Ламана лінія A1EFKLMN на рисунку 4 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною конструкцією.
Рисунок 4 - Частотна характеристика Ізоляції повітряного шуму огороджувальною конструкцією, яка складається Із двох тонких одинарних листів (обшивок) різної товщини
з повітряним проміжком МІЖ ними
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму каркаснообшивною перегородкою, виконаною із одного з матеріалів, наведених у 5.2.1, при заповненні повітряного проміжку між обшивками пористим або пористо- волокнистим матеріалом будують у такій послідовності:
будують частотну характеристику звукоізоляції відповідної конструкції з незаповненим повітряним проміжком згідно з 5.3.1, 5.3.2 або 5.3.3. При цьому до сумарної поверхневої густини конструкції m сум при визначенні поправки A R 1 додають поверхневу густину заповнювача повітряного проміжку;
визначають резонансну частоту конструкції fP. При заповненні повітряного проміжку повністю або частково мінераловатними чи скловолокнистими плитами або матами частоту fP визначають згідно з формулою (7), в якій т 1 і т2 - сумарна поверхнева густина відповідно кожної із обшивок.
При заповненні проміжку матеріалом з жорстким скелетом (пінополістирол, фіброліт тощо) частоту резонансу fP визначають за формулою:1 ЕдС™^, (8)
2яу dnm-fn2
де m11 т2 - сумарна поверхнева густина відповідно кожної із обшивок, кг/м2;
dn - ширина проміжку між обшивками, м;
Ед - динамічний модуль пружності матеріалу заповнювача проміжку між обшивками, Па.
Якщо обшивки не приклеєні до матеріалу заповнювача з жорстким скелетом, величину Ед приймають з коефіцієнтом 0,75.
Розраховану частоту fP заокруглюють до величини середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги, в межах якої вона знаходиться;
до частоти резонансу включно (f < fP) частотна характеристика звукоізоляції даної конструкції збігається з частотною характеристикою, побудованою для перегородки з незаповненим повітряним проміжком (відрізок A1EF на рисунку 5).
На частотах f > 1,6fP звукоізоляція даної конструкції збільшується додатково на величину поправки AR4, дБ, яку визначають відповідно до таблиці 8.
При побудові частотної характеристики звукоізоляції на частоті f = 1,6fP (на дві 1/3 октавні смуги вище від частоти резонансу) визначають точку Q з ординатою на величину AR4 вищою від точки, яка лежить на відрізку FK, і з'єднують її з точкою F.
Потім від точки Q частотну характеристику будують паралельно частотній характеристиці звукоізоляції конструкції з незаповненим повітряним проміжком.
Ламана лінія A1EFQK1L1M1N1P1 (для конструкцій відповідно до 5.3.1) або ламана лінія A1EFQK1L1M1S1T1 (для конструкцій відповідно до 5.3.2) на рисунку 5 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною огороджувальною конструкцією.
За аналогічним правилом будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму для конструкцій відповідно до 5.3.3 при заповненні проміжку між обшивками звукопоглинальним матеріалом.
Рисунок 5 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму каркасно-обшивною перегородкою з заповненням проміжку між обшивками звукопоглинальним матеріалом
Таблиця 8 - Величина поправки A R 4
|
Матеріал заповнювача |
Заповнення проміжку між обшивками, % |
AR 4, ДБ |
|
Пористо-волокнистий (мінеральна вата, скловолокно) |
20 |
2 |
|
30 |
3 |
|
|
40 |
4 |
|
|
50-100 |
5 |
|
|
Пористий з жорстким скелетом (пінополістирол тощо) |
100 |
2 |
Для підвищення теплоізоляції вікон (вітражів), а також їх звукоізоляції застосовують потрійне скління. При розташуванні внутрішнього скла в середній зоні повітряного проміжку між зовнішніми шарами скла потенційна звукоізолювальна здатність потрійного скління не реалізується у повній мірі. Для підвищення звукоізоляції потрійного скління внутрішнє скло рекомендується розташовувати на мінімальній відстані від одного із крайніх шарів скла так, щоб відношення меншої і більшої ширини повітряних проміжків не перевищувало 0,25.
