---

НАСТАНОВА

НАСТАНОВИ

Щ

БЗ № 1-2009/26

ОДО РОЗРОБЛЕННЯ СТАНДАРТІВ
З ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
(iSO/ІЄС Guide 7:1994, IDT)

ДСТУ-Н ISO/IEC Guide 7:2008

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

9

ІПС № 1-2009

(Підстава — наказ Держспоживстандарту України від 2009-03-27 № 124)

(ІПС № 3-2009)ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Т. Бондаренко; С. Тихонова; В. Шаповал, канд. фіз.-ма;. наук

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспожизстандарту України від 26 грудня 2008 р. № 508 з 2009-97-01

З Настанова відповідає ISO/IEC Guide 7:1994 Guidelines for drafting of standards for use for conformity assessment (Настанови щодо розроблення стандартів, використовуваних для оцінювання відпо­відно ст і)

Ступінь відповідності - - ідентичний (ЮТ)

Переклад з англійської (on)

-О УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях Інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспожизстандарту України

Держспоживстандарт України, 2009ЗМІСТ с

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Загальні положення 2

5. Технічні вимоги З

6. Детальний опис методів випробування З

Бібліографія 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Ця настанова є тотожний переклад ISO/IEC Guide 7:1994 Guidelines for drafting of standards for use for conformity assessment оцінювання відповідності).

Деякі елементи в першому виданні ISO/IEC Guide 7 було вилучено, оскільки їх охоплено в частинах 2 та 3 Директив ISO/IEC. Тому цю настанову треба застосовувати разом з цими час­тинами Директив.

У настанові наведено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До настанови внесено такі редакційні зміни:

• до тексту долучено «Зміст»;

• структурні елементи настанови: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандарти­зації України»;

• у розділі «Нормативні посилання» та додатку «Бібліографія» наведено «Національне пояс­нення», а в розділі «Терміни та визначення понять» — «Національну примітку», виділені рамкою;

• з Передмови до ISO/IEC Guide 7:1994 у цей національний вступ узято те, що безпосередньо стосуються цієї настанови.

У цій настанові є посилання на ISO/IEC Guide 2:1991, наступною версією якого є ISO/IEC Guide 2:1996, терміни та визначення понять якої відповідають термінам та визначенням понять ДСТУ 1.1:2001 «Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять», на заміну якого в частині розділів 14—19 в Україні впровадже­но ДСТУ ISO/IEC 17000:2007 «Оцінювання відповідності. Словник термінів і загальні принципи (ISO/IEC 17000:2004, IDT)»;

— ISO/IEC Guide 51:1990, наступною версією якого є ISO/IEC Guide 51:1999, упроваджено в Україні як ДСТУ ISO/IEC Guide 51-2002 «Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів (ISO/IEC Guide 51:1999, IDT)». •

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ-Н ISO/IEC Guide 7:2008

НАСТАНОВА

НАСТАНОВИ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ СТАНДАРТІВ
З ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

РЕКОМЕНДАЦИИ ПО РАЗРАБОТКЕ СТАНДАРТОВ
ДЛЯ ОЦЕНКИ СООТВЕТСТВИЯ

GUIDELINES FOR DRAFTING OF STANDARDS
FOR USE CONFORMITY ASSESSMENT

Чинний від 2009-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця настанова встановлює настановні вказівки для сприяння технічним комітетам у розроб­ленні стандартів, придатних для оцінювання відповідності продукції.

Ці настановні вказівки можна також використати, за потреби, для розроблення стандартів, призначених для оцінювання відповідності процесів і послуг.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Настанова ISO/IEC Guide 2:1991 General terms and their definitions concerning standardization and related activities

Директива ISO/IEC. Частина 2:1992 Methodology for the development of International Standards

Директива IEC/ISO. Частина 3:1989 Drafting and presentation of International Standards.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Настанова ISO/IEC Guide 2:1991 Загальні терміни та їхні визначення щодо стандартизації та суміжних видів діяльності

Директива ISO/IEC. Частина 2:1992 Методологія розвитку Міжнародних Стандартів

Директива IEC/ISO. Частина 3:1989 Розроблення та представлення Міжнародних Стандартів.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цій настанові використовують терміни та визначення понять з ISO/IEC Guide 2:1991, а також наведені нижче:

Будь-яка діяльність, пов’язана з безпосереднім або опосередкованим визначенням відповід­них вимог, які було виконано.

