Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 3943-2000
/ 3

На стадії технічного дизайн-проекту в ПЗ викладають опис та обгрунтування остаточного дизайн-ергономічного вирішення та вибору остаточних варіантів кольорофактурного та кольоро­графічного вирішень, остаточної номенклатури декоративно-конструкційних матеріалів та тех­нології оздоблення.

Вимоги до розроблюваної карти кольорофактурного та кольорографічного вирішення на­ведені у 7.5.

  1. Очікувана ефективність впровадження ДЕП

Розділ повинен містити соціально-економічне обгрунтування доцільності прийнятих дизайн- ергономічних вирішень, заключения про їх відповідність вимогам споживачів, технологічним можливостям виробників і кон’юнктурі ринку в межах вимог ТЗ.

  1. Рекомендації

Розділ повинен містити рекомендації щодо впровадження результатів ДЕП у робочу конст­рукторську документацію та забезпечення розроблюваних дизайн-ергономічних характеристик під час виготовлення продукції та її експлуатації.

  1. Карта кольорофактурного та кольорографічного вирішення

    1. Карта кольорофактурного та кольорографічного вирішення (далі — карта) є проектним документом, який розробляється під час виконання технічного дизайн-проекту.

    2. Карта фіксує розроблені варіанти кольорофактурного та кольорографічного вирішень об’єкта проектування (виробу), вимоги до оздоблення його видимих (зовнішніх та внутрішніх) поверхонь і графічних зображень.

    3. Карта є основою для перевірки відповідності дослідних зразків кольорофактурним та кольорографічним вирішенням дизайн-проекту, а також якості виробничого виконання кольоро­фактурного та графічного оздоблення.

Карта може бути основою для розроблення вимог щодо створення нових матеріалів і тех­нологій декоративного оброблення та нових способів отримання графічних зображень.

  1. У карті повинні бути наведені такі дані:

  • схема оздоблення виробу із специфікацією основних елементів, які підлягають оздоб­ленню;

  • схема графічних елементів;

  • опис та обгрунтування прийнятих варіантів кольорографічного та графічного оздоблення;

  • характеристика зовнішніх та внутрішніх видимих поверхонь виробу, які підлягають оздоб­ленню;

  • інформація про засоби виконання графічних елементів та використовувані матеріали.

  1. Характеристика оздоблюваних поверхонь виробу розміщається у таблиці, в якій наводяться такі дані:

  • позиція згідно із схемою оздоблення;

  • назва матеріалу, його декоративне оброблення та нормативна документація на матеріал;

  • назва покриття, НД на матеріал покриття;

  • вимоги щодо кольору: словесний опис, зразок кольору підприємства, затверджений, зареєстрований і застосовуваний за порядком, установленим на підприємстві (в організації), характеристики якого (координати кольору X, Y, Z, координати кольоровості х, у) унормовані у стандартній системі XYZ згідно з ГОСТ 13088 та визначені з урахуванням ГОСТ 16873.

У разі відсутності зразка кольору він виготовлюється згідно із заданим значенням координат кольору та кольоровості.

Нормуванню підлягає також кольорова відмінність між зразком та кольором фарби (емалі), що використовується для оздоблення;

  • фактура та блиск оздоблюваних поверхонь: словесний опис, показник шорсткості, мкм, згідно з ГОСТ 2789, показник блиску, %.

Примітка. Показник блиску вимірюється за приладом ФБ-2.

Показники шорсткості та блиску можуть бути унормованими за іншими чинними НД.

  1. Дані про способи виконання графічних елементів наводять у таблиці:

  • позиція згідно із схемою графічних елементів;

  • назва матеріалу, НД на матеріал, який використовується для виготовлення графічного елемента;

  • спосіб виготовлення графічного елемента.

  1. Карта повинна містити кольоровий ілюстративний матеріал щодо оздоблення по­верхонь. Зразки кольору є натурними зразками покриття (пластмас), які формують зовнішній вигляд виробу.

Карта містить матеріал, який наочно ілюструє розроблені графічні елементи на всіх носіях (відповідно ТЗ): виробу, супровідної документації, рекламних матеріалах, пакованні тощо

  1. Карту оформляють на аркушах формату А4 відповідно ГОСТ 2.301 за формами 2 і 2а згідно з ГОСТ 2.106.

