---

Засоби пожежогасіння: вогн егасн ий порошок класу В, тонкорозпорошена вода, повітряно- механічна піна, зріджений діоксид вуглецю.

3. 8. Виробничий персонал має бути забезпечений засобами індивідуального захисту: хала­тами — згідно з ГОСТ 12.4.131 і ГОСТ 12.4.132; захисними окулярами — згідно з ГОСТ 12.4.013; гумовими рукавичками — згідно з ГОСТ 20010. Під час виконування технологічних операцій із лет­кою косметичною сировиною потрібно використовувати респі ратор ШБ-1 «Л епесток» згідно з ГОСТ 12.4.028. Можна використовувати інші засоби індивідуального захисту згідно з чинною нор­мативною документацією.

4. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Викиди шкідливих речовин у атмосферу контролюють згідно з вимогами ДСП 201 [4].

   2. Ґрунт від забруднення побутовими і промисловими відходами захищають згідно з вимо­гами СанПиН 42-128-4690 [5].

   3. Промислові відходи утилізують згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [6].

   4. Поверхневі води від забруднення захищають згідно з вимогами СанПіН 4630 [7].

5. МАРКУВАННЯ

   1. Маркування спожиткової тари з виробами декоративної косметики згідно з ГОСТ 28303 із таким доповненням.

   2. Термін придатності зазначають, використовуючи слова: «Придатний (Використати) до (місяць, рік)» або «Термін придатності... (місяців, років)» із зазначенням дати виготовлення або місця на пакованні, де цю дату розміщено.

   3. Список інгредієнтів має починатися заголовком «Інгредієнти» або «Склад». Інгредієнти, масова частка яких становить менше ніж 1 %, можна перераховувати у будь-якому порядку після тих інгредієнтів, масова частка яких більше ніж 1 %.

      1. Барвники можна перерахувати у будь-якому порядку після решти інгредієнтів згідно з індексом кольору або прийнятими позначеннями.

Барвники, використані у виробництві виробів декоративної косметики однієї назви і назви різних тонів, можна перерахувати вичерпним списком з використовуванням слів: «можуть містити».

3. 1. 2. Запашні речовини зазначають як один інгредієнт з використовуванням слів: «запашка», «ароматизатор», «ароматична композиція», «парфумерна композиція» без розшифрування її складу.

   2. Маркування транспортної тари — згідно з ГОСТ 28303.

4. ПАКУВАННЯ

   1. Порошкоподібні вироби декоративної косметики фасують у картонні, полімерні чи ком­біновані коробочки; пакети із паперу, вкриті поліетиленовою плівкою.

Верх спожиткової тари з порошкоподібними виробами декоративної косметики має бути за­тягнутий целюлозною, поліетиленовою або паперовою плівкою. Допустимо використовувати замість целюлозної, поліетиленової або паперової плівки полімерний вкладень.

Можна компактувати масу без піддонника у полімерну коробочку.

Не дозволено самовільне випадіння піддонника із пудрениці або коробочки у разі їх перевертання.

Допустимі від’ємні відхили за масою виробів декоративної косметики у спожитковій тарі ста­новлять не більше ніж 5 %, у пакетах масою до 15 г — не більше ніж 1 г.

9. 6. Вироби декоративної косметики, упаковані у спожиткову тару, виготовляють у футля- рах або без футлярів, на листівках або у вигляді наборів. Компактні вироби декоративної косме­тики можна пакувати у футляри із запасним блоком.

   7. Транспортне паковання — згідно з ГОСТ 28303.

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10. 1. Транспортування та зберігання виробів декоративної косметики — згідно з ГОСТ 28303.

11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання проб — згідно з ГОСТ 29188.0. Маса усередненої сукуп ної проби виробів декоративної косметики має бути не менше ніж 50 г.

Маса усередненої сукупної проби для визначення мікробіологічних показників має бути не менше ніж 15 г.

Зовнішній вигляд визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

Колір визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

Запах визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

М етод ґрунтується на висушуванні наважки виробу декорати вної космети ки у сушильній шафі.

Шафа сушильна із терморегулятором, що підтримує температуру на рівні (105 ± 2) ^оС.

Ваги лабораторні загальної призначеності — згідно з ГОСТ 24104 2 класу точності із гра­ницею допустимої абсолютної похибки однократного зважування не більше ніж ± 0,0001 г.

Склянка для зважування СН 60/14 — згідно з ГОСТ 25336.

Ексикатор 2-250 — згідно з ГОСТ 25336.

Ступка 2-3 — згідно з ГОСТ 9147.

Пестик 1-2 — згідно з ГОСТ 9147.

Кальцію хлорид зневоднений гранульований (осушувач).

Можна застосовувати інші прилади та посуд з характеристиками не гіршими за вказані.

У попередньо висушену склянку поміщають наважку масою від 1,5 г до 5,0 г випробовуваль- ного виробу декоративної косметики (компактні вироби попередньо подрібнюють до порошкопо­дібного стану), зважують і результат зваження зап исують до ч етвертого десяткового знака.

Склянку із наважкою і кришку поміщають у сушильну шафу і сушать за температури (100 ± 2) ^оС.

Перше зважування проводять після висушення протягом 2 год.

Склянку закривають кришкою, охолоджують у ексикаторі із осушувачем протягом 30 хв і зва­жують без кришки.

Висушування повторюють доти, поки розбіжність між двома паралельними зважуваннями не буде перевищувати 0,005 г (кожне повторне висушування проводять протягом 30 хв).

Масову частку води та летких речовин Х, у відсотках, обчислюють за формулою:

X = (mi - m2) • 100
m ’

де m₁— маса склянки для зважування із випробовуваного виробу декоративної косметики до висушування, г;

m₂— маса склянки для зважування із випробовуваним виробом декоративної безпеки після висушення, г;

m — маса наважки випробовуваного виробу декоративної косметики, г.

Результат записують до другого знака після коми із наступним заокругленням до першого.

За кінцевий резул ьтат вимірення беруть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень.

Межа повторюваності (збіжності) r — абсолютна величина різниці між результатами двох випробовувань, що отримані в умовах збіжності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна пере­вищувати 0,2 %.

Межа відтворюваності R — абсолютна величина різниці між результатами двох випробову­вань, що отримані в умовах відтворюваності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна перевищу­вати 0,4 %.

Границі абсолютної похибки методу за довірчої ймовірності 95 % становлять ± 0,3 %.

Водневий показник рН визначають згідно з ГОСТ 29188.2 із такими доповненнями.

Ступка 2-3 — згідно з ГОСТ 9147.

Пестик 1-2 — згідно з ГОСТ 9147.

Паличка скляна — згідно з ГОСТ 111.

Фільтр паперовий «синя стрічка».

Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.

Метод ґрунтується на титруванні спиртовим розчи ном гідроксиду калію об’єднаного нейт­рального толуол ьного (ксилольного) екстракту, отриманого після екстракції толуолом (або кси­лолом) наважки виробу декоративної косметики із розчином соляної кислоти.

Колба КН 1(2)-250-29/32 ТХС — згідно з ГОСТ 25336.

Ваги лабораторні 2 класу точ ності з найбільшою границею зважування 200 г — згідно з ГОСТ 24104 або аналогічного типу — згідно з чинним нормативним документом.

Термометр лабораторний — згідно з ГОСТ 28498.

Лійка ВД-1-250(500) ХС — згідно з ГОСТ 25336.

Циліндр 1(3)-50(100)-2 — згідно з ГОСТ 1770.

Бюретка 1-3-1-50-0,1 — згідно з ГОСТ 29251.

Плитка електрична закритого типу — згідно з ГОСТ 14919.

Калію гідроксид — згідно з ГОСТ 24363, спиртовий розчин концентрацією с (КОН) = 0,5 моль/дм³ (0,5 н.).

Метиловий оранжевий (індикатор), розчин з масовою часткою індикатору 0,1 %, готують згідно з ГОСТ 4919.1.

Фенолфталеїн (індикатор), спиртовий розчин з масовою часткою фенолфталеїну 1 %, го­тують згідно з ГОСТ 4919.1.

Тимолфталеін (індикатор), спиртовий розчин з масовою часткою індикатору 0,1 %, готують згідно з ГОСТ 4919.1.

Толуол — згідно з ГОСТ 5789 або ксилол кам’яновугільний — згідно з ГОСТ 9949.

Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.

Кислота сірчана — згідно з ГОСТ 4204, розчин з масовою часткою 20 %.

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.

Готування титрованих розчинів та визначання їх концентрації — згідно з ГОСТ 25794.3.

У кон іч ну колбу зважують 2 г маси виробів декорати вної косметики. Резул ьтат зважен ня, у грамах, записують з точністю до д ругого десяткового знака, доливають 30 см³ розчину сірча­ної кислоти і кип’ятять реакційну масу на плитці протягом від 3 хв до 4 хв. До розчину за темпе­ратури близько 80 ^оС доливають 20 см³ толуолу (або ксилолу). Колбу добре струшують та пе­реносять реакційну масу в ділильну лійку, в яку додають 10 см³ етилового спирту, струшують та дають добре відстоятися.

Водний шар зливають у колбу та повторюють екстракцію толуолом (або ксилолом) з ети­ловим спиртом у разі нагрівання ще двічі, збираючи толуольний (або ксилольний шар) у другу ділильну лійку. Об’єднаний толуольний (ксилольний) екстракт промивають водою до ней­тральної реакції (індикатор метиловий оранжевий), переносять у кол бу і титрують спиртовим розчином гідроксиду калію по фенолфталеїну до стійкого малинового забарвлення.

Під час випробовування інтенсивно забарвлених виробів декоративної косметики титруван­ня проводять за індикатором — тимолфталеїном — до стійкого синього забарвлення.

Масову частку стеариновокислого цинку або магнію Х₁, у відсотках, обчислюють за форму­лою:

X1 = V^.

¹ 2 • n

де V — об’єм 0,5 моль/дм³ спиртового розчину гідроксиду калію, використаний для титруван­ня, см³;

m₁ — маса стеариновокислого цинку (m₁ = 31,5) або стеариновокислого магнію 1-водного (m₁ = 30,5), що відповідає 1 см³ сп и ртового розчину гідроксиду калію концентрації точно 0,5 моль/дм³, мг;

m — маса наважки виробу, г.

За остаточний результат беруть середнє арифметичне результатів двох паралельних ви­значень, різниця між якими не повинна перевищувати 0,2 % за довірчої ймовірності 95 %; за більшого значення розбіжності проводять два нових паралельних визначання.