|
Таблиця 3 - Вибір ефективних конструкцій основних захисно-регуляційних споруд
|
|||
|
Споруди та їх основне призначення |
Тип, конструктивні особливості |
Рекомендації щодо застосування |
Примітки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Водосховища (протипаводкові або комплексного призначення) |
Озероподібні Руслові |
На водотоках гірських ділянок річок |
|
|
Дамби обвалування і захисні вали (протипаводкові) |
Незатоплювані при пропусканні розрахункових витрат. Зводяться з місцевих матеріалів двох типів
|
Осередковий тип русел; незавершене, вільне і обмежене меандрування |
|
|
Підпірні стінки |
Монолітні з бетону і бутобетону
Монолітні з залізобетону
Збірні з залізобетонних элементів
|
Нерозмивне (скельне) русло з нечітко вираженими берегами; стиснені русла (тіснина) з обривистими берегами; стиснені русла з необмеженим надходженням наносів; обмежене меандрування |
Зрубові конструкції зводяться тільки на міцних основах
При можливому затопленні підпірних стінок потрібне додаткове кріплення ділянок, розміщених вище |
|
Берегові кріплення і покриття (для захисту берегів від розмивання) |
Мощення
|
Осередковий тип русел, незавершене, вільне і обмежене меандрування. Крім того, ряд кріплень (кам'яно-хмизові, залізобетонні та ін.). Застосовуються також при нерозмивному (скельному) руслі з нечітко вираженими берегами; стисненому |
Для жорстких берегоукріплювальних покриттів використовується кам'яна призма і гнучкі підстилки. При значній висоті (h+10 м) закріплюваних укосів потрібне влаштування берм, водовідводів та ін.
|
|
Продовження таблиці 12 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Чарункуваті, збірні
|
руслі (тіснина) з обривистими берегами; стисненому руслі з необмеженим надходженням наносів і каналізованому руслі |
Для затоплюваних берегових кріплень потрібне додаткове кріплення ділянок, розміщених вище, на схилах, які зазнають дії паводкових вод, а також ретельніше закладання верхових ділянок кріплення |
|
|
комбіновані (поєднання одного із зазначених вище видів з біологічним кріпленням) |
|
|
|
Підстилкові кріплення (для захисту підошви укосів берегів від розмивання) |
Кам'яно-хмизові (з використанням місцевих матеріалів); збірні, армобетонні; збірні із залізобетонних елементів; суцільні асфальтобетонні з армуванням плит; габіонні; з полімерних матеріалів |
Осередковий тип русел, незавершене, вільне і обмежене меандрування |
|
|
Продовження таблиці 12 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Прокопи і прорізи (виправні) |
Виїмка грунту землерийними механізмами, гідромеханізацією, вибуховим способом
|
Осередковий тип русел, незавершене, вільне і обмежене меандрування |
|
|
Перепади і пороги (протиселеві, виправні, протиерозійні) |
Монолітні (у вигляді підпірних стінок)
Збірні
Закріплення профільованих виступів ретельним кам'яним мостінням (в основному, використання руслового булижнику); кам'яний накид. Габіонні (с використанням гнучкої підстилки). Кам'яно-хмизові з фашинною або плотовою кладкою |
Нерозмивне (скельне) русло с нечітко вираженими берегами; стиснені русла с необмеженим надходженням наносів; каналізований тип русел; стиснення русла (тіснина) зі стрімкими берегами |
|
|
Греблі та баражі (протипаводкові, протиселеві) |
З кам'яним накидом (розпластаного профілю); бетонні, залізобетонні; збірні, наскрізні із залізобетонних елементів з закріпленням конструкції по ложу русла і берегових укосах металевими і з.б. палями, тросами тощо |
Нерозмивне (скельне) русло з нечітко вираженими берегами; стиснене русло (тіснина) зі стрімкими берегами; стиснені русла з необмеженим надходженням наносів; каналізований тип русел |
|
|
Загати (протиселеві, виправні, протиерозійні) |
Суцільні
|
Нерозмивне (скельне) русло с нечітко вираженими берегами; стиснені русла (тіснина) зі стрімкими берегами; стиснені русла з необмеженим надходженням наносів; каналізований тип русел, яри |
Перелічені конструкції загат споруджуються з використанням гнучких підстилок з метою захисту нижнього б'єфа від розмивів. Зрубові конструкції повинні споруджуватись на міцних основах. Загати можуть використовувати також для другорядних захисно-регуляційних заходів (перекриттів старорічищ, рукавів тощо) |
|
Продовження таблиці 12 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Наскрізні
|
|
|
|
Напівзагати (берегоукріплювальні, виправні, протиерозійні) |
Суцільні, гнучкі
Суцільні, жорсткі
Наскрізні, гнучкі
Наскрізні, жорсткі
