законодавства. Природне освітлення повинно бути максимально
використане. Для
захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються
штори, жалюзі тощо.
2.2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і
рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини
передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками.
2.2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і
механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються
спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для
підключення переносних ламп з закритими ковпаками.
2.2.4. Для місцевого освітлення застосовуються світильники з
лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається
застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою
127-220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для
випадкових доторкань.
2.2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами
розжарювання, так й з люмінесцентними лампами, повинні мати
відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше
30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей
працівника - не менше 10 град.
2.2.6. Світильники штучного освітлення у цехах, де
проводяться процеси рідинної обробки, встановлюються у герметичній
арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
2.2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних
приміщень повинен проводитись відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ А.01.001-2004
залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для
освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні
світильники.
2.2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і
правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).
2.2.9. Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів
ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно
здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації
електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
України від 06.10.97 N 257 , зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451
(НПАОП 40.1-1.01-97).
2.2.10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки
після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження
(перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають
заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати
спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
2.2.11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів
приміщень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства
не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення).
2.2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман,
дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху
транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця
освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства. Освітлення
повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
2.2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю
освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової
заміни ламп.
2.3. Вентиляція і опалення
2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються
природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою
опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция,
кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі -
СНиП 2.04.05-91 ), та НАПБ А.01.001-2004.
2.3.2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка
запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та
можливого дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко
очищувати від пилу.
2.3.3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване
розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного
повітрообміну, температури та стану повітряного середовища
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 та інших нормативно-правових
актів. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають
планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному
технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.
2.3.4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки
в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів
небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не
перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко
виражені неприємні запахи цих речовин.
2.3.5. При роботі з рециркуляцією повітря припливна
вентиляція повинна працювати з обов'язковою промивкою його в
припливно-зволожувальній камері. При переробці низьких сортів
бавовни та високій запиленості повітря робочої зони (процеси
сортування, тіпання, очистки, кардочесання, приготування стрічки
та рівниці, прядильні та ткацькі цехи) повинна бути передбачена
двоступенева суха очистка повітря.
2.3.6. Основні цехи прядильного та ткацького виробництв
розміщуються в приміщеннях, які обладнані системою
припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує нормовані параметри
повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
Цехи фарбувально-оздоблювального виробництва повинні
обладнуватися загальною припливною та місцевою витяжною
вентиляцією та розміщуватися в окремих приміщеннях.
Допоміжні процеси: попередня обробка та очищення відходів
виробництва; пропилювання, точіння шляпок та валиків; ремонт
натискних та чистильних валиків, пристроїв, гравірувальних
друкарських валів; приготування розчинів та барвників; промивка;
реставрація деталей машин та верстатів; очистка запиленого повітря
(фільтри) здійснюються в ізольованих приміщеннях, які обладнані
припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами від
кожного робочого місця.
2.3.7. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки
більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.
2.3.8. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні
установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність
їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень
періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем
графіків.
2.3.9. У разі зміни технологічного процесу та розташування
виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху),
вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.
2.3.10. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування
повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам
СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.
2.3.11. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час
технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і
підтримання температури поверхні не більше 43 град.С.
2.4. Водопостачання і каналізація
2.4.1. Виробничі та побутові приміщення обладнуються
внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог
СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених
постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі -
СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з
вимогами НАПБ А.01.001-2004.
2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації
повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84
N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85
N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод
підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених
пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від
19.02.2002 N 37 , зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація
водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється
відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
2.4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і
водостоків повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а
експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
2.4.4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею
води:
для санітарно-гігієнічних потреб;
для виробничо-технічних потреб;
для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
2.4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з
мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
2.4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно
стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води,
кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною
водою разового використання в дрібній розфасовці.
2.4.7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних
санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості
води централізованого господарсько-питного водопостачання",
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
2.4.8. Вода для душових, умивальників, для охолодження
повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної
води.
2.4.9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і
забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
2.5. Електроустановки і електросилове обладнання
2.5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог
електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ,
ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75,
ДСН 3.3.6.096-02 , інших нормативно-правових актів,
експлуатаційної документації та цих Правил.
2.5.2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях
повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-02.
2.5.3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються
від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної
дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
2.5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що
використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок,
потрібно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.
2.5.5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне
заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та
бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
2.5.6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами.
2.5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати
самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або
несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути
і вжити заходів до відновлення заземлення.
2.5.8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.
2.5.9. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються
від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до
вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий, сооружений и
промышленных коммуникаций" (РД - 34.21.122-87).
2.5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил
охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних
машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
10.02.99 N 21, зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), та вимог
чинного законодавства.
2.6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
2.6.1. Під час виконання технологічних процесів у бавовняному
виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі
виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно
до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
2.6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників
мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90,
ДСН 3.3.6.096-02, ГОСТ 12.1.005-88, "Санитарных норм
ультрафиолетового излучения в производственных помещениях",
затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1988 році
(далі - СН 4557-88), та інших нормативно-правових актів.
3. Вимоги до технологічних процесів
3.1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів
3.1.1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, "Санитарных
правил организации технологических процессов и гигиенических
требований к производственному оборудованию", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я СРСР N 1042-73, та вимог цих Правил
і розробляють технологічні карти на кожну операцію.
3.1.2. Технологічні процеси, у яких використовують речовини,
здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище,
організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
3.1.3. При організації технологічних процесів проводяться
технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист
працівників від дії електричного струму відповідно до
ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.
3.1.4. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у
яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та інших нормативно-правових актів.
3.2. Прядильне виробництво
3.2.1. Сортування, очищення та тріпання волокна
3.2.1.1. Для розпакування кіп повинні застосовуватися
спеціальні пристосування, які унеможливлюють травмування
працівників при розриві стальних пакувальних обручів або дроту.
3.2.2. Попередня обробка відходів виробництва
3.2.2.1. Усі транспортні роботи з переміщення зворотів та
відходів виробництва до і після обробки в цеху з переробки
відходів повинні бути механізовані.
