Порожнини в панелях внутрішніх стін, призначені для з'єднання труб замонолічених стояків опалення, мають бути замонолічені безусадним бетоном або розчином.
Сховану електропроводку в міжквартирних стінах треба розташовувати в окремих для кожної квартири каналах або штрабах. Порожнини для встановлення розпаювачних коробок і штепсельних розеток повинні бути не наскрізними. Якщо утворення наскрізних отворів обумовлене технологією виготовлення елементів стіни, вказані прилади треба
встановлювати в них тільки з одного боку. Вільну частину порожнини щільно заповнюють звукоізоляційним матеріалом і замонолічують гіпсовим або іншим безусадним розчином шаром завтовшки не менше ніж 40 мм.
При розташуванні схованої електропроводки в каналах несучої плити міжповерхового перекриття порожнини для переходу проводів із перекриття в стіну мають бути замкненими, щоб не створювались наскрізні шляхи поширення звуку у вертикальному (через перекриття) і горизонтальному (через стіну) напрямках. Якщо утворення наскрізної порожнини в плиті перекриття обумовлене технологією виготовлення, треба передбачати її зовнішнє замонолічування.
Двері і вікна
При проектуванні дверей і вікон слід вживати заходів щодо поліпшення їх звукоізоляції. Підвищення звукоізоляції дверей досягається збільшенням поверхневої густини їх полотна,
за рахунок щільної підгонки дверного полотна до коробки, за рахунок усунення щілин між дверима і підлогою за допомогою порогу і застосуванням одно- чи двоконтурних ущільнювальних прокладок у притулах дверей. Нещільності між коробкою дверей і огорожею, в яку вона встановлена, повинні бути ретельно замонолічені. Необхідно також передбачати відповідні запірні пристрої для забезпечення надійного обтиснення ущільнювальних прокладок. Замкові щілини повинні бути закритими. Значно більшу звукоізоляцію забезпечують подвійні двері з тамбуром, стінки якого облицьовані звукопоглинальним матеріалом.
Підвищення звукоізоляції вікон досягається збільшенням товщини скла, збільшенням ширини повітряного проміжку між шарами скла, забезпеченням герметичності притулу стулок, закріпленням скла (склопакета) в рамах на пружних прокладках, застосуванням триплексу та, у деякій мірі, заповненням склопакета важкими інертними газами.
При застосуванні вікон з потрійним склінням (у тому числі двокамерними склопакетами) необхідно враховувати специфіку роботи таких конструкцій.Установлення внутрішнього скла посередині повітряного проміжку (при тій самій ширині проміжку між крайніми шарами скла) практично не приводить до підвищення звукоізоляції, в основному, через зменшення ширини повітряних проміжків і підвищення частоти резонансу конструкції. При зміщенні середнього скла у бік одного із крайніх, звукоізоляція потрійного скління зростає, наближаючись до звукоізоляції подвійного скління з тією ж сумарною товщиною скління. Оптимальними є конструкції двокамерних склопакетів, в яких середнє скло максимально наближене до одного із крайніх.
Найбільш раціональними конструкціями, які найбільш повно реалізують потенційні можливості потрійного скління, є конструкції вікон з роздільними рамами, в яких одна рама засклена одинарним склом, а друга - однокамерним склопакетом з відносно великим проміжком між рамами. Така конструкція забезпечує як максимальну звукоізоляцію при потрійному склінні, так і вимоги щодо теплотехнічних показників.
При рівнях шуму біля фасадів будинків, що перевищують допустимі величини, необхідно застосовувати спеціальні шумозахисні вікна, оснащені вентиляційними пристроями з глушниками шуму, або вікна з відповідними конструкціями провітрювачів з функцією шумоглушіння, які в режимі провітрювання забезпечують необхідну звукоізоляцію.
Підбір вікон з необхідною звукоізоляцією треба виконувати на підставі визначеного необхідного зниження рівнів шуму згідно з розділом 8 ДСТУ-Н Б В.1.1-35 або згідно з розділом 8 ДСТУ-Н Б В.1.1-33 та необхідної результуючої звукоізоляції зовнішньої огороджувальної конструкції з вікнами згідно з розділом 7.
