8.9 За результат випробування приймають середньоарифметичні значення термічного опору і ефективної теплопровідності всіх випробуваних зразків.
У протоколі випробування повинні бути наведені такі відомості:
- найменування матеріалу або виробу;
- позначення і найменування нормативного
документа, за яким виготовлений матеріал
або виріб;
- підприємство-виготовлювач;
- номер партії;
- дата виготовлення;
- загальне число випробуваних зразків;
- тип приладу, на якому проведене випробування;
- положення зразків, які випробовуються (горизонтальне, вертикальне);
- методика виготовлення зразків насипного матеріалу із зазначенням термічного опору дна і кришки ящика, у якому випробовувались зразки;
При испытании насыпных материалов в формулы (13) и (14) вместо Rk подставляют значение RL.
8.9 За результат испытания принимают среднеарифметические значения термического сопротивления и эффективной теплопроводности всех испытанных образцов.
9 ПРОТОКОЛ ИСПЫТАНИЯ
В протоколе испытания должны быть приведены следующие сведения:
- наименование материала или изделия;
- обозначение и наименование норма-
тивного документа, по которому изго-
товлен материал или изделие;
- предприятие-изготовитель;
- номер партии;
- дата изготовления;
- общее число испытанных образцов;
- тип прибора, на котором проведено испытание;
- положение испытываемых образцов (горизонтальное,вертикальное);
- методика изготовления образцов насыпного материала с указанием термического сопротивления дна и крышки ящика, в котором испытывались образцы;
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.11
- розміри кожного зразка;
- товщина кожного зразка перед початком випробування і в процессі випробування з вказівкою, чи проводилось випробування при фіксованому тиску на зразок чи при фіксованій товщині зразка;
- фіксований тиск (якщо він був фіксований);
- середній розмір неоднорідних включень у зразках (якщо вони є);
- методика сушіння зразків;
- відносна зміна маси кожного зразка внаслідок його сушіння;
- вологість кожного зразка до початку і після закінчення випробування;
- густина кожного зразка в процесі випробування;
- відносна зміна маси кожного зразка, яка відбулась у процесі випробування;
- температура гарячої і холодної лицьових граней кожного зразка;
- різниця температур гарячої і холодної лицьових граней кожного зразка;
- середня температура кожного зразка;
- щільність теплового потоку крізь кожний зразок після встановлення стаціонарного теплового режиму;
- термічний опір кожного зразка;
- ефективна теплопровідність матеріалу кожного зразка;
- середньоарифметичне значення термічного опору всіх випробуваних зразків;
- середньоарифметичне значення ефективної теплопровідності всіх випробуваних зразків;
- напрямок теплового потоку;
- дата випробування;
- дата останнього градуювання приладу (якщо випробування проведене на обладнаному тепломіром приладі);
- для стандартних зразків, які використовувались при градуюванні приладу повинні бути вказані: тип, термічний опір, дата вивіру, термін дії вивіру, ор-ганізація, що проводила вивір;
- оцінка похибки вимірювання термічного опору або ефективної теплопровідності;
- размеры каждого образца;
- толщина каждого образца перед началом испытания и в процессе испытания с указанием, проводилось ли испытание при фиксированном давлении на образец или при фиксированной толщине образца;
- фиксированное давление (если оно было фиксировано);
- средний размер неоднородных включений в образцах (если они есть);
- методика сушки образцов;
- относительное изменение массы каждого образца вследствие его сушки:
- влажность каждого образца до начала и после окончания испытания;
- плотность каждого образца в процессе испытания:
- относительное изменение массы каждого образца, произошедшее в процессе испытания;
- температура горячей и холодной лицевых граней каждого образца;
- разность температур горячей и холодной лицевых граней каждого образца: средняя температура каждого образца;
- плотность теплового потока через каждый образец после установления стационарного теплового режима;
- термическое сопротивление каждого образца;
- эффективная теплопроводность материала каждого образца;
- среднеарифметическое значение термического сопротивления всех испытанных образцов;
- среднеарифметическое значение эффективной теплопроводности всех испытанных образцов;
- направление теплового потока;
- дата испытания;
- дата последней градуировки прибора (если испытание проведено на оснащенном тепломером приборе);
- для стандартных образцов, использованных при градуировке прибора, должно быть указано: тип. термическое сопротивление, дата поверки, срок действия поверки, организация, проводившая поверку;
- оценка погрешности измерения термического сопротивления или эффективной теплопроводности:
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.12
- заява про повну відповідність або часткову невідповідність процедури випробування вимогам даного стандарту. Якщо при проведенні випробування допустилися відхилення від вимог даного стандарту, то вони повинні бути вказані у протоколі випробування.
