ДСТУ-Н Б EN 1996-1-1:2010 сторінка 2 з 23

Єврокод 6. Проектування кам’яних конструкцій. Частина 1-1. Загальні правила для армованих та неармованих кам’яних конструкцій

Завантажити документ

Додаток F (інформаційний) Обмеження висоти та довжини відносної товщини для

стін при граничному стані експлуатаційної придатності 154

Додаток G (інформаційне) Коефіцієнт зменшення гнучкості та

ексцентриситету 158

Додаток Н (інформаційний) Коефіцієнт посилення згідно п.6.1.3 162

Додаток І (інформаційний)Урахування поперечних навантажень на стіни з трьох-

стороннім або чотирьохстороннім обпиранням при дії комбінованого навантаження 163

Додаток J (інформаційний) Елементи армованої кам’яної кладки, що піддаються

поперечному навантаженню (зсуву):коефіцієнт зростання ƒ_vd 165

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України (ДСТУ),

ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-1-1:2005 167

Технічна поправка EN 1996-1-1:2005/АС:2009 і її переклад 168

Передмова Цей документ EN 1996-1-1 був підготований технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI. Цей Європейський Стандарт має отримати статус національного стандарту, за допомогою публікації ідентичного тексту чи ухвалення не пізніше травня 2006 року, а несумісні національні стандарти мають бути вилучені не пізніше березня 2010 року. CEN/TC 250 є відповідальними за всі Будівельні Єврокоди. Цей документ заміняє ENV 1996-1-1:1995 та ENV 1996-1-3:1998. Згідно міжнародним правилам CENB/CENELEC організації національних стандартів наступних країн зобов’язані впроваджувати цей Європейський Стандарт: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії й Об'єднаного Королівства. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ _____________________________________________________________________ ЄВРОКОД 6:ПРОЕКТУВАННЯ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЧАСТИНА 1-1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДЛЯ АРМОВАНИХ ТА НЕАРМОВАНИХ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЭВРОКОД 6: ПРОЕКТИРОВАНИЕ КАМЕННЫХ КОНСТРУКЦИЙ ЧАСТЬ 1-1. ОБЩИЕ ПРАВИЛА ДЛЯ АРМИРОВАННЫХ И НЕАРМИРОВАННЫХ КОНСТРУКЦИЙ Eurocode 6: Design of masonry structures Part 1-1: General rules for reinforced and unreinforced masonry structures _________________________________________________________________________ Чинний від 01.07.2013р. Основи програми Єврокодів У 1975 році комісія Європейського Співтовариства, спираючись Статтю 95 Договору, прийняла рішення щодо програми дії в галузі будівництва. Програма була націлена на ліквідацію технічних перешкод в торгівлі та гармонізацію технічних умов. У рамках цієї програми дій Комісія виявила ініціативу із створення комплекту гармонізованих технічних правил для проекту будівельних робіт , які на першому етапі будуть служити альтернативою діючим національним нормам в країнах учасницях, в кінці кінців замінять їх. На протязі п’ятнадцяти років Комісія при допомозі Керівного Комітету та представників країн учасниць проводила роботу з розвитку програми Євро кодів, що привело у 80-х роках до першого покоління Єврокодів. У 1989 році Комісія та країни учасниці ЄС та ЄАВТ вирішили на основі угоди¹⁾ між Комісією та CEN серією мандатів передати CEN підготовку та публікацію Єврокодів з тим, щоб в майбутньому надати їм статус Європейського Стандарту (ЄС). Це de facto пов’язує Єврокоди з положеннями всіх Директив Ради та/чи Рішень Комісії, що стосуються Європейських стандартів (напр., Директива Ради 89/106/ЕЕС з будівельних виробів – CPD – та Директиви Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС, 89/440/ЕЕС з громадських робіт та послуг та рівноцінних Директив ЕАСТ, започаткованих з прагненням формування внутрішнього ринку). 1) Угода між Комісією Європейсько Співдружності та Європейського Комітету з Стандартизації (CEN) стосовно роботи з ЄВРОКОДІВ з проектування будівель та робіт з цивільного будівництва (ВС/CEN/03/89). Програма Будівельного Єврокоду містить наступні стандарти, що складаються з ряду Частин: EN 1990, Єврокод: Основ будівельного проектування. EN 1991, Єврокод 1: Вплив на конструкції. EN 1992, Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій. EN 1993, Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. EN 1994, Єврокод4: Проектування комбінованих сталевих та бетонних конструкцій. EN 1995, Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій. EN 1996, Єврокод 6: Проектування конструкцій з каменю. EN 1997, Єврокод 7: Геотехнічне проектування. EN 1998, Єврокод 8: Проектування конструкцій стійких до землетрусів. EN 1999, Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій. Норми Єврокоду визнають відповідальність розпорядних органів у кожній державі-учасниці та забезпечують їхнє право визначати категорії цінності щодо питань урегулювання безпеки на національному рівні, оскільки вони можуть змінюватися в різних Державах. Статус та сфера застосування Єврокодів Держави-учасниці ЄС та ЄАВТ визнають, що Єврокоди служать як довідкові документи, які використовуються у наступних цілях: - як засіб підтвердження відповідності будинків, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації головним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема головної вимоги №1 – Механічна протидія та стабільність – та головної вимоги №2 – Безпека у випадку пожежі; - як основа деталізуючих контрактів для будівельних робіт та відповідного технічного обслуговування; - як основа для складання гармонізованих технічних умов для будівельних виробів (Ens та ETAs). Єврокоди, оскільки вони безпосередньо стосуються будівельних робіт, напряму пов’язані з Роз’яснюючими Документами²⁾,на які посилаються у Статті 12 CPD, хоч природа їх походження відрізняється від нормативів гармонізованого продукту³⁾. Таким чином, технічні аспекти, що з’являються в наслідок роботи над Єврокодами, мають бути належним чином враховані Технічними Комітетами CEN та/чи Робочими Групами EOTA, які працюють над виробничими стандартами, з метою досягнення повної сумісності цих технічних специфікацій з Єврокодами. 2) Згідно Статті 3.3 CPD, основним вимогам (ОВ) мають бути надані конкретні форми в роз’яснювальних документах з метою створення необхідних зв'язків між основними вимогами та дорученнями для гармонізованих ОВ та ETAGs/ETAs. 3) Згідно Статті 12 CPD, роз’яснювальні документи мають: а) надавати конкретної форми основним вимогам шляхом гармонізації термінології та технічної бази та позначаючи класи або рівні для кожної вимоги, де потрібно; b) позначати методи кореляції цих класів чи рівнів вимог з технічними умовами, напр., методи розрахунку та підтвердження, технічні правила для розрахунку проекту, таке інше; Нормативи Єврокоду дають загальні правила конструктивного проектування для повсякденного застосування при розрахунку конструкції в цілому та інгредієнтів як традиційної, так і інноваційної природи. Незвичні форми конструкції чи проектних умов не відображені в повній мірі, і додаткова експертний розгляд може бути необхідним для проектувальника в таких випадках. Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди Національні Стандарти, що забезпечують виконання Євро кодів, мають включати повний текст Єврокоду (включаючи будь-які додатки), як опубліковано CEN, яким може передувати Національна титульна сторінка ат Національна передмова, за якою може йти Національний Додаток (інформативно). Національний Додаток може містити тільки інформацію щодо таких параметрів, які залишились відкритими в Єврокоді, для національного вибору, відомого як «Національно Визначені Параметри», для використання в проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, які будуть створені в країні, тобто: - значення та/чи класи, в яких альтернативи надані в Єврокоди, - значення для використання там, де в Єврокоди даються тільки символи, - особливі дані країни (географічні, кліматичні і таке інше), напр., снігова карта, - процедура для використання там, де альтернативні процедури надані в Єврокоди, а також може включати: - рішення щодо використання інформаційних додатків, - посилання на несуперечливу додаткову інформацію, що допомагає користувачу застосовувати Єврокоди. Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (Ens та ETAs) для виробів Існує необхідність логічності між гармонізованими технічними умовами для будівельної продукції та технічними правилами робіт⁴⁾. Більш того, вся інформація, що супроводжує маркування CE будівельних виробів, що мають відношення до Єврокодів, має ясно зазначати - які Національні визначені Параметри приймалися до уваги. Цей Європейський Стандарт є частиною EN 1996, що містить наступні частини: с) служити посиланням для істеблішменту гармонізованих стандартів та напрямками Європейських технічних атестацій. Євро коди de facto відіграють подібну роль в галузі ER 1 та частини ER 2. 