---

гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.

12.2.27. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть

та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець,

сірчаний ефір та ін.) та їхні розчини необхідно зберігати в

окремій шафі, що замикається на ключ, з написом "Отрута!".

Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і

мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом "Отрута!".

12.2.28. У випадку використання в хімічній лабораторії

отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна

інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.

12.2.29. За зберіганням і використанням отруйних речовин на

підприємстві необхідно призначити наказом відповідального

працівника.

12.2.30. Отримання і видавання отруйних речовин слід

записувати в спеціальний журнал (довільної форми).

Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під

час видавання їх провести інструктаж.

12.2.31. Розчини отруйних речовин, необхідних для

повсякденної роботи, слід зберігати в окремій шафі з написом

"Отрута!".

Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.

12.2.32. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його

слід негайно замінити.

Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, слід

зібрати, а забруднене місце - промити.

У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин

працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а

приміщення провентилювати - до повного випаровування розлитої

речовини і видалення її пари.

12.2.33. Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів

або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у

витяжних шафах на водяних банях; просувати голову у шафу під час

проведення цих робіт заборонено; заборонено також нагрівати

отруйні розчини на відкритому вогні.

12.2.34. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за

допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед

насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати

уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання

шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.

12.2.35. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками

слід дотримуватись вимог розділу 15 цих Правил.

12.2.36. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню

частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти

фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній

шафі (під тягою).

12.2.37. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі

(під тягою).

12.2.38. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів

із скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на

скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.

Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або

вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавляти

або обпилювати.

У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько

постукати по шийці склянки дерев'яним предметом; якщо пробка не

відкривається, слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і

швидко обгорнути нею шийку склянки.

Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо й після цього

вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або

відмовитись від використання склянки.

Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких

вимог:

- не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або

приладах, що не мають сполучення з атмосферою;

- під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід

тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від

працівників, які перебувають поруч;

- для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати

бавовняні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому

разі слід тримати обома руками: однією - за дно, другою - за

шийку;

- великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки

двома руками; у цьому разі відігнуті краї стакана повинні

спиратись на вказівні пальці;

- переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у

спеціально призначених для цього корзинах або латах;

- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку

рідину - у довгому прогумованому фартусі, гумових чоботях,

рукавицях і в захисній масці.

12.2.39. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним

посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.

12.2.40. Роботи, проведення яких може супроводжуватись

бурхливим протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих

або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом слід

обов'язково виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, і

під час проведення їх користуватись захисними щитками, гумовим

фартухом та рукавицями.

12.2.41. Працювати з полум'яфотометром слід під тягою.

12.2.42. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби

Бунзена, табульовані ексикатори та ін.), необхідно попередньо

випробувати під запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою

повітряного насоса.

12.2.43. Прилади та апарати, що використовуються для

одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі

припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється,

міг виходити через газопромивники.

Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним

розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий

вогонь.

У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно

закрити газові крани, припинити користування електровимикачами

(тумблерами), посилити вентиляцію і, у разі необхідності,

викликати аварійну службу.

12.2.44. Речовини, що легко розкладаються, та легколеткі

рідини (перекис водню, перекис натрію і калію, ефіри, спирти,

ацетон, сірковуглець, бензол та ін.) необхідно зберігати у темному

холодному місці в невеликих кількостях.

12.2.45. В робочих приміщеннях хімічної лабораторії

дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви

і не більше 4 кг від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід

тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або

металевому ящику із застережним знаком безпеки "Обережно!

Легкозаймисті речовини".

Для контролю за безпечним зберіганням і використанням

вибухонебезпечних і горючих речовин необхідно призначати наказом

відповідального працівника.

12.2.46. Користуватись відкритим вогнем під час переливання

або перекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з

використанням горючих речовин заборонено.

У разі необхідності для підігрівання горючих речовин слід

використовувати водяні бані або електричні нагрівники закритого

типу.

12.2.47. Роботи, пов'язані з використанням органічних

розчинників, слід проводити у витяжній шафі.

12.2.48. Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати

піском і прибрати дерев'яною лопаткою або пластмасовим совком.

Використовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.

12.2.49. Заборонено гасити водою палаючі речовини, що не

розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила та ін.).

12.2.50. Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та

електроприладів в хімічній лабораторії повинні виконувати

працівники електричного цеху.

12.2.51. Металеві корпуси електрообладнання та приладів

(сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометри, pH-метри тощо), що

живляться від мережі напругою 220 В, повинні бути заземлені.

Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю

заборонено.

12.2.52. Електронагрівальні прилади слід установлювати на

відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими

листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.

12.2.53. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не

повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220

В, а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток

мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи

з вказівкою номінальної напруги.

Вмикати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів

заборонено.

