12.4 У розділі "Експлуатація" проекту захисних споруд повинен бути визначений кількісний та кваліфікаційний штат служби експлуатації.
12.5 Служба експлуатації несе відповідальність за справний стан захисних споруд, своєчасне вжиття заходів для ліквідації всіх виявлених пошкоджень і порушень нормальної роботи споруд.
Експлуатація дамб обвалування
12.6 За дамбами обвалування повинні провадитися постійні спостереження. Параметри, за якими повинні провадитися спостереження за станом дамб і терміновість спостережень повинні розроблятися службою експлуатації, виходячи з їх технічних характеристик.
12.7 Спостереження за роботою захисних дамб повинно посилюватися під час штормів і в період повені; повинно бути організовано цілодобове чергування. Після протікання повені та закінчення штормів повинен бути проведений огляд стану кріплення верхового укосу дамби і вжиті негайні заходи для виправлення всіх виявлених пошкоджень.
12.8 Крім візуальних спостережень за станом і осадкою дамб обвалування, повинні провадитися систематичні спостереження за положенням реперів, що встановлюються в тілі дамби по створах.
12.9 У процесі спостережень за роботою горизонтального дренажу слід звертати увагу на можливе винесення з тіла дамби частинок грунту, зменшення дренажного стоку. Суфозія грунту і різке зменшення дренажного стоку свідчать про несправність дренажу. Потрібно встановити причини і вжити заходів для усунення несправності в роботі дренажу.
12.10 Положення депресійної кривої в тілі дамби та в її основі повинно визначатися вимірюванням рівня води в п'єзометрах-свердловинах, що влаштовуються на спостережних поперечниках.
12.11 Запаси будівельних матеріалів, інструментів, необхідних для термінових ремонтів дамби, повинні перебувати в безпосередній близькості від неї в декількох пунктах, рівномірно розподілених по довжині дамби.
12.12 При дамбах великої довжини повинен бути організований зв'язок всіх експлуатаційних ділянок з центральним управлінням служби експлуатації, в розпорядженні якого повинні бути необхідні матеріальні ресурси для виконання великомасштабних аварійних робіт і проведення планових ремонтів.
Експлуатація дренажних і водовідвідних робіт
12.13 Нагляд за горизонтальними дренажами полягає в систематичному обстеженні стану оглядових колодязів, випусків дренажних труб, обробки і лотків галерей і штолень. При цьому слід звертати увагу на засмічення фільтруючої обсипки, замулення дренажних труб, лотків або ж забивки труб сторонніми предметами після злив, а також внаслідок розладу стиків або руйнування труб. Про ненормальності в роботі горизонтального дренажу можна робити висновок по просадках на поверхні землі і зменшенню швидкостей, а також по скороченню витрати води в дренажі у напрямку до водоприймача.
12.14 Нагляд за вертикальними дренажами полягає в систематичних спостереженнях за їх дебітом, рівнями води в спостережних свердловинах.
Один-два рази на рік повинні провадитися вимірювання потужності осаду, накопиченого у відстійниках, їх очищення.
При безперервному надходженні в колодязі грунту під час його очищення необхідно замінити старий фільтр на новий.
12.15 Водовідвідні пристрої. Служба нагляду за водовідвідними пристроями полягає в спостереженні за станом відкритої мережі і в систематичному огляданні після злив водостоків. Обходи відкритої мережі здійснюються весною перед сніготаненням і після злив протягом літа і восени. На закритій мережі огляду підлягають оглядові колодязі, випуски і виводи з них.
Експлуатація насосних станцій
12.16 Залежно від значущості об'єкта захисту, встановленої в проекті, слід передбачувати два джерела енергопостачання насосної станції.
12.17 Насосні станції горизонтального і вертикального дренажу повинні бути автоматизовані, забезпечуючи зміну положення рівня води відповідно до потреб водозниження.
Гідрогеологічні спостереження
12.18 Спостереження за режимом ґрунтових вод на ділянках інженерного захисту повинні розпочинатися ще в період проведення вишукувань, мають бути розвинуті під час будівництва захисного дренажу і продовжені у процесі його експлуатації; при цьому вони повинні бути доповнені також спостереженнями за роботою самих дренажних споруд.
12.19 До складу натурних спостережень, що провадяться на ділянках інженерного захисту як з метою оцінки ефективності захисного дренажу, так і підтримання їх в нормальному експлуатаційному стані, повинні увійти:
12.20 Спостережні свердловини слід розміщувати по поперечниках, спрямованих нормально дренажам, які проходять через них. Кількість поперечників визначається залежно від значущості объекта, який захищається, і ступеня складності гідрогеологічних умов території, що захищається (міста, населеного пункту тощо).