4) дивись Статтю 3.3 та Статтю 12 СPD так само як пункти 4.2, 4.3.1, 4.3.2 та 5.2 ID 1. Частина 1-1: Загальні відомості – Правила для армованої та неармованої кам’яної кладки ПРИМІТКА Ця Частина об’єднує ENV 1996-1-1 та ENV 1996-1-3. Частина 1-2: Загальні правила – Проектування вогнетривких конструкцій. Частина 2: Проектні оцінки, вибір матеріалів та виконання кладки. Частина 3: Метод спрощених розрахунків для конструкцій неармованої кладки EN 1996-1-1 відображає Принципи та вимоги до безпеки, експлуатації та довговічності конструкцій кладки. Це базується на концепції граничного стану, використаної в сполуці із методом часткового фактору. Для проектування нових конструкцій EN 1996-1-1 може бути використаний у прямому призначенні разом із Ens 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1997, 1998 та 1999. EN 1996-1-1 призначений для користування : - комітетами, що розроблюють стандарти для проектування конструкцій та відповідних виробів, випробування та виконання стандартів; - клієнтами (напр., для формулювання їх особливих вимог до рівня безпеки та надійності); - проектувальниками та підрядниками; - відповідними владними структурами. Національний додаток для En 1996-1-1 Цей стандарт подає деякі символи та деякі альтернативні методи, для яких повинен бути вибір Національного значення; примітки під відповідними пунктами вказують - де може бути зроблений національний вибір. Національний стандарт, що забезпечує виконання EN 1996-1-1 в окремій країні, повинен мати Національний Додаток, що містить всі Національно визначені параметри, якими слід користуватися у проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, що мають збудовані у цій країні. Національний вибір дозволяється EN 1996-1-1 через наступні пункти: - 2.4.3(1) Р Критичний граничний стан; - 2.4.4(1) Експлуатаційний граничний стан; - 3.2.2.(1) Специфікація розчину кам’яної кладки; - 3.6.1.2(1) Характерна компресійна міцність кладки відмінної від шарової оболонки; - 3.6.2(3),(4) Характерна міцність на зсув кам’яної кладки; - 3.6.3(3) Характерна міцність на вигин кам’яної кладки; - 3.7.2(2) Модуль пружності; - 3.7.4(2) Повзучість, розповсюдження вологи чи усадка та теплове розширення; - 4.3.3(3) та (4) Сталь для армування; - 5.5.1.3(3) Ефективна товщина стін кам’яної кладки; - 6.1.2.2(2) Коефіцієнт хрупкості λ_с,нижче якого повзучість можна ігнорувати; - 8.1.2(2) Мінімальна товщина стін; - 8.5.2.2(2) Пустотна стіна; - 8.5.2.3(2) Двокрильні (дволистові) стіни; - 8.6.2.(1) Вертикальні пази та виїмки; - 8.6.3 (1) Горизонтальні та нахилені пази. Частина 1 Загальні відомості Область застосування 1.1.1 Застосування Єврокоду 6 (1)Р Єврокод 6 стосується для проектування будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації або частини цього, у неармованих, армованих, попередньо напружених та обмежених кам’яних кладках. (2)Р Єврокод 6 має відношення тільки до вимог щодо опору, експлуатаційної придатності і довговічність конструкцій. Інші вимоги, наприклад, стосовно термо- чи звукоізоляції, не беруться до уваги. (3)Р Виконання робіт висвітлено в такій мірі, яка необхідна для визначення якості будівельних матеріалів та виробів, що мають використовуватись, та норми майстерності на майданчику, якої треба дотримуватись з припущеннями, зробленими в правилах проектування. (4)Р Єврокод 6 не висвітлює особливі вимоги сейсмічного проектування. Положення, що відносяться до таких вимог, надані в Єврокоді 8, що доповнює та узгоджується з Єврокодом 6. (5)Р Числові значення впливів на будинки, дороги, гідротехнічні споруди, водопровід та каналізацію, які необхідно брати до уваги при проектуванні, у Єврокоді 6 не приводяться. Вони забезпечуються Єврокодом 1. Застосування частини 1-1 Єврокоду 6 (1)Р Основи проектування будинків, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації з кам’яної кладки приводяться в частині 1-1 Єврокоду 6, що стосується неармованих кам’яних кладок та армованих кам’яних кладок, де армування додається для забезпечення пластичності, міцності чи поліпшення експлуатаційної придатності. Приведено принципи проектування попередньо напружених кам’яних кладок, але правила застосування не надаються. Ця частина не розповсюджується на кам’яні кладки з площею горизонтального перетину менше 0,04м². (2) В спорудах, на які даний стандарт розповсюджується частково, при новому використанні випробуваних на практиці будівельних матеріалів, при використанні нових будівельних матеріалів, при використанні нових будівельних матеріалів, або при врахуванні нових дій та впливів дозволяється застосовувати правила, викладені в даному стандарті при необхідності з використанням до цих правил доповнень. (3) В розділі 1-1 надані докладні правила для звичайних наземних споруд. Застосування таких правил може бути обмежено через практичні причини, або внаслідок спрощення, їх застосування та межа використання пояснюються в тексті даного стандарту за необхідністю. (4) В частині 1-1 встановлені наступні розділи: Розділ 1: Загальні положення; Розділ 2: Основи проектування, розрахунки та визначення розрахункових параметрів; Розділ 3: Будівельні матеріали; Розділ 4: Довговічність; Розділ 5:Визначення зусиль зсуву; Розділ 6: Граничний стан за міцністю; Розділ 7:Граничний стан за придатністю до нормальної експлуатації; Розділ 8: Конструктивні рішення; Розділ 9: Виконання робіт (5)Р Частина 1-1 не встановлює вимоги до: -вогнестійкості (на вогнестійкість розповсюджується EN 1996-1-1); - спеціальним навантаженням на будівлю (наприклад, вплив коливань на будівлю); - спеціальним інженерним спорудам( наприклад, кам’яні мости, греблі водосховищ, димові труби, басейни); - спеціальним конструкціям (наприклад, арки або склепіння; - кам’яна кладка, в розчині якої застосовано гіпс з цементом, або без цементу; - кам’яна кладка, де виконується неравнормірна перев’язка (кладка з бутового каменю); - ка’мяна кладка, в якій використана сталева арматура. 1.1.3 Інші частини Єврокоду (1) Частина 1-1 Єврокоду 6 доповнюється наступними частинами: Частина 1-2 Загальні положення. Розрахунок конструкцій на випадок пожежі Частина 2 Проектування, застосування будівельних матеріалів та виконання кам’яної кладки. Частина 3 Спрощені методи розрахунку неармованих кам’яних споруд. Нормативні посилання 1.2.1 Загальні відомості (1)Р Ці Європейські норми включать застарілі та не застарілі посилання, розділи з інших публікацій. Ці нормативні посилання цитуються в необхідних місцях в тексті, а публікації перелічені нижче. Для застарілих посилань, відповідних доповнень або до перегляду будь-якої з цих публікацій звертайтесь до Європейського стандарту тільки тоді, коли вони входять до нього через доповнення або доповнення. За не застарілими посиленнями звертайтесь до останнього видання публікації, на яку посилаються (включаючи доповнення). 1.2.2 Стандарти, на які є посилання У цьому EN 1996-1-1: маємо посилання на наступні стандарти: - EN 206-1, Бетон – Частина 1: Специфікація, характеристика, виробництво та відповідність; - EN 771-1, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 1:Елементи глиняної кладки - EN 771-2, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 21: Елементи кладки з силікату кальцію - EN 771-3, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 31: Елементи кладки –заповнювачі бетону (густі та легкі наповнювачі); - EN 771-4, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 4: Елементи кладки з автоклавованого аерованого бетону; - EN 771-5, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 5: Елементи кладки з обробленого каменю; - EN 771-6, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 6: Елементи кладки з натурального каменю; — EN 772-1, Методи випробування каменів та блоків. Частина 1. Визначення міцності на стиск - EN 845-1, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 1: В’язі, скоби розтягання, підвіски та кронштейни; - EN 845-2, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 2: Перемички; - EN 845-3, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 3: Арматура з'єднання основи фундаменту з сталевої сітки; - EN 846-2, Методи тестування допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 2: Визначення міцності зв’язку збірної арматури для з'єднання основи фундаменту у швах з заповненням будівельним розчином; - EN 998-1, Специфікація будівельного розчину для кам’яної кладки – Частина 1: Розчин для обмазування та оштукатурювання; - EN 998-2, Специфікація будівельного розчину для кам’яної кладки – Частина 2: Розчин для кам’яної кладки; -EN 1015-11, Методи тестування розчину для кам’яної кладки – Частина 11: Визначення міцності на згин та компресійної міцності затверділого будівельного розчину; -EN 1052-1, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 1: Визначення компресійної міцності; -EN 1052-2, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 2: Визначення міцності на згин; -EN 1052-3, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 3: Визначення початкової міцності на зріз; -EN 1052-4, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 4: Визначення початкової міцності на зріз, включаючи гідроізоляцію; -EN 1052-5, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 5: Визначення сили зчеплення методом «гайкового ключа»; -EN 1990, Основи проектування конструкцій; -EN 1991, Впливи на конструкції; -EN 1992, Проектування бетонних конструкцій; -EN 1993, Проектування сталевих конструкцій; -EN 1994, Проектування складних сталевих конструкцій та бетонних конструкцій -EN 1995, Проектування дерев’яних конструкцій -EN 1996-2, Проектування, підбір матеріалів та виконання кам’яної кладки -EN 1997, Геотехнічне проектування -EN 1999, Проектування алюмінієвих конструкцій -EN 10080, Сталь для армування бетону – Армуюча сталь для зварювання; - prEN 01138, Попередньо напружуюча сталь; - EN ISO 1461, Гаряче, глибоке гальванізоване покриття на збірних залізних та металевих частинах – Специфікація та методи випробувань. 