50 до 250 мм включно;
більше 250 мм (включаючи плоскі деталі).
Для кутових, таврових з’єднань і з’єднань внапуск вказані діапазони відносяться до деталей, що приварюються; радіуси кривизни основних деталей дозволяється не враховувати;
е) вид зварного з’єднання (стикове, кутове, таврове, внапуск). В одну групу можуть бути об’єднані кутові, таврові з’єднання і з’єднання внапуск, крім кутових зварних з’єднань, приварювання штуцерів (труб) до елементів котла;
ж) форма підготовки кромок. В одну групу допускається об’єднувати зварні з’єднання з однією із таких форм підготовки кромок:
з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу більше 8°;
з односторонньою обробкою кромок і кутом їх скосу до 8° включно (вузька обробка);
з двосторонньою обробкою кромок;
без обробки кромок;
з) спосіб зварювання корінного шару: на підкладці, що залишається (підкладне кільце), на підкладці, що розплавлюється, без підкладки (вільне формування зворотного валка), з підварювання кореня шва;
і) термічний режим зварювання: із попереднім і супровідним підігріванням, без підігрівання, з охолодженням кожного шару;
к) режим термічної обробки зварного з’єднання.
Контрольним зварним з’єднанням є з’єднання, що вирізане із числа виробничих зварних з’єднань або зварене окремо, але є ідентичним або однотипним по відношенню до виробничих зварних з’єднань і призначене для проведення руйнівного контролю при атестації технологій зварювання або перевірки якості і властивостей виробничих зварних з’єднань.
Додаток 7 (довідковий)
Коротка таблиця співвідношень між одиницями Міжнародної системи (СІ)
та іншими одиницями фізичних величин, які прийняті в даних Правилах
1 т (тонна) = 1·10З кг
1 т/год = 0,278 кг/с
1 кг/год = 278·10–6 кг/с
1 м3/год = 278·10–6 м3/с
1 кгс = 10 Н
1 кгс/см2=0,1 МПа
1 МПа = 10 кгс/см2
1 мм вод.ст. = 10 Па
1 мм рт.ст.=1,33·102 Па
1 кгс/см2 = 760 мм рт.ст.
1 ккал = 4,19 кДж (кілоджоуля)
1 кДж = 0,24 ккал
1 Мкал = 4,19 МДж1 (мегаджоуля)
1 Гкал= 4,19 ГДж1 (гігаджоуля)
1 МДж = 0,24 Мкал (мегакалорій)
1 ГДж = 0,24 Гкал (гігакалорій)
1 к.с. = 0,736 кВт
1 кВт = 1,36 к.с.
1 Гкал/год = 1,163 МВт (мегават)
1 МВт = 0,86 Гкал/год (гігакалорій в годину)
1 Н/мм2 = 0,1 кгс/мм2
1 ккал/кг = 4,19 кДж/кг
1 кДж/кг = 0,24 ккал/кг
1 МДж/кг = 0,24 Мкал/кг
______________________________
1 Мега – мільйон (106), гіга – мільярд (109).
Додаток 8
Умовні позначення та одиниці виміру
р – робочий тиск котла, МПа (кгс/см2);
рп – значення пробного тиску при гідравлічному випробуванні, МПа (кгс/см2);
t – температура стінки, °С;
tw – температура робочого середовища, °С;
ta – розрахункова температура зовнішнього повітря, °С;
tn – температура води при гідравлічному випробуванні, °С;
ts – температура насичення (кипіння) води при робочому тиску, °С;
t1 – температура води на вході в котел, °С;
Gmin – мінімально допустима витрата води через котел, кг/год (кг/сек);
V – водний об’єм котла, м3 (л);
Qmax – максимальна теплопродуктивність котла, МВт (ккал/год);
с – питома теплоємність, кДж/кг·°С (ккал/кг·°С);
Da – зовнішній діаметр елемента, мм;
Dm – середній діаметр елемента, мм;
D – внутрішній діаметр елемента, мм;
Dy – умовний прохід трубопроводу, мм;
sт – середня товщина стінки елемента, мм;
σв – тимчасовий опір при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);
σт – фізична границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);
σ0,2 – умовна границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);