ДСТУ 2339-94. Енергозбереження. Основні положення (61999)

УДК 006.42:620.9 Група ЕОІ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Основні положення

ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ

Основные положення ДСТУ 7339—9

ENERGY CONSERVATION

General concepts

Чинний під 01.01.95

Цей стандарт установлює основні положення, мету та призначен­ня, галузь поширення та сферу дії комплексу стандартів з енергозбере­ження, загальний порядок установлення показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у технічній документації.

Вимоги цього стандарту с обов’язковими для всіх підприємств, ор­ганізацій, установ незалежно від їх відомчої підпорядкованості і повинні бути прийняті до реалізації підприсмства.ми-замоаниками, проектними організаціям», підприемствами-виробіїиками енергоспоживаючого об­ладнання (апаратури, машин, механізмів та ін.) під час розробки стан­дартів, ТУ, ТЗ, технічної документації на конкретні види обладнання, створення систем та елементів управління процесами добування, пере­робки, транспортування, зберігання, виробництва, перетворення, роз­поділу, використання та контролю паливно-енергетичних ресурсів.

У додатку до стандарту наведено основні принципи стандартизації вимог з енергозбереження.

1 МЕТА 1 ПРИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСУ СТАНДАРТІВ

терміни та визначення основних понять у галузі енергозбереження; організаційно-методичні основи енергозбереження;

номенклатуру показників ефективності використання паливно- енергетичних ресурсів та порядок внесення їх у технічну документацію;

методи розрахунку енергобалансів промислових процесів, техно­логій та підприємств;

методи розрахунку та аналізу зниження втрат палива та енергії;

нормативи витрат палива та енергії і методи їх визначення;

вимоги до показників якості паливно-енергетичних ресурсів, теп­лової та електричної енергії і методів їх визначення;

методи визначення економічної ефективності заходів з енергозбе­реження;

методи випробувань та сертифікації об’єктів за вимогами енерго­збереження;

методи збору та обробки інформації про витрати палива та енергії;

вимоги до метрологічного забезпечення енерговикористання та енергозбереження;

вимоги до енергозберігаючих технологій та обладнання;

вимоги до утилізації та використання вторинних енергетичних ре­сурсів;

вимога до нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії;

вимоги до бази даних у галузі енергозбереження.

2 ГАЛУЗЬ ПОШИРЕННЯ КОМПЛЕКСУ СТАНДАРТІВ

З ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК УСТАНОВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ
РЕСУРСІВ У ТЕХНІЧНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Найбільш зручним для нормування, прогнозування та по­рівняльних оцінок с питомі показники ефективності використання палив­но-енергетичних ресурсів, які більш інформативно характеризують зв'я­зок та взаємозалежність різних параметрів об’єкта за допомогою по­рівняння різних величин.ДОДАТОК

ДОВІДКОВИЙ

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ВИМОГ
З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Стандартизація вимог з енергозбереження базується на таких ос­новних принципах:

принцип системності: всі види енергетичних об’єктів мають тен­денцію до об’єднання у комплекс взаємопов’язаних систем, що служать для забезпечення народного господарства всіма видами енергіїта здатних виступати як єдине та складне ціле, результат функціонування якого не дорівнює сумі результатів функціонування окремих об’єктів. Цей прин­цип охоплює як рівні ієрархії систем, що включаються в енергетичне господарство, так і рівні управління цими системами на основі законів, планів, програм, стандартів та конкретних нормативів;

принцип комплексності: всі види енерговиробляючих, енергоутво- рюючих та енсрговикористовуючих процесів, зв’язаних із створенням та експлуатацією снерготсхнологічного обладнання та установок, є резуль­татом організованої та встановленої в технічній документації послідов­ності дій визначеного роду, що охоплюються нормативно-технічним за­безпеченням шляхом установлення гнучких, інформативних, вірогідних, якісних та кількісних вимог по стадіях життєвого циклу (від маркетингу до утилізації);

принцип раціональності обмежень з використання природних енергетичних ресурсів: нормативно-технічне забезпечення процесів ви­робництва та використання енергоресурсів повинно бути направлене на зменшення вичерпання природних енергетичних ресурсів з урахуванням розвіданих запасів, раціоналізації способів добування, транспортування, переробки, заміни, відновлення та їх використання (витрачання), а також з урахуванням тенденцій у розвитку технологій забезпечення заданих рівнів якості продукції, роботи, послуг;

принцип взаємозв’язку: стандартизація вимог з енергозбереження невід'ємна від загальних проблем нормативно-технічного забезпечення використання енергії, а також від стандартизації вимог з екологічності, безпеки, сумісності, взаємозамінності, ефективності функціонування технологічних процесів та технічних засобів, мереж та систем зв’язку;

принцип нерозривності: прогнозування, планування, реалізація та оцінка результатів нормативно-технічного забезпечення вимог снерго- витрачаннята енергозбереження повинні здійснюватись постійно вбезпе- рервному або дискретному режимі, обумовленому специфікою функ­ціонування енергоджерел, енергопсредавачів та енсргоспоживачів (спо­живачів) на стадіях життєвого циклу об’єктів;

принцип кон’юнктурності: цінова політика, кредитні переваги (пільги), податкові обмеження повинні відбивати в сукупності мінливу структуру інформаційних потоків про запаси енергоресурсів, можливості одержання їх з інших країн, пріоритети розвитку техніки та технології, екологічні обмеження та вимоги безпеки. Цей же принцип орієнтує і на облік під час стандартизації стратегічних та директивних рішень керую­чих органів різних рівнів, які прямо чи посередньо враховують вимоги енерговитрачання та енергозбереження;

принцип обов’язковості: обов’язковим є забезпечення вимог з енергозбереження та рівнів показників ефективності використання па­ливно-енергетичних ресурсів у процесах створення, модернізації та експ­луатації об’єктів. Рівень показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів може уточнюватись в сторону макси­мально можливого підвищення під час укладання прямих договорів та контрактів між виробником і споживачем енергії та енергозберігаючого обладнання в умовах ринкових відносин;

принцип паритетності: вимоги та норми в організаційних та тех­нічних стандартах з енергозбереження не повинні надавати односто­ронніх переваг окремим суб’єктам економічної діяльності незалежно від форм власності, зв’язаних єдиною системою добування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів. Норми та вимоги відомчих організацій та технічних НД, що стосуються енергозбереження, повинні відповідати вимогам основоположних державних стандартів з енергозбереження.

Кожен з виділених восьми принципів передбачає внесення обов’яз­кових або рекомендованих вимог у стандарти, конструкторську і техно­логічну документацію, плани та програми діяльності на будь-якому рівні управління.

Стосовно до конкретних об’єктів принципи можуть бути виражені в аналітичній, табличній, графічній та інших формах з урахуванням забезпечення інформативності в умовах застосування засобів та методів обчислювальної техніки.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

І РОЗРОБЛЕНО ! ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації « Е н ергозбе реж єн н я»

РОЗРОБНИКИ: 1.1. Стоянова, к.т.н. (керівниктеми); О. К.Шидлов- ський, акад. АН України; В. Ю. Тонкаль, чл. -кор. АН України;

1. . В. Волков, чл. -кор. АН України; М. І. Мінц, д. е. н.; М. Б. Плушев- ський; І. С. Соколовська; 0.10. Комаренко

2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту Ук­раїни № 21 від 31 січня 1994 р.

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