1.3 Припущення (1)Р Припущення подані в 1.3 EN 1990:2002 стосовно цього EN 1996-1-1. 1.4 Відмінності між принципами та правилами застосування (1)Р Правила в 1.4 EN 1990:2002 стосовно цього EN 1996-1-1. 1.5 Терміни та визначення 1.5.1 Загальні відомості (1)Терміни та визначення, надані в EN 1990:2002, стаття 1.5, стосуються цього EN 1996-1-1. (2) Терміни та визначення, використані в EN 1996-1-1, надаються включаючи значення в статтях з 1.5.2 по 1.5.11 1.5.2 Терміни, що стосуються кам’яної кладки 1.5.2.1 кладка Зборка елементів кам’яної кладки, зложених в особливому порядку та з’єднаних разом розчином 1.5.2.2 неармована кладка кам’яна кладка, що не містить відповідного армування, щоб вважатись підсиленою кам’яною кладкою 1.5.2.3 армована кладка кам’яна кладка, в якій стрижні чи сітка закладені у будівельний розчин чи бетон так, що всі матеріали діють разом, протидіючи ефектам впливу 1.5.2.4 попередньо напружена кладка кам’яна кладка, в якій внутрішня компресійна напруга була навмисно викликана розтяганням арматури 1.5.2.5 обмежена кладка кам’яна кладка, що надається з залізобетонними елементами чи обмежуючими елементами армованої кам’яної кладки у вертикальному та горизонтальному напрямках 1.5.2.6 з’єднання кладки розташування елементів у кам’яній кладці в регулярній закономірності для досягнення звичайної дії 1.5.3 Терміни, що стосуються міцності кладки 1.5.3.1 типова міцність кладки значення міцності кам’яної кладки, заданою імовірністю 5%, що не може бути досягнута в гіпотетично необмеженій серії іспитів. Це значення взагалі відповідає номінальному квантилю статистичного гіпотетичного розподілення особливих властивостей матеріалу або виробу у серії іспитів. Номінальне значення в окремих випадках використовується як характерне значення. 1.5.3.2 міцність на стискання кладки міцність кам’яній кладки при компресії без ефектів площинного обмежника, хрупкості або ексцентриситету навантаження. 1.5.3.3 міцність на зсув/зріз кладки міцність кам’яної кладки, що піддається зусиллям зсуву 1.5.3.4 міцність на згин кладки міцність кам’яної кладки на згин 1.5.3.5 anchorage bond strength міцність анкерного з’єднання міцність з’єднання на одиницю площі поверхні між армуванням та бетоном або будівельним розчином, коли армування піддається дії розтяжних або компресійних сил 1.5.3.6 адгезия ефект формування будівельним розчином опору розтягненню та опору до зсуву на контактуючій поверхні складових кам’яної кладки 1.5.4 Терміни, що стосуються блоків кам’яної кладки 1.5.4.1 блок кладки формований заздалегідь компонент, що має бути використаний в конструкції з кам’яної кладки 1.5.4.2 групи 1, 2, 3 і 4-х блоків кладки позначення груп для блоків кам’яної кладки, відповідно до процентної кількості та направленості отворів у частинах, які укладаються 1.5.4.3 поверхня основи верхня або нижня поверхня блоку кам’яної кладки, що укладений, за призначенням 1.5.4.4 смичка виїмка (заглиблення), сформована під час виробництва в одній або більше поверхні блоку кам’яної кладки 1.5.4.5 отвір сформована порожнина, яка може проходити повністю або не повністю через блок кам’яної кладки 1.5.4.6 отвір для захвату сформована порожнина в складовій кам’яної кладки для полегшення захвату та пійому однією чи двома руками або машиною 1.5.4.7 перемичка твердий матеріал між отворами в блоці кам’яної кладки 1.5.4.8 оболонка периферійний матеріал між отвором та лицьовою частиною блоку кам’яної кладки 1.5.4.9 загальна площа площа поперечного перерізу блоку без знижки на площу отворів, виїмок та виступів 1.5.4.10 компресійна міцність блоків кладки середня компресійна міцність визначеного числа блоків кам’яної кладки (дивись EN 771-1-EN 771-6) 1.5.4.11 нормалізована компресійна міцність блоків кладки компресійна міцність блоків кам’яної кладки, переведена (конвертована) на компресійну міцність еквівалентного висушеного на повітрі блоку кам’яної кладки з габаритами: 100 мм шириною та 100 мм висотою (дивись EN 771-1- EN 771-6) 1.5.5 Терміни, що стосуються будівельного розчину 1.5.5.1 розчин для кладки суміш одного або більше неорганічних в’яжучих, наповнювачів та води, та інколи добавок та/або домішок для основи, з’єднання та розшивки швів. 1.5.5.2 розчин для кладки загального призначення будівельний розчин без будь-яких особливих характеристик 1.5.5.3 мілко дисперсійний розчин для кладки конструктивний будівельний розчин для кам’яної кладки з наповнювачем максимального розміру менше або рівним встановленому значенню ПРИМІТКА: Дивись примітку в пункті 3.6.1.2 (2) 1.5.5.4 легкий будівельний розчин для кладки конструктивний будівельний розчин для кам’яної кладки, щільність якого в сухому затверділому стані є нижчою за встановлене значення згідно EN 998-2 1.5.5.5 конструктивний будівельний розчин розчин, склад якого та метод виробництва вибрано для досягнення визначених властивостей (концепція виконання) 1.5.5.6 заданий (прийнятий) будівельний розчин для кладки будівельний розчин зроблений у заздалегідь визначених пропорціях, властивості яких визначаються з установлених пропорцій складових (концепція рецепту) 1.5.5.7 будівельний розчин виготовлений заводським методом будівельний розчин, дозований та замішаний на заводі 1.5.5.8 напівготовий будівельний розчин, виготовлений заводським методом заздалегідь розфасований будівельний розчин або заздалегідь змішаний будівельний розчин із вапна та піску 1.5.5.9 заздалегідь розфасований будівельний розчин будівельний розчин, складові якого повністю дозовані на заводі, поставлені на будівельний майданчик та змішані там згідно специфікації та умовам виробника 1.5.5.10 заздалегідь змішаний будівельний розчин із вапна та піску будівельний розчин, складові якого повністю дозовані на заводі, поставлені на будівельний майданчик, де додаються подальші складові, визначені або поставлені заводом (напр., цемент) та змішані з вапном та піском 1.5.5.11 будівельний розчин, виготовлений на майданчику будівельний розчин, складений з індивідуальних компонентів дозованих та змішаних на будівельному майданчику 1.5.5.12 компресійна міцність будівельного розчину середня компресійна міцність визначеної кількості зразків будівельного розчину після твердіння на протязі 28 днів 1.5.6 Терміни, що стосуються заповнення бетону 1.5.6.1 бетонний заповнювач бетон, що використовується для наповнення заздалегідь зроблених отворів або порожнеч в кладці 1.5.7 Терміни, що стосуються армування 1.5.7.1 сталь для армування сталева арматура для використання в кладці 1.5.7.2 армування горизонтального шву кладки сталь для армування, виготовлена заводським методом, для укладання в горизонтальний шов кладки 1.5.7.3 попередньо напружуюча сталь сталеві дроти, прути або жили для використання в кладці 1.5.8 Терміни, що стосуються допоміжних елементів 1.5.8.1 гідроізоляція прошарок захисного покриття, блоків кладки чи інших матеріалів, що використовуються в кладці для протидії проходженню води 1.5.8.2 анкер для кріплення облицювання стіни пристрій для з’єднання одного полотна пустотної стіни через пустоту з другим полотном або з рамочною конструкцією прокладки стіни 1.5.8.3 планка пристрій для приєднання елементів кладки до інших суміжних компонентів, таких як підлоги та дахи 1.5.9 Терміни, що стосуються швів із заповненням будівельним розчином 1.5.9.1 шов основи прошарок будівельного розчину між поверхням основи блоків кладки 1.5.9.2 лицьовий вертикальний шов кладки (головний шов кладки) шов будівельного розчину, перпендикулярний до з'єднання основи та до лицьової сторони стіни 1.5.9.3 подовжній шов (з'єднання) вертикальний шов будівельного розчину в товщі стіни, паралельний до лицьової сторони стіни 1.5.9.4 thin layer joint шов з тонкого шару шов, зроблений тонким шаром будівельного розчину 1.5.9.5 розшивка швів кладки процес завершення шву будівельного розчину в процесі виконання роботи 1.5.9.6 розшивка швів процес наповнення та завершення швів будівельного розчину в місцях, де поверхня шву була вибрана або залишена відкритою для розшивки 1.5.10 Терміни що стосуються типів стін 1.5.10.1 несуча стіна стіна, спочатку розрахована на перенесення тимчасового навантаження додатково до її особистої ваги 1.5.10.2 стіна з одного полотна стіна без пустоти або безперервного вертикального шву в її площині 1.5.10.3 пустотна стіна стіна, що складаєтеся з двох паралельних стін з одного полотна, ефективно зв’язаних разом за допомогою анкерів або арматури з'єднання основи. Простір між полотнами залишається у вигляді безперервної пустоти або заповненим чи частково заповненим теплоізоляційним матеріалом, що не несе навантаження ПРИМІТКА: Стіна, що складається з двох полотен розмежованих пустотою, де одне з полотен не додає міцності або твердості іншому полотну (можливо такого, що несе навантаження), має вважатися як стіна із захисним покриттям 1.5.10.4 стіна з двох полотен стіна, що складається з двох паралельних полотен з подовжнім швом між повністю заповненими розчином та міцно зв’язаними разом анкерами для кріплення облицювання стіни для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.5 пустотна стіна з