6.2.12. Порядок розпалювання печі повинен визначатися
інструкцією, затвердженою керівником підприємства, в якій
обов'язково має бути вказано, що газовий пальник печі може бути
розпалений тільки після вентиляції топки. При цьому необхідно
переконатись в наявності в топці тяги, яка відповідає передбаченій
в технологічній інструкції чи в технологічному паспорті. Газовий
факел для розпалення пальника печі повинен запалюватись за межами
печі і лише при сталому полум'ї факела він може бути внесений в
піч.
У разі, якщо полум'я відривається від пальника, необхідно
припинити подачу газу, провентилювати топку та піч, перевірити
тиск газу, усунути причину нестабільного горіння газу або
звернутись до газорятувальної служби.
6.2.13. Для забезпечення гасіння в разі виникнення загоряння
на трактах подачі газу проектом повинна бути передбачена система
подачі інертного газу для відриву полум'я з подальшим заповненням
газопроводу інертним газом. При цьому необхідно забезпечити
припинення виходу газу в приміщення після його гасіння.
Використання для відривання полум'я води або пари допускається
лише при умові виключення можливості контакту води чи пари з
розплавом. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою
керівником підприємства.
6.2.14. Устаткування для зливання розплаву і його розпилення
повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.055-81,
ГОСТ 12.3.027-92, НПАОП 0.00-1.13-71. Операції щодо розпилення
розплаву повинні виконуватись при дотриманні вимог
НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76.
Металоприймач перед заповненням його розплавом повинен бути
розігрітим до температури, вказаної в інструкції, затвердженій
керівником підприємства. Жолоби, підготовлені для приймання
рідкого розплаву, повинні бути сухими і прогрітими.
6.2.15. Для кожної печі повинна бути передбачена аварійна
термостійка футерована ємкість (ківш) об'ємом, що перевищує об'єм
тигля (металоприймача) печі, для приймання розплавленого металу у
випадку аварії печі. Ємкість повинна бути виготовлена з
нейтрального по відношенню до розплаву матеріалу, очищеною,
висушеною, гідро- і термоізольованою.
В установках з піччю, що вміщує більше однієї тонни розплаву
металу, на випадок пошкодження воронки, зливного патрубка
металоприймача або форсунки установки розпилення розплаву
необхідно передбачити пристрої для аварійного перекриття потоку
розплаву металу, що витікає з металоприймача.
6.2.16. Під час роботи форсунки проводити будь-які роботи
щодо очищення чи ремонту пристроїв розпилення забороняється.
6.2.17. Всі з'єднання в системі подачі енергоносія до
пристроїв для розпилення розплаву повинні систематично
перевірятися на герметичність. Проведення будь-яких робіт в
системі подачі енергоносія при роботі компресора (насоса) або при
наявності тиску в посудинах і трубопроводах не дозволяється.
6.2.18. Камера розпилення розплаву повинна бути обладнана
пристроями, що запобігають інтенсивному утворенню пари в процесі
розпилення, унеможливлюють накопичення її і газу у внутрішній
порожнині камери і запобігають надходженню їх в приміщення.
6.2.19. Трубопроводи для транспортування пульпи, пісків,
фугату та осаду повинні бути обладнані пристроями для
безперервного видалення водню, який може створюватися при реакції
порошку з водою, і бути прокладені таким чином, щоб виключалась
можливість утворення зони накопичення водню.
6.2.20. На всіх дільницях, де виконуються операції з мокрими
порошками (перекачування пульпи, згущення пульпи, зневодження
порошку), трубопроводи повинні бути обладнані лючками для ревізії
наявності в них відкладень і прокладатися таким чином, щоб була
забезпечена можливість їх демонтажу для очищення. Лючки повинні
бути передбачені проектом. Порядок ревізії трубопроводів повинен
визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.21. Для видалення відкладень порошку, які утворюються в
трубопроводах та на внутрішніх поверхнях обладнання, на дільницях
обробки пульпи і вологого порошку, повинна бути передбачена
система промивання з пристроями для подачі води. Графік
промивання, порядок його виконання повинен бути передбачений
інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.2.22. Для висушування порошку слід використовувати вакуумні
сушильні установки або сушилки з захисним газовим середовищем.
Сушильні установки повинні бути обладнані пристроями для видалення
і очищення парогазової суміші від пилу, що створюється, а також
розривними запобіжними мембранами у відповідності до
РТМ 6-28-009-90. Вакуумні сушилки повинні відповідати вимогам
ОСТ 26.01.130-81.
