БЗ № 3-6-2013/179
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Інформація та документація
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС
СКОРОЧЕННЯ СЛІВ
І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Загальні вимоги та правила
(ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ)
Видання офіційне
Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2014
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»
РОЗРОБНИКИ: Н. Петрова (науковий керівник), Г. Плиса, Т. Жигун
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 22 серпня 2013 р. № 1010
З Цей національний стандарт відповідає ISO 4:1984 Documentation — Rules for the abbreviation of title words and titles of publications (Документація. Правила скорочення заголовків і назв публікацій) та ISO 832:1994 Information and documentation — Bibliographic description and references — Rules for the abbreviation of bibliographic terms (Інформація та документація. Бібліографічний опис та посилання. Правила скорочення бібліографічних термінів) у частині правил скорочення слів
Ступінь відповідності — нееквівалентний (NEQ)
Переклад з англійської (еп)
4 На заміну ДСТУ 3582-97
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2014
ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять 2
Правила скорочування слів і словосполучень у бібліографічному описі 2
Правила застосовування скорочень слів і словосполучень у бібліографічному описі 6
Додаток А Перелік особливих випадків скорочення слів і словосполучень у бібліографічному описі 6З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення позначених ними понять:
аналітичний бібліографічний опис
Бібліографічний опис складової частини документа
бібліографічний опис (ДСТУ 2394)
відсікання
Скорочування слова вилученням щонайменше двох кінцевих літер
заголовок бібліографічного запису
Елемент бібліографічного запису, що містить ім’я індивідуального автора, чи назву колективного автора, чи познаку виду документа, чи його уніфіковану назву
індивідуальний автор
Фізична особа, що створює документ (твір) і відповідає за його зміст
ініціальне скорочення (абревіатура)
Складноскорочене слово, утворене з перших літер і/або звуків слів словосполучення
колективний автор (ДСТУ 2394)
зона бібліографічного опису
Структурна одиниця бібліографічного опису, що містить один або декілька функційно чи змістовно поєднаних його елементів
слово (ДСТУ 2392)
словосполучення (ДСТУ 2392)
стягування
Скорочування слова вибірковим вилучанням приголосних і голосних літер.
4 ПРАВИЛА СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПИСІ
Скорочуванню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення слова застосовують для всіх його граматичних форм незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
Перелік особливих випадків скорочення слів і словосполучень у бібліографічному описі подано в додатку А.
Однакове скорочення різних за значенням слів не рекомендовано (крім випадків, поданих у додатку А).
Для скорочування слів застосовують методи відсікання, стягування або їхнього поєднання. Після скорочення методом відсікання кінцевої частини слова ставлять крапку.
Приклади адміністрація — адмін. державний — держ.
У разі скорочування методом стягування крапку в кінці слова не ставлять.
Приклади мільйон — млн гривня — грн
У деяких випадках скорочування методом стягування використовують дефіс, який замінює вилучені літери слова:
Приклади
університет — ун-т бібліотека — б-ка
Незалежно від методу скорочування у слові має залишатися не менше двох літер.Скорочувати слова до однієї початкової літери дозволено тільки для загальноприйнятих (усталених) скорочень та окремих слів, поданих у додатку А.
Приклади
Рік — Р-
карта — к.
науково-дослідний — н.-д.
Іменники скорочують лише за наявності їх у додатку А.
Дозволено застосовувати загальноприйняті скорочення слів і словосполучень, які не внесено в додаток А.
Приклади
до нашої ери — до н.е.
сантиметр — см
та інші — та ін.
Скорочення, прийняті для іменників, мають бути такими самими як для прикметників, так і для пасивних дієприкметників, утворених від спільного кореня.
Приклади
академічний — акад.
академія — акад.
видання — вид.
виданий — вид.
4.4 Прикметники і дієприкметники, що закінчуються на:
|
-авський |
-ентальний |
-ільський |
|
-адський |
-енький |
-інський |
|
-ажний |
-ерський |
-ірський |
|
-азький |
-еський |
-істий |
|
-айський |
-ецький |
-ічий |
|
-альний |
-євий |
-ічний |
|
-альський |
-ивний |
-кий |
|
-аний |
-инський |
-ний |
|
-анський |
-ирський |
-ній |
|
-арський |
-истий |
-ований |
|
-ативний |
-иський |
-овий |
|
-атський |
-ицький |
-овський |
|
-ацький |
-ичий |
-одський |
|
-евий |
-ичний |
-ольський |
|
-ейський |
-іальний |
-Орський |
|
-ельний |
-івний |
-ський |
|
-ельський |
-івський |
-уальний |
|
-ений |
-ійний |
-чий |
|
-енний |
-ійський |
-яний |
|
-енський |
-ільний |
-янський |
скорочують методом їхнього відсікання.
Прикметники, що закінчуються на:
-графічний
-логічний
-немічний
скорочують відсіканням відповідно:
-афічний
-огічний
-омічний.Приклади
географічний — геогр.
філологічний — філол.
астрономічний — астрон.
Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсіканням «-ський».
Приклади
франківський — франків.
шевченківський — Шевченків.
У разі скорочування прикметників, утворених від географічних назв, для кращого розуміння треба зберігати найповнішу форму скорочення.
Приклади
Бориспільський район — Бориспіл. р-н
Луганська область — Луган. обл.
Якщо назва району та області збігається, їх скорочують однаково.
Приклади
Харківська область — Харків, обл.
Харківський район — Харків, р-н
У скорочуваній методом відсікання частині прикметника, якій передує літера «й» або голосна, зберігають наступну за цими літерами приголосну.
Приклади
олійний — олійн.
червоний — червон.
Якщо скорочуванню підлягає одна літера, слово не скорочують.
Приклади
вищий — вищ., але вища — не скорочують
міський — міськ., але міська — не скорочують
У скорочуваній методом відсікання частині прикметника, якій передує апостроф, зберігають наступні за ним голосну і приголосну літери.
Приклади
луб’яний — луб’ян.
слов’янський — слов’ян.
У скорочуваній методом відсікання частині прикметника, якій передує м'який знак, скорочення має закінчуватися на приголосну, що стоїть перед ним.
Приклади
гуцульський — гуцул.
грецький — грец.
вугільний — вугіл.
У скорочуваній методом відсікання частині прикметника, якій передує подвоєна приголосна, зберігають першу.
Приклади
іменний — імен.
осінній — осін.
Якщо слово можна скорочувати відсіканням різної кількості літер, відсікають максимальну їхню кількість, наприклад, слово «фундаментальний» треба скорочувати «фундам.», а не «фунда- ментал.», «фундамент.».
Щоб унеможливити двозначність розуміння значення слова, треба застосовувати повнішу форму його скорочення.
Приклади
комічний — коміч. (а не ком.)
статичний — статич. (а не стат.)
Спільнокореневі прикметники, що відрізняються лише префіксами, скорочують однаково. Приклади
народний — нар.
міжнародний — міжнар.
карпатський — карпат.
закарпатський — закарпат.
Складні іменники, які пишуть через дефіс, скорочують відсіканням кожної зі складових частин або однієї з них.
Приклади
словник-довідник — слов.-довід.
школа-інтернат — шк.-інтернат
У словосполученні скорочують кожне слово.
Приклади
окрема пагінація — окр. паг.
історичний факультет — іст. ф-т
В окремих усталених словосполученнях, поданих у додатку А, слова скорочують тільки у складі цього словосполучення.
Приклади
титульний аркуш — тит. арк.
без місця — б. м.
У складних прикметниках, які пишуть через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочування.
Приклади
хіміко-технологічний — хім.-технол.
греко-католицький — греко-католиц.
У складних прикметниках, які пишуть разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочування.
Приклади
багатомовний — багатомов.
аудіовізуальний — аудіовізуал.
Дозволено використовувати загальновідомі ініціальні скорочення (абревіатури) в їхній усталеній формі.
Приклади
вищий навчальний заклад — ВНЗ
Велика Вітчизняна війна — ВВВ
науково-дослідний інститут — НДІ
Національна академія наук України — НАН України
Слово, що пояснює назву видання та є єдиним членом речення, у бібліографічному описі не скорочують.
Приклади
Українська мова: підручник
але:
Українська мова: підруч. для 2-го кл.
5 ПРАВИЛА ЗАСТОСОВУВАННЯ СКОРОЧЕНЬ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПИСІ
Скорочення слів і словосполучень застосовують в усіх зонах бібліографічного опису, крім будь-яких назв у будь-якій зоні (за винятком випадків, коли скорочення є в джерелі інформації), з урахуванням умов застосування скорочень, поданих у додатку А.
Застосування скорочень слів і словосполучень не дозволено за можливої двозначності розуміння тексту бібліографічного опису.
За наявності відповідних тлумачень у тексті документа (видання) дозволено застосовувати: специфічні скорочення, не передбачені цим стандартом, зокрема абревіатури назв періодичних і продовжуваних видань в аналітичному описі, абревіатури назв установ та організацій.
В аналітичному бібліографічному описі застосовують скорочення назв періодичних і продовжуваних видань, які подають у зоні відомостей про видання.
Застосування скорочень слів і словосполучень у кожному елементі бібліографічного опису встановлено ДСТУ ГОСТ 7.1, ДСТУ ГОСТ 7.80.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ПЕРЕЛІК ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ СКОРОЧЕННЯ СЛІВ
І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПИСІ
|
Слово (словосполучення) |
Скорочення |
Умова застосовування |
|
А |
||
|
автобіографія |
автобіогр. |
|
|
автор |
а вт. |
|
|
автореферат |
автореф. |
|
|
авторське свідоцтво |
а.с. |
|
|
авторський колектив (колектив авторів) |
авт. кол. (кол. авт.) |
|
|
адаптація |
адапт. |
|
|
адміністрація |
адмін. |
|
|
академік |
акад. |
При прізвищі |
|
академія |
акад. |
|
|
алфавітний |
алф. |
|
|
альбом |
альб. |
|
|
альманах |
альм. |
|
|
анотація |
анот. |
|
|
антологія |
антол. |
|
|
аркуш |
арк. |
При цифрах і в зоні приміток |
|
асистент |
асист. |
При прізвищі |
|
асоціація |
асоц. |
|