комбіновані (з накидом). |
Осередковий тип русел, незавершене, вільне та обмежене меандрування, яри |
Конструкції напівзагат майже в усіх випадках повинні поєднуватись з гнучкою підстилкою |
|
Струмененапрямні дамби і вали (протиселеві, берегоукріплювальні, виправні, протиерозійні) |
З місцевих матеріалів із закріпленням укосів і оголовків за типами берегоукріплювальних покриттів
|
Можуть застосовуватись в усіх типах руслових форм |
Усі наведені види споруд сполучаються гнучкими підстилками. Будівництво зрубових споруд здійснюється у разі наявності міцних основ |
|
Закінчення таблиці 12 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
з бетонних фасонних блоків;
|
|
|
|
Схилові кріплення тераси, канали, дренажні пристрої, швидкотоки та ін. (протипаводкові, протиселеві, протиерозійні, меліоративні) |
Земляні із закріпленням укосів; з кам'яної кладки.. Монолітні з використанням місцевих матеріалів
Збірні з використанням місцевих матеріалів
Біологічне закріплення еродованих площ (садіння дерев, чагарників, сіяння трав) |
Нерозмивне (скельне) русло з нечітко вираженими берегами; стиснені русла (тіснина) зі стрімкими берегами; стиснені русла з необмеженим надходженням наносів; каналізований тип русел
|
|
|
Біологічні кріплення (використовуються для підвищення надійності різних споруд, а в окремих випадках є самостійними захисними заходами) |
Садіння дерев з потужною кореневою системою. Висаджувати вздовж ділянки, що захищається, кількома рядами по схилу річки (вільху, вербу та ін.). Садіння чагарників лози, верболозу, шипшини та ін. Сіяння багаторічних трав з потужною кореневою системою (люцерна, еспарцет та ін.) |
Застосовуються при проведенні захисно-регуляційних заходів на схилах і в усіх типах руслових форм |
|
Поздовжні масивні споруди
8.11 Основними видами поздовжніх масивних споруд є дамби - прямолінійні або криволінійні у плані, які розміщують в поздовжньому напрямку по регулювальній трасі. За призначенням дамби бувають струмененапрямні та захисні.
8.12 Струмененапрямні дамби застосовуються для створення основної ведучої лінії річкового потоку в регульованому руслі, для пом'якшення зустрічі двох потоків при злитті їх в одне русло, для штучного поділу потоку по різних напрямках та ін.
Для гасіння енергії поздовжньої течії вздовж між поздовжньою дамбою і берегом слід влаштовувати поперечні дамби - траверси (рисунок 6) або наносоутримувачі - траверси легкого наскрізного типу (плотові, хмизові та ін.). Відстань між поперечними траверсами слід приймати рівною від 2 до 3, де - довжина траверси.
Основні конструкції поперечних профілів дамб наведено на рисунку 7.
Зовнішній (річковий) укіс у незатоплюваних дамб слід влаштовувати більш положистим і міцнішим.
У затоплюваних дамб кріплення внутрішнього укосу слід призначати з урахуванням переливання води через дамбу.
Основу дамб на розмивних руслах слід захищати від розмивання, тобто випусканням частини донної розстельної підстилки (рисунок 7 в,г,д), відсипанням каміння, влаштуванням коротких поперечних споруд (шпор), що прилягають до поздовжньої дамби.
Ширина фартуха, Ф, залежить від можливої глибини розмивання і приймається рівною від 2 до 3.
Можливу глибину розмивання слід визначати за формулами(53) і (53').
Ширину гребеня дамби встановлюють до 4-6 м, але не менше 2,5 м залежно від умов виконання робіт і зручності експлуатації.
Запас висоти споруди над розрахунковим рівнем води приймається у межах від 0,5 до 1,0 м.
В поздовжньому напрямку гребеню струмененапрямної дамби надають ухил в кореневій частині споруди на протязі 20-25 м рівний 1 10 - 1 25, а на решті дамби ухил, рівний поздовжньому ухилу вільної поверхні потоку.
В місцях приєднання кореня дамби до берега останній збільшують як зверху, так і вниз за течією на довжину 20-50 м, рахуючи від осі дамби.
Поперечні масивні споруди
Призначення і розміщення напівзагат
8.13 Використовуються головним чином для обмеження (стиснення) русла річки.
Основними видами цих споруд є напівзагати (буни), донні загати і донні пороги.
За висотою гребеня відносно рівня води в річці напівзагати поділяються на три види
Конструкція напівзагат
8.14 Типи напівзагат та їх основні елементи наведено на рисунках 8 а, б, в, г.
Корені напівзагат повинні бути надійно захищені від обходу їх течією шляхом їх врізання в берег на глибину від 2 до 6 м і більше і закріпленням кам'яним накидом, бетонними і залізобетонними плитами залежно від прийнятої конструкції напівзагати.
