6.27. Вимоги безпеки під час використання інструмента і технологічного оснащення
6.27.1. Драбини, які використовуються для підйому або спуску працівників на робочі місця, повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.
Драбини або скоби застосовуються для піднімання або опускання працівників на робочі місця, розташовані на висоті або глибині більше ніж 5 м, мають бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса (канатами з уловлювачами тощо).
Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати статичними навантаженнями 1200Н (120 кГс) прикладанням до одного з щабля в середині прогону драбини, що знаходиться в експлуатаційному положенні. У процесі (період) експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві – один раз на рік.
6.27.2. Під час застосування вантажопідіймальних механізмів, вантажозахоплювальних органів та пристроїв верстатного та зварювального обладнання, абразивного, ельборового, ручного електрифікованого, слюсарно-ковальського, пневматичного та іншого інструмента необхідно дотримуватися вимог відповідних чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
6.27.3. До роботи з електроінструментом допускаються працівники, що пройшли навчання та перевірку знань з безпечного виконання робіт і мають відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98.
До роботи з електроінструментом класу I у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з групою з електробезпеки не нижче ІІ.
До роботи з електроінструментом II і III класів допускаються працівники з I групою з електробезпеки.
Класи електроінструмента за умовами безпеки прийняті згідно з підпунктом 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 ДНАОП 0.00-1.21-98.
6.27.4. Електрифікований і пневматичний ручний інструмент (молотки, трамбівки й інші) повинен бути добре відрегульований і не мати вібрації, що перевищує норму, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
6.27.5. Ручний електричний інструмент повинен використовуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91 „ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытания”.
6.27.6. Забороняється доторкатися до частин інструмента, що рухаються; триматися за кабель інструмента або торкатися деталей інструмента, що обертаються; видаляти руками стружку або тирсу під час роботи інструмента.
6.27.7. Забороняється виконувати роботи пневматичним і механізованим інструментом з приставних драбин. Робота з драбин допускається тільки при огородженні всієї робочої площадки і при наявності упорів на ніжках драбини, що забезпечують її стійкість.
6.27.8. Робота електроінструмента негайно припиняться у випадку виникнення хоча б однієї з таких несправностей: ушкодження штепсельного з'єднання, вимикача; іскріння щіток на колекторі; витік мастила з редуктора; поява диму, горіння ізоляції або підвищення шуму; несправність заземлення тощо відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.
6.27.9. При абразивній обробці працівники повинні забезпечуватися респіраторами, захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия" або захисними щитками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.023-84 "ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля" та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 27.0-3.01-08.
6.27.10. Розміщення устаткування для випробування абразивних інструментів повинне проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инстументом. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.028-82).
6.27.11. Випробування абразивних кругів повинно виконуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.3.028-82.
6.27.12. На робочому місці, де виконується робота кругами різного діаметра, на видному місці необхідно вивішувати табличку із зазначенням діаметра круга, його робочої швидкості та числа обертів у хвилину шпинделя верстата.
6.28. Вимоги безпеки під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
6.28.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 „ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.3.009-76 „ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности” СТ СЭВ 3518-81 (далі – ГОСТ 12.3.009-76), ДБН А.3.2-2-2009, Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95); Типової інструкції з безпечного ведення робіт стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (далі – НПАОП 0.00-5.04-95); Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).
6.28.2. Переміщення вантажів масою більше ніж 20 кг здійснюється, як правило, за допомогою підйомно-транспортних пристроїв або засобів механізації.
6.28.3. Переміщення вантажів на відстань більше ніж 25 м повинно бути механізовано.
6.28.4. Вантажопідіймальні механізми (крани, талі, лебідки), знімні вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, кліщові захвати тощо), змінні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захвати, траверси тощо) та тару необхідно експлуатувати та зберігати з дотриманням вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
6.28.5. Навантажувально-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах мають виконуватися за технологічними картами, розробленими та затвердженими підприємством, що проводить зазначені роботи.
6.28.6. У технологічній карті зазначається місце розміщення стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки.
6.28.7. Не дозволяється перебувати працівникам у місцях переміщення вантажу або його можливого перекидання.
6.28.8. Під час орієнтування вантажу працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 3 м від вантажу.
6.29. Вимоги безпеки при монтажі та налагоджуванні ліфтів
6.29.1. Монтаж ліфтів виконують згідно з настановою з монтажу виробника ліфтів.
Спеціалізована ліфтова організація може виконувати монтаж, демонтаж, модернізацію ліфта, при наявності дозволу на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, дозволу на зварювальні роботи та роботи на висоті.
6.29.2. Реконструкція ліфта повинна проводитись за проектом спеціалізованої ліфтової організації.
6.29.3. Вимірювання параметрів якості руху ліфта виконують згідно з ДСТУ ISO 18738-2004.
6.29.4. Дистанційне керування сигналізацією на пасажирських і вантажопасажирських ліфтах виконують згідно з ДСТУ EN 81-28:2001.
6.29.5. Модернізацію ліфтів виконують згідно з ГСТУ 36.1-002-97. Після проведення повної модернізації, яка здійснена не поетапно, складається новий паспорт. В інших випадках відомості про заміну устаткування, яка була проведена, заносяться в діючий паспорт організацією, яка її провела.
6.29.6. Відхилення від конструкторської документації, необхідність у яких виникає в процесі монтажу, модернізації, реконструкції ліфтів, повинні узгоджуватись з підприємством - виробником ліфта або організацією - розробником конструкторської документації.
Спеціалізованим ліфтовим організаціям, які отримали в установленому порядку дозвіл на монтаж, реконструкцію ліфтів, дозволено вносити зміни до установчих креслень без проведення узгоджень з виробником за умови виконання вимог цих Правил.
Зміни до конструкторської документації повинні бути завірені підписом фахівця і печаткою організації, яка вносила зміни.
6.29.7. До початку роботи із застосуванням машин керівник робіт відповідно до розробленого та затвердженого проект виконання робіт (ПВР) повинен визначити схему руху та місце установки машин, місця та способи занулення (заземлення) машин, що мають електропривод, указати способи взаємодії та сигналізації машиніста (оператора) з працівником, який виконує обов'язки сигналіста, та працівником, який обслуговує машину, визначити, у разі необхідності, місце перебування цього працівника, а також забезпечити належне освітлення робочої зони.
6.29.8. Місце роботи машин необхідно визначати так, щоб був забезпечений простір, достатній для огляду місця робіт та зони маневрування.
У разі коли машиніст або моторист, що управляє машиною, не має достатнього огляду місця робіт або не бачить працівника, який має подавати йому сигнали, між машиністом і працівником необхідно встановити двосторонній радіозв'язок або телефонний зв'язок.
Для зв'язку між стропальником і машиністом крана відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.04-95 допускається призначати проміжних сигнальників.
6.29.9. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або пересування машини, необхідно роз'яснювати всім працівникам, пов'язаних з цією роботою.
6.29.10. Не дозволяється залишати без нагляду машини з двигуном, що працює.
6.29.11. Підйомники під час виконання ремонтних і будівельно-монтажних робіт повинні експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.36-03.
6.29.12. Вантажопідіймальні лебідки повинні експлуатуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
6.29.13. Майданчик, де виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи, повинен бути огороджений відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.
6.29.14. Не дозволяється піднімати або переміщати краном працівників і перевозити їх на автокранах і автонавантажувачах.
6.29.15. Працівники, які виконують роботи на висоті з робочої платформи підйомника, повинні працювати в захисних касках та із запобіжним поясом, пристебнутим до скоб або елементів конструкції робочої платформи.
6.29.16. Механізми, засоби малої механізації (далі – машини), устаткування повинні експлуатуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.033-84 „ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации”, Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933, та інструкцій заводів-виробників.
Вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
VII. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІФТА
7.1. Утримання в справному стані ліфтів забезпечується шляхом виконання роботодавцем вимог інструкцій (настанов) з експлуатації виробників (постачальників) ліфтів.
7.2. Експлуатація ліфтів включає в себе:
- огляд ліфта;
- автоматизований контроль за роботою ліфта (за його наявності);
- технічне обслуговування;
- аварійно-технічне обслуговування;
- капітальний ремонт (заміна обладнання);
- модернізацію (як в процесі експлуатації ліфта, так і після закінчення граничного строку експлуатації).
7.3. Роботи з огляду ліфтів, технічного обслуговування, ремонту, аварійно-технічного обслуговування, модернізації, а також обслуговування та ремонт обладнання систем автоматизованого контролю за роботою ліфтів виконуються власником або спеціалізованими ліфтовими організаціями. Умови виконання робіт встановлюються в договорі між власником і спеціалізованої ліфтової організацією з урахуванням вимог ДСТУ EN 81-21:2009 і ДСТУ EN 13015:2002.
7.4. Організація робіт з експлуатації ліфтів.
7.4.1. Огляд ліфта.
7.4.1.1. Огляд ліфта виконує ліфтер чи електромеханік з ліфтів у відповідності з керівництвом (документацією) по експлуатації ліфта та технологічним процесом (інструкцією) спеціалізованої ліфтової організації.
7.4.2. Контроль за роботою ліфта за допомогою пристрою автоматизованого контролю (за його наявності).
7.4.2.1. Автоматизований контроль за роботою ліфта за допомогою пристрої диспетчерського контролю здійснює диспетчер (оператор) відповідно до керівництва по експлуатації пристрою автоматизованого контролю.
7.4.3. Технічне обслуговування.
7.4.3.1. Обсяг і періодичність технічного обслуговування ліфтів встановлюються виробником на підставі керівництва (інструкцій) з експлуатації ліфтів та виконуються у відповідності з технологічним процесом (інструкцією) спеціалізованою ліфтовою організацією.
7.4.3.2. Ці документи повинні містити види, періодичність і склад робіт, а також безпечні методи (у тому числі безпечну евакуацію пасажирів з кабіни) їх виконання, застосовувані інструменти і пристосування, технічні вимоги до обладнання та вузлів.
7.4.4. Організація роботи ліфтової рятувальної служби.
7.4.4.1. Загальна інформація ліфтової рятувальної служби повинна відповідати вимогам Додатку В ДСТУ EN 81-28:2009.
7.4.4.2. Вимоги безпеки і (або) заходи захисту ліфтової рятувальної служби повинні відповідати п.4 ДСТУ EN 81-28:2009.
7.4.4.3. Ліфтова рятувальна служба обслуговування ліфтів передбачає проведення робіт з безпечної евакуації пасажирів з кабін зупинених ліфтів та (або) з відновлення працездатності зупинених ліфтів. Аварійно-технічне обслуговування ліфтів проводиться ліфтовою рятувальною службою спеціалізованої ліфтової організації, що здійснюють технічне обслуговування і ремонт ліфтів.
