4.9. Установлення вибухових клапанів на газових апаратах і
газопроводах не дозволяється.
4.10. Зовнішні поверхні корпусів газових апаратів і
газопроводів, у тому числі газопроводів, що підлягають
теплоізоляції, після закінчення монтажу та випробування повинні
бути двічі пофарбовані оливною фарбою, лаками або іншими
покриттями, що витримують температурні зміни та вплив атмосферних
опадів.
Фарбування газопроводів повинно виконуватися відповідно до
стандарту "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная
окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки",
затвердженого Держстандартом СРСР 12.12.68 протоколом N 156 (далі
- ГОСТ 14202-69), та Технічних умов на виготовлення, монтаж,
випробування, захист від корозії, фарбування газопроводів
коксового та доменного газів тиском 0,035 МПа (0,35 кгс/кв. см)
(далі - ТУ - 85811).
Окремі елементи (опорні поверхні, підп'ятники, сідла, хомути
та інше), фарбування яких після монтажу не може бути виконане,
повинні бути пофарбовані до монтажу.
Газопроводи та газові установки, включаючи опори та опорні
конструкції, майданчики та сходи, розташовані в місцях з можливим
забрудненням корозійноактивними газами або парами, повинні бути
захищені спеціальним антикорозійним покриттям або виготовлені з
корозійностійких матеріалів.
4.11. Будівлі та газові установки повинні бути обладнані
блискавкозахистом відповідно до вимог "Инструкции по устройству
молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненерго СРСР
12.10.87 (далі - РД 34.21.122-87).
4.12. Всі газові машини та апарати повинні бути заземлені
незалежно від місця їх розташування. Газопроводи повинні
заземлюватися при виведенні в будівлі цехів і при виведені з них,
як правило, на контури заземлення цехових електроустановок.
Зовнішні газопроводи повинні заземлюватися через кожні 250 м.
Опір розтіканню струму заземлювача повинен бути не більше ніж
10 Ом.
У місцях установлення фланцевих з'єднань повинні бути
влаштовані постійні струмопровідні перемички.
4.13. Продувні свічки повинні встановлюватися в кінці
газопроводу поблизу заглушки та безпосередньо перед засувками по
ходу газу, за винятком засувок на відведеннях газу, якщо довжина
відведення до засувки менше 3 м, а також у верхніх точках
газопроводів і газових установок. При кільцевій системі
газопроводів свічки повинні встановлюватися по обидва боки
засувки.
4.14. Перетин продувної свічки повинен вибиратися з
розрахунку забезпечення п'ятикратного зміну об'єму, що
продувається, не більше ніж за 30 хвилин.
Діаметр продувних свічок повинен бути не менше ніж 40 мм.
Продувні свічки повинні бути виведені вище рівня покрівлі в
місці виходу свічки або вище обслуговувального майданчика
газопроводу не менше ніж на 2,5 м для природного газу та 4,0 м -
для коксового та доменного газів. При цьому, якщо відстань від
гребня даху або ліхтаря до свічки менше ніж 20 м, свічка
газопроводів коксового та доменного газів повинна бути виведена на
4 м вище гребня даху або ліхтаря.
Вихідний отвір продувних свічок на газопроводах повинен бути
на висоті не менше ніж 10 м від рівня землі.
4.15. Не дозволяється поєднувати продувні свічки різних
газів, а також окремих ділянок газопроводів, роз'єднаних запірною
трубопровідною арматурою.
Конструкція верхньої частини продувної свічки повинна
виключати можливість попадання в неї атмосферних опадів і
забезпечувати спрямування струменів газу вбік від найближчих
робочих місць.
На свічці за засувкою (по ходу газу) повинен бути
встановлений штуцер з краном, призначений для відбору проб повітря
або газу при продуванні газопроводу, а також для перевірки
щільності засувки свічки.
4.16. Устя продувних свічок повинні розміщуватися не ближче
ніж 30 м по горизонталі від повітрязаборів систем вентиляції
будівель і споруд. При відстані менше ніж 30 м отвори свічок
повинні бути вище повітрозабору не менше ніж на 8 м.
4.17. На газопроводах і газових апаратах повинна
застосовуватися арматура, що вимикає, для газового середовища
класу герметичності не нижче ніж "В" відповідно до вимог стандарту
"Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов",
затвердженого Держстандартом СРСР 28.10.77 протоколом N 2720 (далі
- ГОСТ 9544-75).
Установлення бронзових кранів або засувок із бронзовими
кільцями на газопроводах коксового газу не дозволяється.
4.18. На газопроводах і апаратах повинні встановлюватися
засувки з висувним шпинделем.
Пробки кранів повинні мати риску, що визначає положення
пробки крана, а рукоятки кранів - мати обмежники повороту.
Самозмащувальні крани повинні мати стрілку, що показує відкривання
крана.
4.19. При виборі матеріалу запірної арматури треба
враховувати умови експлуатації її по тиску газу та температурі
згідно з даними, наведеними в табл. 1.
Таблиця 1.
(температура в град. С)
------------------------------------------------------------------
|Найменування матеріалу |Тиск газу, МПа |Температура |
| | |застосування |
|-----------------------+------------------+---------------------|
|Сірий чавун |До 0.6 |Не нижче ніж мінус 35|
|-----------------------+------------------+---------------------|
|Ковкий чавун |До 1,6 |Не нижче ніж мінус 35|
|-----------------------+------------------+---------------------|
|Вуглецева сталь |До 1,6 |Не нижче ніж мінус 40|
|-----------------------+------------------+---------------------|
|Легована сталь |До 1,6 |Не нижче ніж мінус 40|
------------------------------------------------------------------
На газопроводах повинна бути встановлена сталева фланцева
трубопровідна арматура.
При наявності в діючих каталогах заводів-виготовлювачів
сталевої арматури необхідних параметрів застосовування чавунної
арматури не дозволяється.
Чавунну арматуру з умовним проходом більше ніж 200 мм,
незалежно від наявності паспорта, маркування та строку зберігання,
перед установленням треба піддати ревізії та гідравлічному
випробуванню на міцність і щільність. Дані випробувань з сталевої
арматури приймати за паспортами заводів-виготовлювачів, а при
відсутності паспортів випробування на міцність і щільність робити
на місці монтажу. Протікання арматури регламентується ГОСТ
9544-75.
4.20. Засувки з електроприводом повинні встановлюватися при
діаметрі газопроводу 400 мм і більше. Електропривод також повинен
установлюватися на засувках меншого діаметра при розташуванні їх
на висоті більше 10 м або в незручних для обслуговування місцях, а
також при наявності автоматизації. Усі засувки повинні мати ручне
керування, а засувки з електроприводом, крім того, місцеве
керування із землі або майданчика (незалежно від наявності
дистанційного керування).
Дозволяється встановлення засувок тільки з ручним приводом у
місцях їх рідкого використання.
Уся електрифікована трубопровідна арматура повинна бути
заземлена.
4.21. Установлення на газопроводах і апаратах гідравлічних
затворів як пристрою, що вимикає, не дозволяється.
Зазначена заборона не поширюється на постійно діючі
гідрозатвори скруберів, електрофільтрів, конденсатовідвідників і
тому подібних апаратів, передбачених проектною документацією.
4.22. Для повного відключення окремих ділянок газопроводів,
агрегатів, що використовують газ, і газових апаратів від діючих
газопроводів після дискових засувок (по ходу газу) повинні
встановлюватися сталеві болтові заглушки.
4.23. Листи заглушок діаметром до 2,0 м, що перекривають
газопровід, повинні виготовлятися із цілого листа. Для заглушок з
діаметром більше 2,0 м дозволяється застосовувати листи, зварені з
двох частин, з відповідною їх обробкою та випробуванням на
щільність швів.
4.24. Листи заглушок, що перекривають газопровід, повинні
бути розраховані на відповідний тиск газу з урахуванням діаметра
газопроводу, при мінімальній товщині листів не менше ніж 4 мм.
Заглушки повинні мати хвостовики, що виступають за межі
фланців. На хвостовиках повинне бути вибите клеймо з буквою "З", з
вказівкою величин тиску газу та діаметра газопроводу.
4.25. Трубопровідна арматура повинна бути легко доступна для
управління, огляду та ремонту.
4.26. До місць установлення регулювальної арматури та
арматури, що вимикає, на газопроводах повинне бути передбачене
підведення пари. Уводи пари в газопроводи повинні виконуватися
відповідно до вимог пункту 4.35 цих Правил.
4.27. Для обслуговування засувок, дросельних пристроїв,
вимірювальних діафрагм, хвильових і сальникових компенсаторів і
іншої арматури та обладнання, що розташовані на висоті 2,2 м і
більше, повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до
них. Зазначена висота обчислюється від рівня землі, настилів,
перекриттів тощо до верхнього положення деталі, що обслуговується.
Настили для майданчиків і сходів повинні виконуватися з рифленої
сталі. Застосовування настилів з просічної сталі не дозволяється.
4.28. Майданчики для обслуговування арматури, встановленої на
газопроводі діаметром 300 мм і більше, повинні влаштовуватися по
обидва боки газопроводу, а при діаметрі газопроводу менше 300 мм
дозволяється влаштовувати майданчики з одного боку.
4.29. Улаштування майданчиків і їх огороджень для
обслуговування газопроводів повинне відповідати вимогам стандарту
"Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические
условия", затвердженого наказом N 71 Держстандарту СРСР від
28.04.78 (далі - ГОСТ 23120-78). При цьому ширина майданчиків
повинна бути не менше ніж 1 м від частин обладнання, що
виступають, а висота огородження - 1,2 м.
4.30. Для об'єктів газового господарства, що споруджуються
заново, та тих, що реконструюються, сходи до майданчиків
постійного обслуговування обладнання повинні мати кут нахилу 45
град., а до майданчиків періодичного обслуговування обладнання -
60 град.
Улаштування сходів до обслуговувальних майданчиків повинне
відповідати вимогам ГОСТ 23120-78 .
4.31. Для доступу до майданчиків для постійного
обслуговування обладнання довжиною від 6 м до 12 м повинні
передбачатися двоє сходів, розташованих в протилежних кінцях
майданчика, з яких одні сходи повинні бути маршові. При довжині
майданчика більше 12 м всі сходи повинні бути маршовими.
Для доступу до майданчиків для періодичного обслуговування
обладнання, що розташовані в будівлях цехів, дозволяється
улаштування вертикальних сходів висотою не більше ніж 3 м.
На міжцехових газопроводах і відведеннях до цехів при
спорудженні багатоярусних майданчиків дозволяється влаштування
вертикальних сходів між майданчиками, при цьому висота сходів
повинна бути не більше ніж 3 м.
4.32. При неможливості компенсації температурних деформацій
газопроводів за рахунок їх самокомпенсації повинні встановлюватися
П-подібні або хвилясті компенсатори.
Установлення сальникових компенсаторів дозволяється тільки на
міжцехових газопроводах коксового газу низького тиску - до 0,1 МПа
(1,0 кгс/кв. см).
У лінзових і дискових компенсаторах, що встановлюються на
горизонтальних ділянках газопроводів осушеного газу, в кожну хвилю
повинен бути врізаний короткий штуцер з пробкою, а на газопроводах
вологого газу кожна хвиля повинна бути оснащена двома штуцерами,
призначеними для заливання та спускання антраценового масла.
П-подібні компенсатори повинні виготовлятися гнутими з
безшовних труб діаметром до 500 мм або звареними із труб
заводського виготовлення з перевіркою зварених швів фізичними
методами контролю, або з застосовуванням відводів, що круто
загнуті. На газопроводах, що споруджують вперше, компенсатори
повинні встановлюватися без фланців (приварюватися).
4.33. На креслениках компенсатора повинні бути дані вказівки
щодо величини попереднього розтягання (або стискання)
компенсатора. Попереднє розтягання (або стискання) компенсаторів
повинне робитися безпосередньо перед їх установленням з
урахуванням температури навколишнього повітря, що повинно бути
зафіксоване в акті на їх установлення.
4.34. Міжцехові газопроводи доменного, коксового газів по
всій довжині через кожні 150 м - 200 м, а також у місцях
установлення конденсатовідвідників повинні бути обладнані
пристроями для введення пари. Розрахунковий тиск пари, що
подається в газопроводи, не повинен перевищувати 1,2 МПа
(12 кгс/кв. см).
4.35. Уводи пари в газопроводи періодичної дії повинні бути
виконані у вигляді коротких штуцерів із запірною арматурою на
паро- та газопроводі. Установлення клапана на штуцері газопроводу
не дозволяється. На час пропарювання штуцери повинні з'єднуватися
гнучким шлангом або металевою трубою. По закінченні пропарювання
шланг або труба повинні від'єднуватися, а на штуцері газопроводу
після засувки або крана повинна встановлюватися заглушка.
4.36. Місця розташування арматури та приладів у темний час
доби повинні мати штучне освітлення.
4.37. Дозволяється розміщення приміщень і установок категорії
Д під газопроводами коксового та доменного газів, а також усіх
інших приміщень, що обслуговують ці газопроводи
4.38. У місцях, де за умовами монтажу або експлуатації може
виникнути необхідність розтиснення фланців газопроводу для
встановлення або заміни засувок, заглушок, вимірювальних діафрагм
тощо, на газопроводах повинні встановлюватися спеціальні упори для
домкратів.
4.39. При проектуванні газопроводів не дозволяється їх
прокладання з тупиковими ділянками, особливо на газопроводах, що
знаходяться під розрідженням.
4.40. Газопроводи коксового, доменного та природного газів
низького тиску в місцях близького взаємного розташування повинні
бути з'єднані короткими перемичками з засувками, що забезпечують
подачу газу з одного газопроводу в інший при аварійному падінні
тиску в одному з них.
