---

Поверхня, що утворюється сонячними променями, які проходять через фіксовану точку протя­гом доби

3.15 максимальна тіньова маска

Максимальна тіньова маска нового будинку відповідає максимально можливій висоті будинку, що проектується, або поєднанню максимальних висот кожної окремої секції, за яких інсоляційний режим у приміщенні існуючого будинку чи на прилеглій території відповідає нормативним вимогам або не погіршується у нормований період інсоляції.

Максимальна тіньова маска проектного простору відповідає максимально можливим познач­кам висот умовної топографічної поверхні, за яких інсоляційний режим у приміщенні існуючого бу­динку чи на прилеглій території відповідає нормативним вимогам або не погіршується у нормований період інсоляції

3.16 небесна сфера

Уявна сфера довільного радіуса, на яку проектуються небесні світила (далі - Сонце). Центром сфери зазвичай є розрахункова точка

3.16.1 небесна півсфера, небозвід, небо

Частина небесної сфери, що розташована вище лінії горизонту

3.17 нормований період інсоляції

Період року з 22 березня до 22 вересня, протягом якого нормується тривалість інсоляції згідно з ДСП 173, СанПиН 2605, ДБН 360

3.18 пасивне сонячне опалення

Комплекс заходів із використання теплової енергії прямої сонячної радіації для опалення бу­динків без використання додаткових інженерних систем

3.19 розрахункова висота об'єкта

При розрахунку за методом РТ- перевищення об'єкта над розрахунковою точкою.

При розрахунку за методом ГП:

для екрануючих елементів світлопрорізу - перевищення об'єкта над найнижчою точкою ГП;

для оточення - перевищення об'єкта над найвищою точкою ГП.

3.20 розрахункова точка інсоляції

Точка, у якій розраховується тривалість інсоляції приміщення через окремий світлопроріз або його частину

3.21 смуга інсоляції у напряму

Смуга у плані, у межах якої можливе надходження на ГП променів від неба у вертикальних пло­щинах даного напряму

3.22 сонцезахист

Комплекс заходів зі зменшення шкідливого впливу прямої сонячної радіації у приміщеннях, зок­рема, перегрівання

3.23 сонячна карта

Інструмент для інсоляційних розрахунків, що являє собою проекцію на горизонтальну площину денної небесної півсфери, на якій відображені сонячні траєкторії, годинні лінії та координатна сітка, що складається з азимутальних ліній та альмукантаратів, і може бути ортогональною, стереог­рафічною тощо. Будується для конкретної географічної широти. У цьому стандарті використову­ються стереографічні сонячні карти, що отримані проектуванням небесної півсфери на площину її основи з точки надира (найнижчої точки небесної сфери) для кожного градуса широти в межах від 45° до 52^е пн. ш.; відображені траєкторії Сонця для 22 числа кожного місяця, годинні лінії через 10 хв, координатна сітка має розмір 5^οх5°.

4

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

3.24 сонячна площина

Вертикальна площина, що проходить через фіксовану точку паралельно сонячним променям

3.25 сонячний час

Час, що пройшов з моменту, коли Сонце знаходилось у найнижчій точці сонячної траєкторії до моменту, що розглядається. У північній півкулі Сонце о 12⁰⁰ за сонячним часом має азимут 180° (знаходиться на півдні)

3.25.1 годинна лінія

Крива на небесній сфері, що з'єднує положення Сонця з однаковим значенням сонячного часу всіх діб року

3.26 тіньова маска

Графічне відображення на сонячній карті чи інсоляційній лінійці зони екранування небозводу певним об'єктом

3.26.1 тіньова маска оточення

Графічне відображення на сонячній карті чи інсоляційній лінійці зони екранування небозводу протилежними будинками та рельєфом

3.26.2 тіньова маска світлопрорізу

Графічне відображення на сонячній карті чи інсоляційній лінійці зони екранування небозводу екрануючими елементами світлопрорізу

3.26.3 суміщена тіньова маска світлопрорізу

Графічне відображення на сонячній карті чи інсоляційній лінійці зони екранування небозводу екрануючими елементами світлопрорізу, протилежними будинками та рельєфом

3.26.4 суміщена тіньова маска приміщення

Графічне відображення на сонячній карті чи інсоляційній лінійці зони небозводу, що не спос­терігається ні через жоден світлопроріз приміщення

3.26.5 носій тіньової маски

Калька, на якій будується тіньова маска. При використанні комп'ютерних графічних систем -окремий шар

3.27 тривалість інсоляції приміщення

Інтервал часу доби, протягом якого інсолюється приміщення.

