НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Інформація та документація
БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ
Загальні положення та правила складання
Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2016
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Державна наукбва установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»
РОЗРОБНИКИ: Н. Петрова (науковий керівник), Г. Плиса, Т. Жигун
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 22 червня 2015 р. № 61 з 2016-07-01; згідно з наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04 березня 2016 р. № 65 змінено дату чинності
З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2016ЗМІСТ с.
Вступ IV
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять 2
Загальні положення 2
Види бібліографічних посилань та правила їхнього складання... З
Особливості складання комплексного бібліографічного посилання 10
Особливості складання бібліографічного посилання на електронний ресурс 11
Особливості складання бібліографічного посилання на архівний документ 13
Бібліографічний список використаної літератури 16ВСТУП
Цей стандарт установлює види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й розміщування у документах.
Бібліографічне посилання, що є частиною довідкового апарата документа, наводять у формі бібліографічного запису.
Бібліографічні відомості про цитовані або згадувані в тексті документи на будь-яких носіях інформації,?щб є об’єктами бібліографічного посилання, мають бути достатніми для їхньої загальної Характеристики, ідентифікування та пошуку.
? У стандарті окремо подано особливості складання бібліографічних посилань на електронні ресурси та архівні документи.
Приклади, що наведено в тексті стандарту, є умовними.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ
Загальні положення та правила складання
ИНФОРМАЦИЯ И ДОКУМЕНТАЦИЯ
БИБЛИОГРАФИЧЕСКАЯ ССЫЛКА
Общие положения и правила составления
INFORMATION AND DOCUMENTATION
BIBLIOGRAPHIC REFERENCE
General principles and rules of composition
Чинний від 2016-07-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює основні види бібліографічних посилань, загальні положення щодо їхнього складу й структури, а також правила складання та розміщування в документах (виданнях, депонованих документах тощо).
Стандарт поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації.
Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять
ДСТУ 3017:2015 Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять
ДСТУ 3582:2013 Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ)
ДСТУ 6095:2009 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікацій (ГОСТ 7.88-2003, MOD)
ДСТУ 7093:2009 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами (ГОСТ 7.11-2004, MOD; ISO 832:1994, MOD)
ДСТУ 7157:2010 Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)
ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Заголовок Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.80-2000, IDT)
ГОСТ 7.0-84 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічна діяльність. Основні терміни та визначення)
ГОСТ 7.12-93 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила (Система стан-. дартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів російською мовою. Загальні вимоги та правила). .
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У тексті стандарту використано терміни, які встановлено в ДСТУ 2732, ДСТУ 3017, ГОСТ 7.0 та наведені в ДСТУ 7157 і ДСТУ ГОСТ 7.80, а також вжито зазначені нижче терміни та визначення озна- чених ними понять:
бібліографічне посилання
Сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідними й достатніми для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку
об’єкт бібліографічного посилання
Усі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях інформації
знак виноски
■ Умовна позначка у вигляді арабських цифр (порядкових номерів), літер чи астериска (зірочки), що використовують для пов’язування підрядкових! позатекстових бібліографічних посилань з частиною основного тексту документа
електронний ресурс віддаленого доступу
Електронний ресурс, що має електронну адресу, потенційно доступний через глобальні телекомунікаційні мережі (зокрема Інтернет) необмеженому колу користувачів
електронний ресурс локального доступу
Електронний ресурс, що має вихідні відомості, розміщений на електронному носієві, призначеному для використання в режимі прямого доступу.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Бібліографічне посилання призначено для ідентифікування, загальної характеристики та пошуку документа, що є об’єктом бібліографічного посилання (далі — об’єкт посилання).
Об’єктами посилання можуть бути всі види опублікованих чи неопублікованих документів або їхні складники на будь-яких носіях інформації (зокрема в телекомунікаційних мережах).
Види бібліографічних посилань, правила та особливості їхнього складання й подання в документі наведено в розділах 5—8.
Елементи бібліографічного запису (заголовок і бібліографічний опис) та знаки пунктуації в бібліографічному посиланні, незалежно від його призначення та виду, подають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80 і ДСТУ ГОСТ 7.1 з урахуванням таких особливостей:
у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рис- кою) не ПОВТОРЮЮТЬ*
за потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати більше ніж три імені авторів;
замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують);відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки;
після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу («Текст», «Електронний ресурс», «Карти», «Ноти» тощо — перелік згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1);
у складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім’я) видавця;
у складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об'єкт посилання (наприклад: С. 19);
дозволено не наводити відомостей про.серію та Міжнародний стандартний номер (ISBN, ISMN, ISSN).
В усіх елементах бібліографічного опису (за винятком основної назви документа й відомостей, що належать до назви та містять одне слово) дозволено скорочувати окремі слова та словосполучення згідно з ДСТУ 3582, ДСТУ 6095, ДСТУ 7093, ГОСТ 7.12.
Якщо текст цитовано не за Першоджерелом, то на початку підрядкового бібліографічного посилання наводять пояснювальні слова: «Наведено за:», «Цит. за:» («Цитовано за») і зазначають джерело, з якого запозичено текст.
Приклад
Підрядкове посилання
*Цит. за: Грушевський М. С. Історія України — Русй. Київ, 1995. Т. 2. С. 72.
Підрядкові та позатекстові бібліографічні посилання пов’язують із текстом документа за допомогою знаків виноски: арабських цифр, літер, астериска (зірочки).
. 4.8 Відомості про згадуваний документ, опублікований іншою мовою, у бібліографічних посиланнях наводять мовою оригіналу.
У внутрішньотекстовому та підрядковому бібліографічному посиланнях на складник документа (наприклад, статтю з журналу, збірника) дозволено зазначати бібліографічні відомості тільки про ідентифікувальний документ і номер сторінки — за наявності в його тексті відомостей про автора (якщо він є) та назву.
Приклад
У тексті:
У статті Добровольської В. «Діяльність органів управління культурою як об'єкт керування документацією» подано таке визначення:...1.
У підрядковому посиланні:
Вісник Книжкової палати. 2012. № 4. С. 18—20.
У бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою, а відомості про документ (його назву), в якому розміщено складник, виділяти шрифтом (наприклад, курсивом).
Приклад
Підрядкове посилання
Національна доктрина розвитку освіти: затв. Указом Президента України від 17 квіт. 2002 р. № 347. Освіта. 2002. 24 квіт. С. 2—4.
ВИДИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ ТА ПРАВИЛА
ЇХНЬОГО СКЛАДАННЯ
Бібліографічні посилання розрізняють залежно від складу елементів бібліографічного запису, місця розташування в документі, повторності наведення та вмісту бібліографічних записів.
За складом елементів бібліографічного запису розрізняють повне та коротке бібліографічне посилання.
Повне бібліографічне посилання містить усі обов'язкові елементи, що використовують для загальної характеристики, ідентифікування й пошуку об'єкта посилання.
Коротке бібліографічне посилання містить частину обов’язкових елементів, які використовують тільки для пошуку об’єкта посилання.За Місцем розташування в документі розрізняють такі-бібліографічні посилання (відповідно до 5.2, 5.3, 5.4): ..
внутрішньотекстове;
—підрядкове;
позатекстове.
,5.1.3 За повторністю наведення посилань на один і той самий об’єкт розрізняють первинне та по- втбрне бібліографічне посилання (відповідно до 5.5).
■ 5.1.4 За вмістом бібліографічних записів може бути комплексне бібліографічне посилання (відпр- відно до розділу 6).
5.2 Внутрішньотекстове бібліографічне посилання
^Внутрішньотекстове бібліографічне посилання застосовують, якщо значну частину відомостей про об’єкт посилання внесено до тексту документа.
Внутрішньотекстове бібліографічне посилання використовують для зручнішого читання тексту, кращого йоіо сприйняття та заощадження місця у невеликих за обсягом документах.
Внутрішньотекстове бібліографічне посилання розміщують безпосередньо в тексті документа.
Внутрішньотекстове бібліографічне посилання може містити такі елементи:
заголовок бібліографічного запису (ім’я автора);
основну назву документа;
. — відомості про відповідальність (містять інформацію про осіб і/або організації, які брали участь у створенні документа);
відомості про повторність видання (містять інформацію про зміни й особливості цього видання відносно попереднього);
вихідні дані (містять відомості про місце видання (випуску), видавця та рік випуску документа);
позначення та порядковий номер тому, номера чи випуску документа, якщо є посилання на твір або публікації з багаточастинного (багатотомного чи серіального) документа;
відомості про обсяг (кількість сторінок) документа (у разі посилання на нього загалом);
назву документа (журналу, збірника, газети тощо), в якому опубліковано об’єкт посилання (наприклад, статтю);
відомості про місцезнаходження об’єкта посилання — номер сторінки в документі (у разі посилання на його частину);
примітки (у посиланні на електронний ресурс, депоновану наукову роботу тощо).
