(0.7 + 3 А), (6.3)


де А – площа навантаженого горизонтального перерізу стіни, виражена в квадратних метрах.


(4) Для пустотних стін кожний лист (полотно) має бути перевірений окремо, використовуючи плоску площу навантаженого листа і відношення субтильності, основане на ефективній товщині пустотної стіни, розрахованій за рівнянням (5.11).


(5) Облицьована стіна повинна бути спроектована таким же чином, як і однолиста стіна, збудована цілком з більш слабких блоків, беручи значення К з таблиці 3.3, властиве для стіни з повздовжнім швом розчину.


(6) Двох-листова стіна, об’єднана разом згідно статті 6.5, може бути спроектована: як однолиста, якщо обидва листи мають навантаження рівного значення, або альтернативно - як пустотна стіна.


(7) Коли фальці або виїмки (пазухи) за межами границь даних в статті 8.6, то вплив на несучу знатність має братись до уваги таким чином:

- вертикальні фальці або виїмки мають розглядатись або як кінець стіни, або альтернативно – залишкові товщини стіни мають бути використані в розрахунках при проектуванні вертикального опору навантаження;

- горизонтальні або нахилені фальці мають бути опрацьовані перевіркою міцності стіни при поточному положенні фальця, беручи до уваги ексцентриситет навантаження.

ПРИМІТКА: Як загальне правило, зменшення у вертикальній несучій здатності може бути прийняте пропорційним до зменшення площі перерізу, обумовленого вертикальним фальцем або виїмкою, при умові, що зменшення в площі не перевищує 25%.

6.1.2.2 Показник зменшення на субтильність та ексцентричність

(1) Значення показника зменшення Ф на субтильність та ексцентричність може базуватись на прямокутному блоці напруження таким чином:

(і) Нагорі або знизу стіни (Фі)


where:A is the loaded horizontal gross cross-sectional area of the wall, expressed in square metres.

(4) For cavity walls, each leaf should be verified separately, using the plan area of the loaded leaf and the slenderness ratio based upon the effective thickness of the cavity wall, calculated according to equation (5 1 1).



(5) A faced wall, should be designed in the same manner as a single-leaf wall constructed entirely of the weaker units, using the value of K, from table 3.3. appropriate to a wall with a longitudinal mortar joint.


(6) A double-leaf wall, tied together according to clause 6.5 may be designed as a single-leaf wall, if both leaves have a load of similar magnitude, or. alternatively, as a cavity wall.



(7) When chases or recesses are outside the limits given in clause 8.6, the effect on loadbearing capacity should be taken into account as follows:


— vertical chases or recesses should be treated either as a wall end or. alternatively, the residual thickness of the wall should be used in the calculations of the design vertical load resistance;


— horizontal or inclined chases should be treated by verifying the strength of the wall at the chase position, taking account of the load eccentricity.


NOTE As a general guide the reduction in vertical loadbearing capacity may be taken to be proportional to the reduction in cross-sectional area due to any vertical chase or recess, provided that the reduction in area does not exceed 25%.


6.1.2.2 Reduction factor for slenderness and eccentricity

(1) The value of the reduction factor for slenderness and eccentricity, Φ, may be based on a rectangular stress block as follows:


(i) At the top or bottom of the wall (Φi)


Фі= 1 – 2 еі/ t, (6.4)



де еі– ексцентриситет зверху або знизу стіни, за обставинами, розрахований з використанням рівняння (6.5):




where: ei is the eccentricity at the top or the bottom of the wall, as appropriate, calculated using the equation (6.5):





еі= Mid/Nid+ ehe+ einit≥0.05 t, (6.5)



де:

Mid – проектне значення моменту згину зверху або знизу стіни, що витікає з ексцентриситету навантаження перекриття при опорі, проаналізованого згідно до 5.5.1 (див. рис. 6.1);

Nid – проектне значення вертикального навантаження зверзу або знизу стіни;

ehe – ексцентриситет нагорі або внизу стіни, якщо це має місце, що витікає з горизонтальних навантажень (наприклад, вітру);

einit – початковий ексцентриситет;

t товщина стіни.


where

Mid is the design value of the bending moment at the top or the bottom of the wall resulting from the eccentricity of the floor load at the support, analysed according to 5.5.1 (see figure 6.1);

Nid is the design value of the vertical load at the top or bottom of the wall;

ehe is the eccentricity at the top or bottom of the wall, if any, resulting from horizontal loads (for example, wind);

einit is the initial eccentricity (see 5.5.11);

t is the thickness of the wall.
