10 ПОХИБКА ВИЗНАЧЕННЯ
ЕФЕКТИВНОЇ
ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ
І ТЕРМІЧНОГО ОПОРУ
Відносна похибка визначення ефективної теплопровідності і термічного опору за даним методом не перевищує ±3 %, якщо випробування проведене у повній відповідності з вимогами даного стандарту.
- заявление о полном соответствии или частичном несоответствии процедуры испытания требованиям настоящего стандарта. Если при проведении испытания были допущены отклонения от требований настоящего стандарта, то они должны быть указаны в протоколе испытания.
10 ПОГРЕШНОСТЬ ОПРЕДЕЛЕНИЯ
ЭФФЕКТИВНОЙ ТЕПЛОПРО-
ВОДНОСТИ И ТЕРМИЧЕСКОГО
СОПРОТИВЛЕНИЯ
Относительная погрешность определения эффективной теплопроводности и термического сопротивления по данному методу не превышает ±3 %, если испытание проведено в полном соответствии с требованиями настоящего стандарта.
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.13
ДОДАТОК А (обов'язковий)
Вимоги до приладів для визначення ефективної теплопровідності
і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі
Для вимірювання ефективної теплопровідності і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі застосовують прилади:
- зібрані за асиметричною схемою, обладнані одним тепломіром, який розташований між зразком, що випробовується, і холодною плитою приладу або між зразком і гарячою плитою приладу (рисунок А. 1);
- зібрані за симетричною схемою, обладнані двома тепломірами, один з яких розташований між зразком, що випробовують, і холодною плитою приладу, а другий - між зразком і гарячою плитою приладу (рисунок А.2);
ПРИЛОЖЕНИЕ А
(обязательное)
Требования к приборам для определения эффективной теплопроводности
и термического сопротивления при стационарном тепловом режиме
1 Схемы прибора
Для измерения эффективной теплопроводности и термического сопротивления при стационарном тепловом режиме применяют приборы:
- собранные по асимметричной схеме. оснащенные одним тепломером, который расположен между испытываемым образцом и холодной плитой прибора или между образцом и горячей плитой прибора (рисунок A.1);
- собранные по симметричной схеме, оснащенные двумя тепломерами, один из которых расположен между испытываемым образцом и холодной плитой прибора, а второй - между образцом и горячей плитой прибора (рисунок А.2);
1 - нагрівник; 2 - тепломір; 3 - зразок, що випробовується; 4 - холодильник
Рисунок А.1 - Схема приладу з одним тепломіром
1
- нагреватель; 2 - тепломер;
3 - испытываемый образец; 4 - холодильник
Рисунок А.1 - Схема прибора с одним тепломером
1 - нагрівник; 2 - тепломіри; 3 - холодильник;
4 - зразок, що випробовується
Рисунок А.2 - Схема приладу з двома тепломірами
1 - нагреватель; 2 - тепломеры;
3 - холодильник; 4 - испытываемый образец
Рисунок А.2 - Схема прибора с двумя тепломерами
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.14
- прилад, у якому щільність теплового потоку, що проходить крізь зразок, який випробовують, визначають шляхом вимірювання електричної потужності, котра подається на нагрівник зони вимірювання гарячої плити приладу (прилад з гарячою охоронною зоною) (рисунок А.3).
- прибор, в котором плотность теплового потока, проходящего через испытываемый образец, определяют путем измерения электрической мощности, подаваемой на нагреватель зоны измерения горячей плиты прибора (прибор с горячей охранной зоной) (рисунок А.3).
1 - холодильник; 2 - зразки, що випробовуються;
3 - плити нагрівника зони вимірювання; 4 - обмотка нагрівника зони вимірювання; 5 - плити нагрівника охоронної зони; 6 - обмотка нагрівника охоронної зони
Рисунок А.3 - Схема приладу з гарячою охорон- ною зоною
2.1 Плити нагрівника або холодильника можуть мати форму квадрата, сторона якого повинна бути не менше 250 мм, або круга, діаметр якого повинен бути не менше 250 мм.
