Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.
Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору спостерігаються стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла. Можливе набрякання легенів, судороги.
ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/м3.
Засоби захисту - фільтрувальні протигази типу В.
Ацетилен С2Н2 - безбарвний горючий газ, легший за повітря. Суміші з повітрям вмістом від 2,3 % до 80,7 вибухонебезпечні. Ацетилен діє наркотично.
Засоби захисту - шлангові протигази ІШІ-1, ПШ-2; киснеізолювальні протигази.
Додаток 3
до пункту 5.2.14 Правил безпечної
експлуатації тепломеханічного
обладнання електростанцій і теплових
мереж
Форма журналу обліку і реєстрації робіт
за нарядами та розпорядженнями
|
Номер |
Місце Проведення роботи і її зміст, заходи безпеки |
Виконавець робіт (прізвище, ініціали)
|
Члени Бригади, (прізвище, ініціали) |
Працівник, який віддав розпорядження (прізвище, ініціали) |
Робота розпочата (дата, година) |
Робота Закінчена (дата, година) |
|
|
наряду
|
розпорядження |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка 1. У разі виконання робіт за нарядами заповнюються тільки колонки 1, 7, 8.
Примітка 2. У разі виконання робіт за розпорядженнями заповнюються всі колонки, крім колонки 1.
Додаток 4
до пункту 9.2.9 Правил безпечної
експлуатації тепломеханічного
обладнання електростанцій і теплових
мереж
Властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах під час експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових мереж і заходи безпечної роботи з ними
Аміак водний технічний
На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять від 22 до 25 % NН3 (густина 0,9 г/см3 за температури плюс 15 °С).
Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення рН 1 %-го розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5 % аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в очах, сильні припадки кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блювання. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.
Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.
Сірчана кислота
Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина, що застигає у кристалічну масу за температури плюс 10 °С. Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/см3 і містить близько 98 % Н2SO4; з водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості теплоти [до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти]. Тому, щоб уникнути розбризкування, слід кислоту лити у воду, а не навпаки.
Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка, у разі сполучення з водяною парою повітря, утворює кислотний туман.
Сірчана кислота, у разі попадання на шкіру, викликає сильні опіки, дуже болючі, що важко піддаються лікуванню. Під час вдихання пари сірчаної кислоти подразнюються і припікаються верхні дихальні шляхи.
Попадання міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору; тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.
Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2
Під час розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її слід негайно нейтралізувати - посипати содою або негашеним вапном, прибрати ло-
патою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот слід закривати пов'язкою, змоченою содовим розчином, а очі захищати спеціальними окулярами.
У разі попадання кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем води, нейтралізувати 2-3 %-м розчином соди і знову промити водою.
Соляна кислота
Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19 г/см3, містить близько 37 % хлористого водню, на повітрі "димить".
Соляна ("димуча") кислота має задушливий запах і під час вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, викликає кашель, хрипоту, подразнює горло. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеню.
Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із задушливим запахом, містить 27,5 % хлористого водню.
Соляна інгібірована кислота - це темно-коричнева рідина густиною 1,1 -1,12 г/см3, вона не "димить". Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібірованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти.
Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, що і під час роботи з сірчаною кислотою.
Їдкий натр
їдкий натр - біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина. Сильний луг. Значення рН 1 %-го водного розчину становить 13.
Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні опіки шкіри. Попадання лугу в очі може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати зору.
Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг, прогумований фартух і гумове взуття.
У разі попадання розчину їдкого натру на одяг його слід промити водою, а потім нейтралізувати 1 %-м розчином оцтової кислоти і знову промити водою.
Кальцинована сода і фосфат натрію
Кальцинована сода і фосфат натрію - білі кристалічні речовини, що добре розчиняються у воді. Водні розчини мають лужну реакцію. У кристалічному вигляді на організм не діють. У пилоподібному стані сода і фосфат натрію пошкоджують дихальні шляхи і очі, подразнюють слизову оболонку очей.
Гарячі концентровані розчини можуть бути небезпечними, особливо у разі попадання бризок в очі. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно надягати протипиловий респіратор, захисні окуляри.
Негашене вапно і каустичний магнезит
Негашене вапно і каустичний магнезит - порошки білого кольору. Пил або краплі вапна, потрапляючи у дихальні шляхи, викликають кашель, печуть, а у разі попадання на шкіру подразнюють її.
Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу вказаних реагентів, працівники повинні надягати брезентовий костюм, захисні окуляри, гумові рукавиці, протипиловий респіратор.
Коагулянти
Розчини сірчанокислого алюмінію і сірчанокислого заліза мають кислу реакцію.
Бавовняні тканини під дією розчинів коагулянту руйнуються; тому у разі попадання розчину на таку тканину облиті місця слід швидко промити водою або змочити 24 %-м розчином кальцинованої соди або фосфату натрію.
Розчини, що потрапили на шкіру або в очі, можуть викликати подразнення і призвести до тимчасової непрацездатності. Під час роботи з коагулянтами працівники повинні надягати прогумований фартух, захисні окуляри, гумове взуття і гумові рукавиці.
Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу коагулянтів, слід застосовувати протипиловий респіратор.
Поліакриламід
Поліакриламід - желеподібна речовина. Температура його розм'якшення становить плюс 180 °С. Добре розчиняється у воді. Малотоксичний. Під час нагрівання поліакриламіду понад 100 °С виділяється аміак.
Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу "Лепесток", "Астра-2" або РУ-60М.
Трилон Б
Трилон Б - білий кристалічний порошок. Розчинність його у воді становить 10 % (за температури плюс 20 °С).
Помітної фізіологічної дії на організм людини трилон Б не має.
Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу трилону Б, необхідно надягати рукавиці, захисні окуляри, протипиловий респіратор.
Гідразингідрат та його солі
Гідразингідрат - безбарвна рідина, що за запахом нагадує аміак. Легкозаймистий. Отруйний.
Гідразингідрат добре розчиняється у воді і спиртах. Температура кипіння становить плюс 118,5 °С, замерзання - мінус 51,7 °С, спалаху - плюс 73 °С. Густина гідразингідрату - 1,03 г/см3.
Гідразингідрат містить 64 % гідразину. Гідразингідрат поглинає з повітря вологу, кисень, вуглекислоту, є слабким лугом.
Гідразингідрат - сильний відновник, легко розкладається під дією каталізаторів нагрівання. У суміші з киснем вибухонебезпечний. Під час контакту з окисами деяких металів, азбестом або активованим вугіллям може самозайматись.
Токсичний для організму людини. Солі гідразину: гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин - кристалічні речовини білого кольору, що погано розчиняються у холодній воді, краще - у гарячій.
їхні водні розчини мають кислу реакцію. Гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин є відновниками, отруйні.
Сполуки гідразингідрату, у разі попадання в організм, викликають зміни у печінці і в крові.
Пара і пил гідразингідрату і його солей пошкоджують слизові оболонки дихальних шляхів і очей. Дія розчинів гідразину на шкіру, залежно від індивідуального сприймання, може призвести до дерматитів.
Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу КД або А.
Октадециламін
Октадециламін - воскоподібна речовина із специфічним запахом. Густина октадециламіну становить 0,83 г/см3, температура плавлення плюс 54 - 55 °С, кипіння - плюс 349 °С.
За температури понад плюс 350 °С без доступу повітря Октадециламін розкладається з утворенням більш низькомолекулярних вуглеводнів і аміаку.
Октадециламін не розчиняється у холодній і гарячій воді, але за температури понад плюс 75 °С утворює з водою емульсію концентрацією до 100 мг/кг; розчиняється у спиртах, оцтовій кислоті, ефірах та в інших органічних розчинниках.
Октадециламін для людини практично нешкідливий, але необхідно уникати прямого контакту з ним, бо залежно від індивідуального сприймання іноді спостерігаються почервоніння і свербіння шкіри, які, як правило, через кілька днів після припинення контакту з реагентом зникають. Індивідуальний засіб захисту - гумові рукавиці.
Адипінова кислота
Адипінова кислота - кристалічна речовина; двохосновна, порівняно слабка.
Температура розплавлення адипінової кислоти становить плюс 150 °С, розчинність за температури плюс 15 °С - 1,42 %, а за температури плюс 100 °С - 61,53 % (від маси).
Завислий у повітрі пил цієї кислоти вибухонебезпечний, осілий - пожежо-небезпечний. Пил кислоти подразнює слизові оболонки.
Індивідуальні засоби захисту від пилу: респіратор, захисні окуляри.
Розчини адипінової кислоти практично безпечні; тому спеціальні заходи захисту не потрібні.
Плавикова кислота і її солі
Розчин фтористого водню у воді називається плавиковою кислотою. Технічна кислота містить 40 - 70 % фтористого водню. Плавикова кислота легко реагує з двоокисом кремнію.
Солі плавикової кислоти: фтористий натрій або фтористий амоній.
Фтористий натрій - кристалічна речовина з температурою розплавлення плюс 997 °С. Погано розчиняється у воді: за температури плюс 15 °С розчинність у воді становить 3,5 %, а за температури плюс 25 °С - 4 %.
Фтористий амоній - це безбарвні кристали. Відносна молекулярна маса 37,04.
Кристалічний фтористий амоній гігроскопічний і тому плавиться на повітрі; добре розчиняється у воді.
Кисла сіль фтористого амонію - гідрофторид амонію - має відносну молекулярну масу 57,05; це безбарвні кристали, що розпилюються у повітрі; добре розчиняється у воді.
Плавикова кислота і її солі дуже отруйні. Вдихання пари кислоти спричиняє запалення дихальних шляхів і руйнування зубів. У разі попадання в організм кислота і її солі викликають захворювання кишечника і шлунка. Фтористі солі не діють на непошкоджену шкіру. У разі попадання у свіжий поріз, подряпину або під нігті можуть викликати пухирі та рани, що важко заживають.
Індивідуальні засоби захисту від плавикової кислоти: фартух, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу В.
Індивідуальні засоби захисту від солей плавикової кислоти: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці.
Фталевий ангідрид
Фталевий ангідрид - білі лускоподібні кристали. Його відносна молекулярна маса становить 148, температура розплавлення - плюс 130,8 °С, кипіння -плюс 284,5 °С. Важко розчиняється у холодній, добре - у гарячій воді, утворюючи фталеву кислоту. Пара і пил фталевого ангідриду викликають сильне подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів. У разі дії фталевого ангідриду на шкіру виникають червоні плями, зрідка пухирі, що нагадують пухирі у разі опіків.
Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри, гумові рукавиці, респіратор для захисту від вдихання пари і аерозолів або фільтрувальний протигаз типу А.
Малеїновий ангідрид
Малеїновий ангідрид - тверда речовина. Його відносна молекулярна маса становить 98, температура розплавлення - плюс 54 °С, кипіння - плюс 202 °С. Розчиняється ангідрид в ацетоні, хлороформі. У разі сполучення з водою перетворюється на малеїнову кислоту.
За токсичними властивостями він схожий на фталевий ангідрид. Індивідуальні засоби захисту ті самі, що і під час роботи з фталевим ангідридом.