Звукоізоляцію вікон і дверей при проектуванні треба приймати за даними випробувань цих виробів, проведених акредитованими лабораторіями.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ІЗОЛЯЦІЇ ПОВІТРЯНОГО ШУМУ
АКУСТИЧНО ОДНОРІДНОЮ ОГОРОДЖУВАЛЬНОЮ
КОНСТРУКЦІЄЮ
А.1 Необхідно розрахувати частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R', дБ, акустично однорідною перегородкою із цегляної кладки товщиною 120 мм і густиною 1800 кг/м3, визначити її індекс ізоляції повітряного шуму R'W, дБ, і надати оцінку її відповідності нормативним вимогам для перегородок між житловими кімнатами у квартирах.
А.2 Визначаємо поверхневу густину перегородки т: т = 1800-0,12 = 216 кг/м2.
А.З Згідно 3 5.1.2 визначаємо координати точки В частотної характеристики ізоляції повітряного шуму/?', дБ (частоту fB і величину звукоізоляції/?в):
- частоту fB визначаємо в залежності від товщини перегородки і густини її матеріалу за формулою (1.а):
fB =164-120 lg/jn =164-120 ІдО,12 = 274,5 Гц.
Частота 274,5 Гц знаходиться (таблиця 1) у межах третинноокгавної смуги з середньогеомет- ричною частотою 250 Гц. Згідно з 5.1.2 приймаємо: fB = 250 Гц;
- величину Rg, дБ, визначаємо в залежності вщ поверхневої густини конструкції перегородки за формулою (2):
RB = 21 Igm-14 = 21 Ig216-14 = 35 дБ.
А.4 На графіку (рисунок А.1), на якому по осі абсцис відкладені у логарифмічному масштабі середньогеометричні частоти третиннооктавних смуг в діапазоні частот від 100 Гц до 3150 Гц, а по осі ординат у лінійному масштабі - величини звукоізоляції, наносимо точку В з координатами: fS = 250 Гц; R'b = 35 дБ.
Далі, згідно з 5.1.3, будуємо частотну характеристику звукоізоляції R': із точки В вліво проводимо горизонтальний відрізок ВА, а вправо від точки В - відрізок ВС з нахилом 7,5 дБ на кожну октаву до точки С з ординатою R'С= 60 дБ. Із точки С проводимо горизонтальний відрізок CD.
Ламана лінія ABCD на рисунку А.1 являє собою частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R', дБ, даною конструкцією перегородки. ЧисловіДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 значення цієї характеристики наведені в колонці 2 таблиці А.1.
А.5 Індекс ізоляції повітряного шуму R'W даної перегородки (нормований параметр звукоізоляції внутрішніх огороджувальних конструкцій) визначаємо згідно з 6.1 ДСТУ Б В.2.6-85. У відповідності з цим нормативним документом індекс R'W визначають шляхом порівняння розрахованої частотної характеристики звукоізоляції R' зі стандартною оціночною характеристикою ізоляції повітряного шуму RN.
А.6 Для визначення індексу R'W на графік (рисунок А.1) з розрахованою частотною характеристикою R' (ламана лінія ABCD) наносимо стандартну оціночну частотну характеристику RN (ламана лінія 2 на рисунку А.1) і визначаємо величину середнього несприятливого відхилу характеристики R' відносно характеристики RN (числові значення характеристики RN наведені в колонці 3 таблиці А.1).
Несприятливими є відхили (в тій чи іншій смузі частот) вниз від характеристики RN в напрямку до характеристики R'. Середній несприятливий відхил становить 1/16 суми усіх несприятливих відхилів, наявних у смугах частот.
У колонці 4 таблиці А.1 наведені величини несприятливих відхилів розрахованої частотної характеристики ізоляції повітряного шуму R' від стандартної оціночної характеристики RN у відповідних третиннооктавних смугах частот. Загальна сума усіх несприятливих відхилів становить 77 дБ, а величина середнього несприятливого відхилу - 4,81 дБ, що перевищує 2 дБ.
У випадку, якщо величина середнього несприятливого відхилу перевищує 2 дБ, то згідно з 6.1.6 ДСТУ Б В.2.6-85 для визначення індексу R'W даної огороджувальної конструкції треба оціночну частотну характеристику RN змістити вниз (у напрямку до розрахованої частотної характеристики звукоізоляції R') на ціле число децибел так, щоб величина середнього несприятливого відхилу характеристики R' від зміщеної характеристики RN максимально наближалася до 2 дБ або дорівнювала 2 дБ, але не перевищувала цієї величини .
При виконанні цієї умови за величину індексу ізоляції повітряного шуму R'W конструкції, звукоізоляція якої розраховується, слід приймати числовувеличину ординати зміщеної оціночної характеристики RN на
середньогеометричній частоті 500 Гц.
