---

Національний відхил

Долучити підрозділ:

4. 4. Появу полум'я на поверхні зразка, що не нагрівається, та його тривалість треба реєструвати за допомогою ватного тампона відповідно до 8.3.4 ДСТУ Б В.1.1-4-98.*

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

   1. Цілісність (Е)

Основним критерієм оцінювання випробовування зразка є його цілісність. Критерій настання граничного стану вогнетривкості дверей шахти ліфта за ознакою втрати цілісності вважають вико­наним за умови, що швидкість витоку на метр ширини дверного прорізу не більше ніж 3 м³/(хв-м), не враховуючи перших 14 хв випробовування.

Цілісність вважають втраченою за умови виникнення безперервного полум'я тривалістю понад 10 с.

Тривалим є полум’я, що продовжується понад 10 с.

Якщо встановлено вимоги з теплоізолювальної здатності, то критерій настання граничного стану з вогнетривкості за ознакою втрати теплоізолювальної здатності і вважають не виконаним, якщо перевищення середньої температури поверхні зразка, який не нагрівають, над початковою температурою цієї поверхні понад 140 °С.

Підвищення максимальної температури (за показами будь-якої термопари над початковою температурою цієї температури) стулки дверей, верхньої та бокових панелей рами шириною рівною або понад 300 мм має бути не більше ніж 180 °С. Якщо вертикальні частини та верхня па­нель рами мають ширину (вертикальні частини) або висоту (верхня панель) від 100 мм до 300 мм, то підвищення максимальної температури (будь-якої термопари) на цих частинах має бути не більше ніж 360 °С.

У разі встановлення вимог до радіації, критерій відповідності граничного значення радіації вважають виконаним за умови, якщо його величина, виміряна згідно з EN 1363-2, не перевищує 15 кВт/м².

4. СФЕРА ПРЯМОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Результати випробовування, отримані за ознаками втрати цілісності та теплоізоляційної здат­ності, можна застосовувати не тільки до випробовувального зразка, але й за умови їх виготовлення з таких самих конструкційних деталей за такими обмеженнями:

1. без коригування виміряної швидкості витікання:

• подібні (за конструкцією, матеріалами та технологією виготовлення) двері, висота яких менше ніж у випробовувального зразка;

• подібні (за конструкцією, матеріалами та технологією виготовлення) двері, які мають ширину дверного отвору або прорізу у стіні в діапазоні ± ЗО % від цього розміру випро­бовувального зразка;

2. після коригування вимірюваної швидкості витоку як функції збільшення за висотою відпо­відно до додатка D:

— подібні (за конструкцією, матеріалами та технологією виготовлення) двері, у яких висота збільшена не більше ніж на 15 %.

Допуски, наведені в а) та Ь), можна застосовувати разом.

Результати випробовування зразка у стандартній тримальній конструкції чинні для всіх конструк­цій щільністю, що дорівнює чи більше ніж 600 кг/м³, і товщиною, що дорівнює чи більше ніж 100 мм.

Застосовання результатів випробовування дверей, проведених на тримальній конструкції, що відрізняється від стандартної, описаної у додатку В, обмежені цією специфічною тримальною конструкцією.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОГНЕТРИВКОСТІ ТА ПОЗНАКИ

   1. Критерії (експлуатаційних) характеристик

Характеристику вогнетривкості дверей шахти ліфта (межа вогнетривкості) визначають у хвили­нах за ознаками, визначеними у 15.1, 15.2 та 15.3, для одного чи більше з таких критеріїв:

• Цілісність : хх хв;

• Ізоляція : уу хв;

• Радіація : zz хв.

Національний відхил

Долучити речення:

Результат випробовування (значення межі вогнетривкості, отримане за ознаками втрати цілісності, теплоізолювальної здатності та/або досягнення критичних значень радіації) визначають згідно з розділом 10 ДСТУ Б В 1.1-6-2001.

Для класифікації результатів у хвилинах, як визначено в 17.1, треба округлювати до найближ­чого меншого числа з ряду: 15, 20, ЗО, 45, 60, 90 або 120 хв.

Національний відхил

Долучити примітку:

Примітка. Класів вогнетривкості ЕІ 20 та EW 20 у нормах України немає.

Для класифікації дверей шахти ліфта з вогнетривкості використовують такі літерні познаки:

1. — цілісність;

2. — ізоляція;

W — радіація.

3. 7.4 Познаки класифікації

Класи потрібно виражати, як наведено нижче:

• Е tt : tt є періодом класифікації, протягом якого критерій цілісності задовільний;

• El tt : t є періодом класифікації, протягом якого критерії цілісності та ізоляції задовільні;

• EW tt : tt є періодом класифікації, протягом якого критерії цілісності та радіації задовільні.

Якщо критерії комбіновані, класифікують за найменшим часом досягнення граничних станів. Отже, двері шахти ліфта з Е:47 хв W:25 хв та 1:18 хв потрібно класифікувати так: Е 45 та/або EW 20 та/або ЕІ 15.

4. 7.5 Класи

Використовують тільки такі класи, як зазначено у таблиці 1:

Таблиця 1 — Класи

Національний відхил

Долучити примітку:

Примітка. Класів вогнетривкості ЕІ 20 та EW 20 у нормах України немає.

18 ПРОТОКОЛ ВИПРОБОВУВАННЯ

Протокол випробовування має надавати загальну інформацію згідно з EN 1363-1 та EN 1364-1. Додатково треба надавати такі дані:

1. швидкість проникання через двері протягом випробовування;

2. час і тривалість появи полум'я;

3. деформація дверей як функція часу;

4. радіація, якщо виміряна як функція часу;

5. криві температури поверхні, що не нагрівається, як функція часу;

6. класифікація дверей і сфера застосовування цієї класифікації.

ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ОПИС КОЛЕКТОРА ТА СИСТЕМИ ВИМІРЮВАННЯ

Колектор — це короб, виготовлений із листового металу з відкритим дном, встановлений на поверхні дверей, які не нагріваються, для збирання газів, що виходять із дверей, під час випро­бовування. Захисними екранами зі скловолокна спереду і з боків мінімізують змішування газів з навколишнім повітрям. Гази, зібрані зверху колектора, витягує вентилятор. Система контролюван­ня із застосуванням діафрагми або інша еквівалентна система забезпечує засоби для вимірювання швидкості витоку газів, їхньої температури та концентрації СО₂. Порівнянням її з концентрацією СО₂ в печі можна розрахувати швидкість витоку через двері.

Загальне компонування системи наведено на рисунку А.1, колектор — на рисунку А.2. Колектор виготовляють із листового металу товщиною 1,0 мм або 1,5 мм з відповідними при­стосуваннями для закріплювання його до печі або опорної конструкції так, щоб з'єднання не пропускало газу. У середині колектора, на відстані 150 мм нижче верху, встановлюють відбивну силікатно-кальцієву перегородку товщиною 15 ± 5 мм. З трьох сторін перегородки є зазор 50 мм до стінки колектора для проходження витоку газів. Зверху колектора, у центрі, є отвір діаметром 200 мм для металевого трубопроводу для витягування газів за допомогою витяжного венти­лятора.

Примітка 1. Для звичайних двостулкових дверей прийнятним є вентилятор з витратою 2 500 м³/год.

Спереду і з боків колектора закріплені регульовані екрани зі скловолокна.

Глибина екранів відрегульована так, щоб передній екран перебував на 1 500 мм нижче перед­нього нижнього краю колектора, а бокові екрани діставали до рівня порога дверей. До нижнього краю екранів кріплять невеликі вантажі, щоб екрани не брязкали під час випробовування.

Колектор розташовують так, щоб нижня поверхня перегородки перебувала на 300 мм вище верх­нього краю дверей разом із кріпленням. Двері та колектор за шириною розташовують на одній осі.

Примітка 2. Для дверей шириною 2 600 мм прийнятним є колектор шириною 3 000 мм.

Витяжний трубопровід обладнують приладом для вимірювання витоку газу або приладом для вимірювання швидкості проходження газів через трубопровід згідно з вимогами EN ISO 5167-1 та ISO 5221.

Потрібно забезпечити приладами для таких вимірювань:

1. у печі — концентрація СО₂, зазвичай, до 10 %;

2. у точці вимірювання потоку газів:

1. концентрація СО₂, зазвичай, до 1 %;

2. температура газів; і

3. тиск газу;

4. абсолютний і різниця тисків.

Трубопровід не повинен бути занадто довгим і з обох боків приладу вимірювання витоку газу мають бути забезпечені прямі ділянки трубопроводу достатньої довжини, як зазначено у відповід­ному стандарті.

Національний відхил

Вилучити з тексту посилання на EN ISO 5167-1 та ISO 5221 до надання їм чинності в Україні.

1. — піч; 6

— металевий лист; 7

— трубопровід; 8

— колектор; 9

5—вогняна завіса; 10

• випробовувальні двері;

• прилад для вимірювання тиску;

• прилад для вимірювання температури;

• засоби вимірювальної техніки;

• вентилятор.

Рисунок А.1 — Основне компонуванн

я

009

1 000

Розміри у міліметрах

1500

1. — дросель;

2. — вихлопна труба;

3. — колектор;

4. — двері;

5. — вогняна завіса;

6. — поріг.

Рисунок А.2 — Деталі колектора

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

СТАНДАРТНА ТРИМАЛЬНА КОНСТРУКЦІЯ

Тримальна конструкція має бути з бетонної кладки, цегляної кладки або монолітна зі щільністю (1 200 ± 400) кг/м³ і товщиною (200 ± 50) мм.

ДОДАТОК С
(обов'язковий)
ПРОЦЕДУРА ПЕРЕВІРЯННЯ ВИМІРЮВАННЯ
ШВИДКОСТІ ВИТОКУ

Перед випробовуваннями проводять перевіряння роботи і точності вимірювальної систе­ми. Рекомендовано 10-хвилинний період нагрівання, після якого наступає 5-хвилинний період вимірювання.

На рисунку С.1 наведено приклад розміщення пальника під накриттям приблизно посеред висоти дверей. Пальник може розвивати теплову потужність до 300 кВт згідно з ISO 9705.

Національний відхил

Вилучити з тексту посилання на ISO 9705 до надання йому чинності в Україні.

До пальника подають газ пропан зі стандартною швидкістю (1,36 л/хв). За цієї швидкості паль­ник дає швидкість виходу СО₂0,25 м³/с. За допомогою рівняння (2) у додатку D можна визначити швидкість витоку та концентрацію СО₂. Швидкістю витоку СО₂ можна керувати за допомогою при­ладу, що контролює витік, або вимірюванням зменшення ваги.

Якщо різниця між теоретичною і вимірювальною швидкістю витоку та концентрацією СО₂ становить більше ніж 10 %, треба вжити заходів для зменшення цієї різниці. Якщо різниця менше ніж 10 %, швидкість витоку може бути відкоригована для цієї різниці.

Під час процедури перевіряння зразок має бути захищений від пальника.

Розміри у міліметрах

170

6

1. — загальний план;

2. — секція;

З — пісок,

4. — гравій;

5. — мідний вкладиш;

6. — газова трубка.

Рисунок С.1 — Зразок стандартного відкаліброваного пальника

ДОДАТОК D
(обов'язковий)

РОЗРАХУНОК ШВИДКОСТІ ВИТОКУ

D.1 Розрахунок швидкості витоку, якщо вимірювання виконують за допомогою діафрагми

Під час випробовування проводять такі вимірювання для визначання швидкості витоку через двері.

1. концентрація СО₂ в печі C_furn, %;

2. концентрація СО₂ у трубопроводів діафрагми C_orif, %;

3. тиск зверху над дверима в печі p_turn, Па;

4. перепад тиску через діафрагму Др, Па;

5. низький тиск у діафрагмі p_orif, Па;

6. навколишній тиск у лабораторії p_amb, Па;

7. температура газів у діафрагмі T_orif, °С;

8. поперечний перетин витяжного трубопроводу А, м².

Виток газу через діафрагму визначають із характеристики діафрагми, поданої її виробником. Для розрахування використовують константу к для діафрагми, за допомогою якої визначають швидкість витоку q_v0:

_

(1)

м³/с,

кд • Др 7~₀ + 273,1 5 (Pamb Porif)

^V0" V Ро >orif +273,15' _Ро

де Г_о, р₀ та р₀— температура, тиск і щільність. Якщо ці розміри вибрані як 20 °С, 1,2045 кг/м³ та 101 325 Па, рівняння (1) стає таким:

₌

(2)

(3)

Нд (£атЬ_Роги) _мз_/с

^v0 1,2045 Г_огИ + 273,15 101 325

Швидкість витоку для дверей буде дорівнювати:

^vleak ^— *7vo ЇА ^{— м} ^^с-
^furn

Національний відхил

Вилучити з тексту посилання на EN ISO 5167-1 та ISO 5221 до надання їм чинності в Україні.

D.2 Коригування тиску

Розраховану швидкість витоку коригують на відмінність тиску в печі від стандартного, тобто від 20 Па. Отже, відкоригована швидкість витоку буде дорівнювати:

20 .

Ф/согг ^— Ф/leak ' р М/с, (4)