В усіх випадках необхідні рекогносцирувальні обстеження берегового валу і підвищеної прируслової частини заплави в період її затоплення для виявлення проривів і місць зосередження переливу води через берегові вали.
14.8 При незавершеному меандруванні особливу увагу слід приділити виявленню можливостей утворення випрямних протоків (напрямок, можливі розміри і строки їх появи, характер деформацій при випрямленні).
14.9 При осередковому типі руслового процесу (руслової багаторукавності) головну увага має бути приділена плановим деформаціям основного русла, островів і протоків. Для цього необхідно оцінити рухливість осередків і берегових брівок, визначити розмір смуги, в межах якої можливі планові переміщення русла і розмивання поверхні цієї смуги. Ширина смуги визначається по слідах колишніх протоків і по межах граничного затоплення.
14.10 Для проектування комплексу захисно-регуляційних заходів і споруд необхідні такі топографічні матеріали:
14.11 На ситуаційній гідрологічній схемі повинні бути нанесені:
Поздовжні розміри ситуаційно-гідрологічної схеми повинні включати відрізок не менше довжини ділянки по обидва боки від її меж (вгору і вниз за течією), а ширина - межі розливу потоку при розрахунковій максимальній витраті паводка.
14.12 Площа планово-висотної зйомки визначається згідно з пунктом 3. Крім того, з метою отримання необхідного топографічного матеріалу для врахування гідроморфологічної обстановки і прогнозу природного розвитку руслового процесу при проектуванні захисно-регуляційних споруд розміри цієї зйомки повинні включати:
14.13 На ситуаційно-гідрологічну схему і планово-висотну зйомку повинні бути нанесені та оконтурені всі масиви рослинності на заплаві та в межах руслових утворень (на островах, боковиках, старорічищах тощо), причому на схемі повинні бути зазначені тип, густота і основні розміри рослинності (висока трава, середньої густоти чагарник тощо).
14.14 На поперечні профілі наносяться середньорічний і максимальний рівні води за весь період спостережень (за слідами замочувань або опитувань місцевих жителів), а також геологічна будова заплави.
14.15 В зонах розміщення захисно-регуляційних споруд і в інших необхідних місцях (ділянки випрямлення русла) виконуються детальні плани з підводною зйомкою русла в масштабі 1:1000, 1:2000 (залежно від площі зйомки).
14.16 При проведенні гідрологічних розвідувань повинні бути одержані такі матеріали:
14.17 Дані про максимальні витрати та рівні води повинні наводитися окремо щодо весняної повені, щодо літніх і осінніх дощових паводків.
14.18 Максимальні витрати заданої ймовірності перевищення і середньомаксимальну витрату визначають при наявності ряду спостережень (по водопостах, розміщених поблизу розглянутої ділянки) на підставі обробки даних цього ряду методами математичної статистики, а у разі відсутності спостережень - за розрахунковими формулами з використанням методу аналогії (СНіП 2.01.14).
14.19 При проектуванні захисно-регуляційних споруд, для яких, згідно з нормативами, розрахунковою є максимальна витрата 1%-ної забезпеченості, необхідно розрахункове значення рівня при цій витраті порівняти з даними визначення її за мітками рівнів паводкових вод.
14.20 Для умов експлуатації багатьох захисно-регуляційних споруд найнебезпечнішою є руслоформуюча витрата, коли інтенсивно проходять руслові переформування. У більшості випадків для гірських і передгірських ділянок річок Українських Карпат спостерігаються два інтервали руслофрормуючих витрат: в умовах повного затоплення русла (перед виходом річки на заплаву) при рівні, що приблизно відповідає горизонту середньомаксимальної витрати, і в умовах затоплення заплави при рівні, що приблизно відповідає горизонту 10-%ної забезпеченості.
Примітка. При проектуванні захисту особливо відповідальних об'єктів уточнення рівня при руслоформуючих витратах можна виконати за графо-аналітичним методом М.І. Маккавеєва.
14.21 Середньобагаторічна витрата визначається при наявності ряду спостережень за загальноприйнятими в гідрології методами, а у разі відсутності матеріалів спостережень - за нормою річного стоку, яка може бути визначена за аналогією з сусідніми басейнами, що мають фізико-географічні та кліматичні характеристики, подібні до даного басейну, або по карті ізоліній середнього багаторічного стоку.
Примітка. В гірських умовах карти ізоліній норм річного стоку можуть давати суттєві відхилення від дійсності в зв'язку з дуже великою мінливістю стоку залежно від висотного положення розглянутої частини або всього басейну, положення його на тому чи іншому схилі височини.
Тому в кожному окремому випадку слід враховувати весь комплекс діючих на сток факторів, вносячи відповідні корективи у величину норм стоку, знятих з карт, якщо це необхідно.
14.22 При проведенні інженерно-геологічних і гідрогеологічних вишукувань повинні бути одержані такі матеріали:
14.23 Звіт про результати вишукувальних робіт повинен включати, крім перелічених вище даних, висновки, що містять попередні рекомендації про необхідність виконання тих або інших захисно-регуляційних заходів.
Від якості виконання вишукувальних робіт залежать ефективність і надійність всіх намічених в проекті заходів, тому що правильне встановлення типу руслового процесу, характеру та інтенсивності руслових переформувань відіграє визначальну роль при виборі системи захисно-регуляційних заходів і споруд, планового компонування цієї системи в цілому і кожної споруди окремо.
Додаток А
(обов'язковий)
Терміни і визначення
Алювіальні відклади - наноси, відкладені водним потоком.
Бар - пасмо в прибережній смузі морського дна, утворене наносами. Розрізняють підводний, острівний, пригирловий і береговий Б.
Берегоукріплювальні роботи - інженерні роботи для запобігання розмиванню берегів річок і берегових валів.
Берегоукріплювальні споруди - застосовуються для захисту берегів водойм від руйнівної дії хвиль, льоду тощо. До Б.с. належать буни, хвилеломи, габіони, поперечні напівзагати, дамби тощо.
Берегові шпори - споруди, що розміщуються нормально або під кутом до динамічної вісі потоку. Б.ш. можуть бути наскрізними і суцільними.
Боковики - великі пасма з перекошеним у плані положенням їх гребенів, розміщені вздовж річки; пересихають у межень.
Бровка - лінія, що сполучає крутий схил долини з поверхнею прилеглої до неї території.
Буна (напівзагата) - гідротехнічна споруда у вигляді поперечної дамби, яка призначена для регулювання режиму потоку води та захисту берегів і основ гідротехнічних споруд від розмивання.
Верховодка - близькі до земної поверхні безнапірні підземні води, які не мають суцільного розповсюдження; періодично накопичуються і потім зникають внаслідок випаровування, або переміщуються в глибші горизонти.
Виправні споруди - споруди, що забезпечують необхідний режим рівнів у річці-водоприймачі при осушенні земель, водопостачанні, судноплавстві тощо.
Витік - місце, з якого з'являється постійне русло потоку або потік, початком якого є води, що виклинюються з-під землі.
Габіон - ящик з металевої сітки, заповнений камінням і щебенем. Використовується в регуляційних і берегоукріплювальних роботах.
Гідрологічний рік - безперервний дванадцятимісячний період, протягом якого завершується повний річний цикл річкового стоку.
Голова шпори - зовнішнє закінчення струменевідбійної шпори з кріпленням кам'яними клітками, мостовою кладкою тощо для запобігання розмиванню.
Грунтові води - підземні води першого від поверхні землі постійного водоносного горизонту, який не має зверху суцільної покрівлі водонепроникних порід; не мають напору і зазнають сезонних коливань рівня і дебіту.
Дамба - гідротехнічна споруда, за будовою є аналогічною земляній греблі. Розрізняють дамби: напірні - огороджувальні (огороджувальні вали або захисні дамби), призначені для захисту низовини у долинах великих річок та морських узбереж від затоплення, і з'єднувальні - для з'єднання споруд гідровузла з берегами; безнапірні - для регулювання русел річок.
Динамічна вісь потоку - лінія, що сполучає точки перерізу потоку з найбільшими швидкостями.
Донне укріплення - руслові виправні та регулювальні споруди, що використовуються для зменшення розмивної сили потоку, для його відхилення або для регулювання відкладів наносів в руслі річки біля берега.
Донні наноси - переважно найбільші (важкі) частинки, які переміщуються потоком у придонному шарі шляхом перекидання на відносно короткі відстані (сальтація).
Донний поріг - споруда, що влаштовується на дні річки в глибокому плесі з метою виправлення поздовжнього профілю дна річки; або споруда, що влаштовується в голові протоку для скорочення або запобігання надходженню води з основного русла, поки рівень води в останньому не досягне відмітки, рівної відмітці гребеня Д.п.
Ерозія - процес руйнування гірських порід і грунтів водним потоком. Розрізняють Е. Поверхневу (згладжування нерівностей рельєфу), лінійну (розчленованість рельєфу), бічну (підмивання берегів річок) і глибинну (врізання русла потоку в глибину).
Ерозія грунту - руйнування водою і вітром верхнього шару грунту, змивання або розвіювання його частинок і осідання в нових місцях.
Загата - регуляційна споруда для перекриття другорядних рукавів річок з метою збільшення витрати води в основному руслі, створення штучних водойм, зменшення розмивання русла тощо. Виконують кам'яним накидом, кладкою з фашин і габіонів або земляним насипом.
Заплава - частина річкової долини, що затоплюється тільки в повінь; З. розміщена за межами поясів меандрування. Розрізняють З.:
Захисні споруди - споруди, призначені для захисту від повені, затоплення, підтоплення, розмивання паводковими водами берегів, культурних орних земель, руйнування споруд, населених пунктів, промислових підприємств.
Звивистість річки - криволінійність планових контурів русла річки у формі чергування лівих і правих його поворотів. Мірою З.р. є коефіцієнт З.р. або крива забезпеченості, що показує, який відсоток від загальної довжини річки або ділянки річки з різною кривизною.
Зона меандрування русла річки - ширина смуги, у межах якої річка змінювала русло.
Зрубові дамби - дамби, зведені з чарункуватих дерев'яних каркасів (зрубів), які фіксують відсипку тіла греблі камінням або іншими підходящими матеріалами. Вони можуть бути різних типів і конструкцій і застосовуються при будівництві дамб, шпор, берегових опоясків.
Зсуви - ковзне зміщення мас гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння; виникають внаслідок підмивання схилу, перезволоження (особливо при наявності чергування водонепроникних і водоносних порід), сейсмічних поштовхів тощо.
Інтенсивність руслового процесу - швидкість розвитку ерозійних або акумулятивних процесів, які зумовлюють руслові переформування.