А. 7 Зміщуємо стандартну оціночну частотну характеристику RN вниз на 5 дБ (ламана лінія 3 на рисунку А.1). Числові значення зміщеної характеристики RN наведені у колонці 5 таблиці А.1.
У колонці 6 таблиці А.1 наведені величини несприятливих відхилів розрахованої частотної характеристики звукоізоляції R' відносно зміщеної оціночної характеристики RN у відповідних смугах частот. Загальна сума усіх несприятливих відхилів становить 27,5 дБ, а величина середнього несприятливого відхилу - 1,72 дБ, що є максимально наближеною до 2 дБ і не перевищує цієї величини.
Числова величина ординати зміщеної оціночної частотної характеристики RN на середньогеометричній частоті 500 Гц становить 47 дБ і ця величина є величиною індексу ізоляції повітряного шуму R'W конструкції перегородки, звукоізоляція якої розраховується у даному прикладі.
Частота, Гц
1 - розрахована частотна характеристика ізоляції повітряного шуму/? перегородкою; 2 - стандартна оціночна частотна характеристика Ізоляції повітряного шуму Rw; 3 - зміщена стандартна оціночна частотна характеристика ізоляції повітряного шуму Rn на 5 дБ
Рисунок А.1 - Розрахункова схема визначення ізоляції повітряного шуму перегородкою
Таблиця А.1 - Обчислення індексу ізоляції повітряного шуму R'W
|
Середньо- геометрична частота 1/3 октавних смуг, Гц |
Значення розрахованої частотної характери- тики R', дБ |
Значення оціночної частотної характери- тики RN, дБ |
Величина несприятливого відхилу від характери- тики RN, дБ |
Значення оціночної частотної характери- тики Rn, дБ, зміщеної вниз на 5 дБ |
Величина несприятливого відхилу від зміщеної характери- тики RN, дБ |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
|
100 |
35,0 |
33 |
- |
28 |
- |
|||
|
125 |
35,0 |
36 |
1,0 |
31 |
- |
|||
|
160 |
35,0 |
39 |
4,0 |
34 |
- |
|||
|
200 |
35,0 |
42 |
7,0 |
37 |
2,0 |
|||
|
250 |
35,0 |
45 |
10,0 |
40 |
5,0 |
|||
|
315 |
37,5 |
48 |
10,5 |
43 |
5,5 |
|||
|
400 |
40,0 |
51 |
11,0 |
46 |
6,0 |
|||
|
500 |
42,5 |
52 |
9,5 |
47 |
4,5 |
|||
|
630 |
45,0 |
53 |
8,0 |
48 |
3,0 |
|||
|
800 |
47,5 |
54 |
6,5 |
49 |
1,5 |
|||
|
1000 |
50,0 |
55 |
5,0 |
50 |
- |
|||
|
1250 |
52,5 |
56 |
3,5 |
51 |
- |
|||
|
1600 |
55,0 |
56 |
1,0 |
51 |
- |
|||
|
2000 |
57,5 |
56 |
- |
51 |
- |
|||
|
2500 |
60,0 |
56 |
- |
51 |
- |
|||
|
3150 |
60,0 |
56 |
- |
51 |
- |
|||
|
Сума несприятливих відхилів |
77,0 дБ |
|
27,5 дБ |
|||||
|
Середній несприятливий відхил |
77/16 = = 4,81 > 2 дБ |
|
27,5/16 = = 1,72 < 2 дБ |
|||||
А.8 Згідно з ДБН В. 1.1-31 величина індексу ізоляції повітряного шуму R'Wнорм для перегородок без дверей між житловими кімнатами у квартирах повинна бути не меншою ніж 43 дБ. Величина індексу ізоляції повітряного шуму R'W розрахованої перегородки становить 47 дБ і відповідає вимогам ДБН В. 1.1-31 щодо звукоізоляції перегородок між житловими кімнатами у квартирах.ДОДАТОК Б
(довідковий)
ІЗОЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНОГО І УДАРНОГО ШУМУ МІЖПОВЕРХОВИМИ ПЕРЕКРИТТЯМИ НА ДЕРЕВ'ЯНИХ
БАЛКАХ
Таблиця Б.1
|
Підлога на верхньому покритті балок |
Підвісна стеля ‘ |
&W- ДБ |
Lnw> ДБ |
|
|
Приєднання дерев'яних лат до балок |
Кількість ! шарів |
|||
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Деревноструж- кові плити, укладені на пружному мінераловатному звукоізоляційному шарі |
Жорстке |
1 |
|
64 |
