162. ГОСТ 21130-75

Изделия электротехнические. Защимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры

163. ГОСТ 21253-75

Автоматы наполнительные и дозировочно-наполнительные для жидких пищевых продуктов. Технические условия

164. ГОСТ 21752-76

Система “человек-машина”. Маховики управления и штурвалы. Общие эргономические требования

165. ГОСТ 21753-76

Система “человек-машина”. Рычаги управления. Общие эргономические требования

166. ГОСТ 21889-76

Система “человек-машина”. Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования

167. ГОСТ 22269-76

Система “человек-машина”. Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования

168. ГОСТ 23000-78

Система “человек-машина”. Пульты управления. Общие эргономические требования

169. ГОСТ 24597-81

Пакеты тарно-штучных грузов

170. ГОСТ 24831-81

Тара-оборудование. Типы, основные параметры и размеры

171. ГОСТ 24885-91

Сепараторы центробежные жидкостные. Общие технические условия

172. ГОСТ 26887-86

Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия.

173. ГОСТ 27487-87

Электрооборудование производственных машин. Общие технические требования и методы испытаний

174. ГОСТ 27574-87

Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия

175. ГОСТ 27575-87

Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия

176. СНиП 2.01.02-85*

Противопожарные нормы

177. СНиП 2.02.05-87

Фундаменты машин с динамическими нагрузками

178. СНиП 2.03.13-88

Полы

179. СНиП 2.04.01-85

Внутренний водопровод и канализация зданий

180. СНиП 2.04.02-84

Водоснабжение. Наружные сети и сооружения

181. СНиП 2.04.03-85

Канализация. Наружные сети и сооружения

182. СНиП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование

183. СНиП 2.04.09-84

Пожарная автоматика зданий и сооружений

184. СНиП 2.05.07-91

Промышленный транспорт

185. СНиП 2.08.02-89

Общественные здания и сооружения

186. СНиП 2.09.02-85*

Производственные здания

187. СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания

188. СНиП 2.11.01-85*

Складские здания

189. СНиП 2.11.02-87

Холодильники

190. СНиП 3.05.05-84

Технологическое оборудование и технологические трубопроводы

191. СНиП ІІ-4-79

Естественное и искусственное освещение

192. СНиП ІІ-12-77

Защита от шума. Нормы проектирования

193. СНиП ІІ-39-79

Железные дороги. Колеи 1520 мм

194. СНиП ІІ-89-80

Генеральные планы промышленных предприятий

195. СНиП ІІІ-4-80

Правила производства и приемки работ. Техника безопасности в строительстве


196. СП 962-72

Санітарні правила для підприємств, які виробляють плодо-овочеві консерви, сушені фрукти, овочі, картоплю, квашену ка-пусту і солені овочі

197. СН 174-75

Инструкция по проектированию электроснабжения промыш-ленных предприятий

198. СН 181-70

Указания по проектированию цветовой отделки зданий промышленных предприятий

199. СН 441-79

Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений


3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ


3.1. Організація роботи з охорони праці на підприємствах повинна здійсню-ватись у відповідності із Законами України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення” і чинними положеннями про службу охорони праці і службу пожежної безпеки.

3.2. Територія, виробничі, допоміжні і підсобні приміщення, устаткування, технологічні процеси, транспортні засоби підприємств повинні відповідати вимогам, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці.

Ці вимоги включають безпечне використання території, виробничих, підсобних і допоміжних приміщень, безпечну експлуатацію устаткування і механізмів, організацію технологічних процесів, захист працівників від впливу шкідливих і небез-печних виробничих чинників, утримання виробничих приміщень і робочих місць відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил, улаштування санітарно-побуто-вих приміщень.

3.3. При відсутності в Правилах вимог, дотримання яких необхідно для забезпечення безпеки праці на конкретному підприємстві, керівник (власник) підпри-ємства повинен вжити додаткових заходів щодо забезпечення безпеки працюючих.

3.4. Проектування підприємств, розробка нових технологій, засобів вироб-ництва, засобів індивідуального і колективного захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці і пожежної безпеки.

Забороняється будівництво (реконструкція, технічне переоснащення) підпри-ємств, впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці і пожежну безпеку.

3.5. Прийняття в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств, бу-дівель, споруд повинно проводитись у відповідності з ДБН А 3.1.3-94 і Положенням про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, Положенням про порядок видачі органами державного пожежного нагляду підприємствам, установам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи.

3.6. Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватись вимогами закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ГОСТ 17.2.3.02-78, ГОСТ 17.0.0.04-90,

СН 245-71, Санітарних правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами - СанПиН 1166-74, ВНТП 12-91К, цих Правил, інших чинних нормативних документів та методик.

3.7. Підприємства, незалежно від часу введення їх у дію, повинні бути облад-нані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів та їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище.

3.8. Забороняється введення в дію підприємств, на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію.

3.9. Склад проекту по захисту атмосфери від забруднення шкідливими речовинами повинен відповідати ГОСТ 17.2.3.02-78.

Екологічний паспорт повинен складатися згідно з вимогами ДСТУ 3273-95 у відповідності з ГОСТ 17.0.0.04-90.

3.10. Викиди речовин, що забруднюють, не повинні перевищувати значень нормативів гранично допустимих викидів, установлених для кожного джерела забруднення атмосфери (неорганізованих, вентиляційних викидів).

3.11. Для максимального зниження викидів шкідливих речовин повинні використовуватись найбільш сучасна технологія, методи очистки та інші технічні засоби у відповідності з вимогами санітарних норм проектування підпри-ємств.

3.12. Величини гранично допустимих викидів і матеріали по їх обгрунтуван-ню повинні бути погоджені з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосфери від забруднення і затверджені у встановленому порядку.

Величини гранично допустимих викидів повинні переглядатися не рідше одного разу в 5 років.

3.13. Розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного і індивідуального захисту працюючих повинні проводитись з урахуванням вимог щодо охорони праці. Забороняється впровадження нових технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нор-мативним актам про охорону праці.

3.14. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров`я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку

3.15. Для організації і контролю безпеки праці на підприємстві повинна фун-кціонувати служба охорони праці, діяльність якої повинна регламентуватись відпо-відним Положенням, розробленим на підприємстві і затвердженим у встановленому порядку. З кількістю працюючих меншою 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підпри-ємства і повинна прирівнюватися до основних виробничо-технічних служб підпри-ємства.

3.16. Організація роботи щодо охорони праці, пожежної безпеки на підпри-ємстві, права і обов'язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах, розроблених у відповідності з Порядком опрацювання та зат-вердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підпри-ємстві.

3.17. На кожному підприємстві відповідно до Переліку робіт з підвищеною не-безпекою повинен складатися перелік робіт з підвищеною небезпекою, виходячи із специфіки і складу виконуваних робіт.

3.18. Згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємс-твах, в установах та організаціях України повинні опрацьовуватись і затверджува-тися керівником підприємства відповідні положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і пожежної безпеки, формуватися тематичні програми проведення цієї роботи.

3.19. Для безпечного виконання робіт на підприємстві повинні розроблятись і затверджуватись у встановленому порядку:

інструкції з охорони праці для працівників за професіями або при виконанні окремих видів робіт;

загальнооб`єктна інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень (цехів, дільниць, складів тощо). Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних iнструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі вироб-ничого навчання.

3.20. При проектуванні, будівництві, реконструкції і експлуатації підприємств, опрацюванні нових технологічних процесів і типів устаткування повинні бути передбачені заходи, що виключають перевищення допустимих меж впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників (ГОСТ 12.0.003-74*), зокрема:

а) група фізичних чинників:

машини і механізми, що рухаються (авто- і електронавантажувачі, авто- і електрокари, електровізки тощо) ;

рухомі і обертові частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість повітря робочої зони (відділення просіювання цукру, круп, підготовки картонної і дерев`яної тари, вантажо-розвантажувальні роботи з матеріалами, що порошать);

знижена температура повітря робочої зони (холодильні камери, вантажо-розвантажувальні роботи в холодний період року);

підвищена температура повітря робочої зони (стерилізаційні, сиропо-і заливальноварильні, обжарювальні, сушильні відділення, варіння концентрованих продуктів);

підвищена вологість (мийні сировини і тари, стерилізаційні і виробничі від-ділення);

підвищений рівень шуму на робочому місці (компресорні установки, сепаратори, гомогенізатори, дробарки, преси, відцентрові насоси, вентиляційні установки);

підвищені значення напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструментів, тари, устаткування;

б) група хімічних чинників:

хімічні речовини з різноманітним характером небезпечного і шкідливого впливу на організм людини (засолочно-квасильне виробництво, сульфітація пло-доовочів, виготовлення хрону, гірчиці, інших виробів із застосуванням матеріалів, що виділяють летючі речовини, приміщення лабораторії, холодильні установки, зварювальні дільниці, акумуляторні тощо);

в) психофiзiологічнi чинники:

фізичні перевантаження - статичнi і динамічні (вантажо-розвантажувальні ро-боти немеханізовані,);

нервово-психічні перевантаження - монотонність праці, розумове переванта-ження, емоційне перевантаження (пакувальники готової продукції, оператори машин і механізмів, закупорювальники тари на напівавтоматах, укладальники консервів у колони тощо).

3.21. Заходи щодо усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих чинників під час проведення виробничих процесів з переробки плодоовочів повинні включати:

максимальну їх механізацію (автоматизацію) із застосуванням сучасної техніки і технології;

заміну технологічних процесів і операцій, зв`язаних з виникненням небезпеч-них і шкідливих чинників, процесами і операціями, за яких зазначені чинники від-сутні або менш інтенсивні (заміна сульфітації плодоовочів на асептичний метод консервування тощо);

механізацію транспортних операцій (міжопераційних і переміщення сировини і відходів виробництва на подальшу технологічну обробку);