Таблиця 4.3
|
Сигнальні кольори |
Властивості речовини, що транспортується |
|
Червоний
|
Легкозаймистість, вогненебезпечність та вибухонебезпечність |
|
Жовтий
|
Небезпека і шкідливість (отруйність, токсичність, здатність викликати задушливість, термічні або хімічні опіки, радіоактивність, високий тиск або глибокий вакуум та ін.) |
|
Зелений |
Безпека або нейтральність |
Таблиця 4.4
|
Кількість попереджувальних кілець |
Речовина, що транспортується
|
Тиск, кгс/см2
|
Температура, °С
|
|
Одне
|
Перегріта пара |
до 22 |
від плюс 250 до плюс 350 |
|
|
Гаряча вода, насичена пара |
від 16 до 80 |
понад плюс 120 |
|
|
Перегріта та насичена пара, гаряча вода |
від 1 до 16
|
від плюс 120
|
|
|
Горючі (у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
до 25
|
від мінус 70 до плюс 250
|
|
|
Негорючі рідини і пара, інертні гази |
до 64 |
від мінус 70 до плюс 350 |
|
|
Перегріта пара |
до 39 |
від плюс 350 до плюс 450 |
|
|
Гаряча вода, насичена пара |
від 80 до 184 |
вище плюс 120 |
|
Два
|
Продукти з токсичними властивостями (крім сильнодіючих отруйних речовин і ди-мучих кислот) |
до 16
|
від мінус 70 до плюс 350
|
|
|
Горючі ( у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
від 25 до 64
|
від плюс 250 до плюс 350 і від мінус 70 до 0
|
|
|
Негорючі рідини і пара, інертні гази
|
від 64 до 100
|
від плюс 350 до плюс 450 і від мінус 70 до 0 |
|
|
Перегріта пара
|
незалежно від тиску |
від плюс 450 до плюс 600
|
|
|
Гаряча вода, насичена пара |
понад 184 |
понад плюс 120 |
|
Три
|
Сильнодіючі отруйні речовини і димучі кислоти |
незалежно від тиску |
від мінус 70 до плюс 700
|
|
|
Решта продуктів з токсичними властивостями |
понад 16
|
від мінус 70 до плюс 700
|
|
|
Горючі (у тому числі зріджені) і активні гази, легкозаймисті та горючі рідини |
незалежно від тиску
|
від плюс 350 до плюс 700
|
|
|
Негорючі рідини та пара, інертні гази |
незалежно від тиску |
від плюс 450 до плюс 700
|
Таблиця 4.5
|
Зовнішній діаметр трубопроводу (з ізоляцією), мм |
Ширина кілець і прозір між ними, мм |
Відстань між кільцями або групами кілець, м |
|
до 80 |
40 |
2,0 |
|
від 81 до 160 |
50 |
3,0 |
|
від 161 до 300 |
70 |
4,0 |
|
понад 300 |
100 |
6,0 |
4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.
4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.
4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.
4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45° до осі трубопроводу.
4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.
4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:
- білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;
- чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.
4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.
Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.
4.4. Обслуговування обладнання
4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.
4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спец-взуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.
У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.
4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.
4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.
4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.
4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.
Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.
Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого -без простукування зварних швів.
Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних
режимів повинні бути виведені у безпечне місце.
4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт - для вжиття необхідних заходів.
Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".
4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або" пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.
4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.
4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.
4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.
В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.
4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.
4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях - ізолювальні підставки.
4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.
4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.
У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.
4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск дви-
гуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.
Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.
4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.
У ППР повинні бути визначені такі вимоги:
- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання,
- безпечне розміщування машин і механізмів;
- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;
- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;
- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;
- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі. Крім того, в ППР повинні зазначатись:
- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;
- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.
4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:
а) на постійних робочих місцях:
- плюс 28 °С - у разі виконання легких робіт;
- плюс 27 °С - у разі виконання робіт середньої важкості;
б) на тимчасових робочих місцях:
- плюс 30 °С - у разі виконання легких робіт;
- плюс 29 °С - у разі виконання робіт середньої важкості.
4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахи-сних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.
4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.
4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.
4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).