Рисунок 6.1. Моменти з розрахунку ексцентриситетів

1 – M1d знизу перекриття;

2 – Mmdпо середині стіни;

3 - M2d – нагорі перекриття


  1. M1d (at underside floor)

  2. Mmd (at mid height of wall)

  3. M2d (at top of floor)

Figure 6.1 — Moments from calculation of eccentricities


(іі) По середині висоти стіни (Фm)

Використовуючи спрощення загального принципу, даного в 6.1.1., показник зменшення Фm поблизу середини висоти стіни може бути визначено з додатку G, використовуючи emk, де emk – ексцентриситет посередині висоти стіни, розрахований з використанням рівнянь (6.6) і (6.7):


(ii) In the middle of the wall height (Φm)

By using a simplification of the general principles given in 6.1.1, the reduction factor within the middle height of the wall, Φm, may be determined from Annex G, using emk, where:

emk is the eccentricity at the middle height of the wall, calculated using equations (6.6) and (6.7):


emk=em+ ek≥ 0.05 t; (6.6)



em= Mmd/ Nmd+ehm± einit; (6.7)


де:

em- ексцентриситет з-за навантажень;

Mmd - проектне значення найбільшого моменту посередині висоти стіни, що витікає з моментів нагорі і знизу стіни (див. рис. 6.1), включаючи любе навантаження, прикладене ексцентрично до лиця стіни (наприклад, консолі);


Nmd - проектне значення вертикального навантаження посередині висоти стіни, включаючи любе навантаження, прикладене ексцентрично до лиця стіни (наприклад, консолі);

ehm - ексцентриситет посередині стіни, що витікає з горизонтальних навантажень (наприклад, вітру),

Примітка: додавання ehmзалежить від сполучення навантажень, яке використовується при верифікації.

einit - початковий ексцентриситет (див. 5.5.1.1);

hef - ефективна висота, отримана з 5.5.1.2, або відповідне обмеження чи умова підсилення;

tef – ефективна товщина стіни, отримана з 5.5.1.3;

ek - ексцентриситет з-за повзучості, розрахований за рівнянням (6.8):



where

em is the eccentricity' due to loads;

Mmd is the design value of the greatest moment at the middle of the height of the wall resulting from the moments at the top and bottom of the wall (see figure 6.1). including any load applied eccentrically to the face of the wall (e g. brackets);


Nmd is the design value of the vertical load at the middle height of the wall, including any load applied eccentrically to the face of the wall (e. g. brackets);


ehm is the eccentricity at mid-height resulting from horizontal loads (for example, wind);


NOTE The inclusion of depends on the load combination being used for the verification; its sign relative to that of . Mmd /Nmd should be taken into account.

einit is the initial eccentricity (see 5.5.1.1);

hef is the effective height, obtained from 5.5.1.2 or the appropriate restraint or stiffening condition;

tef is the effective thickness of the wall, obtained from 5.5.1.3;

ek is the eccentricity due to creep, calculated from the equation (6.8):




ek= 0.002 φhef(t em)1/2/ tef, (6.8)

де φ- кінцевий коефіцієнт повзучості (див. примітку під 3.7.4(2)).


(2) Для стін, що мають співвідношення субтильності (крихкості) λс або менше, ek може дорівнювати нулю.

ПРИМІТКА: Значення λс, яке використовується в певній країні, можна знайти в Національному додатку; рекомендоване значення λс = 15. Країна може встановити різницю для різних типів кладки щодо національного вибору, зробленого для кінцевого коефіцієнта повзучості.


6.1.3 Стіни, що піддаються зосередженому навантаженням


(1)Р Проектне значення концентрованого вертикального навантаження NEdc, прикладене до кам’яної стіни, має бути менше ніж або рівне проектному значенню опору стіни на вертикальне концентроване навантаження NRdc, тобто:


Φ is the final creep coefficient (see note under 3.7.4(2))


(2) For walls having a slenderness ratio of λc or less, the creep eccentricity, ek may be taken as zero.

NOTE The value of λc to be used in a country may be found in its National Annex, the recommended value of λc is 15. The country can make a distinction for different types of masonry related to the national choices made on the final creep coefficient.