цементного розчину стіна що складається з двох паралельних полотен з пустотою, заповненою бетоном або цементом, та міцно зв’язаних разом анкерами для кріплення облицювання стіни або підсиленням горизонтального шву для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.6 облицьована стіна стіна з лицьовими елементами, закріпленими на елементи основи для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.7 оболонкова напластована стіна стіна, в якій блоки кладки напластовані на дві і більше смужки розчину, дві з яких знаходяться на зовнішньому краї поверхні основи блоків 1.5.10.8 стіна із захисним покриттям стіна, що використовується як зовнішнє покриття, але не прикріплена та не додає міцності стіні основи чи каркасній конструкції 1.5.10.9 стіна, що протидіє зсуву стіна, що призначена протидіяти боковим силам в її площині 1.5.10.10 стіна, що додає жорсткості стіна, що утворює перпендикуляр до іншої стіни для надання опору проти бічних сил або протидії вигинанню і таким чином надає стабільності споруді 1.5.10.11 стіна що не несе навантаження стіна, яка не розглядається такою, що протидіє силам так, що може бути переміщена без збитку остаточної цілісності конструкції 1.5.11 Різні терміни 1.5.11.1 канавка канал, утворений в кладці 1.5.11.2 поглиблення (ніша) виїмка, утворена в лицьовій стороні стіни 1.5.11.3 цементний розчин наливний розчин цементу, піску та води для заповнення малих порожнин та пустот 1.511.4 рухомий шов (з'єднання) шов, що дозволяє вільний рух в площині стіни 1.6 Символи незалежні від матеріалу символи надані в часині 1.6 EN 1990. залежні від матеріалу символи, що використовуються в цьому EN 1996-1-1, такі: Латинські літери a₁ відстань від кінця стіни до найближчого краю навантаженої частини a_xвідстань від поверхні опори до поперечного перерізу, який розглядається A навантажена горизонтальна площа загального перетину стіни A_ef ефективна площа опори A_s площа поперечного перерізу сталевої арматури A_sw площа поперечної арматури b ширина секції b_c ширина половини відстані між обмежниками стиснутої поверхні b_efефективна ширина фланцевого елементу b_ef_.1 ефективна ширина фланцевого елементу b_ef_._t ефективна товщина фланцевого елементу c_nom номінальний шар бетону d ефективна глибина балки d_a відхилення арки під розрахунковим боковим навантаженням d_с найбільший розмір поперечного перерізу стержню у напрямку вигину e_c додатковий ексцентриситет e_he ексцентриситет угорі або унизу стіни, як результат горизонтальних навантажень e_hm ексцентриситет в середині стіни, як результат горизонтальних навантажень e_i ексцентриситет угорі або унизу стіни e_init початковий ексцентриситет e_k ексцентриситет з-за повзучості e_m ексцентриситет з-за навантаження e_mk ексцентриситет в середині стіни E короткостроковий сікучий модуль пружності кам’яної кладки E_longterm довгостроковий сікучий модуль пружності кам’яної кладки E_n модуль пружності елементу n f_b нормалізована середня міцність на стиск блоку кам’яної кладки f_bodрозрахункова міцність арматурної сталі f_bok характеристична міцність опори f_ck характеристична міцність бетонного заповнювача на стискання f_cvk характеристична міцність на зсув бетонного заповнювача f_d проектна міцність кам’яної кладки на стискання у визначеному напрямку f_k характеристична міцність кам’яної кладки на стискання f_m компресійна міцність розчину для кам’яної кладки f_vd проектна міцність на зсув кам’яної кладки f_vk характеристична міцність на зсув кам’яної кладки f_vko характеристична початкова міцність на зсув кам’яної кладки під нульовою стискаючою напругою f_vlt межа для значення f_vk f_xdf_vlt проектна міцність на вигин, що відповідає площині вигину f_xd₁ проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування, паралельну до горизонтального шву f_xd_1,_appймовірнапроектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування паралельну до горизонтального шву f_xk₁ характеристична міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування паралельну до горизонтального шву f_xd₂ проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву f_xd_2,_appймовірна проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву f_xk₂ характеристична міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву f_yd проектна міцність армуючої сталі f_yk характеристична міцність армуючої сталі F_d проектний компресійний або пружний опір анкеру для кріплення облицювання стіни g загальна ширина стрічок розчину G модуль зсуву кам’яної кладки h чиста висота кам’яної стіни h_i чиста висота кам’яної стіни, і h_ef ефективна висота стіни h_tot загальна висота конструкції від верхівки фундаменту або стіни, або серцевини h_cвисота стіни до рівня навантаження I_j другий момент площини елементу, ј k співвідношення здатності поперечного навантаження вертикально стягнутої стіни до здатності поперечного навантаження дійсної площі стіни, беручи до уваги можливе обмеження бордюру k_m співвідношення жорсткості плити до жорсткості стіни k_r обертальна жорсткість обмеження K константа, що використовується у розрахунку компресійної міцності кам’яної кладки l довжина стіни (між іншими стінами, між стіною та прорізом чи між прорізами) l_b довжина прямої анкеровки l_c довжина стиснутої частини стіни l_cl світлова довжина прорізу l_efефективний проліт поперечини (балки) з кам’яної кладки l_efm ефективна довжина опори на середині висоти стіни l_r чиста відстань між бічними обмежувачами l_a довжина або висота стіни між стійками, що здатні витримувати осьовий тиск арки M_ad додатковий проектний момент M_d проектний згинального момент на низу серцевини M_i кінцевий момент в вузлі, ι M_id проектне значення моменту вигину нагорі або на внизу стіни M_md проектне значення найбільшого моменту посередині висоти стіни M_Rd проектне значення моменту опору M_Ed проектне значення застосовуваного моменту M_Edu проектне значення моменту над перекриттям M_Edf проектне значення моменту під перекриттям n кількість поверхів n_i фактор жорсткості елементів n_t кількість анкерів для кріплення облицювання стіни або з’єднувачів на м² стіни n_tmin мінімальна кількість анкерів для кріплення облицювання стіни або з’єднувачів на м² стіни N сума проектних вертикальних впливів на будову N_ad максимальний проектний розпір арки на одиницю довжини стіни N_id проектне значення вертикального навантаження зверху або знизу стіни або колони N_md проектне значення вертикального навантаження на середині висоти стіни або колони N_Rd проектне значення вертикального опору стіни або колони з кам’яної кладки N_Rdc проектне значення опору вертикального концентрованого навантаження стіни N_Ed проектне значення вертикального навантаження N_Edf проектне значення навантаження поза перекриттям N_Eduпроектне значення навантаження над перекриттям N_El навантаження, спричинене перекриттям N_Edc проектне значення концентрованого вертикального навантаження q_lat_,_d проектне поперечна міцність на одиницю площі стіни Q_dпроектне значення повного вертикального навантаження r стріла підйому арки R_e межа текучості сталі s проміжок (інтервал) поперечного армування E_d проектне значення навантаження на армований елемент кладки t товщина стіни t_ch_,_vмаксимальна глибинавертикальногопазу або поглиблення без підрахунку t_ch_,_h максимальна глибинагоризонтальногоабо нахиленогопазу t_iтовщина стіни і t_min мінімальнатовщина стіни t_ef ефективна товщина стіни t_f товщина кромки t_ri товщина ребра, і V_Ed проектне значення поперечного навантаження V_Rd проектне значення опору до зсуву w_i рівномірно розподілене проектне навантаження і W_Ed проектне поперечне навантаження на одиницю площі x глибина нейтральної осі z плече важеля Z пружний момент опору перерізу висоти або довжини блоку стіни Грецькі літери α кут нахилу поперечного армування до осі поперечини (балки) α_t коефіцієнт теплового розширення кам’яної кладки α_1,2 коефіцієнти моменту вигину β коефіцієнт збільшення для концентрованих на вантажень χ кратність збільшення міцності на зсув армованих стін δ коефіцієнт, що використовується при визначенні нормалізованої середньої величини компресійної міцності блоків кам’яної кладки ε_c_∞ остаточна деформація повзучості кам’яної кладки ε_el пружна деформація кам’яної кладки ε_mu гранична деформація стиску у кам’яній кладці ε_sy деформація при межі текучості армування ø ефективний діаметр армуючої сталі ø_∞ кінцевий коефіцієнт повзучості кам’яної кладки Φ коефіцієнт зменшення Φ_fl коефіцієнт зменшення, зважуючи на вплив міцності на вигин Φ_i коефіцієнт зменшення зверху чи знизу стіни Φ_m коефіцієнт зменшення на середині висоти стіни Υ_M частковий коефіцієнт для матеріалів включаючи геометричну невизначеність щодо геометрії та моделювання η коефіцієнт для використання при обчислюванні поза площинного ексцентриситету навантаження на стіни λ_x глибина компресійної зони в поперечному перерізі при використанні прямокутного блоку напруження λ_c величина хрупкості, у межах якої ексцентриситети із-за повзучості можна ігнорувати μ ортогональне співвідношення міцності на вигин кам’яної кладки ξ кратність збільшення обертальної жорсткості обмеження конструктивного елементу, що розглядається ρ_d об’ємна маса в сухому стані ρ_n коефіцієнт зменшення ρ_t коефіцієнт жорсткості σ_d проектне компресійне напруження υ кут нахилу до вертикалі конструкції Розділ 2 Основи проектування Головні вимоги 2.1.1 Загальні відомості (1)Р Проектування кам’яних конструкцій має здійснюватись згідно загальним правилам, наданим у EN 1990. (2)Р Окремі положення стосовно кам’яних конструкцій, які необхідно застосовувати, викладені в цьому розділі. (3) Основні вимоги Розділу 2 EN 1990 вважаються задовільними для кам’яних конструкцій, якщо стосуються наступного: - розрахунок граничного стану у поєднанні з методом часткового фактору, описаного в EN 1990; - впливи надані в EN 1991; - комбіновані правила викладені в EN 1990; - принципи та правила застосування викладені в EN 1996-1-1. 