7.6 Експертна документація

  1. До експертної документації належать: протокол з надання дизайн-ергономічної кон­сультації, протокол експертизи, експертний висновок оцінювання рівня дизайн-ергономічних характеристик та властивостей.

  2. Протокол з надання дизайн-ергономічної консультації складається за результатами розглядання ескізів, креслень, схем, дизайн-макетів, дослідних зразків продукції, що підлягає розробленню та впровадженню у виробництво, а також продукції, що виробляється.

  3. Протокол з надання дизайн-ергономічної консультації містить:

  • назву організації, що представляє документацію та вироби на розгляд (замовник);

  • назву організації, що надає консультацію;

  • назву та призначення продукції (виробу);

  • перелік документів та виробів, які представлені на розгляд;

  • мету проведення консультації (розроблення продукції, коригування документації, мо­дернізація існуючої продукції щодо її споживчих властивостей тощо);

  • результати оцінювання дизайнових, ергономічних характеристик та властивостей про­дукції;

  • рекомендації щодо коригування проектної конструкторської документації чи модерні­зування продукції, що виробляється, з метою підвищення її дизайн-ергономічних характеристик та властивостей.

  1. Протокол з надання консультації підписують замовник та консультант.

Протокол затверджує керівник організації, яка надала консультацію.

  1. Протокол з проведення експертизи складається за результатами оцінювання дизай­нових, ергономічних характеристик та властивостей продукції під час виконання ДЕП у складі ДКР (внутрішня експертиза) та за замовленням інших організацій (зовнішня експертиза).

  2. Протокол з проведення внутрішньої експертизи складається на завершальному етапі технічного дизайн-проекту та під час приймання дослідного зразка. Протокол може складатися на інших стадіях ДЕП, якщо це обумовлено вимогами ТЗ.

Протокол містить результати оцінювання окремих дизайн-ергономічних характеристик та властивостей, у тому числі естетичних, ергономічних, дизайн-ергономічних, дизайн-мар- кетингових тощо.

У протоколі зазначають:

  • назву та призначення продукції;

  • перелік документів та виробів, які представлені на розгляд;

  • характеристику, яка підлягає оцінюванню;

  • результати оцінювання, в тому числі висновок.

  1. Протокол з проведення внутрішньої експертизи підписують розробники ДЕП та робочої документації дослідного зразка.

Під час приймання ДКР протокол підписується членами приймальної комісії.

  1. Протокол з проведення зовнішньої експертизи складається на будь-якій стадії проек­тування або під час експлуатації продукції.

У протоколі зовнішньої експертизи, крім наведеного в 7.6.6, зазначають назву організації, яка представляє матеріали на оцінювання, та назву організації, яка проводить експертизу.

  1. Протокол проведення зовнішньої експертизи підписують представник організації- замовника та експерт.

  2. В експертному висновку приводять результати оцінювання дизайнових, ергономічних характеристик та властивостей об'єкта.

  3. Експертний висновок за результатами внутрішньої експертизи містить рішення щодо переходу до наступної стадії ДЕП, застосування ДЕД під час розроблення робочої документації дослідного зразка чи її коригування.

  4. Експертний висновок на етапі приймання дослідного зразка підписують члени прий­мальної комісії. Затвердження експертного висновку проводиться за правилами, встановленими в галузі.

Експертний висновок на цьому етапі є додатком до акту приймання дослідного зразка.

  1. Експертний висновок за результатами зовнішньої експертизи затверджує керівник організації, яка провела експертизу.

  1. ГРАФІЧНІ ДОКУМЕНТИ

ДИЗАЙН-ЕРГОНОМІЧНОГО ПРОЕКТУ

  1. Графічні ДЕД повинні відображати сутність і нюанси об’ємо-пластичного, конструк­ційного, кольорофактурного та кольорографічного вирішень об’єкта, містити всі дані, які необхідні для проведення наступних стадій дизайн-ергономічного проектування та виконання авторського нагляду за реалізацією дизайн-проекту.