6.1.3 Walls subjected to concentrated loads



(1) P The design value of a concentrated vertical load, NEdc, applied to a masonry wall, shall be less than or equal to the design value of the vertical concentrated load resistance of the wall, NRdc, such that




NEdcNRdc. (6.9)



(2) Коли стіна, побудована з кам’яних блоків 1-ї групи, розроблена згідно до розділу 8 і не є оболонковою напластованою стіною, піддані дії концентрованого навантаження, то проектне значення опору стіни на вертикальне навантаження визначається так:



(2) When a wall, built with Group 1 masonry units and detailed in accordance with section 8, other than a shell bedded wall, is subjected to a concentrated load, the design value of the vertical load resistance of the wall is given by:




NRdc= β Аbfd, (6.10)


β = (1+0.3 a1/hc)(1.5 -1.1 Ab/Aef) (6.11)


і не може бути менше ніж 1.0, ні більше ніж:



або 1.5, дивлячись, що менше,



де:

β показник збільшення для концентрованих навантажень;

a1 – відстань від кінця стіни до найближчої грані навантаженої області (див. рис. 6.2);


hc – висота стіни на рівні навантаження;


Ab – навантажена площа;

Aef – ефективна площа опори, тобто lefm· t;

lefm – ефективна довжина опори, яка визначена посередині висоти стіни або простінку (див. рис. 6.2);

t - товщина стіни, беручи до уваги глибину ніш в швах, більше за 5 мм;


Ab/Aef не береться більше ніж 0.45.


ПРИМІТКА: Значення для показника збільшення для β дані графіком в додатку Н.


(3) Для стін з каменів (блоків) груп 2,3,4 та стін з заповненням горизонтальних швів полосою з краю необхідно виконати перевірку. Напруження в кладці безпосередньо під опорою від зосередженого (локального) навантаження не повинні перевищувати розрахунковий опір стиску кам’яної кладки fd (при використанні β=1.0).

(4) Ексцентриситет прикладання зосередженого (локального) навантаження, відмірений від осі, що проходить через центр тяжіння стіни не повинен перевищувати t/4 (див. рисунок 6.2).



(5) У всіх випадках під опорами в перерізах на половині висоти стіни повинні виконуватися вимоги 6.1.2.1. Дані вимоги розповсюджуються також на випадки декількох одночасно діючих вертикальних навантаженнях, що накладаються, та особливо у випадку, коли навантаження на частину поверхні відносно ущільнені, в результаті чого відбувається взаємне накладання площини розподілення навантаження в перерізі на половині висоти стіни.

(6) Локальні навантаження на частину поверхні повинні передаватися на камені (блоки) групи 1 або другий суцільний блок таким чином, щоб довжина каменя (блока) дорівнювала необхідній ширині опори плюс виступи з обох сторін. Виступ утворюється при розподілі тиску під кутом 60˚ до нижньої поверхні суцільного матеріалу. При кінцевій опорі виступ необхідне мати тільки з однієї сторони.

(7) Якщо зосереджене (локальне) навантаження передається на кладку через достатньо жорстку балку, що розподіляє навантаження (опорну подушку) з шириною яка дорівнює t стіни, висотою не менш 200 мм та довжиною більш трьохкратного значення ширини опорної площадки під навантаженням, то розрахункове стискаюче напруження в кладці під подушкою від локального навантаження не повинно перевищувати значення 1,5 fd..

which should not be less than 1.0 nor taken to be greater than:


or 1.5 whichever is the lesser



where:

β is an enhancement factor for concentrated loads;

a1 is the distance from the end of the wall to the nearer edge of the loaded area (see figure 6.2);


hc is the height of the wall to the level of the load;

Ab is the loaded area;

Aef is the effective area of bearing, i. e. lefm·t;

lefm is the effective length of the bearing as determined at the mid height of the wall or pier (see figure 6.2);

t is the thickness of the walk taking into account the depth of recesses in joints greater than 5 mm;

is not to be taken greater as 0,45.


NOTE Values for the enhancement factor for β are shown in graphical form in Annex H.


(3) For walls built with Groups 2. 3 and Group 4 masonry units and when shell bedding is used, it should be verified that, locally under the bearing of a concentrated load, the design compressive stress does not exceed the design compressive strength of masonry fd (i.e. β is taken to be 1.0).



(4) The eccentricity of the load from the centre line of the wall should not be greater than t/4 (see figure 6.2).




(5) In all cases, the requirements of 6.1.2.1 should be met at the middle height of the wall below the bearings, including the effects of any other superimposed vertical loading, particularly for the case where concentrated loads are sufficiently close together for their effective lengths to overlap.





(6) The concentrated load should bear on a Group 1 unit or other solid material of length equal to the required bearing length plus a length on each side of the bearing based on a 60° spread of load to the base of the solid material; for an end bearing the additional length is required on one side only.



(7) Where the concentrated load is applied through a spreader beam of adequate stiffness and of width equal the thickness of the wall, height greater than 200 mm and length greater than three times the bearing length of the load, the design value of the compressive stress beneath the concentrated load should not exceed 1,5 fd.