Індекс ізоляції повітряного шуму R'W, дБ, подвійної огороджувальної конструкції, яка складається із двох однакових жорстких акустично однорідних конструкцій (шарів) з проміжком між ними, заповненим звукопоглинальним матеріалом, допускається при орієнтовних розрахунках визначати за формулою:
Rw = ^W1 +8 ,
де - індекс Ізоляції повітряного шуму одного шару подвійної конструкції, дБ; визначається згідно з 5,1,2-51,4,
При цьому мінімальна ширина проміжку dmin між окремими шарами подвійної конструкції повинна бути не меншою ніж визначена за формулою: ^тіп = 0,3571/^! +1/т2 (де m 1 і т2 — поверхнева густина окремих шарів подвійної
конструкції, кг/м2). При т 1,2 > 150 кг/м2 ширина проміжку dmin повинна бути не меншою ніж 40 мм.
Розрахунок ізоляції повітряного шуму одношаровими тонкими конструкціями із листових матеріалів
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R, дБ, одношаровою плоскою тонкою огороджувальною конструкцією із металу, скла, азбестоцементних, гіпсокартонних, гіпсоволокнистих, деревностружкових, деревноволокнистих плит і подібних матеріалів визначають у графічний спосіб, зображуючи її як ламану лінію, аналогічну лінії ABCD, наведеній на рисунку 2.
Рисунок 2 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму одношаровою тонкою огороджувальною конструкцією
Координати точок В і С (RB, RC і частоти fB і fC) визначають відповідно до таблиці 5. Визначені частоти fB і fC заокруглюють до середньогеометричної частоти тієї третиннооктавної смуги, в межах якої знаходиться частота fB або fC.
Ділянку АВ ламаної лінії будують з нахилом 4,5 дБ на октаву, а ділянку CD - з нахилом 7,5 дБ на октаву згідно з рисунком 2. Точки В і С з'єднують між собою.
Ламана лінія ABCD на рисунку 2 являє собою частотну характеристику
ізоляції повітряного шуму R, дБ, одношаровою тонкою акустично гнучкою огороджувальною конструкцією із листових матеріалів.
Таблиця 5 - Визначення координат точок В і С
|
Матеріал |
Густина р, кг/м |
fB, Гц |
fc, Гц |
R в, дБ |
R с, дБ |
|
1 Сталь |
7800 |
6000/ h |
12000/h |
40 |
32 |
|
2 Алюмінієві сплави |
2500-2700 |
6000/ h |
12000/h |
32 |
22 |
|
3 Скло силікатне |
2500 |
6000/ h |
12000/h |
35 |
29 |
|
4 Скло органічне |
1200 |
17000/h |
34000/h |
37 |
30 |
|
5 Азбестоцементні плити |
2100 |
9000/ h |
18000/h |
35 |
29 |
|
1800 |
9000/ h |
18000/h |
34 |
28 |
|
|
1600 |
10000/h |
20000/h |
34 |
28 |
|
|
6 Гіпсокартонні плити |
1100 |
19000/h |
38000/h |
36 |
ЗО |
|
750-800 |
19000/h |
38000/h |
34 |
28 |
|
|
7 Деревностружкові плити |
850 |
13000/h |
26000/h |
32 |
27 |
|
650 |
13500/h |
27000/h |
30 |
26 |
|
|
8 Тверді деревноволокнисті плити |
1100 |
19000/h |
38000/h |
35 |
29 |
Примітка. h - товщина одношарової тонкої конструкції (листа) у міліметрах.