Примітка 1. Приклади видів дій стосовно оцінювання відповідності — відбирання зразків, випробування та інспектування, оцінювання, перевіряння й підтвердження відповідності (декларація постачальника, сертифікація), реєстрація, акредитація та схвалення, а також їх комбінації.

Національна примітка

Згідно з ДСТУ (SO/IEC 17000 2007 термін «оцінювання відповідності (conformity assessment)» визначають як «Дове­дення того, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, осіб або органу виконано

Примітка 1. Предметна сфера оцінювання відповідності передбачає такі дії, визначені в цьому стандарті, як випробу­вання, інспектування, сертифікація, а також акредитація органів оцінювання відповідності.

Примітка 2. Вислів «об’єкт оцінювання відповідності» чи «об’єкт» використано в цьому стандарті для позначення кон­кретного матеріалу, продукції, установки, процесу, системи, особи чи органу, до яких застосовують оцінювання відповідності «Продукція» охоплює у своєму визначенні й «послугу»

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Необхідно підкреслити, що для оцінювання відповідності кількість аспектів, за якими роз­роблено стандарти, зазвичай, буде відповідати таким вимогам, які охоплено частиною 2 Дирек­тиви ISO/IEC, разом з Ті додатками. Це стосується спеціального долучення або вилучення пунктів у стандарт таким чином, щоб забезпечити їх відповідність щодо застосування для оцінювання відповідності. З огляду на це національні комітети-члени мають залучати фахівців з досвідом оці­нювання відповідності в їхні відповідні національні консультативні групи та в їхні делегації на за­сідання відповідних технічних комітетів.

   2. Стандарти, придатні для використання у проведенні робіт з оцінювання відповідності (далі — стандарти з оцінювання відповідності), має бути написано таким чином, щоб їх міг використову­вати будь-який суб’єкт, а саме:

• виробник або постачальник (перша сторона);

• користувач або покупець (друга сторона);

• незалежний орган (третя сторона).

• оцінювання типу;

• порядок виготовлення;

• нагляд.

Треба навести чітке формулювання того, чи є обов’язковими вимоги до вибирання зразків.

Вимогу щодо вибирання зразків може бути зазначено через установлений статистично обчис­лений метод підбирання зразків і термін чинності нормативного документа на конкретний вид оці­нюваної продукції.

1. зміст марковання чи познак на етикетках щодо відповідності, стосовно сертифікатів відпо­відності чи щодо декларування відповідності виробниками чи постачальниками;

2. термін упровадження чи розподілу обов’язків для різних сторін, які застосовують стандарт;

3. вимоги щодо технологічних процесів, якщо є можливим визначити відповідним чином про­дукцію без виконання робіт;

4. вимоги стосовно контролю якості продукції під час виготовляння.

4. IECQ — Система оцінювання якості електронних складників IEC.ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Стандарти завжди має бути написано таким чином, щоб вони сприяли розвиткові техніки і не гальмували його. Зазвичай цього досягають установленням експлуатаційних вимог, а не ви­мог щодо проектування виробу.

   2. Вимоги має бути чітко визначено разом з обов’язковим обмеженням величин і допустимих відхилів, а за методами випробування має бути перевірено встановлені характеристики.

Вимоги мають бути вільними від суб'єктивних чинників; треба уникати використання таких виразів як «досить міцний» або «через достатню міцність».

Важливо, щоб варіанти було чітко визначено і щоб можна було провести ідентифікацію таких (стандартів), за якими піддають оцінюванню відповідності, кожен з яких є частиною марковання чи познаки на етикетках, які є супровідними для продукції.

Примітка 2. Рекомендовано, щоб у стандарті також було зазначено про додаткові зразки, які можуть бути необхідними для зменшення тривалості виконання всіх випробувань.

4. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС МЕТОДІВ ВИПРОБУВАННЯ

   1. Методи випробування має бути чітко визначено, та вони мають відповідати призначеності стандарту. Вони мають бути об’єктивними, чіткими та точними; результати мають бути однозначно визначені, повторювані та відтворювані таким чином, щоб отримані за певних умов результати випробування були порівнюваними.

Примітка 3. Рекомендовано, щоб в описі методів випробування були положення стосовно їх точності, відтворюваності та повторюваності результатів