НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Енергозбереження

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Порядок проведення та вимоги до
організації робіт

ДСТУ 4713:2007

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2007

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Товариство з обмеженою відповідальністю «Денкі»

РОЗРОБНИКИ: Ю. Нуждіна, канд. фіз.-мат. наук; В. Розен, канд. техн. наук (керівник розробки); П. Розен; О. Соловей, канд. техн. наук; А. Чернявський; Л. Шульга; Ю. Шульга, канд. техн. наук

ВНЕСЕНО: Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 січня 2007 р. № 4 з 2007-07-01

  2. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на
будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до
Держспоживстандарту України

Сфера застосування

с.

4

Нормативні посилання

4

Терміни та визначення понять

5

Познаки та скорочення

6

Загальні положення

6

Основні етапи енергетичного аудиту

7

6.1 Основні етапи енергетичного аудиту

7

6.2 Переддоговірний етап

8

6.3 Організаційно-підготовчий етап

9

6.4 Етап збирання інформації

9

  1. Етап оброблювання та аналізування інформації

  2. Етап розроблювання рекомендацій щодо запровадження

енергоощаджувальних заходів

  1. Етап складання звіту та висновку щодо ЕА

9

10

10

6.8 Етап подання результатів ЕА

10

Вимоги до робіт з енергетичного аудиту

10

7.1 Вимоги до складання договору на ЕА

10

7.2 Вимоги до складання плану ЕА та робочих документів

11

7.3 Вимоги до підготовлення персоналу підприємства, залученого до ЕА

11

7.4 Вимоги до періодичності ЕА

11

Вимоги до збирання інформації про об'єкт енергетичного аудиту

11

8.1 Загальні вимоги до збирання інформації

11

8.2 Вимоги до документальної інформації

12

8.3 Вимоги до вимірювання

Вимоги до оброблювання та аналізування інформації про об'єкт енергетичного

12

13

аудиту

Вимоги до розроблювання рекомендацій щодо запровадження енергоощаджувальних заходів

14

ЗМІСТ


15


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11



Д

Вимоги до складання звіту за результатами енергетичного аудиту та енергоаудиторського висновку

17

одаток А Бібліографія


ДСТУ 4713:2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Порядок проведення та вимоги до організації робіт

ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ

ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ АУДИТ ПРОМЬІШЛЕННЬІХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Порядок проведення и требования к организации работ

ENERGY SAVING

ENERGY AUDIT OF INDUSTRIAL EYNERPRISES

The order of carrying out of and the requirements to the organization of works

ЧИННИЙ ВІД 2007-07-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

    1. Цей стандарт установлює вимоги до організування робіт і порядку проведення енергетичного аудиту (ЕА) промислових підприємств.

    2. Цей стандарт визначає:

  • призначеність і завдання енергетичного аудиту;

  • основні етапи енергетичного аудиту;

  • вимоги до робіт з енергетичного аудиту;

  • вимоги до збирання та аналізування інформації про об'єкт енергетичного аудиту;

  • вимоги до розроблювання рекомендацій щодо запровадження енергоощаджувальних заходів, їх техніко-економічного обґрунтування та оцінення їх впливу на довкілля;

  • вимоги до складання звіту за результатами енергетичного аудиту.

    1. Цей стандарт рекомендовано використовувати юридичним і фізичним особам у їхній діяльності для проведення енергетичних аудитів.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі нормативні документи:

Закон України «Про енергозбереження»

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»

ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів енергозбереження

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення

ДСТУ 3581-97 (ГОСТ 30517-97) Енергозбереження. Методи вимірювання і розрахунку теплоти згоряння палива

ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98) Енергозбереження. Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг

ДСТУ 3755-98 Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію

ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, що означають поняття, визначені відповідно до Законів України «Про енергозбереження», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» з ДСТУ 2155, ДСТУ 2420, ДСТУ 2804, ДСТУ 3581, ДСТУ 3682, ДСТУ 3755, ДСТУ 4065 та [2], [4].

Нижче подано терміни, додатково використані в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

  1. енергоаудитор

Фізична особа, яка має кваліфікаційне свідоцтво про право проведення енергетичного аудиту на території України

  1. енергоаудиторська група

Енергоаудитори та представники підприємства-замовника енергетичного аудиту, призначені організовувати та провадити енергетичний аудит

  1. замовник (енергетичного аудиту)

Юридична особа (підприємство, організація тощо), що доручає провадити енергетичний аудит виконавцю енергетичного аудиту

  1. виконавець (енергетичного аудиту)

Юридична (спеціалізована організація будь-якої форми власності) або фізична (енергоаудитор) особа, яка має ліцензію (свідоцтво) на право проведення енергетичного аудиту в Україні, і якій замовник доручає провадити енергетичний аудит

  1. ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів

Використання паливно-енергетичних ресурсів для досягнення економічно обґрунтованої ефективності за наявного рівня розвитку техніки та технології, а також за умови виконання технічних і технологічних вимог, вимог до якості продукції, охорони довкілля та охорони праці

  1. потенціал енергоощадження

Максимально можлива сумарна економія паливно-енергетичних ресурсів, отримана за певний період часу, за оптимального використання передового технологічного й енергетичного ус- татковання, застосування передових технологій, наукової організації виробництва за умови виконання технічних і технологічних вимог, а також вимог до якості продукції, охорони довкілля та охорони праці

  1. аудит системи енергетичного менеджменту

Незалежний документально оформлений процес обстеження, пов'язаний із збиранням та об'єктивним оцінюванням доказів для визначення відповідності наявної на підприємстві системи енергетичного менеджменту вимогам керування ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємстві, а також з поданням висновків цього обстеження керівництву

  1. енергоаудиторський висновок

Документальне оформлення стану ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством за результатами енергетичного аудиту

  1. методика проведення енергетичного аудиту

Система методичних, технічних та організаційних процедур обстеження й аналізу ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством, розроблення рекомендацій та їх техніко-економічне обґрунтування згідно з поставленим завданням підприємства у сфері енергозбереження.

  1. карта споживання паливно-енергетичних ресурсів

Графічне зображення на генеральному плані підприємства часткового споживання всіх видів паливно-енергетичних ресурсів у формі кіл, площа яких у вибраному масштабі дорівнює фактичному споживанню паливно-енергетичних ресурсів виробничих і допоміжних підрозділів підприємства

  1. енерготехнологічна схема виробництва

Умовне зображення послідовності технологічного процесу з нанесенням на нього показників процесів видобування, перероблювання, транспортування, зберігання, виробляння, розподіляння, використовування паливно-енергетичних ресурсів і сировини, а також випуску продукції, утворення побічних і проміжних продуктів виробництва та відходів на кожній ділянці виробництва

  1. аналіз паливно-енергетичного балансу

Функція керування споживанням паливно-енергетичних ресурсів, спрямована на вироблення оптимальних управлінських рішень щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

  1. споживач-регулятор електричної потужності

Споживач електричної енергії, якого можна використовувати для регулювання режиму споживання електричної енергії, щоб вирівнювати графік електричної потужності електроенергетичної системи з урахуванням обмежень, які накладає електроенергетична система.

У стандарті вжито українські терміни розроблювання, розподіляння, оцінювання (коли йдеться про незавершену дію, процес), розроблення, розподілення, оцінення (коли йдеться про завершену дію, т. зв. подію), розробка, розподіл, оцінка (наслідок, результат дії) тощо.

  1. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті використано такі познаки та скорочення:

ЕА — енергетичний аудит

ПЕР — паливно-енергетичні ресурси

ПЕБ — паливно-енергетичний баланс

СЕМ—система енергетичного менеджменту.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Призначеність ЕА — сприяти керівництву підприємства у визначенні стану споживання ПЕР, потенціалу енергоощадження, джерел втрат і обсягу нераціонального використання ПЕР виробничими та допоміжними підрозділами, технологічними процесами й окремими споживачами, у розробленні енергоощаджувальних заходів, їх техніко-економічному оцінюванню та оцінюванню їх впливу на довкілля.

    2. Завдання проведення ЕА:

  • визначити загальний стан підприємства, його основних підрозділів і технологічних процесів як споживачів ПЕР;

  • проаналізувати баланси споживання ПЕР окремо за кожним видом;

  • проаналізувати баланси споживання ПЕР в енергомістких технологічних установках, технологічних процесах і підрозділах;

  • проаналізувати втрати ПЕР на об'єктах ЕА;

  • проаналізувати витрати коштів на ПЕР у собівартості продукції;

  • оцінити потенціал енергоощадження об'єктів ЕА;

  • оцінити рівень ефективності використання ПЕР;

  • проаналізувати енергомісткість продукції;

  • проаналізувати питоме споживання ПЕР і порівняти з чинними нормами та нормативами, підготувати пропозиції щодо його зменшення;

  • оцінити ефективність функціювання СЕМ;

  • розробити рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів з їх техніко-економі- чним оціненням.

  1. Основні принципи ЕА:

  • компетентність і об'єктивність виконавців ЕА під час виконування ними енергоаудиторської діяльності;

  • наукова обґрунтованість і легітимність енергоаудиторського висновку;

  • вірогідність, повнота й конфіденційність енергоаудиторської інформації;

  • врахування досягнень науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог регламентів, стандартів, міжнародних вимог;

  • незалежність енергоаудиторів під час виконування ними енергоаудиторської діяльності;

  • відповідальність суб'єктів ЕА за організування, проведення та якість ЕА.

  1. Види ЕА: первинний, періодичний, позачерговий, локальний, експрес-аудит, специфічний.

    1. Первинний ЕА провадять на передпусковому та передексплуатаційному етапах фун- кціювання об'єкта ЕА, щоб перевірити відповідність монтажу та налагодження вимогам нормативно-правових актів за показниками енергетичної ефективності устатковання, яке споживає ПЕР. За результатами ЕА приймають рішення про пуск або введення в експлуатацію устатковання, яке споживає ПЕР.

    2. Періодичний ЕА виконують через установлений період часу, щоб визначити основні показники, які характеризують ефективність використання ПЕР в умовах підприємства. Періодичність ЕА регулюють чинним законодавством України та потребами замовника.

    3. Позачерговий ЕА провадять у проміжку між періодичними ЕА у випадках, коли щодо вірогідності результатів попереднього ЕА є сумніви, а також у випадках зниження ефективності використання ПЕР.

    4. Локальний ЕА виконують, щоб оцінити ефективність використання за окремими видами ПЕР, вторинних енергоресурсів або за окремими показниками енергоефективності роботи підприємства. У локальний ЕА може бути долучено енергетичні аудити найбільш енергомістких споживачів згідно з вимогами замовника.

    5. Експрес-аудит провадять на переддоговірному етапі ЕА, а також за наявності обмеження на обсяг і строк проведення, щоб визначити показники енергоефективності роботи підприємства, окремих агрегатів або окремих груп агрегатів.

    6. Специфічний ЕА виконують у разі вирішення спеціальних завдань, пов'язаних з ЕА, в яких зацікавлений замовник (наприклад, визначення технологічної та аварійної броні об'єкта, визначення споживачів-регуляторів електричної потужності, оцінки ефективності функціювання СЕМ тощо).

  2. Об'єкти ЕА: