8.23. При наявності централізованого змащення підшипників
повинне бути передбачене блокування, що забезпечує зупинку
електродвигунів машин при зниженні тиску масла в системі нижче
встановленої паспортом припустимої межі.
У схемі блокування повинне передбачатися теплове реле
контролю нагрівання підшипників, а також реле осьового зсуву.
8.24. На ГПС, що споруджуються заново, повинні
застосовуватися газодувки та нагнітачі з фланцями з
ущільнювальними канавками по поверхні рознімання.
8.25. При проектуванні, виготовленні, реконструкції та
експлуатації поршневих компресорних установок необхідно
дотримуватися вимог Правил будови і безпечної експлуатації
стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і
газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (далі
- НПАОП 0.00-1-13-71).
Газопроводи всіх ступенів компресії кожного компресора
повинні бути послідовно з'єднані байпасами з установленими на них
засувками. Крім того, газопроводи останнього ступеня нагнітання
повинні бути з'єднані з колектором, що підводить газ, для скидання
газу в аварійних випадках.
8.26. Для зменшення вібрації газопроводів, що викликана
пульсацією тиску газу, газопроводи повинні прокладатися з
мінімальною кількістю поворотів максимально можливого радіуса. Для
поршневих компресорів, що працюють паралельно на загальний
колектор, обов'язковою є установлення буферної ємності після
кожного компресора.
8.27. Аварійне скидання газу в атмосферу, а також скидання
середовища при обкатуванні компресорів після ремонтів повинне
виконуватися з нагнітальної лінії останнього ступеня через
глушник. Глушник аварійних продувань повинен завжди бути з'єднаний
з атмосферою. Засувка, що вимикає, повинна розташовуватися до
глушника.
8.28. Арматура газопроводів усередині компресорної станції
повинна бути сталевою незалежно від тиску.
8.29. Посудини та апарати компресорної установки, що
відносяться до посудин, що працюють під тиском, повинні бути
обладнані засобами вимірювальної техніки та запобіжними пристроями
відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94.
8.30. Вода з газового холодильника повинна відводитися в
виробничу каналізацію.
Дозволяється скидання води після газових холодильників у
загальну каналізацію або в інші оборотні цикли за умови
установлення на відвідному водопроводі за холодильником (за ходом
води) пристрою, що забезпечує скидання газу в атмосферу. Цей
пристрій повинен виключати попадання газу в загальну каналізацію
при ушкодженні водяних трубок у холодильнику.
Зливання відпрацьованої води повинне здійснюватися з розривом
струменя в загальну зливальну лійку, встановлену в зручному для
спостереження місці.
На окремо діючих каналізаційних системах компресорних станцій
повинні бути улаштовані свічки для відведення газу з каналізації в
атмосферу.
8.31. На газопроводі компресорної станції до та після
сепаратора повинні бути встановлені засувки.
На сепараторах повинні бути встановлені скидний запобіжний
клапан і автоматичний регулятор рівня конденсату.
При незначній кількості виділення конденсату з газу замість
установлення регулятора рівня дозволяється улаштування
світлозвукової сигналізації оповіщення машиністів або диспетчера
про нагромадження конденсату в сепараторі до встановленого рівня.
На корпусі сепаратора повинні бути люки для періодичного
чищення внутрішньої порожнини сепаратора.
8.32. На газопроводах останнього ступеня нагнітання кожного
компресора повинен бути встановлений зворотний клапан із
розміщенням його ближче до вихідного колектора.
У випадку відсутності сепараторів на газопроводі останнього
ступеня нагнітання повинен бути встановлений скидний запобіжний
клапан.
8.33. Електродвигуни компресорів повинні мати автоматичне
вимкнення при зниженні тиску газу в газопроводі усмоктування,
тиску охолоджувальної води та мастильної оливи нижче встановленої
межі та підвищенні температури охолоджувальної води та мастильної
оливи вище встановленої межі.
При цьому повинен подаватися сигнал на робоче місце машиніста
або в диспетчерський пункт (при роботі станції без персоналу).
8.34. Підготування монтажних робіт, ревізія компресорів, їх
монтаж, випробування та прийняття повинні відповідати вимогам
будівельних норм "Технологическое оборудование и технологические
трубопроводы", затверджених постановою Держбуду СРСР від 07.05.84
N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).
9. Вимоги безпеки до газоскидних пристроїв (ГСП)
9.1. Газоскидні пристрої (ГСП) призначені для періодичного
спалювання надлишків коксового газу та скидання продуктів
спалювання в атмосферу при підвищенні тиску коксового газу в
системі газопроводів понад припустимий рівень експлуатації.
Скидання сірководневого газу через ГСП не дозволяється.
9.2. Пуск і експлуатація коксових батарей без діючого ГСП не
дозволяється.
9.3. Робота ГСП повинна бути автоматизована. ГСП повинні
автоматично включатися при підвищенні тиску газу в газопроводах
понад заданий та бути обладнані пальниками з постійно діючим
запальником або запальним пристроєм, що вмикається автоматично.
Незалежно від наявності постійно діючого або автоматичного
запальника, як резерв, повинне передбачатися ручне дистанційне
підпалювання газу.
ГСП повинні автоматично відключатися при падінні тиску газу
до заданої величини.
9.4. ГСП повинні перебувати на відстані не менше ніж 30 м по
горизонталі від сусідніх споруд і їх обслуговуючих майданчиків.
Якщо ця вимога нездійснима, то устя газозбірного пристрою повинне
бути виведене на висоту, що перевищує сусідні будівлі, споруди та
обслуговуючі майданчики не менше ніж на 15 м. Відстань від ГСП до
складів вибухопожежонебезпечних продуктів повинна бути не менше
ніж 75 м.
9.5. Устя ГСП, що споруджуються заново, повинне бути на
висоті, обумовленій розрахунком проектної організації, але не
нижче ніж 50 м від рівня землі (при скиданні газів у кількості не
більше ніж 15000 куб. м/годину висота скидання повинна бути не
менше ніж 30 м).
9.6. Газові пальники, розташовані в усті ГСП, повинні
забезпечувати повноту згоряння газу та продуктів спалювання, що
скидаються в атмосферу, і відповідати вимогам Державних санітарних
правил охорони атмосферного повітря населених місць, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201
(далі - ДСП 201-97).
9.7. ГСП повинні бути обладнані засобами сигналізації,
контролю з диспетчерського пункту газового господарства або іншого
чергового приміщення, у якому розміщуються щити керування та є
черговий персонал.
9.8. Газоскидні клапани та майданчики для обслуговування
повинні розташовуватися нижче устя ГСП не менше ніж на 10 м. Над
майданчиком обслуговування повинен бути встановлений теплозахисний
екран. Усі конструкції вище екрана, в тому числі стояки, пальники,
драбини, повинні бути виготовлені з жароміцних сталей.
9.9. На ГСП повинні бути передбачені засоби механізації
ремонтних робіт. Підіймання вантажів на майданчик обслуговування
газоскидних клапанів повинне здійснюватися шляхом установлення
стаціонарного вантажопідіймального механізму.
9.10. ГСП повинні бути обладнані блискавкозахистом відповідно
до РД 34.21.122-87, а також при висоті свічки більше ніж 50 м,
денним маркуванням і світловим огородженням відповідно до
нормативних вимог.
9.11. Приміщення ГСП повинні мати прямий телефонний зв'язок
із диспетчерським пунктом газового господарства, а майданчики біля
газоскидних клапанів - із приміщенням ГСП.
9.12. Електроприймачі ГСП повинні відноситися до першої
категорії надійності електропостачання.
10. Вимоги безпеки до засобів вимірювальної техніки
10.1. Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що застосовуються в
газовому господарстві, дозволяється використовувати тільки за
умови їх повірки.
Періодичній метрологічній повірці підлягають такі засоби
вимірювальної техніки:
10.1.1. Тягонапороміри, манометри показувальні, самописні,
дистанційні - не рідше ніж 1 раз на 12 місяців.
10.1.12. Переносні та стаціонарні стандартизовані
газоаналізатори, сигналізатори довибухових концентрацій газу - не
рідше ніж 1 раз на 6 місяців, якщо інший термін не встановлений
заводом-виготовлювачем.
10.2. Експлуатація газового обладнання з відімкненими
засобами вимірювальної техніки, блокування та сигналізації,
передбаченими проектом, не дозволяється.
10.3. Прилади, що вилучені для ремонту або повірки, повинні
негайно замінюватися на ідентичні, в тому числі за умовами
експлуатації.
10.4. Засоби вимірювальної техніки повинні бути розташовані в
місцях, зручних для спостереження, обслуговування та захисту їх
від можливих ушкоджень. Для зміни приладів повинні бути
передбачені пристрої, що вимикають.
10.5. У приміщеннях категорії А, як первинні прилади, повинні
застосовуватися вибухобезпечні давачі витрати та тиску горючих
газів.
Для приміщень категорії А при відсутності вибухобезпечних
давачів горючих газів дозволяється застосування зазначених давачів
загального призначення за умови розміщення їх зовні будівлі цеху в
закритих шафах, що обігріваються. Шафи в верхній частині повинні
мати свічку, а в нижній частині - отвори для вентиляції. Давачі
можна розташовувати відкрито поблизу місць відбирання імпульсів, у
шафах і в спеціальних приміщеннях давачів, що відповідають вимогам
п. п. 10.4 і 10.6 цих Правил.
У приміщеннях категорій Г (у яких не циркулюють горючі гази)
та Д дозволяється застосування електричних давачів загального
призначення.
10.6. У постах керування та щитових приміщеннях повинні
встановлюватися тільки вторинні вимірювальні прилади витрати та
тиску горючих газів. Уведення імпульсних трубних проводок горючих
газів у ці приміщення незалежно від тиску газу не дозволяється.
10.7. Введення імпульсних трубних проводок горючих газів у
вбудовані приміщення цехів категорій Г і Д із установленням у них
давачів загального призначення або газоаналізаторів дозволяється
за умови, якщо вбудоване приміщення сполучене з цехом відкритими
прорізами, розташованими у верхній та нижній частинах убудованого
приміщення. При цьому площа прорізів у верхній частині повинна
бути не менше ніж 15%, а в нижній частині, не менше 10% площі
убудованого приміщення.
10.8. Закриті вбудовані приміщення в існуючих будівлях цехів
категорії Г і Д повинні бути обладнані вентиляцією, що забезпечує
шестиразовий обмін повітря за 1 годину при застосуванні коксового
та доменного газів і триразовий при застосуванні природного газу з
виведенням вентиляційних викидів осторонь від найближчих робочих
місць.
Такі вимоги повинні виконуватися тоді, коли в ці приміщення
введені імпульсні трубні проводки горючих газів, а влаштування
прорізів у них для сполучення з цехом згідно з вимогами п. 10.4
цих Правил неможливе.
10.9. Категорії приміщень прибудов до будівель цехів (наглухо
відділені від них) для розміщення давачів горючих газів (або
газоаналізаторів) повинні визначатися розрахунком згідно з НАПБ
Б.07.005-86.
Якщо прибудоване приміщення сполучається з будівлею цеху
відкритими прорізами відповідно до вимог п. 10.4 цих Правил, воно
повинне бути віднесене до категорії будівлі цеху.
При розміщенні давачів у шафах останні повинні мати в верхній
та нижній частинах отвори для вентиляції, а також пристрій для
обігрівання, якщо цех не опалюється.
Приміщення давачів дозволяється розміщувати безпосередньо під
міжцеховими трубопроводами, до яких вони відносяться. При цьому
відстань від покрівлі приміщення до нижньої утворюючої
трубопроводу в просвіті повинна бути не менше ніж 2 м.
10.10. Прокладання імпульсних трубних проводок повинне
виконуватися відповідно до вимог СНиП 3.05-07-85.
10.11. При розташуванні імпульсних трубних проводок вологого
газу, вимірювальних діафрагм, давачів і регулювальної арматури
(дросельні клапани тощо) поза приміщеннями або в неопалюваних
приміщеннях повинне бути передбачене їх утеплення.
10.12. Приєднання засобів вимірювальної техніки до газових
апаратів та газопроводів повинне здійснюватися металевими
трубками.
При тиску газу до 0,1 МПа (1 кгс/кв. см) дозволяється
приєднувати прилади за допомогою гумовотканинних рукавів, що
відповідають стандарту "Рукава резиновые для газовой сварки и
резки металлов" класу I на робочий тиск до 0,6 МПа (6 кгс/ кв. см)
(далі - ГОСТ 9356-75*) або іншим державним стандартам, якщо
технічні вимоги до рукавів будуть відповідати вимогам згаданого
стандарту.
Гумовотканинні рукави повинні закріплюватися на штуцерах
газопроводів та приладів хомутами.
10.13. Ширина проходів між щитами ЗВТ і обладнанням або
стіною будівлі повинна бути не менше ніж 0,8 м.
10.14. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної
техніки та автоматичних систем керування, що застосовуються при
проектуванні та експлуатації об'єктів газового господарства,
повинні відповідати вимогам:
технологічних регламентів для виробництва продукції на
коксохімічних підприємствах, затверджених у встановленому порядку;
нормативних документів на методики виконання вимірювань, що
використовуються при контролі викидів шкідливих речовин у повітрі
робочої зони.
ЗВТ повинні забезпечувати проведення необхідних вимірювань і
обліку енергоресурсів у регламентованих діапазонах і з
встановленими похибками.