Примітка. Тривалість інсоляції визначається за умов ясного неба та без урахування зелених насаджень (згідно з СанПиН 2605)

3.27.1 безперервна тривалість інсоляції приміщення

Інтервал часу доби, протягом якого ні екрануючі елементи світлопрорізу, ні протилежні будин­ки, ні рельєф місцевості ні на мить не перешкоджають інсоляції приміщення

3.27.2 гігієнічний норматив інсоляції, нормативна тривалість інсоляції

Тривалість інсоляції, яка забезпечує санітарно-гігієнічні якості приміщень згідно з СанПиН 2605, ДСП 172, ДСП 173, ДСанПіН 5.5.2008, ДБН 360, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН Β.2.2-10, ДБНВ.2.2-15

3.27.3 повна тривалість інсоляції приміщення

Тривалість інсоляції приміщення за методом ГП

3.27.4 розрахункова тривалість інсоляції

Тривалість інсоляції приміщення за період з початку другої години після сходу Сонця до початку останньої години перед його заходом.

Примітка. Якщо інсоляція переривається більше ніж один раз, то за розрахункову тривалість інсоляції бе­руть суму тривалості двох найбільших періодів інсоляції.

5

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

РТ - розрахункова точка інсоляції.

ГП - гранична поверхня інсоляції.

МТМ - максимальна тіньова маска.

α, α₁, α₂, α₃ ... - горизонтальні кути інсоляції чи певного його сектора.

β, β₁, β₂, β₃, ... - вертикальні кути інсоляції у певній площині чи певному напрямі.

γ, γ₁, γ₂, γ₃... - вертикальні кути затінення у певній площині чи певному напрямі.

- початок і кінець розрахункових періодів діб на сонячних картах.

5 ГЕОМЕТРИЧНА СУТНІСТЬ МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ІНСОЛЯЦІЇ
ТА МЕЖІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

5.1 Розрахунок тривалості інсоляції виконується з наступними допущеннями:

• у кожен момент часу сонячні промені навколо земної поверхні є паралельними;

• земна орбіта (екліптика) є колом;

• Земля рухається по орбіті стрибками: протягом доби Земля знаходиться в одній точці орбіти.
  У кожну наступну добу вона миттєво переходить у точку, що відповідає повороту навколо Сонця в
  площині екліптики на кут 360°/365°.

• нахил осі Землі до площини екліптики дорівнює 66,55°.

• сонячні промені досягають поверхні Землі миттєво та не зазнають заломлення в атмосфері
  Землі;

• обчислення часу ведеться за середнім сонячним часом, що відповідає умовам рівномірного
  руху Землі по коловій орбіті.

За таких допущень множина променів, що утворюється протягом року, розпадається на множи­ни променів, що утворюються під час руху Сонця щодоби. Складний спіралеподібний напрямний конус розпадається при цьому на 365 напрямних колових конусів - добових конусів сонячних променів.

5.2 Сутність методу розрахунку тривалості інсоляції за допомогою сонячних карт пояснюється
на рисунку 5.1.

5.2.1 На небозвід, центр якого знаходиться у розрахунковій точці приміщення, проектується ви­димий з неї контур світлопрорізу 1234 (центр проектування - розрахункова точка). При цьому всі відрізки прямих навколишнього простору проектуються у дуги великих кіл. Проекція 1₁2₁3₁4₁ визна­чає тіньову маску світлопрорізу на небозводі. Тривалість інсоляції РТ визначається відрізком А₁В₁ траєкторії Сонця на небозводі, що знаходиться всередині проекції 1₁2₁3₁4₁.

6