2.1.2 Надійність (1)Р Надійність, що вимагається для кам’яних структур, буде досягнута при виконанні розрахунків згідно до цього EN 1996-1-1. 2.1.3 Проектний термін придатності та довговічність (1) Для визначення довговічності необхідно посилатися на Розділ 4; 2.2 Принципи розрахунку за граничним станом (1)Р Граничні стани можуть стосуватись тільки кам’яних споруд або таких інших матеріалів, що використовуються для частин конструкції, для якої мають бути зроблені посилання на відповідні Частини EN 1992, EN 1993, EN 1994, EN 1995 та EN 1999. (2)Р Для кам’яних споруд критичний граничний стан та граничне значення експлуатаційної придатності мають розглядатися для всіх аспектів конструкції, включаючи допоміжні компоненти кам’яної кладки. (3)Р Для кам’яних конструкцій усі відповідні проектні рішення, включаючи відповідні етапи в послідовності будівництва, мають бути розглянуті. 2.3 Основні перемінні 2.3.1 Впливи (1)Р Впливи мають бути отримані з відповідних розділів EN 1991. 2.3.2. Розрахункові значення впливів (1)Р Часткові коефіцієнти впливів необхідно брати з EN 1990. (2) Часткові коефіцієнти повзучості та усадки елементів з бетону в кам’яних конструкціях мають бути отримані з EN 1992-1-1. (3) Для граничного значення експлуатаційної придатності деформації, що накладаються, необхідно представляти як розрахункові (середні) значення. 2.3.3 Властивості матеріалів та виробів (1) Властивості матеріалів та конструктивних виробів та геометричні данні, що мають використовуватись для розрахунків, мають бути такими, що визначені у відповідних EN, hEN або ETA, крім випадків, коли інше зазначено в цьому EN 1992-1-1. 2.4 Перевірка методом часткового фактору 2.4.1 Розрахункові значення властивостей матеріалів (1)Р Розрахункове значення властивостей матеріалу одержуємо діленням його власного значення на відповідний частковий коефіцієнт матеріалів, γ_M. 2.4.2 Комбінація впливів (1)Р Комбінація впливів має відповідати загальним правилам, викладеним в EN 1990. ПРИМІТКА 1 У жилих та офісних будівлях звичайно можливе спрощення комбінації навантажень, викладених в EN 1990 ПРИМІТКА 2 У звичайному житлі та офісних конструкціях навантаження, що накладаються, як говорить EN 1991-1 випуск, можуть тлумачитись як якийсь визначений перемінний вплив (а саме, рівномірне навантаження на всі прольоти, або нульове , де доречно), для якого коефіцієнти послаблення надаються в EN 1991-1 випуск. Крайні граничні стани (1)Р Відповідними значеннями часткового коефіцієнту матеріалів γ_Mповинні користуватися для крайнього граничного стану у звичайних та випадкових ситуаціях. Аналізуючи конструкцію на випадкові впливи, необхідно враховувати вірогідність наявності випадкового впливу. ПРИМІТКА Чисельні значення, що позначені символом γ_M для користування в країні, можна знайти в Національному Додатку. Рекомендовані значення, подані як класи, що можуть відноситись до виробничого контролю (дивись також Додаток А) згідно національного вибору, приведені в таблиці нижче.	Foreword This document EN 1996-1 -1 has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 "Structural Eurocodes", the secretariat of which is held by BSI. This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by May 2006, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010 CEN/TC 250 is responsible for all Structural Eurocodes. This document supersedes ENV 1996-1-1:1995 and ENV 1996-1-3:1998. According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta. Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom. Background to the Eurocode programme In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on Article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications. Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them. For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980's. In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement¹' between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e. g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market). 1) Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89). The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts EN 1990. Eurocode: Basis of structural design. EN 1991. Eurocode J: Actions on structures. EN 1992. Eurocode 2: Design of concrete structures. EN 1993. Eurocode 3: Design of steel structures. EN 1994, Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures. EN 1995, Eurocode 5: Design of timber structures. EN 1996, Eurocode 6: Design of masonry structures. EN 1997, Eurocode 7: Geotechnical design. EN 1998, Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance. EN 1999, Eurocode 9: Design of aluminium structures. Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State. Status and field of application of Eurocodes The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes: - as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement №1 — Mechanical resistance and stability — and Essential Requirement №2 — Safety in case of fire; - as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services; - as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs). The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents²' referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards³'. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered b CEN Technical Committees and or EOT A Working Groups working on product standards with a view to achieving full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes. 2) According to Article 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs. 3) According to Article 12 of the CPD the interpretative documents shall : a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary ; b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e. g. methods of calculation snd of proof, technical rules for project design, etc. ; The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases. National Standards implementing Eurocodes The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Annex (informative) The National Annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, 1. e.: — values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode, — values to be used where a symbol only is given in the Eurocode, — country specific data (geographical, climatic etc), e.g. snow map, the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode and it may also contain: — decisions on the application of informative annexes, — references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode. Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works⁴' . Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products, which refer to Eurocodes, shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account. This European Standard is Part of EN 1996 which comprises the following Parts: c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals. The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2. 4) see Article 3.3 and Article 12 of the CPD, as well as clauses 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1. Part I-1 General - Rules for reinforced and unreinforced masonry NOTE This Part combines ENV 1996-1-1 and ENV l 996-1-3 Part 1-2 General rules - Structural fire design. Part 2 Design considerations, selection of materials and execution of masonry. Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures EN 1996-1-1 describes the Principles and requirements for safety, serviceability and durability of masoniv structures. It is based on the limit state concept used in conjunction with a partial factor method. For the design of new structures, EN 1996-1-1 is intended to be used, for direct application, together with ENs 1990, 1991. 1992, 1993, 1994. 