Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування, щоб перевірити ресурс спрацьовування (на відповідність вимогам 4.1.2.3) виконують на модулі, який заряджений стисненим повітрям. Значення тиску повинно дорівнювати значенню робочого тиску. В цьому разі дозволено враховувати кількість спрацьовувань під час проведення випробування згідно з 5.6.1.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування, щоб перевірити модулі (без заряду ГВР) на стійкість до дії транспортного трясіння (згідно з 4.1.3.1) виконують на спеціальному стенді, що забезпечує створення режиму, відповідного до вимог 4.1.3.1, протягом не менше трьох годин.
Випробовування дозволено проводити транспортуванням модулів на кузові автомобіля шляхами з покриттям із бруківки або щебеню зі швидкістю від 20 до 40 км год'1 на відстань не менше як 500 км.
Після випробовування проводять зовнішній огляд та перевіряння модуля на герметичність згідно з 5.12.
Механічні пошкодження модулів не дозволено.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування, щоб перевірити модулі на стійкість до дії кліматичних факторів зовнішнього середовища (згідно з 4.1.3.2), залежно від їх кліматичного виконання та категорії розміщення згідно з ГОСТ 15150, проводять для кожного виду впливу (І або II) в порядку, наведеному в таблиці 1.
Таблиця 1 — Порядок проведення випробовування, щоб перевірити модулі на стійкість до дії кліматичних чинників
Номер етапу випробовування |
Вид впливу |
Тривалість впливу, год, не менше |
|
1 |
II |
||
1 |
Витримування у кліматичній камері за мінімальної температури експлуатування модулів ± 3 °С |
Витримування у кліматичній камері за максимальної температури експлуатування модулів ± 3 °С |
8 |
2 |
Витримування за температури (20 ± 5) °С |
8 |
|
3 |
Витримування у кліматичній камері за максимальної температури експлуатування модулів ± 3 °С |
Витримування у кліматичній камері за мінімальної температури експлуатування модулів ± 3 °С |
8 |
4 |
Проведення зовнішнього огляду та перевіряння модулів згідно з 4.1.1.2 та 4.1.1.3 не пізніше ніж через 5 хв після закінчення етапу номер 3 |
— |
Тривалість впливу вимірюють секундоміром (границі вимірювання — від 0 до 3600 с, похибка вимірювання в інтервалі від 0 до 3600 с — не більша ніж ± 1 с)
Для модулів з об’ємом резервуара більше 0,04 м3 дозволено проводити випробовування з перевіряння на стійкість до дії кліматичних чинників на окремих елементах: запобіжних пристроях, пускових клапанах, запірно-пускових пристроях та інших, за номерами етапів 1—3 таблиці 1 з подальшим перевірянням їх основних параметрів, заявлених у нормативній документації на модуль.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Зусилля для задіювання модуля у разі ручного запуску (згідно з 4.1.4.1) визначають за допомогою динамометра класу точності не гірше ніж 2. Під час випробовування резервуар модуля має бути заряджений ГВР відповідно до вимог нормативної документації на модуль. Модуль треба надійно закріпити, а запобіжні фіксатори запуску запірно-пускового пристрою треба зняти.
Зусилля прикладають і вимірюють вздовж осі кнопки ручного запуску запірно-пускового пристрою або на краю пускового важеля перпендикулярно до його осі (залежно від конструкції вузла ручного запуску запірно-пускового пристрою).
Зусилля задіювання модуля у разі ручного запуску не повинне перевищувати значень, які вказані у 4.1.4.1.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Для модулів з електричним запуском перевіряння опору ізоляції електричних кіл між контактом запального елемента запірно-пусковго пристрою та його корпусом (згідно з 4.1.5.3) проводять (за відсутності напруги в електричних колах модуля) мегаомметром за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150.
Значення опору ізоляції повинне відповідати вимогам 4.1.5.3.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Міцність і щільність зварних швів та основного матеріалу резервуара, інших елементів модуля (згідно з 4.1.5.6) перевіряють на стенді пробним гідравлічним тиском Рпр протягом не менше як 600 с. Значення тиску контролюють за допомогою двох манометрів класу точності не гірше ніж 1,6.
Для гідравлічного випробовування застосовують питну воду, температура якої становить від 5 до 40 °С.
Підвищення тиску здійснюють плавно зі швидкістю не більшою як 0,05 МПа • с’1 (0,5 кгс см’2 • с'1).
Резервуар модуля вважають таким, що витримав випробовування, якщо не виявлено: ознак розриву, течі, крапель води, запотівання у місцях зварних з’єднань і на основному металі, видимих залишкових деформацій.
