На кожному репері повинна бути зазначена назва організації, яка його встановила, і порядковий номер знака.
1.14 Встановлені репери необхідно здати на збереження будівельній або експлуатаційній організації згідно з актом. У процес вимірювання вертикальних деформацій слід контролювати стійкість вихідних реперів для кожного циклу спостережень.
1.15 Вертикальні переміщення будівель і споруд слід вимірювати одним із зазначених методів або їх комбінуванням: геометричним, тригонометричним, гідростатичним нівелюванням або фотограмметричним. Методи вимірювання вертикальних переміщень повинні прийматися залежно від класу точності вимірювання.
Вимірювання I-IV класів виконуються методами геометричного і гідростатичного нівелювання, II-IV класів - тригонометричного нівелювання і фотограмметрії.
1.16 Геометричне нівелювання є основним методом вимірювання вертикальних переміщень.
Основні характеристики (технічні) та допуски для геометричного нівелювання повинні прийматися згідно з таблицею 1.
Таблиця П.1 - Основні технічні характеристики і допуски для геометричного нівелювання
|
Умови геометричного нівелювання |
Основні технічні характеристики і допуски для геометричного нівелювання класів |
|||
|
|
I |
II |
III |
IV |
|
Нівеліри |
Н-0,5 і рівнозначні йому |
Н-3 і рівнозначні йому |
||
|
Рейки |
РН-05 (однобічні штрихові з інварною смугою і двома шкалами) |
РН-3 (двобічні шашкові) |
||
|
Кількість станцій незамкненого ходу, не більше |
2 |
3 |
5 |
8 |
|
Візирні промені: довжина, м, не більше |
25 |
40 |
50 |
100 |
|
Висота над перешкодою, м, не більше |
1 |
0,8 |
0,5 |
0,3 |
|
Нерівність плечей (відстань від нівеліра до рейки) на станції, м, не більше |
0,2 |
0,4 |
1 |
3 |
|
Накопичення нерівностей плечей у замкненому ході, м, не більше |
1 |
2 |
5 |
10 |
Спосіб виконання робіт слід приймати для нівелювання класів:
I - подвійним горизонтом, спосіб суміщення в прямому і зворотному напрямках або замкненим ходом;
II-III - одним горизонтом, спосіб суміщення, спосіб наведення, замкнений хід;
IV - одним горизонтом, спосіб наведення.
1.17 Тригонометричне нівелювання слід використовувати при вимірюванні вертикальних переміщень фундаментів в умовах різких перепадів висот (великих насипів, глибоких котлованів, косогорів тощо). Вимірювання вертикальних переміщень методом тригонометричного нівелювання слід виконувати короткими візирними променями (до 100 м), точними (Т-2, Т-5 та їм рівноточними) і високоточними (Т-0,5, Т-1 та їм рівноточними) теодолітами з накладними циліндричними рівнями.
Допустимі похибки вимірювання відстаней і вертикальних кутів залежно від вибраного класу точності вимірювання не повинні перевищувати величин, наведених в таблиці 2.
Таблиця П.2 - Допустимі похибки вимірювань
|
|
Допустимі похибки вимірювань |
|||
|
|
відстаней, мм, при значенні вертикальних кутів, град. |
вертикальних кутів, с, при їх значеннях, град. |
||
|
|
до 10 |
від 10 до 40 |
до 10 |
від 10 до 40 |
|
II |
7 |
1 |
2,5 |
1,5 |
|
III |
14 |
3 |
5 |
3 |
|
IV |
35 |
8 |
12 |
10 |
1.18 Горизонтальні переміщення будівель і споруд слід вимірювати методами створних спостережень, окремих напрямків, триангуляції, фотограмметрії або їх комбінаціями. Методи вимірювань горизонтальних переміщень повинні прийматися залежно від класу точності вимірювань.
Вимірювання I-III класів виконуються методами створних спостережень і окремих напрямків, I-IV класів - методами триангуляції, трилатерації та полігонометрії, II-IV класів - методом фотограмметрії.
