Таблиця З
Виконання вентилятора |
Рівні звукової потужності, дБ, в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц |
Коригований рівень звукової потужності, дБ А |
|||||||||
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|||
3 електричним приводом осьові з номінальним діаметром приєднувального патрубка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
до 500 мм |
102 |
100 |
105 |
106 |
106 |
106 |
103 |
98 |
95 |
109 |
|
понад 500 мм |
107 |
107 |
112 |
115 |
118 |
118 |
112 |
110 |
105 |
121 |
|
3 пневматичним приводом осьові |
100 |
103 |
110 |
110 |
110 |
114 |
117 |
119 |
116 |
123 |
|
3 електричним приводом радіальні |
105 |
110 |
110 |
110 |
110 |
110 |
110 |
102 |
95 |
115 |
Рівні звукової потужності та звукового тиску вентиляторів на відстані 25 м від всмоктувального отвору уздовж осі в режимі максимального повного ККД для постійних робочих місць не повинні перевищувати вимог ГОСТ 12.1.003.
В експлуатаційних документах повинні бути указані шумові характеристики вентиляторів та методи захисту від шуму згідно з ГОСТ 12.1.029.
МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ
Виготовлені складові частини вентиляторів і вентилятори в зборі повинні бути перевірені на відповідність вимогам цього стандарту, технічних умов, конструкторських та технологічних документів під час проведення технічного контролю.
Під час контролювання вентиляторів треба застосовувати повірені та атестовані вимірювальні прилади, стенди, пристрої та інструмент, які забезпечують задану точність вимірювання.
Відповідність вентиляторів вимогам конструкторських та нормативних документів (5.1.1) перевіряють контрольним розбиранням вентиляторів.
Масу вентиляторів (5.1.2) перевіряють зважуванням на технічних вагах з точністю зважування ± 10 кг.
Номінальну продуктивність, номінальний повний тиск (5.1.2), максимальний повний коефіцієнт корисної дії (5.4.2), параметри стисненого повітря для вентиляторів з пневматичним приводом (5.1.7), стійкість аеродинамічної характеристики (5.2.3) вентиляторів перевіряють за даними аеродинамічних випробувань, проведених відповідно до ГОСТ 10921. Тип схеми стенда повинен бути указаний у технічних умовах на конкретні типи (типорозміри) вентиляторів або в конструкторських документах для конкретних умов випробування.
Потужність приводу (5.1.2), номінальну напругу і частоту струму живильної мережі (5.1.5) перевіряють за паспортними даними електродвигунів.
Висоту, ширину, довжину (5.1.2) і номінальний діаметр приєднувального патрубка (5.1.3) вентилятора перевіряють універсальними міряльними інструментами з ціною поділки 1 мм, радіальний зазор (5.2.9) — шаблонами або щупами.
Частоту обертання робочого колеса вентилятора (5.1.4) перевіряють за допомогою тахометра згідно з ГОСТ 21339 або частотоміром.
Працездатність вентиляторів за зменшення напруги на затискачах електродвигуна на 10 %, порівнянно з номінальним значенням (5.1.6), перевіряють визначанням нагріву електродвигуна згідно з ГОСТ 11828.
Перевіряння конструктивних вимог (5.2.1; 5.2.2), зручність з’єднання вентилятора з вентиляційними трубами і між собою (5.2.4), можливості поповнення мастила підшипників двигунів без розбирання вентилятора (5.2.5), взаємозамінності складових одиниць і деталей (5.2.6) треба виконувати під час приймальних випробовувань дослідних зразків.
Механічні властивості і хімічний склад застосовуваних сталей (5.2.7) перевіряють порівнянням сертифікатів виготовлювачів сталей з вимогами конструкторських документів або за результатами лабораторних випробувань проб.
Якість зварних швів (5.2.8) перевіряють зовнішнім оглядом і виміряннями згідно з ГОСТ 3242.
Міцність робочих коліс осьових вентиляторів (5.2.10) перевіряють на стенді двома або більше короткочасними розгонами приводу з підвищенням частоти обертання його від нуля до значення, яке перевищує номінальне: на 10 % — для вентиляторів з електричним приводом і на 25 % — для вентиляторів з пневматичним приводом.
