ДСТУ IEC 60695-2-13:2009. Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів. Частина 2-13. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом. Випробування матеріалів на займистість (61189)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИПРОБУВАННЯ
НА ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ
ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ

Частина 2-13. Методи випробування
розжареним/нагрітим дротом
Випробування матеріалів на займистість
(ІЕС 60695-2-13:2000, IDT)

ДСТУ ІЕС 60695-2-13:2009

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України, Технічний комітет стандартизації «Пожежна безпека та протипожежна техніка» (ТК 25)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: О. Добростан; П. Іллюченко; В. Коваленко, канд. техн, наук; Р. Кравченко, канд. техн, наук (науковий керівник)

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2009 р. № 487 з 2012-01-01

З Національний стандарт відповідає ІЕС 60695-2-13:2000 Fire hazard testing — Part 2-13: Glowing/hot- wire based test methods — Glow-wire ignitability test method for materials (Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-13. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом. Метод випробу­вання матеріалів на займистість розжареним дротом)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 28913-91 (МЭК 829-88))ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Випробувальні зразки 2

5. Випробувальне устатковання 2

6. Випробувальні режими 2

7. Перевіряння системи вимірювання температури З

З Кондиціювання З

9. Початкові вимірювання З

10. Процедура випробовування З

11. Спостереження та вимірювання З

12. Оцінювання результатів випробування З

Протокол випробування 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ІЕС 60695-2-13:2000 Fire hazard testing — Part 2-13: Glowing/hot-wire based test methods — Glow-wire ignitability test method for materials (Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-13. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом. Метод випробування матеріалів на займистість розжареним дротом).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка».

Стандарт має вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

Стандарт необхідний для нормативної підтримки «Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки низьконапружного обладнання».

Цей стандарт скасовує дію в Україні ГОСТ 28913-91 (МЭК 829-88) «Материалы электроизоля­ционные твердые. Методы испытаний по оценке восприимчивости к зажиганию под воздействием тепловых источников в виде проволок, раскаленных электрическим током», який технічно застарів та не відповідає міжнародним вимогам.

У стандарті є посилання на міжнародний стандарт, який не прийнято як національний: ISO/IEC 13943:2000 Fire safety — Vocabulary (Пожежна безпека. Словник).

Примітка. ДСТУ 3855-99 «Пожежна безпека. Визначання пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення» відповідає ISO/IEC 13943:2000 у частині термінів 4.7, 4.9—4.11,4.13, 4.16, 4.17, 4.20, 4.22, 5.4, 5.12—5.17, 5.20, 5.25—5.35, 8.2—6.7, 8.1, 8.8—8.10.

У стандарті є посилання на міжнародний стандарт (МС), який впроваджено як національний стандарт (НС).

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• назву стандарту узгоджено з чинними національними стандартами, відповідними ІЕС 60695;

• вилучено «Передмову» до ІЕС 60695-2-13:2000;

• слова «ця частина ІЕС 60695» замінено на «цей стандарт»;

• до стандарту долучено структурний елемент «Зміст»;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані», — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• у розділі 2 «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

• познаки одиниць вимірювання відповідають вимогам системи стандартів ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин;

• у назві та по тексту розділу 6 слово «обмеження» замінено на «режими» у зв’язку з викладен­ням у цьому розділі режимів випробовування зразків залежно від обраної температури кінця розжаре­ного дроту;

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Голов­ному фонді нормативних документів.

ДСТУІЕС 60695-2-13:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИПРОБУВАННЯ НА ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ
ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ

Частина 2-13. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом
Випробування матеріалів на займистість

ИСПЫТАНИЯ НА ПОЖАРНУЮ ОПАСНОСТЬ
ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКИХ ИЗДЕЛИЙ

Часть 2-13. Методы испытания раскаленной/нагретой проволокой
Испытание материалов на воспламеняемость

FIRE HAZARD TESTING OF ELECTROTECHNICAL PRODUCTS

Part 2-13. Glowing/hot-wire based test methods
Glow-wire ignitability test method for materials

Чинний Від 2012-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює випробовування розжареним дротом з визначання температури займання (GWIT) зразків твердих електроізоляційних або інших матеріалів.

За результатами цих випробувань отримують порівняльну характеристику різних матеріалів стосовно їхньої температури займання під дією розжареного дроту, нагрітого електричним стру­мом, який використовують як джерело запалювання.

Цей метод випробовування не застосовують для визначання займистості укомплектованих одиниць устатковання, тому що на займистість матеріалів, використаних у ньому, у значній мірі впливають розміри ізоляційних систем або горючих частин, їхня конструкція і теплопередавання на суміжні металеві чи неметалеві частини тощо. Також цей метод не призначений для визначання характеристики горіння та пожежної небезпеки устатковання.

Під час підготування нормативних документів одним із обов’язків кожного технічного комітету е застосування основоположних нормативних документів з безпеки, якщо це необхідно.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи, на які є посилання, мають положення, чинні для цього стандарту. Якщо є позначення року опублікування документів, то подальші їхні зміни або перегля­ди не застосовують. Однак учасникам угод, базованих на цьому стандарті, рекомендовано застосо­вувати останнє видання нормативних документів, наведених нижче. Якщо рік опублікування документів не позначено, то застосовують останнє їх видання. Члени ІЕС та ISO впорядковують каталоги чинних міжнародних стандартів.