1995, 1997, 1998 and 1999. EN 1996-1 -1 is intended for use by: — committees drafting standards for structural design and related products, testing and execution standards: — clients (e. g. for the formulation of their specific requirements on reliability levels and durability). — designers and contractors; relevant authorities. National Annex for EN 1996-1-1 This standard gives some symbols and some alternative methods for which a National value or choice needs to be given; notes under the relevant clauses indicate where national choices may have to be made. The National Standard implementing EN 1996-1-1 in a particular country should have a National Annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in that country. National choice is allowed in EN 1996-1-1 through clauses: - 2.4 3(1)P Ultimate limit states; - 2.4.4(1) Serviceability limit states; - 3.2 2(1) Specification of masonry mortar; - 3.6.1.2(1) Characteristic compressive strength of masonry other than shell bedded; - 3.6.2. (3), (4) Characteristic compressive strength of masonry other than shell bedded; - 3.6.3(3) Characteristic flexural strength of masonry; - 3 7 2(2) Modulus of elasticity ; - 3.7.4(2) Creep, moisture expansion or shrinkage and thermal expansion; - 4.3.3(3) and (4) Reinforcing steel; - 5.5.1.3(3) Effective thickness of masonry walls; - 6.1.2.2(2) Slenderness ratio A_c below which creep may be ignored; - 8.1.2 (2) Minimum thickness of wall; - 8.5.2.2(2) Cavity walls; - 8.5.2.3(2) Double-leaf walls; - 8.6.2 (1) Vertical chases and recesses; - 8.6.3 (1) Horizontal and inclined chases. Section 1 General 1.1 Scope Scope of Eurocode 6 P Eurocode 6 applies to the design of buildings and civil engineering works, or parts there of, in unreinforced, reinforced, prestressed and confined masonry. (2)P Eurocode 6 deals only with the requirements for resistance, serviceability and durability of structures. Other requirements, for example, concerning thermal or sound insulation, are not considered. (3)P Execution is covered to the extent that is necessary to indicate the quality of the construction materials and products that should be used and the standard of workmanship on site needed to comply with the assumptions made in the design rules. (4)P Eurocode 6 does not cover the special requirements of seismic design. Provisions related to such requirements are given in Eurocode 8 which complements, and is consistent with Eurocode 6. (5)P Numerical values of the actions on buildings and civil engineering works to be taken into account in the design are not given in Eurocode 6. They are provided in Eurocode 1. 1.1.2 Scope of Part 1-1 of Eurocode 6 (1)P The basis for the design of buildings and civil engineering works in masonry is given in this Part 1-1 of Eurocode 6, which deals with unreinforced masonry and reinforced masonry where the reinforcement is added to provide ductility, strength or improve serviceability. The principles of the design of prestressed masonry and confined masonry are given, but application rules are not provided. This Part is not valid for masonry with a plan area of less than 0,04 m². (2) For those types of structures not covered entirely. for new structural uses for established materials. for new materials, or where actions and other influences outside normal experience have to be resisted, the principles and application rules given in this EN maу be applicable, but maу need to be supplemented. (3) Part I-I gives detailed rules which are mainly applicable to ordinary buildings. The applicability of these rules may be limited, for practical reasons or due to simplifications; any limits of applicability are given in the text where necessary. (4) The following subjects are dealt with in Part 1-1: - section 1 : General. - section 2: Basis of design; - section 3 : Materials; - section 4 : Durability; - section 5 : Structural analysis; - section 6 : Ultimate Limit State; - section 7 : Serviceability Limit State; - section 8: Detailing; - section 9: Execution; (5)P Part 1-1 does not cover: - resistance to fire (which is dealt with in EN 1996-1-2); - particular aspects of special types of building (for example, dynamic effects on tall buildings); - particular aspects of special types of civil engineering works (such as masonry bridges, dams, * chimneys or liquid-retaining structures); - particular aspects of special types of structures (such as arches or domes); - masonry where gypsum, with or without cement, mortars are used; - masonry where the units are not laid in a regular pattern of courses (rubble masonry); - masonry reinforced with other materials than steel. . 1.1.3 Further Parts of Eurocode 6 (1) Part 1-1 of Eurocode 6 will be supplemented by further Parts as follows; Part 1-2: General rules - Structural fire design. Part 2: Design, selection of materials and execution of masonry. Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures 1.2 Normative references 1.2.1 General (1)P This European standard incorporates by dated or undated reference, provisions from other publications. These normative references are cited at the appropriate places in the text and the publications are listed hereafter. For dated references, subsequent amendments to, or revisions of, any of these publications apply to this European standard only when incorporated in it by amendment or revision. For undated references the latest edition of the publication referred to applies (including amendments). Reference standards The following standards are referenced in this EN 1996-1-1: — EN 206-1, Concrete —Part 1: Specification, performance, production and conformity: — EN 771-1. Specification for masonry units —Part 1: Clay masonry units: — EN 771-2, Specification for masonry units —Part 2: Calcium silicate masonry units, — EN 771-3, Specification for masonry units — Part 3: Aggregate concrete masonry units (Dense and light-weight aggregates): EN 771-4, Specification for masonry units — Part 4: Autoclaved aerated concrete masonry units; — EN 771-5, Specification for masonry units —Part 5: Manufactured stone masonry units: — EN 771-6, Specification for masonry units —Part 6: Natural stone masonry units; — EN 772-1, Methods of test for masonry units —Part 1: Determination of compressive strength; EN 845-1, Specification for ancillary components for masonry — Part J: Ties, tension straps, hangers and brackets; — EN 845-2, Specification for ancillary components for masonry —Part 2: Lintels; — EN 845-3, Specification for ancillary components for masonry — Part 3: Bed joint reinforcement of steel meshwork; — EN 846-2, Methods of test for ancillary components for masonry — Part 2: Determination of bond strength of prefabricated bed joint reinforcement in mortar joints; — EN 998-1, Specification for mortar for masonry —Part 1: Rendering and plastering mortar; — EN 998-2, Specification for mortar for masonry —Part 2: Masonry mortar; — EN I015-I l. Methods of test for mortar for masonry — Part 11: Determination of flexural and compressive strength of hardened mortar: — EN 1052-1, Methods of test for masonry —Part I: Determination of compressive strength: — EN 1052-2. Methods of test for masonry —Part 2: Determination of flexural strength: — EN 1052-3, Methods of test for masonry —Part 3: Determination of initial shear strength: — EN 1052-4. Methods of test for masonry — Part 4: Determination of shear strength including damp proof course; — EN 1052-5. Methods of test for masonry — Part 5: Determination of bond strength by bond wrench method: — EN 1990, Basis of structural design: — EN 1991, Actions on structures: — EN 1992. Design of concrete structures; — EN 1993, Design of steel structures; — EN 1994, Design of composite steel and concrete structures; — EN 1995. Design of timber structures: — EN 1996-2. Design, selection of materials and execution of masonry; — EN 1997Geotechnical design; — EN 1999, Design of aluminium structures; — EN 10080, Steel for the reinforcement of concrete - Weldable reinforcing steel; — prEN 10138, Prestressing steels; EN ISO 1461, Hot dip galvanized coatings on fabricated iron and steel articles —Specifications and test methods. 1.3 Assumptions (1)P The assumptions given in 1.3 of EN 1990:2002 apply to this EN 1996-1-1. 1.4 Distinction between principles and application rules (1)P The rules in 1.4 of EN 1990:2002 apply to this EN 1996-1-1. 1.5 Terms and Definitions 1.5.1 General (1) The terms and definitions given in EN 1990:2002. Clause 1.5. apply to this EN 1996-1-1 (2) The terms and definitions used in this EN 1996-1-1 are given the meanings contained in clauses 1.5.2 to 1.5.11, inclusive. 1.5.2 Terms relating to masonry 1.5.2.1 masonry an assemblage of masonry units laid in a specified pattern and joined together with mortar 1.5.2.2 unreinforced masonry masonry not containing sufficient reinforcement so as to be considered as reinforced masonry 1.5.2.3 reinforced masonry masonry in which bars or mesh are embedded in mortar or concrete so that all the materials act together in resisting action effects 1.5.2.4 prestressed masonry masonry in which internal compressive stresses have been intentionally induced by tensioned reinforcement 1.5.2.5 confined masonry masonry provided with reinforced concrete or reinforced masonry confining elements in the vertical and horizontal direction 1.5.2.6 masonry bond disposition of units in masonry in a regular pattern to achieve common action 1.5.3 Terms relating to strength of masonry 1.5.3.1 characteristic strength of masonry value of the strength of masonry having a prescribed probability of 5% of not being attained in a hypothetically unlimited test series. This value generally corresponds to a specified fractile of the assumed statistical distribution of the particular property of the material or product in a test series. A nominal value is used as the characteristic value in some circumstances 1.5.3.2 compressive strength of masonry the strength of masonry in compression without the effects of platen restraint, slendemess or eccentricity of loading 1.5.3.3 shear strength of masonry the strength of masonry