НПАОП 10.0-5.06-04. Інструкція з розгазування гірничих виробок,розслідування, обліку та попередженнязагазувань (54541)

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Держнаглядохоронпраці України від 26.10.2004 р. № 236

НПАОП 10.0-5.06-04

ІНСТРУКЦІЯ

З РОЗГАЗУВАННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК,РОЗСЛІДУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯЗАГАЗУВАНЬ

До пункту 3.5.4 Правил безпеки у вугільних шахтах

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. 1. До загазувань належать усі випадки перевищення норм концентрації метану в поперечному перерізі гірничих виробок у просвіті та у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах.

За відсутності даних про фактичну концентрацію метану загазованими також слід вважати:

у шахтах I і II категорії за газом - тупикові виробки, у яких виділяється метан у разі припинення їх провітрювання на 30 хв. і більше;

у шахтах III категорії, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами - тупикові виробки, у яких виділяється метан, у разі припинення їх провітрювання на 5 хв. і більше.

Загазування виробок поділяються на місцеві, шарові та загальні.

Місцеве загазування - скупчення метану в окремих місцях виробок, у тому числі біля бурових верстатів, комбайнів та врубових машин, у відкритих, не закладених породою або іншими матеріалами куполах, із концентрацією 2% і більше.

Шарове загазування - скупчення метану у вигляді шару у виробках на ділянках довжиною понад 2 м із концентрацією 2% і більше.

Загальне загазування - перевищення норми середньої за перерізом виробки концентрації метану.

1. За причинами виникнення загазування можуть бути аварійними й технологічними.

До аварійних належать загазування, викликані порушенням нормального провітрювання (відмова ВМП, роз’єднання, відставання від вибоїв і порив вентиляційних труб, руйнування вентиляційних споруд і порушення нормального режиму їх роботи, завал і затоплення виробок, забучування вуглеспусків), відмовою засобів управління газовиділенням (дегазації та ін.), суфлярами, газодинамічними явищами, за винятком викликаних струсним підриванням, а також аварійним вимиканням джерел енергозабезпечення вентиляторів.

До технологічних належать загазування, обумовлені викидами вугілля (породи) й газу при струсному підриванні, а також підвищеним газовиділенням під час проведення робіт щодо попередження раптових викидів вугілля й газу (гідровимивання порожнин у ціликах вугілля та ін.), при попередньому розпушенні, зволоженні, відбійці вугілля вибуховим способом, виїмки вугілля комбайнами, вивантаженні вугілля з бункерів, обваленнями порід покрівлі у виробленому просторі й плановими зупинками вентиляційних, дегазаційних і газовідсмоктувальних установок.

1. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ Й ЛІКВІДАЦІЇ ЗАГАЗУВАНЬ УГІРНИЧИХ ВИРОБКАХ
2. 1. Основними заходами щодо запобігання загазувань гірничих виробок є: загальне або місцеве (біля джерел газовиділення) збільшення швидкості повітря; зменшення й перерозподіл газовиділення у гірничі виробки шляхом зміни схем,

способів провітрювання й дегазації вугільних пластів і бокових порід.

1. Якщо не вдається забезпечити необхідної для розмивання шарів і місцевих скупчень метану середньої швидкості повітря на небезпечних ділянках виробок, повинні застосовуватися способи місцевого збільшення швидкості: установлення додаткових ВМП, ежекторів, перемичок (парусів), похилих щитків, звихрувальних трубопроводів та інших пристроїв.

ВМП у цьому випадку встановлюється відповідно до вимог пункту 3.4.3 Правил. Спеціальні пристрої, допущені Держнаглядохоронпраці для боротьби з місцевими скупченнями метану, можуть установлюватися у виробці, в якій ліквідується місцеве скупчення.

1. Для запобігання утворення й ліквідації місцевих скупчень метану при комбайновому способі проведення виробок необхідно використовувати ежектори (повітряні або водоповітряні) або допоміжні малогабаритні вентилятори з пневматичним або гідравлічним приводом. Ежектор (вентилятор) установлюється на корпусі комбайна, і повітря подається до різального органу у привибійну частину виробки.
2. 1. Запобігання й ліквідацію скупчень метану в очисних виробках біля комбайнів необхідно здійснювати за рахунок загального збільшення швидкості повітря у виробці або місцевого (біля комбайнів) перерозподілу повітряного потоку у робочому просторі лави за допомогою додаткових джерел тяги (ежекторів, малогабаритних вентиляторів).
   2. Для запобігання й ліквідації місцевих скупчень метану на сполученнях очисних виробок із вентиляційними штреками необхідно застосовувати один із таких способів:

зміна схеми провітрювання виїмкової дільниці (наприклад, при зворотному порядку відроблення пласта замість зворотноточної на цілик схеми застосовувати прямоточну схему провітрювання з випуском вихідного струменя на вироблений простір) таким чином, щоб тупик погашуваної вентиляційної виробки провітрювався за рахунок загальношахтної депресії;

використання для відведення метану, що виділяється з виробленого простору, дренажних штреків, непідтримуваних виробок та вироблених просторів вищерозташованих відроблених виїмкових дільниць;

ізольоване відведення метану з вироблених просторів по жорстких трубопроводах і непідтримуваних виробках за допомогою вентиляторів та ежекторів;

відвід метану з погашуваного тупика за допомогою ВМП (ежектора) по короткому трубопроводу з випуском відводжуваної суміші у вентиляційну виробку дільниці;

подання повітря у погашуваний тупик за допомогою ВМП, установленого у виробці зі свіжим струменем.

1. Для запобігання займання метану іскрами від розряду статичної електрики усі трубопроводи, що підводять повітря до скупчення метану, необхідно заземлити згідно з вимогами ДНАОП 1.1.30-5.31-02.
2. ПОРЯДОК РОЗГАЗУВАННЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН ЗАГАЗУВАНЬ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК
3. 1. Кожний працюючий в шахті, який виявить загазування, порушення або припинення провітрювання, повинен негайно повідомити про це посадовій особі або гірничому диспетчерові, вивести людей на свіжий струмінь, захрестити виробку і зняти напругу з електроустаткування.

Гірничий диспетчер зобов'язаний зареєструвати у журналі повідомлення про загазування або порушення провітрювання й повідомити про це посадовим особам

3 дільниці, у виробках якої виникло загазування, начальнику дільниці ВТБ, а також посадовій особі шахти, яка є на шахті (головному інженерові шахти, його заступнику або помічникові, начальнику зміни).

Усі випадки загазувань виробок, незалежно від їх тривалості, начальник дільниці ВТБ, його заступник або помічник протягом доби повинен реєструвати у Книзі вимірів метану та обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу)).

1. Розгазування виробок треба здійснювати у кожному випадку з дотриманням заходів, розроблених за формою (див. додаток), і таких, що містять перелік робіт, порядок їх виконання й заходи, що забезпечують безпеку робіт:

зняття напруги з електроустаткування й кабелів у виробках, якими буде проходити вихідний струмінь на всьому протязі його шляху, включаючи вихідний струмінь крила (шахти), і виведення людей з цих виробок;

виставлення на свіжому струмені постів або знаків заборони у місцях можливого підходу людей до виробок, по яких у разі розгазування буде проходити вихідний струмінь;

спосіб розгазування, місця й порядок перевірки вмісту метану у виробках після закінчення розгазування;

безперервний контроль за вмістом метану у вихідному із загазованої виробки струмені переносними автоматичними приладами.

Заходи розробляє начальник дільниці до початку проведення виробки й відроблення виїмкових дільниць, погоджує їх із начальником дільниці ВТБ та затверджує головним інженером шахти.

Заходи щодо розгазування виробок повинні бути складовою частиною паспорта виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок і коригуватися відповідно до конкретних умов гірничих робіт і характеру загазування.

Із заходами повинні бути ознайомлені посадові особи й робітники дільниці, працівники дільниці ВТБ, посадові особи шахти - заступники (помічники) головного інженера шахти, начальники змін. Один екземпляр заходів повинен бути у гірничого диспетчера.

У разі зміни передбаченої проектом схеми провітрювання виробок або схеми енергозабезпечення до заходів із розгазування після реалізації цих змін начальник дільниці протягом доби повинен занести відповідні доповнення.

1. Розгазування окремих очисних виробок та виїмкових дільниць, а також окремих тупикових виробок після припинення їх провітрювання протягом зміни (6 год.) і більше необхідно проводити під керівництвом начальника дільниці ВТБ (заступника або помічника) у присутності начальника дільниці або його заступника.
2. 1. Розгазування окремих тупикових виробок після припинення провітрювання менше ніж на зміну може проводитися під керівництвом посадової особи дільниці.
   2. Розгазування групи очисних і тупикових виробок, крил шахтного поля, а також розгазування виробок після газодинамічних явищ, суфлярних виділень і проривів метану треба проводити під керівництвом головного інженера шахти.
   3. Розгазування ізольованих ділянок і окремих виробок повинно проводитися тільки у неробочі зміни силами ДАРС /ДВГРС/ згідно із Статутом ДАРС /ДВГРС/ з організації та ведення гірничорятувальних робіт.
   4. Для розгазування тупикових виробок повинен застосовуватися спеціальний пристрій. Пристрій (мал. 1) розміщується у тупиковій частині виробки на відстані 5-10 м від її устя і являє собою патрубок 1 із поперечним перерізом круглої або прямокутної форми з клапаном 2, що має ущільнення з пористої гуми.

