---

ДСТУ 3794-98 (ГОСТ 23148-98) (ISO 3954-77)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОРОШКИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
В ПОРОШКОВІЙ МЕТАЛУРГІЇ

Відбір проб

Видання офіційне

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Київ

ДСТУ 3794-98 (ГОСТ 23148-98) (ISO 3954-77)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОРОШКИ, ЯК! ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
В ПОРОШКОВІЙ МЕТАЛУРГІЇ

Відбір проб

ПОРОШКИ, ПРИМЕНЯЕМЫЕ
В ПОРОШКОВОЙ МЕТАЛЛУРГИИ

Отбор проб

POWDERS FOR POWDER METALLURGY

Sampling

Чинний від 2000-01-01

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює методи відбору проб порошків, які використовуються в порош­ковій металургії.

Стандарт використовують при розділенні проби на кілька проб для випробування.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия

ГОСТ 15895-77 Статистические методы управления качеством продукции. Термины и оп­ределения

З ВИЗНАЧЕННЯ

4. КІЛЬКІСТЬ ТОЧКОВИХ ПРОБ ТА МЕТОДИ (ВИДИ) ЇХ ВІДБОРУ

   1. Відбір точкових проб від порошків, що містяться в упаковках

Якщо точкові проби відбирають від порошку у стані постачання, то від партії береться за­значена в таблиці 1 кількість упаковок, якщо в нормативній документації на порошок конкретно­го типуне зазначена інша їх кількість. Для отримання об’єднаної проби береться одна або кілька точкових проб з кожної упаковки. Якщо партія складається з різних упаковок, то відібрані упа­ковки повинні бути представницькими для партії, а кількість точкових проб 3 кожної упаковки повинна бути пропорціональна до маси порошку в кожній з них,

Таблиця 1

Для кожних 100 додаткових упаковок у партії додається одна упаковка, з якої беруть точкові проби.

Якщо вся партія розвантажується безперервним потоком через отвір, то відбір проб можна проводити з потоку. У цьому випадку відбір точкових проб повинен проводитись через одинакові проміжки часу протягом усього періоду розвантаження. Кількість точкових проб повинна зале­жати від потрібної точності.

У разі взяття проб від потоку порошку період відбору між відсічками точкових проб (t) у секундах, на який повинен бути налаштований механічний пробовідбірник, обчислюють за фор­мулоюде M — маса партії порошку, кг;

Q — продуктивність потоку партії порошку, кг- с ¹;

п — кількість точкових проб, яка дорівнює передбачуваній кількості вибіркових пакувальних одиниць, визначених згідно з таблицею 1.

Необхідно відбирати не менш як три точкові проби: одну — безпосередньо на початку пото­ку, другу — в середині, а третю — в кінці потоку.

Відбір проби від партії порошку після усереднення проводять на стадії технологічної опе­рації «пакування». Для цього порошок після закінчення процесу гомогенізації (усереднення) в кількості об’єднаної проби відбирають разово, як точкову пробу, безпосередньо з усередни­ка. У цьому випадку відібрана точкова проба є об'єднаною пробою.

Аналогічний метод відбору проби використовують під час поділу партії порошку.

Засоби (пристрої) та порядок відбору проб порошку після гомогенізації безпосередньо з усередника повинні бути зазначені у нормативній документації на конкретний порошок.

4. ВІДБІР ПРОБ

   1. Загальні вимоги до відбору точкових проб.

Точкові проби відбирають таким чином, щоб вони були як можна більш представницькими для партії.

Примітка. Необхідно врахувати можливу дегомогенізгцію у процесі роботи з порошком, наприклад під час наповнення та розвантаження упаковок, вібрації під час транспортування та зберігання

Усі поверхні інструментів, які дотикаються до порошку, повинні бути чистими та гладенькими.

У процесі відбору проб не допускається зміна властивостей порошку. Схеми відбору проб порошку від партії із упакованої продукції та від потоку, а також із усередника і під час ділення партії наведені на рисунку 1.

Маса об'єднаної проби повинна бути достатньою для приготування з неї всіх проб для випробування. Перемішування об’єднаної проби проводять послідовним пересипанням порош­ку не менш як десять разів або чотирикратним просіюванням порошку через сито, або за допо­могою відповідного конусоподібного змішувача. Сито для просіювання порошку повинно мати сітку згідно з ГОСТ 6613 з діаметром отворів вдвічі-втричі більшим за максимальний розмір частинок порошку.

Способи та пристрої для розділення партії зазначені у 5.3.

Ці способи та пристрої використовуються також для розділення (зменшення) об’єднаної та представницької проб.

Розміри посудини для відбору проб {ковша, лотка або іншого пробовідсікаючого пристрою) повинні бути більшими від перерізу потоку порошку. Посудина повинна відсікати потік і поверта­тися таким чином, щоб будь-який елемент потоку міг бути відібраний з однаковою вірогідністю.

Примітка. Найпростішим способом для виконання цієї умови є переміщення зі сталою швидкістю через зазна­чений потік посудини прямокутного перерізу.П редставницька проба

І

Проби для випробування

В

Зразки

Наважки для випробування

изначення

а — схема отримання об'єднаної проби з упакованої продукції та від потоку б — схема отримання об'єднаної проби з усередника і під час ділення партії в —схема отримання проб (наважок) для випробування із об’єднаної проби

Рисунок 1У випадку великих потоків допускається використання пробовідсічних пристроїв із щілиною. У цьому випадку ширина щілини повинна бути не меншою за десятикра тну величину максималь - ної за розміром частинки порошку.

Пробовідбірник для відбору точкових проб від потоку порошку повинен задовольняти такі вимоги:

• перетинання потоку порошку пробовідсічним пристроєм повинно відбуватися через од­накові проміжки часу;

• пробовідсічний пристрій повинен перетинати потік порошку зі сталою швидкістю і охоп­лювати за один перетин весь переріз потоку;

• швидкість перетинання потоку порошку пробовідсічним пристроєм повинна бути розра­хована так, щоб ударом не відкидався порошок, який повинен попасти у пробу;

• місткість пробовідсічного пристрою (ковша, лотка} повинна бути на 20—25 % більшою, ніж об'єм точкової проби за одну відсічку;

• конструкція пробовідбірника повинна бути доступною для очищення;

• збірник пробовідбірника повинен мати об'єм, достатній для всіх точкових проб.

Маса точкової проби під час відбору визначає об'єм та швидкість переміщення пробовідбір­ника.

5.2.3 Відбір проб за допомогою пробовідбірної трубки

Під час відбору точкових проб вручну з одиниць упаковки використовують різні види пробо­відбірних трубок {щупів}. Трубка повинна мати довжину, яка б дозволяла відбирати порошок на всіх рівнях упаковки. Конструкція цих трубок залежить від текучості порошку, від якого беруть пробу. На рисунках 2 і 3 наведені два види пробовідбірних трубок.

Пробовідбірну трубку вводять, закривши просвіти до самого дна упаковки. Під час просу­вання та засипання порошком рекомендується вертикальне занурення пробовідбірної трубки щодо упаковки. Коли пробовідбірна трубка дійде до дна упаковки, відкривають просвіти знизу вгору, щоб наповнити її по всій висоті, потім просвіти закривають < виймають трубку.

Вміст пробовідбірної трубки висипають у посудину, призначену для об’єднаної проби.

Пробовідбірну трубку слід повільно вводити до самого дна упаковки. Під час просування і засипання порошку рекомендується вертикальне занурення її в упаковку. Коли пробовідбірна трубка досягне до дна упаковки, її виймають, а вміст висипають у посудину, призначену для об'єднаної проби.

Примітка 1. Якщо глибина шару порошку більша за висоту просвіту трубки, беруть кілька точкових проб, щоб відібрати порошок для випробування на всій глибині. Кількість точкових проб повинна визначатись глибиною шару порошку (висотою просвітів).

Примітка 2. Щоб зменшити похибку у випадку дегомогенізаціі, яка відбувається в напрямку занурення трубки, необхідно, щоб трубка відбирала однакову кількість порошку з кожного шару.

Примітка 3. Щоб зменшити дегомогенізацію порошку під час занурення пробовідбірної трубки, точки відбору повинні строго регламентуватися. Наприклад, якщо з однієї І тієї самої циліндричної упаковки необхідно взяти кілька точкових проб, то кількість відборів точкових проб на кожній відстані від центра упаковки до точки відбору повинна бути пропорциональна до цієї відстані.

Під час відбору однієї точкової проби із циліндричної упаковки пробовідбірна трубка повин­на бути введена на відстань від центра, яка становить 0,7 радіуса.

із кожної упаковки, що попала у вибірку, необхідно відбирати однакову кількість точкових проб.

Рисунок 7

5.3 Розділення проби

Пристрої для розділення проб чи партій порошку повинні бути підібрані Із врахуванням кількості порошку, який розділяють, і повинні виключати'втрати під час завантаження (відбору) та забруднення його домішками.

Використовують такі пристрої:

1. пристрій для розділення (квартування) на чотири частини;

2. пробовідбірник жолобкуватий;

3. пробовідбірник обертовий;

4. пробовідбірник конічний обертовий.

Приклади наведені на рисунках 4, 5, 6, 7.

• лійка з отвором понад 10 мм із немагнітного матеріалу, який не окислюється;

• пластинка розміром не менш як200 мм х 200 мм і товщиною не менш як 1 мм із немаг­нітного матеріалу, який не окислюється;

• хрестовина (рисунок 4) Із немагнітного матеріалу, який не окислюється, із взаємно пер­пендикулярними ребрами довжиною не менш як 100 мм і висотою не менш як 15 мм.