ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 сторінка 3 з 13
-
Індекс ізоляції повітряного шуму R'W, дБ, подвійної огороджувальної конструкції, яка складається із двох однакових жорстких акустично однорідних конструкцій (шарів) з проміжком між ними, заповненим звукопоглинальним матеріалом, допускається при орієнтовних розрахунках визначати за формулою:
Rw = ^W1 +8 ,
де - індекс Ізоляції повітряного шуму одного шару подвійної конструкції, дБ; визначається згідно з 5,1,2-51,4,
При цьому мінімальна ширина проміжку dmin між окремими шарами подвійної конструкції повинна бути не меншою ніж визначена за формулою: ^тіп = 0,3571/^! +1/т2 (де m 1 і т2 — поверхнева густина окремих шарів подвійної
конструкції, кг/м2). При т 1,2 > 150 кг/м2 ширина проміжку dmin повинна бути не меншою ніж 40 мм.
-
Розрахунок ізоляції повітряного шуму одношаровими тонкими конструкціями із листових матеріалів
-
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R, дБ, одношаровою плоскою тонкою огороджувальною конструкцією із металу, скла, азбестоцементних, гіпсокартонних, гіпсоволокнистих, деревностружкових, деревноволокнистих плит і подібних матеріалів визначають у графічний спосіб, зображуючи її як ламану лінію, аналогічну лінії ABCD, наведеній на рисунку 2.
-
Рисунок 2 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму одношаровою тонкою огороджувальною конструкцією
-
Координати точок В і С (RB, RC і частоти fB і fC) визначають відповідно до таблиці 5. Визначені частоти fB і fC заокруглюють до середньогеометричної частоти тієї третиннооктавної смуги, в межах якої знаходиться частота fB або fC.
Ділянку АВ ламаної лінії будують з нахилом 4,5 дБ на октаву, а ділянку CD - з нахилом 7,5 дБ на октаву згідно з рисунком 2. Точки В і С з'єднують між собою.
Ламана лінія ABCD на рисунку 2 являє собою частотну характеристику
ізоляції повітряного шуму R, дБ, одношаровою тонкою акустично гнучкою огороджувальною конструкцією із листових матеріалів.
Таблиця 5 - Визначення координат точок В і С
|
Матеріал |
Густина р, кг/м |
fB, Гц |
fc, Гц |
R в, дБ |
R с, дБ |
|
1 Сталь |
7800 |
6000/ h |
12000/h |
40 |
32 |
|
2 Алюмінієві сплави |
2500-2700 |
6000/ h |
12000/h |
32 |
22 |
|
3 Скло силікатне |
2500 |
6000/ h |
12000/h |
35 |
29 |
|
4 Скло органічне |
1200 |
17000/h |
34000/h |
37 |
30 |
|
5 Азбестоцементні плити |
2100 |
9000/ h |
18000/h |
35 |
29 |
|
1800 |
9000/ h |
18000/h |
34 |
28 |
|
|
1600 |
10000/h |
20000/h |
34 |
28 |
|
|
6 Гіпсокартонні плити |
1100 |
19000/h |
38000/h |
36 |
ЗО |
|
750-800 |
19000/h |
38000/h |
34 |
28 |
|
|
7 Деревностружкові плити |
850 |
13000/h |
26000/h |
32 |
27 |
|
650 |
13500/h |
27000/h |
30 |
26 |
|
|
8 Тверді деревноволокнисті плити |
1100 |
19000/h |
38000/h |
35 |
29 |
Примітка. h - товщина одношарової тонкої конструкції (листа) у міліметрах.
-
Розрахунок ізоляції повітряного шуму багатошаровими огороджувальними конструкціями
-
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму огороджувальною конструкцією, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне скління, каркасно-обшивні перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних, гіпсоволокнистих листів, деревноволокнистих і деревностружкових плит, металу тощо по каркасу із тонкостінного металевого профілю або дерев'яних брусків) при однаковій товщині листів будують в такій послідовності:
-
-
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму однією обшивкою (листом) згідно з 5.2 (ламана лінія ABCD на рисунку 3). Далі будують допоміжну ламану лінію A1B1C1D1 шляхом додавання до ординат лінії ABCD поправки A R 1, дБ, на збільшення поверхневої густини огорожі в цілому. Поправку AR 1 визначають відповідно до таблиці 6 (у даному випадку при
т 1 =т2, AR 1 = 4,5 дБ). Каркас перегородки при визначенні величини mсум не враховують;
-
визначають частоту резонансу fP конструкції за формулою:
fp =60 /—1+^Г, (7)
У<Упт1т2
де т1 і т2 - поверхнева густина обшивок, кг/м2 (у даному випадку = т2У, с/п - ширина повітряного проміжку між обшивками, м.
Розраховану частоту fP заокруглюють до величини середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги, в межах якої знаходиться частота fP. До частоти 0,8 fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP1/3 октавної смуги) частотна характеристика звукоізоляції конструкції збігається з допоміжною лінією A1B1C1D1 (відрізок А1Е на рисунку 3).
На частоті fP звукоізоляцію приймають на 4 дБ нижчою від лінії A1B1C1D1 (точка F). Точки Е і F з'єднують між собою;
-
на частоті 8fP (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + НП, дБ, яку з'єднують з точкою F. Величину поправки НП, дБ, визначають відповідно до таблиці 7 в залежності від ширини повітряного проміжку dП. Від точки К проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву до частоти fB (паралельно допоміжній лінії А1В1).
Перевищення ординати відрізка KL над ординатою допоміжної кривої A1B1C1D1 являє собою поправку A R2, дБ, на вплив повітряного проміжку (для діапазону частот вище від 8fP). Якщо fB= 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо fB< 8fP, відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB. Поправку AR2 У Цьому випадку визначають як різницю ординат точки L і лінії А1В1 на частоті fB. Точка К в даному випадку лежить поза розрахунковою частотною характеристикою і є допоміжною;
-
від точки L до частоти 1,25fB (до наступної середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги) проводять горизонтальний відрізок LM. На частоті fc визначають точку N шляхом додавання до величини ординати допоміжної лінії A1B1C1D1 поправки A R2 (тобто, RN = RC + AR 1 + A R2) із'єднують її з точкою М. Потім від точки N проводять відрізок NP з нахилом 7,5 дБ на октаву.
Ламана лінія A1EFKLMNP на рисунку 3 являє собою частотну характеристику ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною огороджувальною конструкцією.
Аналогічно будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму світлопрозорими конструкціями з подвійним склінням при однаковій товщині шарів скла. При побудові частотної характеристики звукоізоляції вікон віконні
Рисунок 3 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму огороджувальною конструкцією, яка складається із двох тонких одинарних листів (обшивок) однакової товщини з повітряним проміжком між ними
Таблиця 6 - Величина поправки A R 1
|
m сум/ m 1 |
A R 1, дБ |
m сум/ m 1 |
A R 1, дБ |
|
1,4 |
2,0 |
2,7 |
6,5 |
|
1,5 |
2,5 |
2,9 |
7,0 |
|
1,6 |
3,0 |
3,1 |
7,5 |
|
1,7 |
3,5 |
3,4 |
8,0 |
|
1,8 |
4,0 |
3,7 |
8,5 |
|
2,0 |
4,5 |
4,0 |
9,0 |
|
2,2 |
5,0 |
4,3 |
9,5 |
|
2,3 |
5,5 |
4,6 |
10,0 |
|
2,5 |
6,0 |
5,0 |
10,5 |
|
Примітка. m сум - сумарна поверхнева густина обшивок каркасних перегородок (без урахування каркаса) або шарів скління, кг/м2; m 1 - поверхнева густина одного листа обшивки (або одного скла), кг/м2. |
|||
Таблиця 7 - Величина поправки НП
|
Ширина повітряного проміжку dП, мм |
Величина HП, дБ |
|
15-25 |
22 |
|
50 |
24 |
|
75 |
25 |
|
100 |
26 |
|
150 |
27 |
|
200 |
28 |
-
Якщо каркасно-обшивна перегородка (наприклад, із гіпсокартонних листів) має конструкцію, наведену у 5.3.1, але одна або обидві її обшивки складаються із двох не склеєних між собою листів однакової товщини, її частотну характеристику ізоляції повітряного шуму будують згідно з 5.3.1. При цьому (як і в 5.3.1) величини RB, RC, fB і fC ламаної лінії ABCD (рисунок 3) визначають для одинарного листа обшивок. Поправку AR 1 на збільшення поверхневої густини конструкції в цілому визначають відповідно до таблиці 6 в залежності від величини відношення mсум/m 1 (де mсум - сумарна поверхнева густина обох обшивок перегородки без урахування каркаса, кг/м2; т 1 -
поверхнева густина одного листа, кг/м2). Резонансну частоту fP конструкції визначають згідно з формулою (7), в якій т 1 і т 2- сумарна поверхнева густина відповідно кожної із обшивок.
Крім того, для каркасних конструкцій такого виконання їх звукоізоляція збільшується на частотах f > fC на величину поправки AR3 = 2 дБ, якщо одна із обшивок складається із двох листів (шарів), а друга - із одного шару, і на величину поправки A R 3 = 3 дБ, якщо обидві обшивки складаються із двох шарів листового матеріалу. Для урахування цієї поправки треба на частоті fC (рисунок 3) відмітити точку S з ординатою RS= RC + AR 1 + AR2 + AR3, із якої проводять вправо відрізок ST з нахилом 7,5 дБ на октаву. Точку S з'єднують з точкою М.
Ламана лінія A1EFKLMST на рисунку 3 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною каркасно-обшивною конструкцією.
-
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму каркаснообшивною перегородкою, виконаною із одного з матеріалів, наведених у 5.2.1, з
ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 різною товщиною одинарних листів обшивок (при співвідношенні їх товщин не більше ніж 2,5), а також подвійного скління з різною товщиною шарів скла (при такому самому співвідношенні їх товщин), будують в такій послідовності:
-
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму одним одинарним листом більшої товщини з поверхневою густиною m 1 згідно з 5.2 (лінія ABCD на рисунку 4). Визначають (відповідно до таблиці 5) частоту fC 2 для другого листа обшивки меншої товщини. Будують допоміжну лінію А1В1 до частоти fB 1 шляхом додавання до значень звукоізоляції листа з більшою товщиною поправки A R 1 на збільшення поверхневої густини огорожі в цілому, яку визначають відповідно до таблиці 6 в залежності від співвідношення m сум (без урахування каркаса) і поверхневої густини листа більшої товщини т 1. Між частотами fB 1 і fC2 проводять горизонтальний відрізок В1С1. Із точки С1 проводять відрізок C1D1 з нахилом 7,5 дБ на октаву;
-
визначають частоту резонансу конструкції fP згідно з формулою (7). До частоти 0,8fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP 1/3 октавної смуги частот) частотна характеристика ізоляції повітряного шуму конструкцією збігається з допоміжною лінією А1В1 (відрізок А1Е на рисунку 4). На частоті fP звукоізоляцію приймають на 4 дБ нижчою від допоміжної лінії а1 В1 (точка F). Точки Е і F з'єднують між собою;
-
на частоті 8fP (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + НП, де HП - величина поправки, яку визначають відповідно до таблиці 7 в залежності від ширини повітряного проміжку dП. Точку К з'єднують з точкою F.
Від точки К частотну характеристику будують паралельно ламаній лінії A1B1C1D1, тобто проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву до частоти fB1, потім проводять горизонтальний відрізок LM до частоти fC2 і далі відрізок MN з нахилом 7,5 дБ на октаву. Якщо fB 1 = 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо частота fB1 < 8fP, то відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB 1. Точка К в даному випадку лежить поза частотною характеристикою і є допоміжною.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів