---

ДСТУ 3581— 97 (ГОСТ 30517— 97)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО МТК 111 і Технічним комітетом зі стандартизації № 48 «Енер­гозбереження»

2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 389

ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 16 березня 1998 р. № 165

З ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ: Г. О. Куц, канд. техн, наук, М. В. Гнідой, канд. екон. наук, А. П. Усик, канд. техн, наук, В. Ю. Тонкаль, чл.-кор. НАН України, І. І. Стоянова, канд. техн, наук, Н. І. Соколовська

© Держстандарт України, 1999ДСТУ 3581—97
(ГОСТ 30517—97)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ І РОЗРАХУНКУ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ
ПАЛИВА

ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ

МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ И РАСЧЕТА ТЕПЛОТЫ СГОРАНИЯ
ТОПЛИВА

ENERGY CONSERVATION

METHODS FOR MEASUREMENT AND CALCULATION OF CALORIFIC
VOLUE FUEL

Чинний від 1999—07—01

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює методи вимірювання і розрахунку теплоти згоряння палива і є обов'язковим для підприємств, установ і організацій, чинних на території України, а також для громадян-суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності в галузі виробництва і споживання палива.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ГОСТ 8.417—81 Единицы физических величин

ГОСТ 147—74 (СТ СЭВ 1463—78) Топливо твердое. Метод определения высшей теп­лоты сгорания и вычисления низшей теплоты сгорания

ГОСТ 21261—91 Нефтепродукты. Метод определения высшей теплоты сгорания и вы­числения низшей теплоты сгорания

ГОСТ 22667—82 (СТ СЭВ 3359—81) Газы горючие природные. Расчетный метод опре­деления теплоты сгорания, относительной плотности и числа «Воббе»

ГОСТ 27193—86 (СТ СЭВ 3360—81) Газы горючие природные. Метод определения теплоты сгорания водяным калориметром.

З ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використовуються такі терміни з відповідними визначеннями.

^у>?/поняття об'ємної теплоти згоряння. При цьому розрізняють теплоту згоряння 1 м³ газу за нормальних умов (температура газу 0 °С і тиск 0,1 МПа) і за стандартних умов (тем­пература газу 20 °С І тиск 760 мм рт. ст.). Перерахунок значення теплоти згоряння газу за різних умов виконується за формулою

де GL та Q_M>_U — значення теплоти згоряння газу відповідно до стандартних І нормаль­них умов.

Нижча теплота згоряння GL відрізняється від вищої на величину витрати теплоти в кілоджоулях на кілограм палива на випарювання вологи, що міститься у паливі, а також виділеної під час згоряння водню

o

(2)

f, = Q^a - 24,42 (IV^а + 8,94 Н “) ,

де 24,42 — питома теплота пароутворення, кДж/кг;

IV^а та н" — масові частки вологи та водню в аналітичній пробі палива, %.

Перерахунок однієї маси палива у другу можна проводити, користуючись множниками таблиці 1.

Під час теплотехнічних розрахунків енерготехнологічних процесів, у яких викорис­товується теплота пароутворення продуктів згоряння палива, слід користуватися значен­ням вищої теплоти згоряння, в інших випадках — значенням нижчої теплоти згоряння.

Одиницю теплоти згоряння палива слід обирати згідно з ГОСТ 8 417 (Дж/кг, Дж/моль, Дж/м³ або кДж/кг, кДж/моль, кДж/м³). За необхідності дозволено користуватись одини­цею, вираженою в ккал/кг, ккал/моль чи ккал/м³ із записом цього значення в дужках.

Приклад.

Нижча теплота згоряння кам’яного вугілля дорівнює 22191,1 кДж/кг (5300 ккал/кг).

4 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ТА РОЗРАХУНКУ ТЕПЛОТИ ЗГОРЯННЯ ПАЛИВА

Вимірювання вищої І нижчої теплоти згоряння палива слід проводити: для твердого палива — згідно з ГОСТ 147, рідкого палива — згідно з ГОСТ 21261, і газо­подібного палива — згідно з ГОСТ 27193

ДСТУ 3581— 97 (ГОСТ 30517— 97)

Для рідкого та газоподібного палива теплота згоряння визначається хроматографіч­ним методом згідно з ГОСТ 22667 з використанням промислових хроматографічних ана­лізаторів типу «Мікрохром-1121», АХП-001, АХП-003 й іншими з похибкою не більше 5 %.

р

= 339 С^Р + 1030 Н^Р - 109 (О^Р- S^P) - 25 14'^Р, (3)

р р р р р

де С , Н , О , S , та W — масові частки вуглецю, водню, кисню, сірки та вологи у ро­бочій масі палива, %.

З метою спрощення розрахунку нижчої теплоти згоряння твердого палива за форму­лою (3) можна користуватися таблицями 2—5, у яких наведені значення нижчої теплоти згоряння твердого палива у залежності від вмісту у ньому окремих хімічних елементів і сполук.

Приклад

Розрахувати нижчу теплоту згоряння в кілоджоулях на кілограм кам'яного вугілля з таким хімічним складом у відсотках: 58,5 С^р; 4,0 Н^р; 1,2 N^p; 6,3 О^₽; 3,1 S^p; 18,2 А °; 8,7 И/^р, де С^р, Н^р, N^p, О^р, S^p, А^р, И/^р— масові частки вуглецю, водню, азоту, кисню, сірки, золи, вологи у паливі, %.

Згідно з формулою (3) та даними таблиць 2—5

О„ = (19679 + 167) + 4103 - (335 - 42) - 209 = 23447, (4)

Для мазуту та інших видів рідкого палива розрахунок нижчої теплоти згоряння Q^pу кілоджоулях на кілограм слід проводити за такою формулою

Q^p= 34040,3 + 690,8 Н^Р- 230,2 S^₽- 448 о” - 339 (А ^Р+ N^P), (5)

р р р р р

де Н , S , О , А та N — масові частки водню, сірки, кисню, золи та азоту у паливі, %.

Крім розрахунку за формулою (5), нижчу теплоту згоряння рідкого палива можна визначити, користуючись даними таблиці 6.

Приклад

Розрахувати нижчу теплоту згоряння в кілоджоулях на кілограм мазуту такого скла­ду у відсотках: 87,8 С^р; 10,7 Н^р; 0,75 S^p; 0,3 N^p; 3,0 W^p; 0,2 А ^р. Згідно з формулою (5) та даними таблиці 6

О^Р = 34040,3 + (690,8 + 481) - 146 - 210 - 1089 - 168 = 39817,3, (6)

ДСТУ 3581— 97 (ГОСТ 30517— 97)