Дисбаланс робочих коліс (5.2.11) перевіряють на верстаті для динамічного балансування.
Дисбаланс робочих коліс, які мають змінний кут встановлення лопаток, необхідно перевіряти за всіх регламентованих кутів встановлення останніх.
Показники надійності (5.3) підтверджують результатами періодичних випробувань на основі аналізу статистики відмов, одержаних під час підконтрольної експлуатації вентиляторів у споживачів згідно з ГОСТ 27.410. Допустимо значення показників надійності узагальнювати за результатами опи- тувальних листів.
Питому масу вентилятора туд, кг/кВт, (5.4.1) перевіряють за формулою:
т
(2)
-1000туд =—^
уQ р
де т — маса вентилятора, кг;
Q — номінальна продуктивність, м3/с;
р — номінальний повний тиск, Па.
Контроль лакофарбових та протикорозійних покрить (5.5.2; 5.5.3) треба проводити за показниками зовнішнього вигляду згідно з ГОСТ 9.032 та ГОСТ 9.306.
Відповідність вентиляторів вимогам безпеки (6.1) і електробезпеку вентиляторів (6.4) перевіряють зовнішнім оглядом, звірянням сертифікатів, а також експертизою конструкторських документів.
Параметри вибухозахисту і ступінь захисту електродвигунів (6.2; 6.3) перевіряють за нормативними документами та сертифікатами на комплектувальні електродвигуни.
Перевіряють матеріали корпусу вентилятора та лопаток робочих коліс вибухозахищених вентиляторів на фрикційну іскробезпечність (6.5) згідно з ГОСТ 22782.0.
Перевіряють електростатичну іскробезпечність лопаток робочих коліс вентиляторів вибухо- захищеного виконання (6.6) порівнянням сертифікатів або вимірюванням електричного опору ізоляції полімерних матеріалів згідно з ГОСТ 6433.2.
Наявність заземлювальних затискачів (6.7), кріплення обертових частин (6.9), наявність захисних ґрат (6.10), стан марковання (5.7.1) і паковання (5.7.2) перевіряють зовнішнім оглядом.
Опір ізоляції обмотки статора електродвигуна після його встановлення на вентилятор (6.8) перевіряють згідно з ГОСТ 7217.
Метод визначання шумових характеристик вентилятора (6.12) — згідно з ГОСТ 12.1.026 і ГОСТ 12.1.050.
Перевіряють комплектність (5.6.1) звіренням за формуляром.
Стійкість до дії вологи повітря і відповідність електричної ізоляції рівню 1 для вентиляторів з електричним приводом (6.2) перевіряють згідно з ГОСТ 24719.ДОДАТОК А
(довідковий)
СТРУКТУРНА СХЕМА УМОВНОЇ
ПОЗНАКИ ВЕНТИЛЯТОРІВ
Вентилятор шахтний
Позначення технічних умов
Модернізація —літера М, порядковий номер модернізації (для виробу, який вперше освоюють, не заповнюють)
Виконання типорозміру залежно від розміру номінального діаметра приєднувального патрубка
Виконання залежно від кількості робочих коліс
Тип виконання робочого колеса
Виконання за видом вибухозахищеності
Виконання за типом застосовуваного приводу
Скорочена назва виробу:
ВМ — вентилятор місцевого провітрювання
БІБЛІОГРАФІЯ
НПАОП 10.0-1.01-05 «Правила безпеки у вугільних шахтах», затверджено наказом Держнагляд- охоронпраці України від 16.11.04 № 257
НПАОП 0.00-1.34-71 «Єдині правила безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом», затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 31.08.1971 (Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудных и россыпных месторождений подземным способом, — М.: Недра, 1977).
УКНД 13.110; 19.020; 73.100.20
Ключові слова: шахтні вентилятори, місцеве провітрювання, загальні технічні вимоги, вимоги безпеки, методи випробування.
Редактор М. Клименко
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Т. Нагорна
Верстальник С. Павленко
Підписано до друку 16.02.2007. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 1,86. Зам. Ціна договірна.
Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2