---

Примітка. Відстань 700 мм вимірюється від підлоги (перекриття) до нижньої крайки світлопрозорої конструкції (вимога стосується тієї сторони конструкції, з якою можливе зіткнення).

Типи конструкцій й застосовувані види скла зазначено у таблиці 11.

Таблиця 11 - Типи конструкцій і види скла

14. Скління балконів повинне бути спроектоване таким чином, щоб його руйнування не викликало небезпеки падіння людини вниз через конструкцію. Необхідно уникнути травматизму людей, які можуть знаходитись під конструкцією осколками скла. Частина скління, що перебуває над огорожею (поручнем), виконується із загартованого скла (за необхідності, з багатошарового скла). Допускається використання армованого скла.

15. Якщо відстань від нижньої крайки скла дверей або вікна житлового приміщення до підлоги або іншої опори, на яку може стати людина, менше 700 мм, то вікна й двері повинні бути виконані з безпечного скла.

Примітка. Відстань 700 мм вимірюється від підлоги (опори) до нижньої крайки вікна, перегородки, дверей або іншої скляної світлопрозорої конструкції.

16. Вимога 4.4.5.1 стосується тієї сторони конструкції, з якої можливе зіткнення людини (усередині приміщення або на вулиці або в обох випадках: балкон, «французький балкон», тераса тощо).

Типи конструкцій й застосовувані види скла зазначено у таблиці 12.

Таблиця 12 - Типи конструкцій і види скла

17. У сходових клітках і тамбурах багатоповерхових будинків необхідно застосовувати армоване скло.

4.4.6 Вогнестійкість будівельних конструкцій та будівельних виробів, які повністю виконані зі скла, або мають у своєму складі скляні частини

4.4.6.1 Класифікація будівельних конструкцій та будівельних виробів, які повністю виконані зі скла, або мають у своєму складі скляні частини, з вогнестійкості здійснюється згідно ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.1-7, а також стандартами на методи випробувань будівельних конструкцій конкретних типів на вогнестійкість.

Класифікація світлопрозорих енергозберігаючих конструкцій, які виконують функції зовнішніх огороджувальних стін будинків (споруд) за класами вогнестійкості здійснюється згідно ДБН В.1.2-7:

• ЕІ 15; ЕІ 30; ЕІ 60; ЕІ 90;

• Е 15; Е 30; Е 60; Е 90.

4.4.6.2 Клас вогнестійкості конструкції залежить від характеристик скла (склопакета), типу конструкції та способу закріплення скловиробу у конструкції.

Отриманий за результатами випробувань на вогнестійкість клас вогнестійкості відноситься до конструкції у цілому. Він не може бути використаний для іншої конструкції, у якій застосовано такий же елемент скління.

4.4.6.3 У будівельних конструкціях та будівельних виробах, які виконані зі скла, або мають у своєму складі скляні частини використовуються види скла і типи скління відповідно до таблиці 13.

Таблиця 13 – Види скла, яке застосовується у енергозберігаючих конструкціях, які виконують функції зовнішніх огороджувальних стін будинків (споруд), а також скла в інших будівельних конструкціях та будівельних виробах

4.4.6.4 Клас вогнестійкості будівельних конструкцій та будівельних виробів, які виконані зі скла або мають у своєму складі скляні частини, визначають за стандартами на методи випробувань будівельних конструкцій конкретних типів:

- дверей та воріт згідно ДСТУ Б В.1.1-6;

- перегородок згідно ДСТУ Б В.1.1- 15;

- несучих стін згідно ДСТУ Б В.1.1- 19;

- перекриттів та покриттів згідно ДСТУ Б В.1.1-20.

Клас вогнестійкості світлопрозорих енергозберігаючих конструкцій, які виконують функції зовнішніх огороджувальних стін будинків (споруд) слід визначати за окремими методиками, розробленими на розвиток ДСТУ Б В.1.1-4 з урахуванням вимог ДБН В.1.2-7, та затвердженими у порядку, визначеному у ДБН В.1.1-7.

4.5 Теплотехнічні розрахунки

1. При проектуванні скління залежно від розташування й призначення будинків і споруд повинні бути розраховані теплові характеристики скління по методиках, атестованих у встановленому порядку, або використані результати випробувань конструкцій, проведених акредитованим випробувальним центром.

1. Ефективність застосування енергозберігаючого скління характеризується значенням величини приведеного термічного опору.

2. Енергозберігаючі характеристики склопакетів наведено у додатку В.

3. Для будинку, що запроектований з різними скляними світлопрозорими будівельними конструкціями, узагальнений термічний опір світлопрозорих конструкцій R_ФС, обчислюється за формулою (1).

4. Приведений термічний опір R_ФС огороджувальних конструкцій необхідно приймати не менше нормованих значень R_ФСmin, м² ·К/Вт, що визначаються в залежності від температурної зони згідно ДБН В.2.6-31, таблиця 1.

5. Температура внутрішньої поверхні конструктивних елементів скління вікон будинків і споруд (крім виробничих) повинна бути не нижче 12 °С, а непрозорих елементів вікон - не нижче температури точки роси при розрахунковій температурі зовнішнього повітря в холодний період року, для виробничих споруд - не нижче 0 °С.

6. При проектуванні скління повинна бути забезпечена нормована повітропроникність огороджувальних конструкцій відповідно до таблиці 14.