ІЕС 60695-2-10:2000 Fire hazard testing — Part 2-10: Glowing/hot-wire based test methods — Glow-wire apparatus and common test procedure

ISO/IEC 13943:2000 Fire safety — Vocabulary.НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ІЕС 60695-2-10:2000 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-10. Методи випробу­вання розжареним/нагрітим дротом. Устатковання і загальна процедура випробування розжа­реним дротом

ISO/IEC 13943:2000 Пожежна безпека. Словник.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни, визначення яких надано в ISO/IEC 13943, а також наведені нижче терміни та визначення позначених ними понять.

Наявність полум'я протягом не менше ніж 5 с.

4. ВИПРОБУВАЛЬНІ ЗРАЗКИ

Випробування провадять на зразках, які мають досить велику пласку ділянку поверхні з визна­ченими розмірами, та їх утримують у вертикальному положенні.

Випробувальні зразки можуть бути виготовлені пресуванням, литтям під тиском методом впорскування, звичайним литтям чи вирізанням з листів або частин готових виробів, що мають достатньо велику пласку ділянку поверхні.

Розміри пласких ділянок випробувальних зразків:

довжина: £ 60 мм;

ширина (внутрішня для кріпильного пристрою): й 60 мм.

Зазвичай займистість зразків різниться залежно від товщини матеріалу, що випробовують. Рекомендовані значення товщини: 0,75 мм ± 0,1 мм, 1,5 мм ± 0,1 мм або 3,0 мм ± 0,2 мм.

Загалом для визначення займистості із застосуванням цього випробування потрібен комп­лект з 10 випробувальних зразків.

GWIT матеріалу визначають послідовними випробовуваннями нових зразків за різних значень температури розжареного дроту.

5. ВИПРОБУВАЛЬНЕ УСТАТКОВАННЯ

Випробувальне устатковання — згідно з ІЕС 60695-2-10. Частину опису, що стосується спеціальної основи, яку не використовують, не беруть до уваги.

6. ВИПРОБУВАЛЬНІ РЕЖИМИ

Випробувальну температуру обирають згідно з таблицею 1.

Таблиця 1 —Випробувальні режими

7. ПЕРЕВІРЯННЯ СИСТЕМИ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

Перевіряють систему вимірювання температури згідно з 6.2 ІЕС 60695-2-10.

8. КОНДИЦІЮВАННЯ

Випробувальні зразки треба кондиціювати протягом 48 год за температури 23 °С ± 2 °С та відносної вологості повітря від 45 % до 55 %.

Зразки потрібно випробовувати в лабораторних умовах за температури від 15 °С до 35 °С та відносної вологості від 45 % до 75 %.

9. ПОЧАТКОВІ ВИМІРЮВАННЯ

Випробувальні зразки мають бути ідентифіковані та візуально оглянуті.

Товщину випробувального зразка треба виміряти та зареєструвати.

10. ПРОЦЕДУРА ВИПРОБОВУВАННЯ

Див. розділ 8 ІЕС 60695-2-10.

1. теплові втрати через опорний та кріпильний пристрої були незначними (див. рисунок 4 ІЕС 60695-2-10);

2. пласка ділянка поверхні зразка була вертикальною;

3. кінець розжареного дроту діяв по центру пласкої ділянки поверхні зразка.

Примітка. Зазвичай більш тонкі матеріали мають меншу температуру займання, І відхили від цієї температури найбільші для таких матеріалів.

Якщо займання не відбувається протягом часу дії розжареного дроту, повторити випробову­вання на новому зразку за температури, яку збільшено на 50 °С (60 °С для 960 °С) від тієї, що була під час першого випробовування.

Повторювати випробовування кожного разу на новому зразку зі зменшенням у завершальній частині інтервалу випробувальної температури на 25 °С (ЗО °С для 960 °С) для того, щоб визна­чити максимальну випробувальну температуру, за якої не відбувається займання протягом трьох послідовних випробовувань.

11. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ

Протягом дії розжареного дроту треба спостерігати за випробувальним зразком. Зареєстру­вати час займання (f|), тобто проміжок часу від початку дії кінця розжареного дроту до моменту займання випробувального зразка. Згідно з цим стандартом займанням вважають наявність по­лум’я, що спостерігається протягом більше ніж 5 с.

12. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Треба досягти займання випробувального зразка під час дії розжареного дроту. Температуру, яка більше ніж на 25 °С (30 °С між 900 °С та 960 °С) температури кінця розжареного дроту, за якої не відбувається займання протягом трьох послідовних випробовувань кожного зразка, реє­струють як GWIT.

GWIT треба реєструвати так:

наприклад, для випробувальних зразків товщиною 3,0 мм, які витримали випробувальну тем­пературу 825 °С:

13. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол випробування має містити таку інформацію:

1. метод випробовування з посиланням на ІЕС 60695-2-13;

2. характеристики матеріалу, який випробовували, зокрема його марка і виробник (див. розділ 9);

3. спосіб готування випробувальних зразків (див. розділ 4);

4. час займання (0 (див. розділ 11);

5. GWIT (див. розділ 12).