Витрата повітря біля вибою виробки регулюється зміною положення клапана 2 за допомогою троса 4 вручну або електроприводом.

а,б - схеми пристрою; в - схема установки;

1 - патрубок; 2 - клапан; 3 - ролики; 4 - трос; 5 - ручна лебідка

Порядок розгазування:

клапан 2 повністю перекриває переріз патрубка 1;

включається у безперервну роботу ВМП;

за рахунок плавного підняття клапана 2 у вентиляційному трубопроводі біля вибою виробки забезпечується така кількість повітря, при якій концентрація метану, що безперервно вимірюється переносним автоматичним приладом в усті виробки, не буде перевищувати 2%.

Якщо у виробці прокладено два або більше вентиляційних трубопроводів, розгазувальним пристроєм обладнується один трубопровід.

Такі виробки розгазовують у наступному порядку:

клапан 2 повністю перекриває переріз патрубка 1;

плавним підняттям клапана 2 біля вибою забезпечують таку кількість повітря, при якій концентрація метану, безперервно вимірювана переносним автоматичним приладом в усті виробки, не буде перевищувати 2%;

якщо після підняття клапана 2 до верхнього граничного положення концентрація метану у вихідному струмені з виробки, що розгазовується, не буде перевищувати 2%, вмикають у безперервну роботу ВМП на інших трубопроводах.

1. Посадова особа, що керує розгазуванням на місці робіт, зобов'язана:

повідомити гірничому диспетчерові шахти про виконання заходів і початок робіт із розгазування;

за допомогою переносних приладів перевірити вміст метану у виробках після їх розгазування і повідомити гірничому диспетчерові про закінчення розгазування.

Вмикання ВМП під час розгазування виробок допускається після зниження концентрації метану в місцях установлення вентиляторів до 1%.

1. Роботи у розгазованих окремих виїмкових дільницях, очисних і тупикових виробках можуть бути відновлені за дозволом гірничого диспетчера (начальника дільниці ВТБ, його заступника або помічника, начальника зміни, головного інженера шахти, його заступника або помічника), а в розгазованих групах очисних і тупикових виробок, крил або у виробках після газодинамічних явищ, суфлярних виділень і проривів метану - за дозволом головного інженера шахти. При цьому повинні бути виконані необхідні заходи щодо усунення причин, що викликали загазування.
2. 1. На виїмкових дільницях і в тупикових виробках, обладнаних стаціонарними приладами контролю вмісту метану, під час кожного вимикання електроенергії апаратурою АКМ посадові особи дільниці повинні заміряти середню концентрацію метану переносним газовизначником на місці встановлення датчиків апаратури АКМ і результати вимірів повідомити гірничому диспетчерові (оператору АГК). Якщо під час виміру виявлено перевищення допустимої концентрації метану, то, незалежно від тривалості, дане перевищення оператор АГК позначає як загазування.
   2. Усі випадки аварійних загазувань повинні розслідуватися протягом доби.

Розслідування причин аварійних загазувань тривалістю до однієї зміни повинно проводитися під керівництвом начальника дільниці ВТБ або його заступника (помічника), а тривалістю більше однієї зміни - під керівництвом головного інженера шахти або його заступника (помічника).

1. На підставі даних Книги вимірів метану та обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю (вуглекислого газу)) начальник дільниці ВТБ один раз на півроку проводить аналіз причин загазувань виробок.

Результати аналізу подаються головному інженерові шахти і використовуються при розробці заходів щодо попередження загазувань гірничих виробок.

1. Під час аналізу загазувань установлюються:

кількість загазувань, що сталися за аналізований період на виїмкових дільницях, - за місцями і причинами загазування і окремо - за причинами технологічними й аварійними:

кількість випадків загазувань, що сталися за аналізований період у тупикових виробках, і окремо - за причинами технологічними й аварійними;

середня тривалість загазувань кожної групи за об’єктами (виїмкових дільниць, тупикових виробок);

кількість аварійних загазувань за видами (місцевих, шарових, загальних);

частота аварійних і технологічних загазувань виїмкових дільниць і тупикових виробок, що визначається як частка від ділення числа загазувань на середньодіюче число виїмкових дільниць і тупикових виробок відповідно.