В зону вивантаження сухого порошку і в пиловловлювач повинна
бути передбачена подача інертного газу.
6.2.23. Процеси класифікації, дозування і розфасування
вибухопожежонебезпечних сухих порошків повинні виконуватись в
захисному газовому середовищі. Склад захисного газу повинен бути
передбачений в проекті виробництва на основі даних про
вибухонебезпечність порошків та пилу, що утворюється.
6.2.23.1. Для створення захисного газового середовища як
інертного газу може бути використаний азот.
6.2.23.2. Для забезпечення в порожнинах устаткування газового
середовища з заданим вмістом кисню в проекті повинна бути
передбачена система газообміну з наскрізною проточною, автономною
для окремого апарата, або замкненою з рециркуляцією газу схемою
руху захисного газу. Система газообміну повинна бути розрахована
при проектуванні на роботу в режимах продування, робочому і
форсованому.
6.2.23.3. Захисний газ, що використовується в системі
газообміну, повинен бути сухим. Контроль за вмістом в ньому вологи
повинен проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою
керівником підприємства.
6.2.23.4. Устаткування і системи захисного газу повинні бути
обладнані пристроями, що забезпечують підтримання заданого складу
захисного газового середовища. Контроль складу захисного газу
повинен виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником
підприємства.
6.2.24. Для запобігання виділенню пилу при вивантаженні
сухого порошку повинні бути передбачені пристрої для локалізації
виділень і аспірації їх з наступним очищенням газу, який
аспірується, в пиловловлювачі у вибухобезпечному виконанні.
6.3. Виробництво газорозпилених порошків
6.3.1. Приготування розплаву металу в електропечах повинно
виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1-6.2.8
даних Правил.
6.3.2. Приготування розплаву металу в газових печах повинно
виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1,
6.2.9-6.2.13 даних Правил.
6.3.3. Зливання розплаву і його розпилення повинні
виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах
6.2.14-6.2.17 даних Правил.
6.3.4. Як енергоносій для розпилення розплаву повинен бути
використаний захисний газ з вмістом кисню від 2 до 10% в
залежності від хімічного складу металу, що розпиляється, і
гранулометричного складу порошку, що виготовляється, його
характеристик вибухонебезпечності.
6.3.4.1. Вміст кисню в захисному газі задається в
технологічній частині проекту на основі даних про
вибухонебезпечність порошку. Такий же склад газу повинен бути
забезпечений в камері осадження порошку і в пилоуловлюючих
апаратах (далі - система пилоуловлення). Температура газу
всередині пиловловлювача не повинна перевищувати 250 град. С.
Порядок контролю за станом захисного газового середовища і порядок
дій при відхиленні його складу чи температури від заданого
визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.3.4.2. Для створення захисного газового середовища як
інертний газ може бути використаний азот. Захисний газ повинен
бути сухим. Контроль за вмістом вологи в захисному газі повинен
виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником
підприємства.
6.3.4.3. Застосування як енергоносія стисненого повітря
дозволяється при виготовленні порошків, які не вибухають в
повітряному середовищі, і при умові забезпечення охолодження
порошку у пилоуловлювачі до температури, що не перевищує
180 град. С.
6.3.5. Система осадження порошку і пилоуловлюючі апарати
повинні бути оснащені запобіжними пристроями у відповідності з
РТМ 6.28-009-90.
6.3.6. Установка виготовлення порошків повинна бути обладнана
приладами контролю вмісту кисню в захисному газі і температури на
вході в систему осадження порошку і світловою та звуковою
сигналізацією про відхилення концентрації кисню в захисному газі
чи його температури від заданих значень. Порядок дій повинен бути
передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Усі контролюючі прилади повинні бути встановлені таким чином,
щоб їх показання було видно з робочого місця, а інформація
передавалась до диспетчерського пункту.
6.3.7. Прилади контролю температури газопилової суміші на
вході в систему осадження порошку і пилоуловлення, що не повинна
перевищувати 250 град. С, а в разі розпилення розплаву повітрям -
180 град. С, повинні бути зблоковані з пристроями, які при
досягненні допустимого значення температури забезпечують подачу в
систему пилоуловлення азоту у форсованому режимі. Порядок дій
персоналу повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою
керівником підприємства.