12.21 Конструкція і глибина затрубних і спостережних свердловин, встановлених на поперечниках, визначається проектом залежно від геологічної будови водовмісних порід.
12.22 Терміновість натурних спостережень у відповідності з 12.18-12.19 визначається службою експлуатації, виходячи з вимог господарського використання территорий, які захищаються.
Спостереження за регуляційними спорудами
12.23 Для спостереження за регульованою ділянкою річки у межах від 10 до 12В, де В - ширина основного русла, повинні бути обладнані:
12.24 Для спостережень за деформаціями споруд (осідання), розмиванням дна і берегів та отримання даних для складання проектів ремонту або реконструкції споруд необхідно періодично провадити нівелювання всіх споруд з визначенням відміток верху дамб або шпор в 3-5 точках, урізу води і дна в трьох точках.
12.25 Допоміжні споруди ділянки: дороги, переправи, мости, засоби зв'язку, складські і службові приміщення повинні утримуватися в справному стані, який забезпечує безперебійну роботу ділянки і можливість швидкої ліквідації аварії.
13 ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
13.1 При розробці заходів щодо охорони навколишнього природного середовища слід керуватися:
13.2 В процесі розробки ОВНС повинні бути розглянуті та вивчені такі питання:
13.3 Як джерело впливу захисно-регуляційних споруд на навколишнє природне середовище слід розглядати комплекс робіт в підготовчий період, що передує будівництву захисно-регуляційних споруд в період будівництва та експлуатації.
13.3.1 Основними видами можливого впливу захисно-регуляційних споруд на навколишнє природне середовище визначається, виходячи з конкретних природних умов об'єкта, що проектується. При цьому повинні враховуватися:
13.4 Оцінка впливу захисно-регуляційних споруд на компоненти навколишнього природного середовища повинна виконуватися за такими параметрами:
13.5 Оцінка впливу захисно-регуляційних споруд на навколишнє природне середовище повинна бути комплексною і включати в себе: екологічну, соціальну, економічну оцінки.
13.6 За результатами комплексної оцінки розробляються такі матеріали:
ОВНС повинна виконуватися для підготовчого періоду, періоду будівництва і експлуатації.
14 СКЛАД ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСНО-РЕГУЛЯЦІЙНИХ ЗАХОДІВ І СПОРУД
14.1 Обсяг вишукувальних робіт для проектування захисно-регуляційних заходів і споруд визначається складом і стадією проектних робіт відповідно до нормативних документів на виконання цих робіт, а також наявністю топографічних, інженерно-геологічних, гідрологічних та інших матеріалів, які передбачають:
14.2 При попередніх камеральних роботах повинен бути зібраний весь комплект карт різночасових зйомок розглянутої ділянки річки, аналіз яких дасть змогу:
14.3 У разі відсутності або нестачі наявних картографічних матеріалів потрібно виконувати спеціальну зйомку (аерофотозйомку) ділянки річки, на якій передбачається виконання регуляційних робіт, довжиною від 50 до 60 В, де В - ширина смуги меандрування русла річки, яка повинна включати заплавну частину річкової долини і смугу завширшки 100 м від брівки корінного берега або від лінії максимальних горизонтів води, якщо брівка берега не виражена. Для інших випадків ці дані повинні бути встановлені шляхом проведення рекогносцирувальних обстежень.
14.4 Склад і завдання польових робіт:
14.5 Для стиснених русел з обмеженим і необмеженим надходженням наносів головна увага приділяється плановим і висотним контурам долини річки та їх зв'язкам з конфігурацією річкового русла, а також зв'язку уклонів і напрямків течій водного потоку з розміщенням згаданих елементів рельєфу і умовами їх затоплення.
Завдання вирішується шляхом польового картування, аналізу розподілу руслових відкладів за крупністю і визначення міток високих вод.
14.6 При обмеженому меандруванні вишукувальні роботи повинні бути спрямовані, головним чином, на уточнення швидкості сповзання завороту та стійкості поверхні заплавних масивів. Завдання вирішується шляхом картування; основна увага звертається на оцінку величини зміщення угнутих берегів завороту, які підмиваються. Картування берегових брівок, призначене для визначення швидкості планових деформацій русла, виконується не менше, ніж по трьох заворотах (суміжних).
14.7 При вільному меандруванні в процесі вишукувань повинні бути одержані дані, що дають змогу встановити:
