Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

11. Вимоги безпеки при спорудженні газопроводів і газових
установок

11.1. Труби та матеріали

11.1.1. Для спорудження газопроводів повинні застосовуватися
сталеві безшовні, прямошовні та спіральношовні труби, виготовлені
з сталей, що добре зварюються та містять не більше ніж 0,27%
вуглецю, 0,05% сірки та 0,04% фосфору, або сталевий лист, що
відповідає зазначеним вимогам.

11.1.2. При проектуванні нових міжцехових і цехових
газопроводів всіх горючих газів і тих, що реконструюються, крім
рідкої фази зріджених вуглеводневих газів, у районах із
розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря до мінус
40 град. С треба застосовувати сталеві труби, зазначені в табл. 8.

11.1.3. Труби, зазначені в табл. 8, треба також застосовувати
для спорудження газопроводів парової фази зріджених вуглеводневих
газів тиском до 1,6 МПа (16 кгс/ кв. см) включно.

11.1.4. За розрахункову зимову температуру повітря при виборі
сталевих труб, призначених для будівництва газопроводів, повинна
прийматися температура найбільш холодної п'ятиденки.

11.1.5. Для газопроводів рідкої фази зріджених вуглеводневих
газів тиском до 1,6 МПа (16 кгс/ кв. см) включно та розрахунковою
температурою зовнішнього повітря до мінус 40 град. С необхідно
застосовувати безшовні труби. При цьому труби, що повинні
відповідати вимогам стандарту "Трубы стальные бесшовные
горячедеформированные. Технические требования", затвердженого
Держстандартом СРСР 30.06.87 N 2987 (далі - ГОСТ 8731-87),
рекомендується застосовувати тільки для трубопроводів рідкої фази
при тиску вище ніж 0,6 МПа (6 кгс/ кв. см). Дозволяється
застосовувати для цих трубопроводів:

електрозварні труби діаметром менше ніж 50 мм;

електрозварні труби діаметром 50 мм і більше за умови, що
100% зварених швів цих труб піддані контролю неруйнівними методами
та випробуванню на розтягування.

Перелік електрозварних труб наведений в табл. 8.

Таблиця 8.
(розміри в мм)

------------------------------------------------------------------

|N |Стандарт або |Марка сталі, |Зовнішній діаметр |

| |технічні умови на |стандарт |труби |

| | |газопроводів) | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Всі труби застосовуються на розрахунковий тиск до
1,2 МПа (12 кгс/ кв. см).

11.1.6. Для ділянок газопроводів всіх тисків, що зазнають
вібронавантаження, повинні застосовуватися труби з спокійної сталі
з вмістом вуглецю не більше ніж 0,22% відповідно до ДСТУ 2561:2004
(ГОСТ 380-2005) групи В, марок Ст2 і Ст3, категорій 2-6 відповідно
до ГОСТ 1050, марок Ст08, Сталь 10, Сталь 15, Сталь 20.

11.1.7. Вимоги до ударної в'язкості металу труб для
газопроводів, що споруджують у районах із розрахунковою
температурою зовнішнього повітря

до мінус 40 град. С включно, не пред'являються, за винятком
ділянок газопроводів із тиском вище 0,6 МПа (6 кгс/ кв. см), а
також ділянок газопроводів з товщиною стінки труб більше 5 мм при
прокладанні в умовах вібронавантажень, у важкодоступних і інших
відповідальних місцях. При цьому величина ударної в'язкості металу
труб повинна бути не нижче ніж 30 Дж/ кв. см (3 кгс/ кв. см) при
мінімальній температурі експлуатації.

11.1.8. Дозволяється застосування труб, виготовлених із
напівспокійної сталі, для зовнішніх газопроводів за таких умов:

температура стінки труб у процесі експлуатації газопроводів
не повинна бути нижче мінус 20 град. С;

діаметр газопроводів не повинен перевищувати 720 мм, а
товщина стінки труб повинна бути не більше ніж 8 мм;

вміст вуглецю в сталі не повинен перевищувати 0,24%.

Застосування труб із напівспокійної сталі для виготовлення
фасонних частин і пристроїв, що компенсують, методом холодного
гнуття не дозволяється.

11.1.9. Для будівництва газопроводів усіх горючих газів у
районах із розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря
нижче мінус 40 град. С повинні застосовуватися сталеві труби,
зазначені в табл. 9.

11.1.10. Труби, зазначені в табл. 9, треба також
застосовувати для спорудження газопроводів парової фази зріджених
вуглеводневих газів тиском до 1,6 МПа (16 кгс/ кв. см) включно.

11.1.11. При будівництві газопроводів на труби, електроди,
зварювальний дріт, флюси та інші матеріали повинні бути
сертифікати заводів-виготовлювачів або їх копії, завірені
власником сертифіката, що підтверджують відповідність труб,
електродів і інших матеріалів вимогам цих Правил. Труби, що не
мають сертифікатів або їх копій, дозволяється застосовувати тільки
після хімічного аналізу та механічних випробувань зразків, узятих
від кожної партії труб однієї плавки або від кожної труби, якщо
встановити приналежність їх до однієї плавки немає можливості (за
умови відповідності їх вимогам цих Правил).

11.1.12. При виготовленні фасонних ділянок газопроводів
повинні застосовуватися гнуті, зварені або штамповані коліна,
косинці та переходи. Фітинги повинні бути сталевими.

Перелік труб наведений у табл. 9.

Таблиця 9
(розміри в мм)

------------------------------------------------------------------

| N | Стандарт або | Марка сталі, | Зовнішній діаметр |

| | технічні умови на | стандарт або | труби |

Примітка. Труби по поз.1.1 і 2.1 рекомендується застосовувати
при розрахунковому тиску від 0,6 МПа (6 кгс/ кв. см) до 1,2 МПа
(12 кгс/ кв. см); по всіх інших позиціях - 1,2 МПа (12 кгс/ кв.
см).

11.1.13. Фланці, заглушки, прокладні кільця, бобишки для
підключення ЗВТ і інші елементи газопроводів повинні бути
сталевими та відповідати матеріалу труб, а кріпильні вироби
(болти, шпильки, гайки, шайби) повинні бути чистими та відповідати
державним стандартам.

11.1.14. При застосуванні для газопроводів вітчизняних труб,
виготовлених по технічних умовах, і імпортних труб і матеріалів
вони повинні відповідати вимогам цих Правил.

11.1.15. Виготовлення апаратів газових установок і труб із
сталевого листа повинно відповідати вимогам будівельних норм
"Стальные конструкции", затверджених постановою Держбуду СРСР
14.08.81 N 144 (далі - СНиП II-23-81*).

11.1.16. Ущільнення фланцевих з'єднань повинне здійснюватися:

на газопроводах доменного газу діаметром до 500 мм - листовою
гумою, а при діаметрі більше 500 мм - плетеним азбестовим шнуром,
прографіченим або просоченим залізним суриком на натуральній
оліфі;

на газопроводах коксового та природного газів низького тиску
при будь-якому діаметрі фланців - плетеним азбестовим шнуром,
просоченим залізним суриком на натуральній оліфі;

на газопроводах коксового та природного газів середнього та
високого тиску незалежно від діаметра фланців - паронітом.

11.1.17. Для ущільнення нарізних сполучень повинне
застосовуватися лляне пасмо, просочене залізним суриком або
білилом на натуральній оліфі.

Застосування пеньки або замінників натуральної оліфи не
дозволяється.

11.2. Зварювальні роботи

11.2.1. Збирання та зварювання газопроводів повинні
здійснюватися відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 і цих Правил.

11.2.2. При спорудженні газопроводів із зварених труб
поздовжні зварені шви при стикуванні труб повинні зміщатися
відносно один одного не менше ніж на 50 мм.

При спорудженні газопроводів як із зварених труб, так і з
суцільнотягнених труб патрубки відводів, що приварюють до труб,
штуцери, патрубки люків, свічок тощо повинні відстояти від
зварених стиків на відстань не менше ніж 100 мм, рахуючи від
утворюючої патрубка, та не повинні розташовуватися на зварених
швах трубопроводів.

11.2.3. Роботи з приєднання нових ділянок газопроводів і
газових установок до діючих газопроводів відносяться до
газонебезпечних і повинні виконуватися експлуатаційним персоналом
або під його керівництвом іншою організацією з дотриманням вимог
підрозділу 13.11 цих Правил.

11.2.4. При монтажі та зварюванні ланок газопроводів
представник замовника по технічному нагляду за будівництвом
повинен постійно стежити за чистотою та відсутністю сторонніх
предметів усередині газопроводів з складанням відповідних актів з
відповідальним представником будівельно-монтажної організації.

11.3. Випробування газопроводів і газових установок. Загальні
вимоги

11.3.1. Усі газопроводи, що споруджуються заново, капітально
відремонтовані газопроводи та газові установки повинні бути
випробувані на міцність і щільність.

11.3.2. Після закінчення будівельно-монтажних робіт до
проведення випробувань будівельно-монтажна організація повинна
пред'явити для зовнішнього огляду представникам підприємства
газопроводи та газові установки.

При зовнішньому огляді повинна бути перевірена відповідність
спорудженого об'єкта проектній документації в усіх частинах, а
також готовність виробничої каналізації до прийому стічних вод
після конденсатовідвідників.

Результати огляду повинні оформлятися актом між
представниками підприємства та будівельно-монтажною організацією.

11.3.3. Випробування газопроводів і газових установок повинні
проводитися будівельно-монтажною організацією за участю
представників підприємства. Випробування повинні проводитися
відповідно до програми, складеної будівельно-монтажною
організацією з урахуванням вимог цих Правил, погодженої з
роботодавцем та затвердженої керівником будівельно-монтажної
організації.

Про проведення випробувань повинні складатися акти з
вказівкою результатів випробувань.

11.3.4. Спосіб випробування (гідравлічний, пневматичний) та
величина випробувального тиску вказуються в проектній документації
для кожного газопроводу та газового апарата.

11.3.5. Випробування повинні проводитися при закритій
арматурі, що вимикає, без установлення заглушок.

Якщо арматура, обладнання, запобіжні та регулювальні пристрої
або прилади не розраховані на випробувальний тиск, вони повинні
бути на час випробування відключені за допомогою заглушок.
Відключення випробовуваного газопроводу від обладнання та інших
газопроводів, що перебувають під тиском газу, повинне
здійснюватися тільки заглушками. Використання для цієї мети
запірної арматури не дозволяється.

Заглушки, встановлювані на випробовуваному об'єкті, повинні
бути розраховані на максимальний іспитовий тиск.

11.3.6. Фланцеві та безфланцеві сальникові компенсатори
повинні випробовуватися в зібраному вигляді разом з газопроводами,
зі стягуванням їх обичайок на період випробування болтами, щоб
уникнути зсуву обичайок під дією іспитового тиску.

11.3.7. Перед випробуванням внутрішні порожнини випробуваних
ділянок газопроводів повинні бути очищені від сторонніх предметів
і сміття з оформленням актів на ці роботи.

11.3.8. При проведенні випробувань газопроводів і газових
установок тиск повинен вимірятися двома манометрами, що пройшли
повірку та опломбовані. Клас точності манометрів повинен бути не
нижче ніж 1,5 з діаметром корпуса не менше 100 мм і шкалою на
номінальний тиск не менше 4/3 і не більше 5/3 від величини
вимірюваного тиску. При випробувальному тиску до 0,1 МПа (1 кгс/
кв. см) можуть застосовуватися U-подібні манометри з ртутним
заповненням.

11.3.9. Газопроводи низького та середнього тиску до 0,3 МПа
(3 кгс/ кв. см) з внутрішнім діаметром більше 300 мм треба
випробовувати повітрям.