6.3.8. Камера для розпилювання і система пилоуловлення перед
запуском в роботу повинні бути продуті захисним газом для
забезпечення в порожнинах газового середовища з заданим вмістом
кисню відповідно до пункту 6.3.4 цих Правил. Перед заповненням
установки захисним газом необхідно провести перевірку її на
герметичність. Порядок перевірки на герметичність, подальшого
заповнення установки захисним газом і контроль вмісту в ньому
кисню визначаються інструкцією, затвердженою керівником
підприємства.
6.3.9. Апарати системи пилоуловлення розпиленого порошку
повинні мати охолоджуваний водою кожух. В разі порушення подачі
води на охолодження процес розпилення розплаву повинен бути
зупинений. Порядок дій персоналу визначається інструкцією,
затвердженою керівником підприємства.
6.3.10. Перевірка стану швів і стінок апаратів системи
пилоуловлення повинна виконуватись у відповідності з технічним
паспортом, але не рідше ніж один раз на рік. Порядок перевірки
визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Результати перевірки повинні оформлятися актом встановленого
зразка.
6.3.11. На ділянках, що з'єднують камеру осадження порошку з
наступними пилоуловлюючими апаратами (циклонами, мультициклонами,
фільтрами), повинні бути передбачені пристрої для локального
відключення окремого апарата від інших елементів системи
пилоуловлення при розкритті їх, ремонті, очищенні.
6.3.12. Розкриття пилоуловлюючого обладнання, очищення та
ремонтні роботи на ньому повинні проводитись у відповідності з
інструкцією, затвердженою керівником підприємства, за
нарядом-допуском і з урахуванням вибухопожежонебезпечності
порошків і пилу. Всі роботи повинні виконуватися іскробезпечними
інструментами.
6.3.13. Вивантаження порошку з пилоосаджувача повинно
проводитися при забезпеченні подачі азоту в пилоуловлюючі апарати.
При використанні пневмотранспорту для видалення порошку з системи
пилоуловлення повинні бути виконані вимоги безпеки згідно з
НПАОП 0.00-1.13-71. Система транспортування порошку перед
введенням її в експлуатацію повинна бути перевірена на щільність і
герметичність. Порядок перевірки, а також строки повторної
перевірки визначаються інструкцією, затвердженою керівником
підприємства.
6.3.14. При розпиленні розплаву в воду повинні виконуватись
вимоги, викладені в пунктах 6.2.18-6.2.21 цих Правил.
6.3.15. Класифікація, дозування, фасування порошків повинні
проводитись в захисному газовому середовищі відповідно до вимог,
викладених у пункті 6.2.23 цих Правил.
6.4. Виробництво пудри і пасти
6.4.1. Виробництво алюмінієвої пудри передбачає операції
виготовлення порошків з класифікацією їх і видаленням грубих
фракцій, подрібнення мілких фракцій і подальше полірування пудри
при введенні жирових домішок. Як вихідні сировинні матеріали, крім
порошків, можуть бути використані стружка, фольга. Виготовлення
порошків повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в
підрозділах 6.1-6.3 цих Правил.
6.4.1.1. При використанні фольги, стружки чи інших відходів
необхідно забезпечити очищення їх від домішок, масел, емульсій з
дотриманням вимог ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.004-75,
НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 27.5-7.25-83, НПАОП 28.51-1.11-67, у
разі зволоження сировини необхідно забезпечити її висушування.
6.4.1.2. Обладнання, що використовується, повинно відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.003-91,
ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.2.118-84,
НПАОП 24.0-7.15-83.
6.4.2. Виготовлення жирових домішок на основі стеарину для
полірування пудри повинно проводитись в окремому приміщенні з
додержанням вимог НПАОП 15.4-1.06-97.
6.4.3. Обладнання для розплавлення і пульверизації жирів
повинно мати пристрої для автоматичного регулювання температури і
автоматичного відключення обігрівання при досягненні заданої
температури. Умови розігрівання жирів (стеарину) повинні бути
визначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.4.4. Установка для розплавлення та пульверизації жирів
повинна бути обладнана відсосами для видалення шкідливих речовин,
що утворюються, і пристроями для очищення повітря, яке
видаляється, перед викидом його в атмосферу.
6.4.5. Камера для осадження пульверизаційних жирів повинна
мати герметичні двері і бути обладнана пристроями, що
унеможливлюють відкривання їх в процесі пульверизації жирів або
безпосередньо після її закінчення. Камера для осаджування
пульверизаційних жирів повинна бути обладнана пристроями для
видалення шкідливих речовин, які утворюються, що повинно бути
передбачено проектом.