12.2.54. У разі виявлення дефектів в ізоляції проводів,

несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток,

штепсельних вилок та іншої арматури, а також у разі порушення

заземлення та огороджень роботу необхідно негайно припинити - до

усунення несправності.

Переносити (пересувати) увімкнені прилади і ремонтувати

обладнання, що перебуває під напругою, заборонено.

У випадку займання проводів або електроприладів їх необхідно

знеструмити і загасити вогонь за допомогою первинних засобів

пожежогасіння.

12.2.55. Вмикати нові прилади та електрообладнання, а також

збільшувати кількість світильників і електронагрівальних приладів

слід тільки з дозволу керівництва електроцеху.

12.2.56. Не дозволяється залишати без нагляду увімкнені

електроприлади.

12.2.57. У випадку припинення подавання електроенергії всі

електроприлади слід негайно вимкнути.

12.2.58. Зберігати і установлювати безпосередньо у робочих

приміщеннях лабораторій балони з отруйними та горючими газами, а

також з газами, що підтримують горіння, заборонено.

12.2.59. Газові балони, газові редуктори і рукави,

газорозбірних постів необхідно експлуатувати відповідно до вимог

Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

12.2.60. Під час роботи з балонами слід уникати ударів по них

і не забруднювати їх мастилом або жиром.

12.2.61. Відкривати вентилі редукторів слід повільно та

плавно, стоячи збоку від редуктора. Безпосередньо перед вентилем у

момент його відкривання не повинні перебувати працівники і не

повинно бути незакріплених предметів.

13. Вимоги безпечного обслуговування теплових мереж

13.1. Теплові пункти слід розміщувати в окремих ізольованих

приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Якщо

довжина приміщення теплового пункту перевищує 12 м, приміщення

повинно мати не менше двох виходів.

Габарити теплових пунктів повинні забезпечувати можливість

нормального обслуговування обладнання (теплообмінних апаратів,

перекачувальних пристроїв, арматури, трубопроводів тощо).

13.2. У підземних теплових камерах площею від 2,5 до 6 кв.м

повинно бути не менше двох люків, розміщених по діагоналі, а якщо

площа камер становить 6 кв.м і більше - чотири люки.

Спускатись у камери слід по стаціонарних металевих сходах і

скобах-східцях, розміщених безпосередньо під люками.

13.3. Для переміщування обладнання та арматури в теплових

пунктах повинні бути інвентарні підіймально-транспортні пристрої.

Якщо неможливо використати інвентарні пристрої, необхідно

передбачати такі стаціонарні підіймально-транспортні пристрої:

- якщо маса вантажу, що переміщується, становить від 0,1 до

1,0 т - монорейки з ручними талями та кішками або підвісні ручні

однобалочкові крани;

- те саме, від 1,0 до 2,0 т - підвісні ручні однобалочкові

крани;

- те саме, понад 2,0 т - підвісні електричні однобалочкові

крани.

Дозволяється використовувати пересувні

підіймально-транспортні засоби.

13.4. Під час обслуговування підземних теплопроводів, камер

та каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

13.5. Розпорядженням по району теплових мереж за майстрами та

слюсарями слід закріплювати відповідні ділянки теплової мережі з

точним визначенням меж обслуговування.

Оперативне обслуговування теплової мережі району протягом

зміни повинен здійснювати черговий диспетчер району, а у

центральній диспетчерській службі мережі - черговий диспетчер

служби.

13.6. Обходи (об'їзди) теплотраси без спускання працівників у

підземні споруди повинна здійснювати група не менше ніж з двох

працівників.

Під час спускання в камеру або проведення в ній робіт

необхідно дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил; бригада

повинна бути не менше ніж з трьох працівників.

Під час обходу (об'їзду) теплотраси працівники крім слюсарних

інструментів повинні мати: ключ - для відкривання люка камери;

гачок - для відкривання камер; огородження - для установлення їх

біля відкритих камер і на проїзній частині вулиці; засоби

освітлювання (акумуляторні ліхтарі, ручні світильники напругою до

12 В у вибухозахищеному виконанні); газоаналізатор.

Бригада працівників протягом зміни повинна регулярно

підтримувати зв'язок з черговим диспетчером району і повідомляти

йому про виконану роботу, а у разі виявлення небезпечних для

працівників та цілісності обладнання дефектів, працівники повинні

вживати заходів щодо негайного виведення обладнання з роботи.

13.7. Роботи, пов'язані з пуском водяних і парових теплових

мереж, а також з випробуванням мережі або окремих її елементів та

конструкцій, слід проводити за програмою, затвердженою головним

інженером теплових мереж (електростанції).

Під час пуску щойно побудованих магістральних мереж, що

відходять безпосередньо від колекторів ТЕЦ, у разі використання

для промивання трубопроводів сітьових і підживлювальних насосів

ТЕЦ і під час проведення випробувань мереж на розрахунковий тиск і