  2. Склад графічних документів визначається ГОСТ 2.103, ГОСТ 2.118, ГОСТ 2.119, ГОСТ 2.120 та з урахуванням специфіки ДЕД і зазначений в таблицях 1, 2.

Виконання графічних ДЕД під час застосування ЕОМ повинно відповідати ГОСТ 2.004.

  1. Розроблення та оформлення графічної дизайн-ергономічної документації проводиться згідно з ГОСТ 2.104, ГОСТ 2.109, ГОСТ 2.301, ГОСТ 2.302, ГОСТ 2.317.

Позначення та оформлення ергономічної схеми — згідно з ГОСТ 2.701; ГОСТ 2.721.

    1. Графічні ДЕД впроваджуються в робочу конструкторську документацію виробу.

    2. Розробник дизайн-ергономічного проекту на стадії авторського нагляду підписує крес­лення загального виду сумісно з виконавцями робочого конструкторського проекту (літери «О», «01»),

  2. ОБЛІК, ЗБЕРІГАННЯ ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН У ДИЗАЙН-ЕРГОНОМІЧНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ

    1. Вимоги до обліку та зберігання ДЕД, а також внесення змін у ДЕД — згідно з ГОСТ 2.501.

Зміни конструкторської документації на деталі та складальні одиниці, які впливають на результати ДЕП, повинні бути узгоджені з розробником ДЕД

.ДОДАТОК А

(довідковий)

Вимоги до дизайн-макетів

А.1 Цей додаток містить вимоги до дизайн-макетів об’єктів дизайн-проектування і є допов­ненням до ГОСТ 2.002, ГОСТ 2.801, ГОСТ 2.802, ГОСТ 2.803.

А.2 Дизайн-макети створюються за відсутністю макету виробу чи неможливості проведення за його допомогою оцінювання дизайнерських та ергономічних вирішень об’єкта проектування чи його окремих частин.

А.З Макети в сукупності з ДЕД повинні давати чітку уяву суті дизайн-проекту, а також допов­нювати вихідну інформацію для ухвали стосовно переходу до наступної стадії розроблення об’єкта.

А.4 При дизайн-ергономічному проектуванні промислових виробів можуть розроблятися пошукові та посадкові дизайн-макети.

А.5 Пошукові макети (моделі) можуть вироблятися із будь-якого матеріалу, зручного для пошуку дизайнерського вирішення.

А.6 Посадковий макет призначений для вибору, перевірки та доопрацювання компоновочних дизайнерських та ергономічних вирішень. Цей вид макетів, як правило, розробляється під час дизайн-проектування кабін транспортних засобів, робочих місць постів управління технологічними процесами і т.ін. Такий макет виготовляється в натуральну величину із будь-яких матеріалів.

А.7 Макет на стадії технічного дизайн-проекту повинен максимально відображати реальний вид об’єкта. У ньому повинні бути остаточно відпрацьовані пластичні нюанси поверхонь, деталі та елементи форми, фактура оздоблення, колір, графіка.

А.8 Якість виконання дизайн-макета та матеріали повинні забезпечити його збереження в умовах транспортування та тривалого зберігання.

А.9 Масштаби дизайн-макетів - згідно з ГОСТ 2.803.

А. 10 Кожний макет повинен мати наступні супровідні дані:

  • назву об’єкта макетування;

  • назву організації-розробника продукції;

  • назву організації-розробника дизайн-проекту;

  • літеру відповідної стадії розроблення дизайн-проекту;

  • масштаб макета.

Вищезазначені дані треба вміщувати на пластинці, яка повинна бути закріплена у правому нижньому куті підмакетника або безпосередньо на макеті.УДК 001.892.001.6

К

01.120

13.180

лючові слова: документація, проект, виріб, продукція, дизайн-ергономічне проектування, склад, зміст, вирішення, оцінювання.Редактор І. Ликова
Технічний редактор Т. Новікова
Коректор
Т. Нагорна
Комп’ютерна верстка Л. Мялківська

Підписано до друку 15.05.2000. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 4,65. Зам. /З &Ч Ціна договірна.

Відділ поліграфії науково-технічних видань УкрНДІССІ
03150, Київ-150, вул. Горького, 174

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →