10.2.3. Усі манометри (мановакууметри), що перебувають в експлуатації, мають бути запломбовані та мати клеймо періодичної повірки або повірки після проведеного ремонту.
10.2.4. На шкалі манометра має бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає максимально допустимому робочому тиску.
10.2.5. Не допускається виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в ЗВТ:
які перебувають під напругою;
незаземлених, якщо це вимога технічної документації на ЗВТ;
на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
10.2.6. Перед початком робіт ЗВТ необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях вмикання таблички «Не вмикати — працюють люди».
10.3. Вимоги безпеки до електропостачання та електрообладнання
10.3.1. Влаштування, утримання, експлуатація та обслуговування електричних установок і електричних мереж мають відповідати вимогам:
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98);
Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі — ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
10.3.2. Обслуговувати діючі електроустановки, організовувати й виконувати ремонтні, монтажні або налагоджувальні роботи та випробування повинні спеціально підготовлені й атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
10.3.3. Підключати й відключати магістральні або живильні лінії електромережі повинні лише електротехнічні працівники. Лінії, що живлять окремі електроприймачі чи групи, можуть підключати та відключати працівники, які обслуговують ці електроприймачі.
10.3.4. Електродвигуни, пускорегулювальна, контрольно-вимірювальна і захисна апаратура, а також допоміжне електротехнічне обладнання за формою виконання, способом установлення та захисту, за якістю ізоляції мають відповідати вимогам чинного законодавства.
10.3.5. В електричних схемах машин і обладнання має бути передбачено захист від перевантаження та короткого замикання, який забезпечує автоматичне розвантаження або відключення.
10.3.6. Розміщення електроустановок у вибухо-, пожежонебезпечних зонах усередині та назовні приміщень, а саме: стаціонарне, переносне й пересувне повинно відповідати вимогам НПАОП.
Вибираючи електрообладнання, що встановлюють в вибухопожежонебезпечних зонах, слід ураховувати агресивність навколишнього середовища.
10.3.7. Електропроводку й арматуру силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях має бути надійно ізольовано і захищено від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії.
10.3.8. У вибухопожежонебезпечних зонах будь-якого класу необхідно застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння. Не допускається застосовувати кабелі з горючою поліетиленовою ізоляцією.
10.3.9. Експлуатувати електрозахисні засоби, які застосовують під час експлуатації та ремонту електроустановок, треба згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.01-97 та ДСанПіН 3.3.6.096-2002.
10.3.10. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу необхідно дотримуватися вимог захисту від іскроутворення, обумовленого наявністю статичної електрики, відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования».
10.3.11. З’єднання приладів, апаратів та двигунів із проводами має бути надійно ізольовано й не спричиняти недопустимого місцевого перегрівання.
10.3.12. Пускову апаратуру необхідно розміщувати безпосередньо поблизу електродвигунів та робочих місць. У разі застосування кнопкових станцій необхідно захищати їх від випадкових вмикань. Розподільче, електросилове й освітлювальне обладнання, а також окремі пускові прилади слід розміщувати в безпечному і зручному для обслуговування місці.
10.3.13. Для живлення переносних і пересувних електроприймачів необхідно застосовувати шнури і гнучкі кабелі з мідними жилами, спеціально призначені для цих цілей, з урахуванням можливих механічних впливів.
10.3.14. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби або пристрої захисту від ураження електричним струмом, згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты».
10.3.15. Усе електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення або/та занулення, що відповідає вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» та вимог чинного законодавства.
10.3.16. Постійні заземлювальні пристрої мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 і мати паспорт, що містить схему заземлення, основні технічні та розрахункові параметри, дані результатів оглядів і випробувань.
10.3.17. Вимірювати опір ізоляції заземлення, перевіряти кола між заземлювачами та заземлювальними елементами треба згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
10.3.18. Двері розподільчих пристроїв треба замикати на ключ.
10.3.19. Розподільчі пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих кіл і панелей.
10.3.20. На приводах комунікаційних апаратів мають бути чітко вказані положення «Включено» та «Відключено».
10.3.21. Плавкі вставки запобіжників має бути відкалібровано із зазначенням на клеймі номінальної сили струму вставки. Застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки не допускається.
10.3.22. Огляди електроустановок здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
10.3.23. Атестація фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, здійснюється відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.12.2006 № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).
10.3.24. Обсяг та періодичність контролю встановлюють відповідно до вимог НД, інструкцій заводів-виробників, щорічних планів, які затверджує працівник, відповідальний за енергогосподарство згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.01-97.
10.3.25. Експлуатувати та випробовувати ручні переносні інструменти треба згідно з вимогами НПАОП 40.0-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний» (далі — ГОСТ 12.2.013.0-91).
10.3.26. Захист від статичної електрики технологічного устаткування виконують згідно з вимогами ГОСТ 12.4.124-83.
10.3.27. У разі наближення грози необхідно припинити всі роботи на повітряних лініях і у відкритих розподільчих пристроях, а в закритих розподільчих пристроях — роботи на вводах і комутаційній апаратурі, яку приєднано до повітряних ліній.
10.3.28. Параметри електромагнітних полів під час роботи з силовими джерелами повинні відповідати вимогам ДСанПін 3.3.6.096-2002.
10.4. Вимоги безпеки до опалення та вентиляції
10.4.1. Температуру повітря в основних опалюваних виробничих приміщеннях треба підтримувати згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99.
10.4.2. У приміщеннях з вибухопожежонебезпечними технологічними процесами має бути повітряне опалення, що поєднується з припливною вентиляцією.
Допускається застосовувати водяне або парове опалення приміщень за умов, якщо використовувані в процесі речовини не утворюють з водою вибухонебезпечні продукти. Максимальна температура (°С) поверхонь нагріву систем опалення не повинна перевищувати 80 % мінімальної температури самозаймання речовин, які використовують у технологічному процесі.
10.4.3. Усі приміщення підприємства повинні бути обладнані системами вентиляції, які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища, влаштування і експлуатація яких повинні відповідати вимогам будівельних норм та правил проектування промислових підприємств та НД.
10.4.4. Вентиляційні системи повинні бути такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30 % від ГДК.
У виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у великій кількості шкідливих або горючих газів, пари, потрібно влаштовувати аварійну вентиляцію.
10.4.5. Очищення повітря в системах вентиляції потрібно здійснювати відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.07.97 № 201 (далі — ДСН-201-97), та ГОСТ 17.2.3.02-78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями».
10.4.6. Місце для забирання припливного повітря треба вибирати в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря треба попередньо очистити для того, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.
10.4.7. Усі металеві повітропроводи та обладнання вентиляційних систем (припливних та витяжних) необхідно заземлювати.
У приміщеннях керування та у виробничих приміщеннях потрібно передбачати сигналізацію щодо справності роботи вентиляційних систем.
10.4.8. У всіх вентиляційних системах як заново обладнаних, так і після монтажу або після реконструкції, перед запусканням вентиляційних установок треба проводити технічні та санітарно-гігієнічні випробування із складанням відповідного акта.
10.5. Вимоги безпеки до водопостачання та каналізації
10.5.1. Водопровід та каналізація на підприємстві з виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинні відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації.
Склад стічних вод з очисних споруд підприємства регламентується відповідно до вимог санітарних норм, а якщо їх немає — відповідно до ДСП 173-96.
10.5.2. Безпечна експлуатація і ремонт систем водопостачання і каналізації підприємств організовуються відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 424/2864.
Скидання зворотних вод у водні об’єкти та відведення забруднених промислових стоків треба виконувати з урахуванням вимог ДСП 173-96, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691, та НАПБ А.01.001-2004.
10.5.3. Якість води для господарсько-питних потреб та душових регламентовано Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
10.5.4. Системи каналізації технологічних об’єктів мають забезпечувати видалення та очищення хімічно забруднених, технологічних та інших стоків, що утворюються як під час регламентованих режимів роботи виробництва, так і у випадках аварійних викидів.
Не допускається зливання стоків у магістральну мережу каналізації без попереднього очищення, крім випадків, коли магістральну мережу призначено для приймання таких стоків.
10.5.5. Каналізацію для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині має бути закрито і виконано з вогнестійких матеріалів.
Для нерозповсюдження вогню під час пожежі мережу промислової каналізації має бути обладнано гідравлічними затворами.
10.5.6. Зовнішнє протипожежне водопостачання має відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
10.6. Вимоги безпеки до природного та штучного освітлення
10.6.1. Природне та штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.
10.6.2. У виробничих приміщеннях підприємств з виготовлення неорганічних хімічних реактивів треба влаштовувати такі системи штучного освітлення:
загальне освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням світильників;
комбіноване освітлення (загальне плюс місцеве);
переносне освітлення для окремих дільниць роботи.
10.6.3. Поряд з робочим освітленням, улаштування якого є обов’язковим у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, для забезпечення нормальної роботи, проходу працівників і руху транспорту треба передбачати аварійне освітлення, яке необхідне в тих випадках, коли освітлення потребують подальша робота, закінчення виробничого циклу і евакуація працівників з приміщення у разі раптового відключення робочого освітлення.
10.6.4. Експлуатація пристроїв для освітлення здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности».
10.7. Вимоги безпеки до підйомно-транспортних засобів
10.7.1. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