Розрахунок ізоляції повітряного шуму багатошаровими огороджувальними конструкціями
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму огороджувальною конструкцією, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне скління, каркасно-обшивні перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних, гіпсоволокнистих листів, деревноволокнистих і деревностружкових плит, металу тощо по каркасу із тонкостінного металевого профілю або дерев'яних брусків) при однаковій товщині листів будують в такій послідовності:
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму однією обшивкою (листом) згідно з 5.2 (ламана лінія ABCD на рисунку 3). Далі будують допоміжну ламану лінію A1B1C1D1 шляхом додавання до ординат лінії ABCD поправки A R 1, дБ, на збільшення поверхневої густини огорожі в цілому. Поправку AR 1 визначають відповідно до таблиці 6 (у даному випадку при
т 1 =т2, AR 1 = 4,5 дБ). Каркас перегородки при визначенні величини mсум не враховують;
визначають частоту резонансу fP конструкції за формулою:
fp =60 /—1+^Г, (7)
У<Упт1т2
де т1 і т2 - поверхнева густина обшивок, кг/м2 (у даному випадку = т2У, с/п - ширина повітряного проміжку між обшивками, м.
Розраховану частоту fP заокруглюють до величини середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги, в межах якої знаходиться частота fP. До частоти 0,8 fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP1/3 октавної смуги) частотна характеристика звукоізоляції конструкції збігається з допоміжною лінією A1B1C1D1 (відрізок А1Е на рисунку 3).
На частоті fP звукоізоляцію приймають на 4 дБ нижчою від лінії A1B1C1D1 (точка F). Точки Е і F з'єднують між собою;
на частоті 8fP (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + НП, дБ, яку з'єднують з точкою F. Величину поправки НП, дБ, визначають відповідно до таблиці 7 в залежності від ширини повітряного проміжку dП. Від точки К проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву до частоти fB (паралельно допоміжній лінії А1В1).
Перевищення ординати відрізка KL над ординатою допоміжної кривої A1B1C1D1 являє собою поправку A R2, дБ, на вплив повітряного проміжку (для діапазону частот вище від 8fP). Якщо fB= 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо fB< 8fP, відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB. Поправку AR2 У Цьому випадку визначають як різницю ординат точки L і лінії А1В1 на частоті fB. Точка К в даному випадку лежить поза розрахунковою частотною характеристикою і є допоміжною;
від точки L до частоти 1,25fB (до наступної середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги) проводять горизонтальний відрізок LM. На частоті fc визначають точку N шляхом додавання до величини ординати допоміжної лінії A1B1C1D1 поправки A R2 (тобто, RN = RC + AR 1 + A R2) із'єднують її з точкою М. Потім від точки N проводять відрізок NP з нахилом 7,5 дБ на октаву.
Ламана лінія A1EFKLMNP на рисунку 3 являє собою частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною огороджувальною конструкцією.
Аналогічно будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму світлопрозорими конструкціями з подвійним склінням при однаковій товщині шарів скла. При побудові частотної характеристики звукоізоляції вікон віконні
Рисунок 3 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму огороджувальною конструкцією, яка складається із двох тонких одинарних листів (обшивок) однакової товщини з повітряним проміжком між ними
Таблиця 6 - Величина поправки A R 1
|
m сум/ m 1 |
A R 1, дБ |
m сум/ m 1 |
A R 1, дБ |
|
1,4 |
2,0 |
2,7 |
6,5 |
|
1,5 |
2,5 |
2,9 |
7,0 |
|
1,6 |
3,0 |
3,1 |
7,5 |
|
1,7 |
3,5 |
3,4 |
8,0 |
|
1,8 |
4,0 |
3,7 |
8,5 |
|
2,0 |
4,5 |
4,0 |
9,0 |
|
2,2 |
5,0 |
4,3 |
9,5 |
|
2,3 |
5,5 |
4,6 |
10,0 |
|
2,5 |
6,0 |
5,0 |
10,5 |
|
Примітка. m сум - сумарна поверхнева густина обшивок каркасних перегородок (без урахування каркаса) або шарів скління, кг/м2; m 1 - поверхнева густина одного листа обшивки (або одного скла), кг/м2. |
|||
Таблиця 7 - Величина поправки НП
|
Ширина повітряного проміжку dП, мм |
Величина HП, дБ |
|
15-25 |
22 |
|
50 |
24 |
|
75 |
25 |
|
100 |
26 |
|
150 |
27 |
|
200 |
28 |
Якщо каркасно-обшивна перегородка (наприклад, із гіпсокартонних листів) має конструкцію, наведену у 5.3.1, але одна або обидві її обшивки складаються із двох не склеєних між собою листів однакової товщини, її частотну характеристику ізоляції повітряного шуму будують згідно з 5.3.1. При цьому (як і в 5.3.1) величини RB, RC, fB і fC ламаної лінії ABCD (рисунок 3) визначають для одинарного листа обшивок. Поправку AR 1 на збільшення поверхневої густини конструкції в цілому визначають відповідно до таблиці 6 в залежності від величини відношення mсум/m 1 (де mсум - сумарна поверхнева густина обох обшивок перегородки без урахування каркаса, кг/м2; т 1 -
поверхнева густина одного листа, кг/м2). Резонансну частоту fP конструкції визначають згідно з формулою (7), в якій т 1 і т 2- сумарна поверхнева густина відповідно кожної із обшивок.