Резервуар модуля після гідравлічного випробовування ретельно продувають стисненим повітрям та просушують.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування, щоб перевірити модулі на герметичність (згідно з 4.1.5.7) проводять на пневматичному стенді, який забезпечує вимірювання втрати ГВР, газу-витискувача або стисненого повітря протягом 24 год.
Перед випробовуванням модуль заряджають:
ГВР, що їх зберігають в газовій фазі, до максимального тиску;
мінімальною масою ГВР, що їх зберігають в рідинній фазі під тиском власної насиченої пари;
мінімальною масою ГВР, що їх зберігають у рідинній фазі з газом-витискувачем, за максимального тиску.
Примітка. У випадку, якщо ГВР розчиняється у воді, дозволено проводити випробовування, щоб перевірити модулі на герметичність застосовуючи стиснене повітря. У цьому разі тиск повинен становити (14,5 ± 0,5) МПа.
Розташовуваність модуля під час випробовування має бути така сама, як і під час його експлуатування.
Увесь модуль або частину його резервуара з запірно-пусковим пристроєм занурюють у воду і накривають газонепроникним ковпаком у вигляді конуса, в верхній частині якого встановлено кран.
Через 24 год газ, який накопичився під краном, відводять до мірної посудини, що попередньо повністю заповнена водою. За допомогою мірної посудини визначають об'єм газу, що вийшов з модуля в результаті втрати. Відносна похибка вимірювання об’єму газу, що утворилася в результаті втрати, не повинна перевищувати 5 %.
Модуль вважається таким, що витримав випробовування, якщо виконано умову:
для ГВР:
(0,05 МпОч) • (24 • 365)-1 > (Увт • р0) • ґ1, (3)
де Увт— втрати ГВР за час проведення випробовування, м3;
р0 — густина пари ГВР в умовах випробовування, кг • м‘3;
т — тривалість проведення випробовування, год;
для газу-витискувача або стисненого повітря:
(0,1 • Vr) ■ (24 365)-1 ■ (Рр, мах • Ра‘1) > Увт • Г1, (4)
де Vr — об’єм резервуара модуля, який займає газ-витискувач, або об’єм резервуара модуля (випробовування із застосовуванням стисненого повітря), м3;
Рр мах — максимальний тиск газу-витискувача (або стисненого повітря), кПа;
Ра — атмосферний тиск, кПа.
Тривалість проведення випробовування контролюють секундоміром (границі вимірювання — від 0 до 3600 с, похибка вимірювання в інтервалі від 0 до 3600 с — не більше ніж ± 1 с). Значен- ня тиску контролюють за допомогою двох манометрів класу точності не гірше ніж 1,6. Відносна похибка зважування повинна становити не більш як 5 %.
.12.1 Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
.12.2 Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування щодо визначання величини гідравлічного опору (еквівалентної довжини) модулів (згідно з 4.1.5.8) виконують на гідростенді таким чином.
Подають воду до запірно-пускового пристрою модуля, який попередньо піддавався випробовуванням за 4.1.1.3. встановлюють витрату води, величину якої визначають за формулою:
q = 0,25л Dy V , (5)
де q — витрата води через запірно-пусковий пристрій, м3 • с‘1;
V = Kyi Dy— швидкість води, м3 с‘1;
Ку =0,175 — коефіцієнт, м3 • с'1.
Обчислену величину швидкості води округлюють з точністю до першого знака після коми. Після встановлення витрати води вимірюють втрату тиску в запірно-пусковому пристрої модуля — різницю величин тиску води перед його вхідним штуцером (сифонною трубкою) та за вихідним штуцером.
Еквівалентну довжину обчислюють за формулою:
L = O,O9z D;-25/S0125 , <6)
де L — еквівалентна довжина запірно-пускового пристрою модуля, м;
z- 2д hl V2— коефіцієнт гідравлічного опору запірно-пускового пристрою модуля;
д = 9,81 — прискорення вільного падання, м с'2;
h — втрата тиску (без урахування втрати тиску у трубопроводах гідростенда), м вод. ст.;
S = 2 ■ 10"4 — еквівалентна абсолютна шорсткість трубопровода, м.
Відносна похибка вимірювання не повинна перевищувати 2 %.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Габаритні розміри модулів (згідно з 4.1.5.9) перевіряють за допомогою приладів для вимірювання лінійних розмірів. Похибка вимірювання повинна становити не більше як ± 1,0 мм.
Приєднувальні розміри модулів (згідно з 4.1.5.10) перевіряють за допомогою приладів для вимірювання нарізевих розмірів.
Габаритні, приєднувальні розміри модулів та похибки вимірювання повинні відповідати значенням, заявленим у технічній документації на модуль.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Масу модуля конструктивну та масу модуля повну (згідно з 4.1.5.8) перевіряють за допомогою зважування.
Маса модуля конструктивна та маса модуля повна повинні бути не більші від заявлених у технічній документації.
Відносна похибка вимірювання має становити не більше 5 %.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Випробовування щодо перевіряння тиску спрацьовування запобіжних пристроїв модулів проводять на гідравлічному або пневматичному стенді за допомогою підвищення тиску зі швидкістю не більшою як 0,05 МПа с’1 (0,5 кгс • см’2 • с’1), у цьому разі тиск спрацьовування запобіжних пристроїв повинен відповідати вимогам 4.1.5.5.
Рівень тиску контролюють за допомогою манометра класу точності не гірше ніж 1,6.
Правила обробляння результатів випробовування — згідно з 5.3.1.
Оформлюють протокол випробовування — згідно з 5.2.1.
Лакофарбове покриття (згідно з 4.1.5.11— 4.1.5.14) перевіряють за зовнішнім виглядом і адгезією. Зовнішній вигляд поверхні, яку підготували під покриття, контролюють візуально.
Якість готування виробів перед фарбуванням контролюють згідно з ГОСТ 9.402. Якість покриття контролюють згідно з ГОСТ 9.302 (клас V).
Адгезію лакофарбового покриття на зовнішній поверхні перевіряють методом решітчастого надрізу згідно з ГОСТ 15140. Адгезія повинна становити не більше 2 балів згідно з ГОСТ 15140.
Якість металевих покриттів контролюють (згідно з 4.1.5.11, 4.1.5.15, 4.1.5.16) зовнішнім оглядом згідно з ГОСТ 9.301 та за товщиною покриття згідно з ГОСТ 9.302.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ДАНІ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕВІРЯННЯ МОДУЛІВ
НА ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕХНІЧНИМ ВИМОГАМ СТАНДАРТУ
ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ВИПРОБОВУВАННЯ
Таблиця А.1
Назва технічної ВИМОГИ |
Пункти стандарту |
Вид випробовування |
||||
Технічні вимоги |
Методи випробовування |
Приймально- здавальні (кваліфікаційні) |
Періодичні |
На надійність |
Сертифікаційні |
|
1 Відповідність вимогам ГОСТ 12.4.009, ГОСТ 949, ГОСТ 9731, ГОСТ 12247, ГОСТ 14249, ДНАОП 0.00-1.07, ПУЭ та на відповідність вимогам стандарту |
4.1.1.1, 4.1.5.1, 4.1.5.2, 4.1.5.4, 4.1.5.5, 4.1.5.10, 4.1.5.11, 4.2—4.5 |
5.2 |
+•) |
|
— |
+ |
2 Тривалість задіювання модуля (інерційність)*** |
4.1.1.2 |
5.3 |
— |
+ |
— |
4- |
3 Тривалість подавання ГВР**' |
4.1.1.3 |
5.4, 5.5 |
— |
+ |
— |
+ |
4 Безвідмовність |
4.1.2.1 |
5.6.1 |
— |
— |
+ |
— |
5 Термін служби |
4.1.2.2 |
5.6.2 |
— |
— |
+ |
— |
6 Ресурс спрацьовування |
4.1.2.3 |
5.6.3 |
— |
— |
+ |
— |
7 Стійкість до дії транспортного трясіння |
4.1.3.1 |
5.7 |
— |
+ |
— |
+ |
8 Стійкість до дії кліматичних чинників довкілля |
4.1.3.2 |
5.8 |
— |
+ |
“— |
+ |
9 Зусилля для задіювання модуля в разі ручного запуску |
4.1.4.1 |
5.9 ■ |
— |
+ |
— |
+ |
10 Опір ізоляції електричних кіл модулів з електричним запуском |
4.1.5j 3 |
5.10 |
— |
+ |
— |
+ |
11 Міцність і щільність зварних швів та основного матеріалу резервуара модуля, інших елементів модуля, які знаходяться під тиском |
4.1.5.6 |
5.11 |
|
|
|
|
12 Герметичність |
4.1.5.7 |
5.12 |
+ |
+ |
— |
— |
13 Гідравлічний опір |
4.1.5.8 |
5.13 |
— |
+ |
— |
— |
14 Масогабаритні показники та приєднувальні розміри модулів |
4.1.5.10 |
5.14, 5.15 |
— |
+ |
— |
+ |
15 Тиск спрацьовування запобіжних пристроїв |
4.1.5.5 |
5.16 |
+ |
+ |
— |
+ |