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму потрійним склінням (герметично зачинене вікно або вітраж) при однаковій товщині шарів скла і відношенні ширини повітряних проміжків, що не перевищує 0,25, будують в
такій послідовності:
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму одним шаром скла згідно з 5.2 (лінія ABCD на рисунку 6). Потім будують допоміжну ламану лінію A1B1C1D1 шляхом додавання до ординат лінії ABCD поправки AR 1, дБ, на збільшення поверхневої густини конструкції в цілому, яку визначають відповідно до таблиці 6 (A R 1 = 7 дБ при m сум/ m 1 = 3);
визначають частоту основного резонансу fP конструкції скління за формулою:
з
(9)
У2п?ідп
де т-, - поверхнева густина одного шару скла, кг/м2; с/п - внутрішня відстань між крайніми шарами скла, м.
Частоту fP заокруглюють до середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги, в межах якої знаходиться визначена частота fP.
До частоти 0,8fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP1/3 октавної смуги) частотна характеристика звукоізоляції конструкції збігається з допоміжною лінією (відрізок А1Е на рисунку 6). На частоті fP звукоізоляція приймається нижчою від допоміжної ламаної лінії A1B1C1D1 на величину поправки (4 + НП1), дБ (точка F на рисунку 6, яку з'єднують з точкою Е). Величину поправки НП1, дБ, визначають відповідно до таблиці 9 в залежності від відношення dП1/dm, де dП1 і dп2 - ширина відповідно меншого і більшого повітряних проміжків між шарами скла;
на частоті 8fp (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + НП+ HП1, яку з'єднують з точкою F.
Величину поправки НП, дБ, визначають відповідно до таблиці 7, в якій за величину dП приймають відстань між крайніми шарами скла. Від точки К проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву (паралельно допоміжній лінії A1B1C1D1) до частоти fB.
Перевищення ординати відрізка KL над ординатою допоміжної лінії A1B1C1D1 являє собою поправку AR2 на вплив повітряних проміжків (для частот вищих від 8fP). Якщо fB = 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо fB< 8fP,ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013
відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB.
Точка К у даному випадку лежить поза частотною характеристикою і є допоміжною.
Від точки L до частоти 1,25fB (до середньогеометричної частоти наступної 1/3 октавної смуги) проводять горизонтальний відрізок LM. На частоті fC визначають точку N шляхом додавання до значення ординати допоміжної лінії A1B1C1D1 поправки AR2 (RN = RC1 + AR2 = RC + AR 1 + AR2), яку з'єднують з точкою М. Потім проводять відрізок NP з нахилом 7,5 дБ на октаву.
Ламана лінія A1EFKLMNP на рисунку 6 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною конструкцією скління.
При побудові частотної характеристики звукоізоляції вікон з потрійним склінням віконні рами не враховують.
Я,дБ
0,8ftfi> 8fi> fe 1,25Ґв fc Частота,!^
Рисунок 6 - Частотна характеристика Ізоляції повітряного шуму потрійним склінням (вікна, вітражі) при однаковій товщині шарів скла
Таблиця 9 - Величина поправки НП1
|
dпі/dП2 |
Нпі, дБ |
|
менше ніж 0,1 |
0 |
|
0,1-0,15 |
1 |
|
0,2-0,25 |
2 |
Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму потрійним склінням (вікно з потрійним склінням герметично зачинене або вітраж) при
ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 різній товщині шарів скла з відношенням їх товщин не більше ніж 2,5 і відношенням ширини повітряних проміжків не більше ніж 0,25 будують в такій послідовності:
будують частотну характеристику ізоляції повітряного шуму склом найбільшої товщини (з поверхневою густиною т 1) згідно з 5.2 (лінія ABCD на рисунку 7). Визначають частоту fC2 для скла найменшої товщини відповідно до таблиці 5. Будують допоміжну лінію А1В1 до частоти fB1 шляхом додавання до величин ізоляції повітряного шуму склом найбільшої товщини поправки A R 1 на збільшення поверхневої густини конструкції в цілому. Поправку AR 1, дБ, визначають відповідно до таблиці 6 в залежності від величини відношення тсум/т 1 (де mсум - сумарна поверхнева густина потрійного скління, кг/м2; т 1 - поверхнева густина скла найбільшої товщини, кг/м2).
Між частотами fB1 і fC2 проводять горизонтальний відрізок В1С1, а потім відрізок C1D1 з нахилом 7,5 дБ на октаву згідно з рисунком 7;
визначають частоту основного резонансу конструкції скління fP за формулою:
fp=60r^KZ^Z, (10)
^dn(m1+m2)m3
де m 1, m 2, m 3 - поверхнева густина шарів скла, кг/м2, пронумерованих в такій послідовності, що повітряний проміжок меншої ширини розташований між шарами скла з поверхневою густиною т 1 і m 2;
dП - внутрішня відстань між крайніми шарами скла, м.
Частоту fP заокруглюють до середньогеометричної частоти 1/3 октавної смуги, в межах якої знаходиться визначена частота fP.
До частоти 0,8fP включно (тобто до середньогеометричної частоти, попередньої перед fP 1/3 октавної смуги) частотна характеристика звукоізоляції конструкції збігається з допоміжною лінією A1B1C1D1 (відрізок А1Е на рисунку 7). На частоті fP звукоізоляція стає нижчою від допоміжної лінії на величину (4+НП1), дБ (точка F). Величину НП1, дБ, визначають відповідно до таблиці 9 в залежності від величини відношення dП1/ dm, де dП1 і dп2 - ширина відповідно
меншого і більшого повітряних проміжків між шарами скла. Точки Е і F з'єднують між собою;
на частоті 8fP (на три октави вище від частоти резонансу) визначають точку К з ординатою RK = RF + HП + НП1, яку з'єднують з точкою F. Величину НП, дБ, визначають відповідно до таблиці 7, в якій за величину dП приймають відстань між крайніми шарами скла.
Із точки К проводять відрізок KL з нахилом 4,5 дБ на октаву (паралельно допоміжній лінії А1В1) до частоти fB 1. Перевищення ординати відрізка KL над ординатою допоміжної лінії A1B1C1D1 є поправкою на вплив повітряних проміжків (для частот вищих від 8fP). Якщо fB 1 = 8fP, точки К і L зливаються в одну. Якщо fB 1 < 8fP, відрізок FK проводять тільки до точки L, яка відповідає частоті fB 1. Точка К у даному випадку знаходиться поза частотною характеристикою і є допоміжною.
Від точки L до частоти fC2 проводять горизонтальний відрізок LM. Потім проводять відрізок MN з нахилом 7,5 дБ на октаву.
Ламана лінія A1EFKLMN на рисунку 7 є частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, даною конструкцією скління.
Рисунок 7 - Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму потрійним склінням (вікна, вітражі) при різній товщині шарів склаРозрахунок ізоляції повітряного шуму міжповерховими перекриттями з підлогою
Індекс ізоляції повітряного шуму R'W, дБ, міжповерхового перекриття з плаваючою підлогою, укладеною на пружний звукоізоляційний шар, визначають безпосередньо (без визначення частотної характеристики) відповідно до таблиці 10 в залежності від величини індексу ізоляції повітряного шуму несучої плити перекриття R'W0, ДБ, який визначають згідно з 5.1, і частоти резонансу конструкції перекриття fH, яку визначають за формулою:
(11)
2пу hm^n2
де £д -динамічний модуль пружності матеріалу звукоізоляційного шару під розрахунковим навантаженням, Па, який приймають за даними сертифікаційних випробувань, а за їх відсутності - відповідно до таблиці 11;
- поверхнева густина несучої плити перекриття (без урахування підлоги), кг/м2;
т2 - поверхнева густина підлоги, укладеної на звукоізоляційний шар (без урахування звукоізоляційного шару), кг/м2;
h — товщина звукоізоляційного шару в обтиснутому стані під розрахунковим навантаженням, м, яку визначають за формулою:
h = й0(1-ед), (12)
де h0 - товщина звукоізоляційного шару в необтиснутому стані, м;
Ед - величина відносного стиснення звукоізоляційного матеріалу під розрахунковим навантаженням, безрозмірна, яку приймають за даними сертифікаційних випробувань, а за їх відсутності - відповідно до таблиці 11,