2.2 Робочі поверхні плит нагрівника і холодильника повинні бути виготовлені з металу. Відхилення від площинності робочих поверхонь повинне бути не більше 0,025 % їх максимального лінійного розміру.
2.3 Відносна напівсферична випромінювальна здатність робочих поверхонь плит нагрівника і холодильника, що дотикаються до зразка, який випробовується, повинна бути більше 0,8 при тих температурах, які ці поверхні мають у процесі випробування.
3 Тепломір
3.1 Розміри робочих поверхонь тепломіра повинні дорівнювати розмірам робочих поверхонь плит нагрівника і холодильника.
1 - холодильник; 2 - испытываемые образцы;
З - плиты нагревателя зоны измерения; 4 - обмотка нагревателя зоны измерения; 5 - плиты нагревателя охранной зоны; 6 - обмотка нагревателя охранной зоны
Рисунок А.3 - Схема прибора с горячей охранной зоной
2 Нагреватель и холодильник
2.1 Плиты нагревателя или холодильника могут иметь форму квадрата, сторона которого должна быть не менее 250 мм, или круга. диаметр которого должен быть не менее 250 мм.
2.2 Рабочие поверхности плит нагревателя и холодильника должны быть изготовлены из металла. Отклонение от плоскостности рабочих поверхностей должно быть не более 0,025 % их максимального линейного размера.
2.3 Относительная полусферическая излу-чательная способность рабочих поверхностей плит нагревателя и холодильника, соприкасающихся с испытываемым образцом, должна быть более 0,8 при тех температурах, которые эти поверхности имеют в процессе испытания.
3 Тепломер
3.1 Размеры рабочих поверхностей тепломера должны быть равны размерам рабочих поверхностей плит нагревателя и холодильника.
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.15
3.2 Відносна напівсферична випромінювальна здатність лицьової грані тепломіра, що дотикається до зразка, який випробовують, повинна бути більше 0,8 при тих температурах, які ця грань має у процесі випробування.
3.3 Зона вимірювання тепломіра повинна бути розташована у центральній частині його лицьової грані. Її площа повинна становити не менше 10 % і не більше 40 % всієї площі лицьової грані.
3.4 Діаметр термопарних проводів, які застосовують при виготовленні термоелектричної батареї тепломіра, повинен бути не більше 0,2 мм.
4 Датчики температури
Число датчиків температури на кожній робочій поверхні плит нагрівника або холодильника і лицьової грані тепломіра, що дотикається до зразка, який випробовується, повинне бути рівним цілій частині числа (А-площа зони випромінювання) і бути не менше двох. Діаметр проводів, які підходять до цих датчиків, повинен бути не більше 0,6 мм.
Електрична вимірювальна система повинна забезпечувати вимірювання сигналу датчиків різниці температур поверхонь з похибкою не більше 0,5 %, сигналу тепломіра - з похибкою не більше 0,6 % або електричної потужності, яка подається на нагрівник зони випромінювання гарячої плити приладу, - з похибкою не більше 0,2 %.
Сумарна похибка вимірювання різниці температур поверхонь плит приладу і тепломіра, які дотикаються до лицьових граней зразка, що випробовується, не повинна бути більше 1 %. Сумарна похибка - сума похибок, які виникають внаслідок спотворення температурного поля біля датчиків температури, зміни характеристик цих датчиків під впливом зовнішніх умов і похибки, що вноситься електричною вимірювальною системою.
зразка, що випробовується
Прилад повинен бути обладнаний пристроєм. який дозволяє вимірювати товщину зразка в процесі його випробування штангенциркулем з похибкою не більше 0.5 %.
3.2 Относительная полусферическая из-лучательная способность лицевой грани тепломера, соприкасающейся с испытываемым образцом, должна быть более 0,8 при тех температурах, которые эта грань имеет в процессе испытания.
3.3 Зона измерения тепломера должна быть расположена в центральной части его лицевой грани. Ее площадь должна составлять не менее 10 % и не более 40 % всей площади лицевой грани.
