---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Б удинки і споруди

НАСТАНОВА З РОЗРАХУНКУ ІНСОЛЯЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

(Частина 1)

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10) 2

Київ

Мінрегіонбуд України 2010

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) (О. Андропова;

В. Буравченко; О. Підгорний, д-р техн. наук; О. Сергейчук, д-р техн. наук (науковий керівник));

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК) (Г. Фаренюк, д-р

техн. наук)

ЗА УЧАСТЮ: Національний університет водного господарства та природокористування

(Є. Пугачов, д-р техн. наук);

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва (О. Дворецький, д-р

техн. наук);

Донбаська національна академія будівництва і архітектури (В. Єгорченков, канд.техн.наук);

Нижегородський державний архітектурно-будівельний університет, Росія (Д. Бахарев, канд.

техн. наук; І. Зимнович; М. Зимнович)

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва (В. Акіменко, д-р мед. наук; В. Махнюк,

канд. мед. наук; Н. Павленко; С. Протас; А. Яригін, канд. біол. наук);

Національний університет "Львівська політехніка" (Г. Казаков, канд. арх.; Р. Кінаш, д-р техн.

наук; Μ. Яців, канд. арх.);

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка (О. Семка, д-р техн. наук;

Д. Скать, канд. техн. наук; В. Чернявський, канд. техн. наук);

Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М. Остроградського (В. Мартинов,

канд. техн. наук);

ЗАТ "ГІПРОЦИВІЛЬПРОМБУД" (А. Євко; О. Геркен);

Одеська державна академія будівництва та архітектури (Є. Вітвицька, канд. техн. наук;

Μ. Глікман, канд. техн. наук)

2 ПОГОДЖЕНО:

Міністерство охорони здоров'я України (Висновок державної санітарно-епідеміологічної екс­пертизи № 05.03.02-07/73947 від 18.11.2009)

3 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.07.2010 р. № 278

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,

тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2010

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ"

II

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Познаки та скорочення 6

5. Геометрична сутність методів розрахунку тривалості інсоляції та межі їх
   використання 6

6. Вибір приміщень та світлопрорізів для розрахунку тривалості інсоляції

приміщень 12

7. Розрахунок тривалості інсоляції з застосуванням інсоляційної лінійки 14

8. Розрахунок тривалості інсоляції з застосуванням сонячної карти за

методом розрахункової точки 16

9 Розрахунок тривалості інсоляції з застосуванням сонячної карти за

методом граничної поверхні інсоляції 25

10 Визначення можливої конфігурації та висоти нового будинку за умов
збереження норм тривалості інсоляції в оточуючих будинках і на

прилеглій території 37

11 Урахування впливу інсоляції на енергозбереження будинків при

проектуванні літніх приміщень 48

12 Склад та зміст розділу проектної документації з розрахунку тривалості

інсоляції 51

Додаток А

Інсоляційні лінійки для днів рівнодення 53

Додаток Б

Сонячні карти 61

Додаток В

Тіньовий кутомір для розрахунку тривалості інсоляції за методом

розрахункової точки · 69

Додаток Г

Тіньові кутоміри для розрахунку тривалості інсоляції за методом

граничної поверхні 70

Додаток Д

Принцип розрахунку тривалості інсоляції у програмі "Lara" 77

Додаток Ε

Комплексна сонячна карта для Києва 80

III

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

ВСТУП

Ця Настанова встановлює порядок розрахунку тривалості інсоляції при проектуванні нового будівництва та реконструкції будинків.

Настанова є розвитком положень санітарних норм СанПиН 2605 щодо методики оцінки інсо­ляційного режиму приміщень та територій.

Положення, що встановлюються у цій Настанові, дозволяють визначати величину розрахунко­вої тривалості інсоляції приміщень і територій та складати розділ проектної документації, який сто­сується реалізації вимог до інсоляції СанПиН 2605 з урахуванням впливу тривалості інсоляції на енергозбереження. Крім того, положення цієї Настанови дають можливість визначати максимально можливі розміри нового будинку за умов непорушення інсоляційних вимог в існуючих будинках та на території забудови ще на стадії передпроектних розробок.

IV

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Б удинки і споруди

НАСТАНОВА З РОЗРАХУНКУ ІНСОЛЯЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Здания и сооружения

УКАЗАНИЯ ПО РАСЧЕТУ ИНСОЛЯЦИИ ОБЪЕКТОВ ГРАЖДАНСКОГО НАЗНАЧЕНИЯ

Buildings and structures

INSTRUCTION FOR CALCULATING INSOLATION OF CIVIL OBJECTS

Чинний від 2011-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ця Настанова встановлює правила розрахунку тривалості інсоляції приміщень житлових і
громадських будинків при аналізі дотримання в них санітарно-гігієнічних норм з інсоляції та склад і
зміст розділу проектної документації з інсоляційних розрахунків.

Настанова поширюються на визначення можливої конфігурації та висоти нового будинку за умов збереження норм інсоляції в оточуючих будинках та на прилеглій території, а також на аналіз впливу інсоляції на енергозбереження будинків при проектуванні літніх приміщень.