Таблиця 14 - Нормована повітропроникність огороджувальних конструкцій

Огороджувальні конструкції	Повітропроникність Gn, кг/(м2·год), не більше
Вікна й балконні двері будинків і споруд	5,0
Вікна й ліхтарі виробничих споруд із кондиціюванням повітря	6,0
Вікна виробничих споруд	8,0
Ліхтарі виробничих споруд	10,0

4.6 Розрахунки механічного навантаження

1. Вітрові навантаження розраховуються згідно ДБН В.1.2-2, розділ 8.

2. Снігові навантаження розраховуються згідно ДБН В.1.2-2, розділ 9.

3. Вимоги стійкості до статичних навантажень пред'являються до всіх світлопрозорих конструкцій, розміщених під кутом менше ніж 75⁰ до горизонту (скляних дахів, стель, зенітних ліхтарів, тощо), залежно від навантажень, що впливають на них (власна вага, експлуатаційні навантаження, снігові навантаження, тощо) передбачаються завданням на проектування, виходячи з типу та умов експлуатації світлопрозорих конструкцій.

5 ПРАВИЛА Маркування

5.1 Маркування скловиробів для світлопрозорих огороджувальних енергозберігаючих конструкцій проводиться з метою підтвердження відповідності продукції заданим вимогам. Маркування повинно відповідати класифікації скла за діючими НД, вказувати на конкретний вид скла, склопакета, його клас захисту, геометричні розміри, позначення стандарту, тощо.

5.2 Якщо проектною документацією обумовлюються вимоги додаткової обробки скла, розміщення і вид складових листів скла або виробів із скла, їх морозостійкість, а також вологостійкість, шумопоглинання, розрахункові значення експлуатаційних навантажень, коефіцієнти спрямованого пропускання, відбиття і поглинання світла, показники опору теплопередачі та інші додаткові вимоги, передбачені проектною документацією і узгоджені виготовлювачем і споживачем, вони також можуть бути відображені маркуванням, або міститися у супровідній технічній документації виготовлювача.

5.3 Вимоги і транспортне маркування продукції здійснюється з врахуванням відповідних норм і правил для конкретного виду транспорту. Транспортне маркування слід виконувати відповідно до ГОСТ14192. На транспортні засоби (вагони, фури, кузов автомобіля, контейнери, ящики) наносяться знаки: «Скло», «Крихке, обережно», «Верх», «Берегти від вологи».

5.4 Вимоги до маркування з метою захисту від зіткнення зі склом наведено у додатку Б.

6 ВИМОГИ ГАРАНТІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

1. Виготовлювач повинен гарантувати відповідність скла та скловиробів для світлопрозорих огороджувальних конструкцій будівель і споруд вимогам даного стандарту, нормативним документам на відповідні конструкційні елементи зі скла, при додержанні правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.

2. Гарантійний термін зберігання скла та скловиробів для світлопрозорих огороджувальних конструкцій будівель і споруд – 1 рік із дня виготовлення.

3. Гарантійний термін (служби) експлуатації скла та скловиробів будівельного призначення встановлюється у технічній документації, але не менше 5 років.

4. Довговічність (надійність) скловиробів будівельного призначення встановлюється в технічній документації, і повинна становити не менше 20 умовних років експлуатації. Визначення опору атмосферним впливам і оцінка довговічності світлопрозорих елементів огороджувальних енергозберігаючих конструкцій здійснюється згідно ДСТУ Б В.2.6-26.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Перелік основних документів, що використовуються при створенні світлопрозорих огороджувальних енергозберігаючих конструкцій

1. Нормативна документація на первинне скло, склопакети, скляні деталі, теплоізоляційні матеріали, конструкційні елементи, інші матеріали та комплектуючі.

2. Креслення на деталі огороджувальних конструкцій.

3. Основні положення з проектування систем фасадних теплоізоляційно – огороджувальних із скляним зовнішнім шаром.

4. Основні вимоги до складу проектної документації та її оцінки.

5. Основні вимоги до зовнішніх стін при монтажі.

6. Правила проведення теплотехнічних розрахунків.

7. Правила проведення розрахунків механічного навантаження.

8. Правила забезпечення звукоізоляційних характеристик.

9. Правила проведення розрахунків показників освітлення приміщень.

10. Правила забезпечення захисту від перегріву приміщень від сонячного опромінювання.

11. Розрахункове підвищення показників енергоефективності будинків при застосуванні світлопрозорих енергозберігаючих конструкцій.

12. Правила забезпечення експлуатаційної надійності та пожежної безпеки.

13. Визначення опору атмосферним впливам і довговічності.

14. Основні положення з монтажу.

15. Основні правила експлуатації.

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

Маркування з метою захисту від зіткнення зі склом

1. У місцях, де можливе зіткнення зі склом, наноситься гарно помітне маркування.

1. Маркування наноситься на:

   • вікна, скляні перегородки й скляні двері, з якими можливе зіткнення;

   • розташовані в проходах суцільні, безбарвні прозорі скляні конструкції незалежно від ступеня міцності скла із якого вони виготовлені;

   • суцільне (без горизонтальних стиків) скло, що служить границею проходів, незалежно від його міцності.

2. Висота маркування від 900 мм до 1500 мм від рівня підлоги, див. рис. Б.1.

3. Маркування виконується одним із наступних способів:

   • шовково-трафаретний друк;

   • піскоструминне маркування;

   • незмивні наклейки тощо.

4. Маркування на скло не наноситься в тому випадку, якщо передбачено огородження, що запобігає зіткненню.