1.19 Метод створних спостережень при вимірюванні горизонтальних переміщень фундаментів слід застосовувати у випадку прямолінійності будівель (споруд) або їх частин і у разі можливості забезпечення стійкості кінцевих опірних знаків створу.
Відхилення деформаційних марок від заданих створів у часі слід вимірювати способами рухливих марок, вимірювання малих (паралактичних) кутів - при нерухомій візирній цілі, а також способом струни.
Спосіб рухомої візирної цілі слід застосовувати для безпосереднього вимірювання відхилення деформаційної марки від створу в лінійних величинах.
Візування на рухому ціль, точно центровану на марці, необхідно здійснювати точними і високоточними теодолітами, забезпеченими накидними рівнями.
При використанні променя як візирної лінії роль рухомої візирної цілі повинен виконувати приймач світла з відлічуючими пристроями.
Вимірювання способом рухомої візирної цілі слід виконувати при двох колах теодоліта, в прямому й зворотному напрямках, при цьому повинно бути не менше п'яти прийомів вимірювань. Розбіжність результатів окремих прийомів не повинна перевищувати 1 мм.
Відлік положення рухомої візирної цілі по мікрометру теодоліта необхідно виконувати не менше трьох разів, а розбіжності у відліках не повинні перевищувати 0,3 мм.
Для визначення відхилення деформаційної марки від створу при способі вимірювання малих (паралактичних) кутів необхідно виміряти відстані від пункту стоянки інструмента до марки.
Вимірювання кутів відхилення марки від створу слід виконувати точними або високоточними теодолітами, забезпеченими окулярним або оптичним мікрометром. Кількість прийомів і допустимі середні квадратичні похибки вимірювання малих кутів повинні відповідати наведеним у таблиці 3.
Таблиця П.3 - Допустимі середні квадратичні похибки вимірювання паралактичних кутів
|
Відстань від опорного знака до марки, м |
Допустима середня квадратична похибка вимірювання кута, с |
Кількість прийомів для теодоліта, забезпеченого мікрометром |
|
|
|
|
оптичним |
окулярним |
|
100 і менше |
2 |
3 |
2 |
|
200 |
1 |
6 |
4 |
|
600-1000 |
0,5 |
12 |
6 |
Спосіб струни слід застосовувати при прямолінійності будівлі або споруди для безпосереднього одержання відносних величин лінійного зміщення фундаментів, яке визначається як різниця відхилень деформаційної марки від лінії створу у двох циклах вимірювань.
1.20 Метод триангуляції слід застосовувати для вимірювання горизонтальних переміщень будівель і споруд, які будуються на пересіченій або гірській місцевості, а також у разі можливості забезпечення стійкості кінцевих опорних знаків створу.
1.21 Величину і напрямок горизонтальних переміщень фундаменту (або його частини) слід визначати за зміною координат деформаційної марки за проміжок часу між циклами нагляду.
Для методу триангуляції допустимо приймати умовну систему координат. У цьому випадку осі координат X та Y повинні збігатися з поперечними і поздовжніми осями будівлі або споруди.
Вимірювання горизонтальних кутів необхідно виконувати з похибкою, яка не перевищує наведених у таблиці 4.
Таблиця П.4 - Допустима середня квадратична похибка вимірювання кутів
|
Клас точності |
Допустима середня квадратична похибка вимірювання кутів с, для відстаней, м |
|||||
|
|
50 |
100 |
150 |
200 |
500 |
1000 |
|
I |
8 |
4 |
3 |
2 |
1 |
- |
|
II |
20 |
10 |
7 |
5 |
2 |
1 |
|
III |
40 |
20 |
14 |
10 |
4 |
2 |
|
IV |
60 |
30 |
20 |
15 |
6 |
3 |
1.22 Вимірювання крену гідротехнічних споруд слід виконувати за допомогою прямих і зворотних прямовисів, які мають відлікові пристрої або прилади для вертикального проектування.
1.23 У процесі робіт, пов'язаних з вимірюванням переміщень і деформацій будівель і споруд, повинна виконуватися камеральна обробка одержаних результатів: перевірка польових журналів; порівнювання геодезичних мереж; складання відомостей відміток і переміщень, напрямків (кутів), величини крена і переміщень деформаційних марок, установлених на будівлях і спорудах, по кожному циклу спостережень; оцінка точності виконаних вимірювань, а також порівняння одержаних похибок (або нев'язок) з допустимими для даного методу і класу точності вимірювань, графічного оформлення результатів вимірювань.
1.24 Графічний матеріал за результатами спостережень кожного об'єкта слід оформляти у вигляді:
1.25 За результатами вимірювань переміщень і деформацій будівель і споруд слід складати технічний звіт, який, крім матеріалів, зазначених вище, повинен включати:
ЗМІСТ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2 РОЗРАХУНКИ ХАРАКТЕРИСТИК РУСЛОВИХ ФОРМ У ЗОНІ ЗАХИСНИХ І РЕГУЛЯЦІЙНИХ СПОРУД
Розрахунок характеристик руслових мікроформ
Прогнозування швидкості переміщення затоплюваних мезоформ річкового русла або їх фрагментів
3 ПРОГНОЗУВАННЯ ПЛАНОВИХ ДЕФОРМАЦІЙ РУСЕЛ
4 ВРАХУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ РІЧКОВИХ РУСЕЛ В СПЕЦИФІЧНИХ УМОВАХ. ГІРСЬКІ РІЧКИ
5 ПОБУДОВА ЛІНІЇ МОЖЛИВОГО РОЗМИВАННЯ РУСЛА
6 РЕГУЛЮВАННЯ РУСЕЛ
Класифікація річок за стійкістю
Проектування виправної траси
Розрахунок руслоформуючої витрати
а) для рівнинних річок
б) для гірських річок
7 МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ РУСЕЛ
8 РЕГУЛЯЦІЙНІ (ВИПРАВНІ) СПОРУДИ. КЛАСИФІКАЦІЯ СПОРУД
Класи і класифікація споруд
Вимоги до споруд для регулювання русел
Конструктивні елементи регулювальних споруд
Поздовжні масивні споруди
Поперечні масивні споруди
Призначення і розміщення напівзагат
Конструкція напівзагат
Донні загати і пороги
Наскрізні споруди
9 ПРОЕКТУВАННЯ ВИПРАВНИХ І ЗАХИСНИХ СПОРУД
Гідравлічний розрахунок наскрізних шпор
Проектування дамб обвалування
10 РОЗРАХУНОК КРІПЛЕННЯ ЗАХИСНИХ, РЕГУЛЯЦІЙНИХ І ОБГОРОДЖУВАЛЬНИХ СПОРУД
Основні технічні характеристики кріплень і умови їх застосування
Розрахунок кріплень на льодові дії
Льодові навантаження на кріплення
Розрахунок кріплень на міцність і стійкість
Проектування підготовки для кріплення укосів
Розрахунок монолітних і збірних омонолічених залізобетонних покриттів
Розрахунок покриттів на загальну стійкість
Розрахунок покриттів на міцність і деформації
Проектування наскрізного збірного покриття із залізобетонних плит
Розрахунок покриття на стійкість і міцність
Проектування покриття з кам'яного накиду
11 РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК - ВОДОПРИЙМАЧІВ
Гідравлічний розрахунок водоприймача
Обвалування русел річок
Стійкість русел річок-водоприймачів
12 ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЗАХИСНО-РЕГУЛЯЦІЙНИХ СПОРУД
Експлуатація дамб обвалування
Експлуатація дренажних і водовідвідних робіт
Експлуатація насосних станцій
Гідрогеологічні спостереження
Спостереження за регуляційними спорудами
13 ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
14 СКЛАД ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСНО-РЕГУЛЯЦІЙНИХ ЗАХОДІВ І СПОРУД
Додаток А Терміни і визначення
Додаток Б Нормативні посилання
Додаток В Основні характеристики типів руслового процесу
Додаток Г Номограми для визначення швидкості руху руслових мікроформ
Додаток Д Номограми для визначення швидкості руху руслових мезоформ
Додаток Ж Максимальна і середня швидкість планових деформацій
Додаток З Руслоформуючі витрати для умов гірських і передгірських річок
