---

(обладнання,

__________________________________________________________________

розміщене поблизу місця роботи і яке перебуває під тиском,

під напругою, вибухонебезпечне тощо)

Інструктаж одержали: керівник робіт _____________________________

(дата, підпис)

виконавець робіт (наглядач) _____________________________________

(дата, підпис)

Інструктаж провів допускач ______________________________________

(дата, прізвище, ініціали, підпис)

Зворотний бік наряду

Таблиця 1

Склад і інструктаж бригади (цільовий):

------------------------------------------------------------------

| Прізвище, | Підписи членів | Прізвище, | Підписи членів |

| ініціали, | бригади, які | ініціали, | бригади, які |

| розряд, група| пройшли | розряд, група | пройшли |

| | інструктаж | | інструктаж |

|--------------+----------------+---------------+----------------|

| 1 | 2 | 1 | 2 |

------------------------------------------------------------------

Підписи працівників, які провели інструктажі:

Керівник робіт _____________________________

Виконавець робіт (наглядач) ________________

Таблиця 2

Щоденний допуск до роботи,

переведення на інше робоче місце, закінчення роботи

----------------------------------------------------------------------

|Назва | Допуск до роботи | Робота закінчена, |

|робочих |----------------------------|бригада виведена, наряд зданий|

|місць |Заходи безпеки перевірені. | |

| |Інструктаж бригаді проведено| |

| |----------------------------+------------------------------|

| |Дата,| Підписи |Дата,| Підписи |

| |час |----------------------|час |------------------------|

| | |допускача|виконавця | |виконавця |оперативних |

| | | |робіт | |робіт |працівників |

| | | |(наглядача) | |(наглядача)| |

|--------+-----+---------+------------+-----+-----------+------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

----------------------------------------------------------------------

Таблиця 3

Зміни у складі бригади

-------------------------------------------------------------------------

| Працівники, | Працівники, | Дата, | Дозволив |Інструктаж |

| введені до | виведені зі | час | (підпис) |цільовий |

| складу бригади | складу бригади | | |------------------|

| (прізвище, | (прізвище, | | |одержав |провів |

| ініціали, | ініціали, | | |(підпис)|(підпис) |

| розряд, група) | розряд, група) | | | | |

|----------------+----------------+-------+----------+--------+---------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

-------------------------------------------------------------------------

Робота повністю закінчена, робочі місця прибрані, бригада

виведена, наряд закрито: дата _________ год _________ хв _______

Виконавець робіт (наглядач) _______________________

(підпис)

Керівник робіт ____________________________________

(підпис)

Оперативний працівник _____________________________

(прізвище, ініціали, підпис)

Додаток 2

до пункту 4.10.3 Правил

безпечної експлуатації

тепломеханічного обладнання

електростанцій і теплових

мереж

Характеристики

вибухонебезпечних і шкідливих газів, що

найчастіше трапляються в підземних спорудах

У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі

вибухонебезпечні і шкідливі гази: метан, пропан, пропілен,

бутилен, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак, хлор,

ацетилен.

Метан CH4 (болотний газ) - безбарвний горючий газ, без

запаху, легший за повітря. Проникає у підземні споруди крізь

грунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря

решток рослин (клітковини під водою - у болотах, стоячих водах,

ставках або розкладання решток рослин - у покладах кам'яного

вугілля). Метан є складовою частиною промислового газу; у випадку

несправного газопроводу він може проникати у підземні споруди. Не

отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у

повітряному середовищі підземних споруд, що призводить до

порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих

спорудах. Якщо вміст метану у повітрі становить 5-15% від об'єму,

утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2,

киснеізолювальний протигаз.

Пропан C3H8, бутан C4H10, пропілен C3H6 і бутилен C4H8 -

безбарвні горючі гази, важчі за повітря, без запаху, важко

змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих

кількостях не викликає отруєння; пропілен і бутилен діють

наркотично.

Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати

вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об'єму:

Пропан 2,3 - 9,5

Бутан 1,6 - 8,5

Пропілен 2,2 - 9,7

Бутилен 1,7 - 9,0

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2,

киснеізолювальні протигази.

Окис вуглецю CO - безбарвний газ, без запаху, горючий і

вибухонебезпечний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже

отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від

його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.

Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20

мг/куб.м), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо

вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5-75% від об'єму,

утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засіб захисту - фільтрувальний протигаз типу CO.

Вуглекислий газ CO2 (двоокис вуглецю) - безбарвний газ, без

запаху, кислуватий на смак, важчий за повітря. Проникає у підземні

споруди крізь грунт. Утворюється у результаті розкладання

органічних речовин. Утворюється також у резервуарах (баках,

бункерах та ін.) за наявності в них сульфовугілля або вугілля

внаслідок його повільного окислення.

Потрапивши у підземну споруду, вуглекислий газ витискує

повітря, заповнюючи з дна простір цієї споруди. Вуглекислий газ не

отруйний, але діє наркотично і може подразнювати слизові оболонки

очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок

зменшення вмісту кисню у повітрі.

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

Сірководень H2S - безбарвний газ, має запах тухлих яєць,

трохи важчий за повітря. Отруйний, діє на нервову систему,

подразнює дихальні шляхи і очі.

Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3-45,5% від

об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - фільтрувальні протигази типів В, КД.

Аміак NH3 - горючий газ з різким характерним запахом, легший

за повітря, отруйний, подразнює очі і дихальні шляхи, викликає

розлад дихання. Якщо вміст аміаку у повітрі становить 15-28% від

об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - фільтрувальний протигаз типу КД.

Водень H2 - безбарвний газ, без смаку і запаху, набагато

легший за повітря. Водень - фізіологічно інертний газ, але за

високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення

вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, що

містять кислоту, з металевими стінками ємкостей, що не мають

антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить

4-75% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Кисень O2 - безбарвний газ, без запаху і смаку, важчий за

повітря. Не має токсичних властивостей, але у разі тривалого

вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть

внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.

Кисень не горючий, але є основним газом, що підтримує горіння

речовин. Дуже активний, сполучається з більшістю елементів. З

горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.

Хлор Cl2 - жовто-зелений газ з різким подразливим запахом,

важчий за повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо

сполучується майже з усіма металами і неметалами. Суміші хлору з

воднем вмістом від 5,8 до 85,5% вибухонебезпечні.

Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.

Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору

спостерігаються стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте

дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла.

Можливе набрякання легенів, судороги.

ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/куб.м.

Засоби захисту - фільтрувальні протигази типу В.

Ацетилен C2H2 - безбарвний горючий газ, легший за повітря.

Суміші з повітрям вмістом від 2,3% до 80,7 вибухонебезпечні.

Ацетилен діє наркотично.

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2;

киснеізолювальні протигази.

Додаток 3

до пункту 5.2.14 Правил

безпечної експлуатації

тепломеханічного обладнання

електростанцій і теплових

мереж

Форма

журналу обліку і реєстрації робіт за

нарядами та розпорядженнями

Примітка 1. У разі виконання робіт за нарядами заповнюються

тільки колонки 1, 7, 8.

Примітка 2. У разі виконання робіт за розпорядженнями

заповнюються всі колонки, крім колонки 1.

Додаток 4

до пункту 9.2.9 Правил

безпечної експлуатації

тепломеханічного обладнання

електростанцій і теплових

мереж

Властивості основних хімічних речовин,

що застосовуються у виробничих процесах під час

експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових

мереж і заходи безпечної роботи з ними

Аміак водний технічний

На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів,

що містять від 22 до 25% NH3 (густина 0,9 г/куб.см за температури

плюс 15 град. C).

Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення pH 1%-го

розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати

отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5%

аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в

очах, сильні припадки кашлю, запаморочення, біль у шлунку,

блювання. За високої концентрації аміак може викликати опіки

слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.

Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі

рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні

протигази типів К, КД або М.

Сірчана кислота

Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина,

що застигає у кристалічну масу за температури плюс 10 град. C.

Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/куб.см і

містить близько 98% H2SO4; з водою змішується у будь-яких

пропорціях з виділенням великої кількості теплоти (до 92 кДж на 1

моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути

розбризкування, слід кислоту лити у воду, а не навпаки.

Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара

сірчаного ангідриду, яка у разі сполучення з водяною парою

повітря утворює кислотний туман.

Сірчана кислота у разі попадання на шкіру викликає сильні

опіки, дуже болючі, що важко піддаються лікуванню. Під час

вдихання пари сірчаної кислоти подразнюються і припікаються верхні

дихальні шляхи.

Попадання міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою

зору; тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.

Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати

в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових

чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках

типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або

шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

Під час розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на

підлогу її слід негайно нейтралізувати - посипати содою або

негашеним вапном, прибрати лопатою, а потім ретельно промити це

місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот

слід закривати пов'язкою, змоченою содовим розчином, а очі

захищати спеціальними окулярами.

У разі попадання кислоти на одяг її необхідно змити сильним

струменем води, нейтралізувати 2-3%-м розчином соди і знову

промити водою.

Соляна кислота

Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19

г/куб.см, містить близько 37% хлористого водню, на повітрі

"димить".

Соляна ("димуча") кислота має задушливий запах і під час

вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, викликає кашель,

хрипоту, подразнює горло. У разі тривалої дії на шкіру призводить

до опіків третього ступеню.

Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із

задушливим запахом, містить 27,5% хлористого водню.

Соляна інгібірована кислота - це темно-коричнева рідина

густиною 1,1 - 1,12 г/куб.см, вона не "димить". Фізіологічна дія

на організм людини технічної та інгібірованої кислот така сама, як

і хімічно чистої кислоти.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В

або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, що і

під час роботи з сірчаною кислотою.

Їдкий натр

Їдкий натр - біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина.

Сильний луг. Значення pH 1%-го водного розчину становить 13.

Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають

дуже сильні опіки шкіри. Попадання лугу в очі може призвести до їх

важких захворювань і навіть до втрати зору.

Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні

щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг,

прогумований фартух і гумове взуття.

У разі попадання розчину їдкого натру на одяг його слід

промити водою, а потім нейтралізувати 1%-м розчином оцтової

кислоти і знову промити водою.