Крім того, для каркасних конструкцій такого виконання їх звукоізоляція збільшується на частотах f > fC на величину поправки AR3 = 2 дБ, якщо одна із обшивок складається із двох листів (шарів), а друга - із одного шару, і на величину поправки A R 3 = 3 дБ, якщо обидві обшивки складаються із двох шарів листового матеріалу. Для урахування цієї поправки треба на частоті fC (рисунок 3) відмітити точку S з ординатою RS= RC + AR 1 + AR2 + AR3, із якої проводять вправо відрізок ST з нахилом 7,5 дБ на октаву. Точку S з'єднують з точкою М.
Ламана лінія A1EFKLMST на рисунку 3 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною каркасно-обшивною конструкцією.
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму каркаснообшивною перегородкою, виконаною із одного з матеріалів, наведених у 5.2.1, з
ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 різною товщиною одинарних листів обшивок (при співвідношенні їх товщин не більше ніж 2,5), а також подвійного скління з різною товщиною шарів скла (при такому самому співвідношенні їх товщин), будують в такій послідовності:
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму одним одинарним листом більшої товщини з поверхневою густиною m 1 згідно з 5.2 (лінія ABCD на рисунку 4). Визначають (відповідно до таблиці 5) частоту fC 2 для другого листа обшивки меншої товщини. Будують допоміжну лінію А1В1 до частоти fB 1 шляхом додавання до значень звукоізоляції листа з більшою товщиною поправки A R 1 на збільшення поверхневої густини огорожі в цілому, яку визначають відповідно до таблиці 6 в залежності від співвідношення m сум (без урахування каркаса) і поверхневої густини листа більшої товщини т 1. Між частотами fB 1 і fC2 проводять горизонтальний відрізок В1С1. Із точки С1 проводять відрізок C1D1 з нахилом 7,5 дБ на октаву;
визначають частоту резонансу конструкції fP згідно з формулою (7). До частоти 0,8fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP 1/3 октавної смуги частот) частотна характеристика ізоляції повітряного шуму конструкцією збігається з допоміжною лінією А1В1 (відрізок А1Е на рисунку 4). На частоті fP звукоізоляцію приймають на 4 дБ нижчою від допоміжної лінії а1 В1 (точка F). Точки Е і F з'єднують між собою;
на частоті 8fP (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + НП, де HП - величина поправки, яку визначають відповідно до таблиці 7 в залежності від ширини повітряного проміжку dП. Точку К з'єднують з точкою F.
Від точки К частотну характеристику будують паралельно ламаній лінії A1B1C1D1, тобто проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву до частоти fB1, потім проводять горизонтальний відрізок LM до частоти fC2 і далі відрізок MN з нахилом 7,5 дБ на октаву. Якщо fB 1 = 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо частота fB1 < 8fP, то відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB 1. Точка К в даному випадку лежить поза частотною характеристикою і є допоміжною.