1.2 Ця Настанова призначена для використання проектними, контролюючими організаціями та
установами (незалежно від форм власності) при проектуванні нових і реконструкції (у тому числі
прибудові, надбудові) існуючих об'єктів цивільного призначення.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:

ДБН 360 92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН В.2.2-3 97 Будинки та споруди навчальних закладів

ДБН В.2.2-4 97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

ДБН В.2.2-9 99 Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-10 2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

ДБН А.2.2-3 2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН В.2.2-15 2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-28 2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДСП 172 96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів

ДСП 173 96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСанПіН 5.5.2008 01 Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загально­освітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу

1

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

СанПиН 2605 82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и обществен­ных зданий и территорий жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових і громадських будинків та територій житлової забудови)

СНиП 2.04.05 91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон-диціонування)

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, установлені в ДБН В.2.2-15: балкон, житлове при­міщення, квартира, літні приміщення, лоджія, одноквартирний житловий будинок; у ДБН В.2.6-31: світлопрозора конструкція; у ДБН В.2.5-28: природне освітлення; у ДБН А.2.2-3: передпроектні ро­боти, проектна документація, ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП).

Нижче подано терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 альмукантарат

Будь-яке паралельне горизонту мале коло небесної сфери

3.2 вертикальний кут затінення за напрямом

При розрахунку за методом розрахункової точки (РТ) - збігається з вертикальним кутом затіне­ння у площині даного напряму.

При розрахунку за методом граничної поверхні (ГП) - мінімальний вертикальний кут затінення у площинах даного напряму

3.2.1 вертикальний кут затінення у площині

При розрахунку за методом РТ - кут у вертикальній площині, яка розглядається і проходить че­рез РТ, між лінією горизонту та променем, проведеним з РТ, дотичним до контуру верхівки проти­лежного будинку або поверхні рельєфу.

При розрахунку за мзеотдочдиойм ГП - кут у вертикальній площині, яка розглядається, між лінією го­ризонту та променем, дотичним до контурів верхівки протилежного будинку або поверхні рельєфу і верхнього екрануючого елемента світлопрорізу

3.3 вертикальний кут інсоляції за напрямом

При розрахунку за методом РТ-збігається з вертикальним кутом інсоляції у площині даного на­пряму.

При розрахунку за методом ГП - максимальний вертикальний кут інсоляції у площинах даного напряму.

3.4 вертикальний кут інсоляції у площині

Максимальний кут між променями, що надходять від неба у вертикальній площині, що розгля­дається:

при розрахунку за методом РТ - у розрахункову точку;

при розрахунку за методом ГП - на граничну поверхню.

Визначається з урахуванням екрануючих елементів світлопрорізу, але без урахування проти­лежних будинків та рельєфу

3.5 горизонтальний кут затінення

При розрахунку за методом РТ - кут між променями, що проходять через РТ і дотикаються до контуру протилежного будинку у плані чи горизонталі поверхні рельєфу, що має позначку РТ.

При розрахунку за методом ГП - кут між променями, дотичними у плані до контуру протилежно­го будинку, у межах яких ГП повністю затінюється цим контуром і екрануючими елементами світлоп­рорізу. У випадку затінення поверхнею рельєфу - контуром горизонталі, що має позначку центра світлопрорізу

2

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

3.6 горизонтальний кут інсоляції

Максимальний кут між горизонтальними проекціями променів, що надходять від небесної півсфери:

при розрахунку за методом РТ - у розрахункову точку;

при розрахунку за методом ГП - на граничну поверхню.

Визначається з урахуванням екрануючих елементів світлопрорізу, але без урахування проти­лежних будинків та рельєфу

3.7 гранична поверхня інсоляції

Умовна світлопрозора поверхня, що є продовженням внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції в межах світлопрорізу

3.8 добова траєкторія Сонця; сонячна траєкторія

Крива на небесній сфері, по якій умовно рухається Сонце протягом однієї доби на фіксованій географічній широті. У цій настанові прийнято допущення, що добова траєкторія руху Сонця - це коло

3.9 екрануючі елементи світлопрорізу

Відкоси світлопрорізів, а також елементи фасаду, що розташовані навколо них (козирки, плити лоджій та балконів, стінки лоджій, вертикальні сонцезахисні екрани тощо), які затінюють світлопро-зору конструкцію

3.10 ізоплети температур

Криві, що з'єднують однакові значення температури

3.11 інсоляційна лінійка

Інструмент для визначення інсоляції, виконаний на світлопрозорому матеріалі, на який нанесено проекції на горизонтальну площину променів у час сходу та заходу Сонця та в інші години певного дня року, а також лінії перетину конуса сонячних променів з горизонтальними площинами, проведеними че­рез заданий крок по висоті; викреслюється у масштабі. Будується для конкретної географічної широти. У цьому стандарті використовуються інсоляційні лінійки для 22 березня та 22 вересня, виконані у мас­штабі Μ 1:2000 та М1:500 для кожного градуса широти в межах від 45° до 52° пн. ш.

3.12 інсоляція

Пряме сонячне опромінення поверхонь чи просторів

3.12.1 інсоляція приміщення

При розрахунку за методом РТ - надходження сонячних променів у розрахункову точку будь-якого світлопрорізу приміщення.

При розрахунку за методом ГП - надходження сонячних променів на граничну поверхню будь-якого світлопрорізу приміщення

3.12.2 інсоляція території

Опромінення території прямою сонячною радіацією

3.13 координати Сонця

Кути, за допомогою яких фіксується миттєве положення Сонця на небесній сфері

3.13.1 азимут Сонця

Кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від напряму на північ до сонячної площини. Змінюється в межах від 0° до 360°

3.13.2 висота Сонця

Кут у сонячній площині між сонячним променем та горизонталлю. Якщо Сонце знаходиться над горизонтом, його висота додатна і може бути в межах від 0° до 90°, інакше - від'ємна в межах від 0° до -90°

3

ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010

3.14 конус сонячних променів