subjected to shear forces 1.5.3.4 flexural strength of masonry the strength of masonry in bending 1.5.3.5 anchorage bond strength the bond strength, per unit surface area, between reinforcement and concrete or mortar, when the reinforcement is subjected to tensile or compressive forces 1.5.3.6 adhesion the effect of mortar developing a tensile and shear resistance at the contact surface of masonry units 1.5.4 Terms relating to masonry units 1.5.4.1 masonry unit a preformed component, intended for use in masonry construction 1.5.4.2 groups 1, 2, 3 and 4 masonry units group designations for masonry units, according to the percentage size and orientation of holes in the units when laid 1.5.4.3 bed face the top or bottom surface of a masonry unit when laid as intended 1.5.4.4 frog a depression, formed during manufacture, in one or both bed faces of a masonry unit 1.5.4.5 hole a formed void which may or may not pass completely through a masonry unit 1.5.4.6 griphole a formed void in a masonry unit to enable it to be more readily grasped and lifted with one or both hands or by machine 1.5.4.7 web the solid material between the holes in a masonry unit 1.5.4.8 shell the peripheral material between a hole and the face of a masonry unit 1.5.4.9 gross area the area of a cross-section through the unit without reduction for the area of holes, oids and re-entrants 1.5.4.10 compressive strength of masonry units the mean compressive strength of a specified number of masonry units (see EN 771-1 to EN 771-6) 1.5.4.11 normalized compressive strength of masonry units the compressive strength of masonry units converted to the air dned compressive strength of an equivalent 100 mm wide x 100 mm high masonry unit (see EN 771-1 to EN 771-6) 1.5.5 Terms relating to mortar 1.5.5.1 masonry mortar mixture of one or more inorganic binders, aggregates and water, and sometimes additions and/or admixtures, for bedding, jointing and pointing of masonry 1.5.5.2 general purpose masonry mortar masonry mortar without special characteristics 1.5.5.3 thin layer masonry mortar designed masonry mortar with a maximum aggregate size less than or equal to a prescnbed figure NOTE: See note in 3.6.1.2 (2) 1.5.5.4 lightweight masonry mortar designed masonry mortar with a dry hardened density below a prescribed figure according to EN 998-2 1.5.5.5 designed masonry mortar a mortar whose composition and manufacturing method is chosen in order to achieve specified properties (performance concept) 1.5.5.6 prescribed masonry mortar mortar made in predetermined proportions, the properties of which are assumed from the stated proportions of the constituents (recipe concept) 1.5.5.7 factory made masonry mortar mortar batched and mixed in a factory 1.5.5.8 semi-finished factory made masonry mortar prebatched masonry mortar or a premixed lime and sand masonry mortar 1.5.5.9 prebatched masonry mortar mortar whose constituents are wholly batched in a factory, supplied to the building site and mixed there according to the manufacturers' specification and conditions 1.5.5.10 premixed lime and sand masonry mortar mortar whose constituents are wholly batched and mixed in a factory, supplied to the building site, where further constituents specified or provided by the factory are added (e. g. cement) and mixed with the lime and sand 1.5.5.11 site-made mortar a mortar composed of individual constituents batched and mixed on the building site 1.5.5.12 compressive strength of mortar the mean compressive strength of a specified number of mortar specimens after curing for 28 davs 1.5.6 Terms relating to concrete infill 1.5.6.1 concrete infill a concrete used to fill pre-formed cavities or voids in masonry 1.5.7 Terms relating to reinforcement 1.5.7.1 reinforcing steel steel reinforcement for use in masonry 1.5.7.2 bed joint reinforcement reinforcing steel that is prefabricated for building into a bed joint 1.5.7.3 prestressing steel steel wires, bars or strands for use in masonry 1.5.8 Terms relating to ancillary components 1.5.8.1 damp proof course a layer of sheeting, masonry units or other material used in masonry to resist the passage of water 1.5.8.2 wall tie a device for connecting one leaf of a cavity wall across a cavity to another leaf or to a framed structure or backing wall 1.5.8.3 strap a device for connecting masonry members to other adjacent components, such as floors and roofs 1.5.9 Terms relating to mortar joints 1.5.9.1 bed joint a mortar layer between the bed faces of masonry units 1.5.9.2 perpend joint (head joint) a mortar joint perpendicular to the bed joint and to the face of wall 1.5.9.3 longitudinal joint a vertical mortar joint within the thickness of a wall, parallel to the face of the wall 1.5.9.4 thin layer joint a joint made with thin layer mortar 1.5.9.5 jointing the process of finishing a mortar joint as the work proceeds 1.5.9.6 pointing the process of filling and finishing mortar joints where the surface of the joint has been raked out or left open for pointing 1.5.10 Terms relating to wall types 1.5.10.1 load-bearing wall a wall primarily designed to carry an imposed load in addition to its own weight 1.5.10.2 single-leaf wall a wall without a cavity or continuous vertical joint in its plane 1.5.10.3 cavity wall a wall consisting of two parallel single-leaf walls, effectively tied together with wall ties or bed joint reinforcement. The space between the leaves is left as a continuous cavity or filled or partially filled with non-loadbearing thermal insulating material NOTE: A wall consisting of two leaves separated b a cavity, where one of the leaves is not contributing to the strength or stiffness of the other (possibly loadbearing leaf, is to be regarded as a veneer wall. 1.5.10.4 double-leaf wall a wall consisting of two parallel leaves with the longitudinal joint between filled solidly with mortar and securely tied together with wall ties so as to result in common action under load 1.5.10.5 grouted cavity wall a wall consisting of two parallel leaves with the cavity filled with concrete or grout and securely tied together with wall ties or bed joint reinforcement so as to result in common action under load 1.5.10.6 faced wall a w all with facing units bonded to backing units so as to result in common action under load 1.5.10.7 shell bedded wall a wall in which the masonry units are bedded on two or more strips of mortar two of which are at the outside edges of the bed face of the units 1.5.10.8 veneer wall a wall used as a facing but not bonded or contributing to the strengtii of the backing wall or framed structure 1.5.10.9 shear wall a wall to resist lateral forces in its plane 1.5.10.10 stiffening wall a wall set perpendicular to another wall to give it support against lateral forces or to resist buckling and so to provide stability to the building 1.5.10.11 non-loadbearing wall a wall not considered to resist forces such that it can be removed without prejudicing the remaining integrity of the structure 1.5.11 Miscellaneous terms 1.5.11.1 chase channel formed in masonry 1.5.11.2 recess indentation formed in the face of a wall 1.5.11.3 grout a pourable mixture of cement, sand and water for filling small voids or spaces 1.5.11.4 movement joint a joint permitting free movement in the plane of the wall 1.6 Symbols (1) Material-independent symbols are given in 1.6 of EN 1990. (2) Material-dependent symbols used in this EN 1996-1-1 are: Latin letters a₁distance from the end of a wall to the nearest edge of a loaded area; a_x distance from the face of a support to the cross-section being considered; A loaded horizontal gross cross-sectional area of a wall; A_ef effective area of bearing; A_s cross-sectional area of steel reinforcement; A_sw area of shear reinforcement; b width of a section; b_c width of the compression face midway between restraints; b_ef effective width of a flanged member; b_ef_.1 effective width of a flanged member; b_ef_._t effective thickness of a flanged member; c_nom nominal concrete cover; d effective depth of a beam; d_a deflection of an arch under the design lateral load; d_с largest dimension of the cross section of a core in me direction of bending; e_c additional eccentricity; e_he eccentricity at the top or bottom of a wall, resulting from horizontal loads; e_hm eccentricity at the middle of a wall, resulting from horizontal loads; e_i eccentricity at the top or the bottom of a wall; e_init initial eccentricity; e_k eccentricity due to creep; e_m eccentricity due to loads. e_mk eccentricity at the middle of the wall; E short term secant modulus of elasticity of masonry; E_longterm long term modulus of elasticity of masonry; E_n modulus of elasticity of member n; f_b normalised mean compressive strength of a masonry unit; f_bod design anchorage strength of reinforcing steel; f_bokcharacteristic anchorage strength; f_ck characteristic compressive strength of concrete infill; f_cvk characteristic shear strength of concrete infill; f_d design compressive strength of masonry in the direction being considered; f_k characteristic compressive strength of masonry; f_m compressive strength of masonry mortar; f_vd design shear strength of masonry; f_vk characteristic shear strength of masonry; f_vko characteristic initial shear strength of masonry, under zero compressive stress; f_vlt limit to the value of f_vk ; f_xdf_vlt design flexural strength appropriate to the plane of bending; f_xd₁ design flexural strength of masonry having the plane of failure parallel to the bed joints; f_xd_1,_app apparent design flexural strength of masonry having the plane of failure parallel to the bed joints; f_xk₁characteristic flexural strength of masonry having a plane of failure parallel to the bed joints f_xd₂design flexural strength of masonry having the plane of failure perpendicular to the bed joints f_xd_2,_app apparent design flexural strength of masonry having the plane of failure perpendicular to the bed joints; f_xk₂characteristic flexural strength of masonry having a plane of failure perpendicular to the bed joints; f_yddesign strength of reinforcing steel; f_yk F_d characteristic strength of reinforcing steel design compressive or tensile resistance of a wall tie; g total of the widths of mortar strips; G shear modulus of masonry; h clear height of a masonry wall; h_iclear height of masonry wall, i; h_ef effective height of a wall; h_tottotal height of a structure, from the top of the foundation, or a wall, or a core; h_cheight of a wall to the level of the load; I_jsecond moment of area of member, j; k ratio of the lateral load capacity of a vertically spanning wall to the lateral load capacity of the actual wall area, taking possible edge restraint into account; k_m ratio of slab stiffness to wall stiffness k_r rotational stiffness of a restraint; K constant used in the calculation of the compressive strength of masonry; l length of a wall (between other walls, between a wall and an opening, or between openings); l_b straight anchorage length l_c length of the compressed part of a wall l_cl clear length of an opening l_ef effective span of a masonry beam: l_efm effective length of a bearing at mid height of a wall; l_r clear distance between lateral restraints: l_a the length or the height of the wall between supports capable of resisting an arch thrust; M_ad additional design moment; M_d design bending moment at the bottom of a core; M_i end moment at node, i; M_id design value of the bending moment at the top or the bottom of the wall; M_md design value of the greatest moment at the middle of the height of the wall; M_Rd design value of the moment of resistance; M_Ed design value of the moment applied; M_Edu design value of the moment above a floor; M_Edf design value of the moment below a floor; n number of storeys n_i stiffness factor of members; n_t number of wall ties or connectors per m² of wall; n_tmin minimum number of wall ties or connectors per m² of wall; N sum of the design vertical actions on a building; N_ad the maximum design arch thrust per unit length of wall; N_id design value of the vertical load at the top or bottom of a wall or column; N_md design value of the vertical load at the middle of the height of a wall or column; N_Rd design value of the vertical resistance of a masonry wall or column; N_Rdc design value of the vertical concentrated load resistance of a wall; N_Ed design value of the vertical load N_Edf design value of the load out of a floor N_Edu design value of the load above the floor N_El load applied by a floor N_Edc design value of a concentrated vertical load q_lat_,_d design lateral strength per unit area of wall Q_d design value of the total vertical load, in the part of a building stabilised by a core r arch rise R_e yield stress of steel s spacing of shear reinforcement E_d design value of the load applied to a reinforced masonry member t thickness of a wall t_ch_,_v maximum depth of a vertical chase or recess without calculation t_ch_,_h maximum depth of a horizontal or inclined chase t_i thickness of wall i t_min minimum thickness of a wall t_ef effective thickness of a wall t_f thickness of a flange t_ri thickness of the rib, i V_Ed design value of a shear load V_Rd design value of the shear resistance w_i uniformly distributed design load, i W_Ed design lateral load per unit area x depth to the neutral axis z lever arm; Z elastic section modulus of a unit height or length of the wall Greek letters α angle of shear reinforcement to the axis of the beam α_t coefficient of thermal expansion of masonry α_1,2 bending moment coefficients β enhancement factor for concentrated loads χ magnification factor for the shear resistance of reinforced walls; δ factor used in the determination of the normalised mean compressive strength of masonry units; ε_c_∞ final creep strain of masonry; ε_el elastic strain of masonry; ε_mu limiting compressive strain in masonry ε_sy yield strain of reinforcement; ø effective diameter of the reinforcing steel; ø_∞ final creep coefficient of masonry; Φ reduction factor; Φ_fl reduction factor, taking the influence of the flexural strength into account; Φ_i reduction factor at the top or bottom of the wall; Φ_m reduction factor within the middle height of the wall; Υ_M partial factor for materials, including uncertainties about geometry and modeling; η factor for use in calculating the out-of-plane eccentricity of loading on walls; λ_x depth of the compressed zone in a beam, when using a rectangular stress block; λ_c value of the slenderness ratio up to which eccentricities due to creep can be neglected; μ orthogonal ratio of the flexural strengths of masonry; ξ magnification factor for the rotational stiffness of the restraint of the structural element being considered; ρ_d dry density: ρ_n reduction factor; ρ_t stiffness coefficient; σ_d design compressive stress ; υ angle of inclination to the vertical of the structure. Section 2 Basis of design 2.1 Basic requirements 2.1.1 General (1) P The design of masonry structures shall be in accordance with the general rules given in EN 1990. (2) P Specific provisions for masonry structures are given in this section and shall be applied (3) The basic requirements of EN 1990 Section 2 are deemed to be satisfied for masonry structures when the following are applied: — limit state design in conjunction with the partial factor method described in EN 1990; — actions given in EN 1991; — combination rules given in EN 1990; — the principles and rules of application given in this EN 1996-1-1. 2.1.2 Reliability (1)P The reliability required for masonry structures will be obtained by carrying out design according to this EN 1996-1-1. 2.1.3 Design working life and durability (1) For the consideration of durability reference should be made to Section 4. 2.2 Principles of limit state design (1) P Limit states may concern only the masonry, or such other materials as are used for parts of the structure, for which reference shall be made to relevant Parts of EN 1992, EN 1993, EN 1994, EN 1995 and EN 1999. (2) P For masonry structures, the ultimate limit state and serviceability limit state shall be considered for all aspects of the structure including ancillary components in the masonry. (3)P For masonry structures, all relevant design solutions including relevant stages in the sequence of construction shall be considered. 2.3 Basic variables 2.3.1 Actions (1)P Actions shall be obtained from the relevant Parts of EN 1991. 2.3.2 Design values of actions trail properties (1) P Partial factors for actions should be obtained from EN 1990. (2) Partial factors for creep and shrinkage of concrete elements in masonry structures should be obtained from EN 1992-1-1. (3) For serviceability limit states, imposed deformations should be introduced as estimated (mean) values. 2.3.3 Material and product properties (1) Properties of materials and construction products and geometrical data to be used for design should be those specified in the relevant ENs, hENs or ETAs. unless otherwise indicated in this EN 1996-1-1. 2.4 Verification by the partial factor method 2.4.1 Design values of ma (1)P The design value for a material property is obtained by dividing its characteristic value by the relevant partial factor for materials, γ_M. 2.4.2 Combination of actions (1)P Combination of actions shall be in accordance with the general rules given in EN 1990. NOTE 1 In residential and office structures, it will usually be possible to simplify the load combinations given in EN 1990. NOTE 2 In normal residential and office structures the imposed loads, as given in the EN 1991-1 series, may be treated as one fixed variable action (that is, equal loading on all spans, or zero, when appropriate) for which reduction factors are given in the EN 1991-1 series. 2.4.3 Ultimate limit states (1)P The relevant values of the partial factor for materials γ_M shall be used for the ultimate limit state for ordinary and accidental situations. When analysing the structure for accidental actions, the probability of the accidental action being present shall be taken into account. NOTE The numerical values to be ascribed to the symbol γ_M for use in a country may be found in its National Annex. Recommended values, given as classes that may be related to execution control (see also Annex A) according to national choice, are given in the table below