- один працівник повинен залишатись на місці продування, другий повинен перекривати запірні вентилі у місці приєднання лінії до трубопроводу або апарата, і подати першому працівникові знак про те, що лінія від'єднана;
- перший працівник повинен відгвинтити гайки, що з'єднують лініюз датчиком, стравити через них тиск, а потім відгвинтити їх повністю. Переконавшись у тому, що тиск стравлено, лінію відводять від датчика і закріплюють;
- другий працівник повинен поступово повністю відкрити запірний вентиль на початку лінії продування. Продування повним струменем слід проводити протягом 1,2 — 2 хв, після чого за сигналом першого працівника перекрити запірний вентиль. Після закінчення продування однієї із з'єднувальних ліній слід починати продування другої лінії;
- після припинення виходу пари з ліній перший працівник повинен приєднати їх до датчика. Накидні гайки у цьому разі повністю не затягують. Запірний вентиль на початку лінії відкривають на півоберта;
- після появи води через накидну гайку і видалення повітря з лінії накидні гайки слід щільно затягнути;
- через 5 - 10 хв після приєднання датчика і заповнення імпульсних ліній конденсатом запірні вентилі необхідно повністю відкрити;
- продування плюсової і мінусової з'єднувальних ліній слід вести окремо.
На час від'єднування датчика від імпульсної лінії на всіх запірних вентилях лінії необхідно вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
Якщо продувальні лінії об'єднані на стенді датчиків у дренажний колектор, а зливання з нього через відкриту лійку здійснюють у зливний колектор, то під
час продування імпульсних ліній необхідно дотримуватись застережних заходів.
Слід враховувати, що у разі забивання колектора зливу іржею, накипом з відкритої лійки може утворюватись відбитий струмінь гарячої води і пари, який може травмувати працівників.
Режим продування імпульсних ліній повинен бути поступовим, і вони повинні продуватись тільки до того стану, коли зливання води відбувається без утворення зворотного потоку із зливальної лійки.
Під час проведення вищезазначених робіт слід користуватись захисними щитками і рукавицями.
14.11. У випадку виникнення аварійних ситуацій продування імпульсних ліній слід припинити, а арматуру — перекрити.
14.12. Під час проведення робіт на мастильних імпульсних лініях з них необхідно повністю злити мастило.
Зливання мастила повинно здійснюватись від'єднуванням лінії біля первинного вентиля і приладу через нижню точку.
Якщо імпульсна лінія біля первинного вентиля приварена і злити з неї мастило неможливо, то з боку манометра в лінію слід ввести хлорвінілову трубку, через яку мастило слід відсмоктувати грушею. Довжину трубки слід вибирати з розрахунку звільнення від мастила ділянки імпульсної трубки до 1,5 м від місця зварювання.
Мастило з трубок слід зливати у посудину, - щоб уникнути попадання його на підлогу.
14.13. Замінювати манометри, датчики слід тільки після перекривання первинних (відбиральних) вентилів.
Накидні гайки манометрів, датчиків слід відгвинчувати поступово, - як це зазначено у підрозділі 14.7 цих Правил.
14.14. Огляд, налагоджування, ремонт пристроїв контролю і авторегулято-рів всередині топок котлів, газоходів, повітроводів, барабанів котлів слід проводити з дотриманням вимог підрозділу 4.10 і пунктів 7.5.1 -7.5.34 цих Правил.
14.15. Роботи, що потребують розкриття люків бункерів для доступу до датчиків, слід проводити з дотриманням заходів безпеки, зазначених у пунктах 7.2.1 - 7.2.17 цих Правил.
14.16. Ремонтувати, усувати дефекти, змащувати пристрої, установлені на конвеєрах паливоподачі, слід тільки після зупинення конвеєра і зняття напруги з його електродвигуна. На вимикальному пристрої слід вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Налагоджування, регулювання датчиків, що контролюють наявність вугілля на стрічці, сигналізаторів перекосу стрічки, регулювання гальм тощо дозволяється виконувати під час роботи конвеєра з дотриманням заходів безпеки, зазначених у пунктах 6.4.1 - 6.4.20 цих Правил.
Працівники, які налагоджують, регулюють датчики, сингалізатори тощо, повинні знати місце розташування пристроїв аварійної зупинки конвеєрів і вміти ними користуватись.
14.17. Під час обслуговування пристроїв ТАВ на обладнанні мазутного господарства слід дотримуватись вимог пунктів 4.1.35, 4.2.23, 4.10.21, 6.5.15, 6.5.22 - 6.5.24, 6.6.1 - 6.6.3 і підрозділу 4.10 цих Правил.
14.18. Під час обслуговування пристроїв контролю і автоматики у газовому господарстві слід дотримуватись вимог пунктів 4.1.31, 4.1.32, 4.10.1, 4.10.7, 4.10.21, 7.3.1 - 7.3.5 і підрозділу 4.10 цих Правил.
14.19. Контрольно-вимірювальні прилади слід приєднувати до газопрово-
дів тиском більше 0,1 МПа (1 кгс/см2) металевими трубками, а у разі тиску газу,
меншого, ніж 0,1 МПа (1 кгс/см2), — гумовими трубками завдовжки до 1 м, закріпленими хомутами. На відводах до приладів слід передбачати вимикальні пристрої.
Після знімання датчиків КВП, автоматики, захистів на від'єднані від датчика імпульсні лінії слід установлювати заглушки.
14.20. На манометрах, установлених на газопроводах, червоною рискою слід зробити позначку робочого тиску.
14.21. Під час проведення робіт в пристроях автоматики, теплотехнічних вимірювань і захистів, розміщених на обладнанні хімічного цеху, слід дотримуватись вимог підрозділів 4.10, 4.11 і розділу 11 цих Правил.
15.22. Імпульсні лінії, арматура і датчики, що підлягають ремонту і приєднані до кислото- та лугопроводів або до резервуарів з кислотами та лугами, необхідно звільнити від кислоти або лугу та від'єднати від працюючих трубопроводів і резервуарів заглушками. Після цього імпульсні лінії, арматуру, датчики, що підлягають ремонту, слід ретельно промити водою - до нейтральної реакції промивальних вод.
Перед початком проведення робіт працівники цеху ТАВ у присутності оперативних працівників зміни хімічного цеху повинні переконатись у тому, що імпульсні лінії, які підлягають ремонту, відглушені від діючого обладнання, а також усунена можливість попадання в них кислоти або лугу і повністю видалені реагенти.
14.23. Роботи на імпульсних лініях та апаратурі цеху ТАВ, установлених в хімічному цеху, під час проведення яких можуть трапитись випадкові викиди агресивного середовища (кислоти, лугу, коагулянту), слід виконувати у гумових рукавицях, прогумованому фартусі і захисному щитку.
14.24. Працівники цеху ТАВ, які виконують роботу у приміщеннях хімічного цеху, повинні знати основні властивості реагентів, що використовуються, і правила поводження з ними згідно з додатком 4 до цих Правил.
15. Вимоги безпечної роботи з ртутними приладами
15.1. Під час роботи з ртуттю, її сполуками і приладами із ртутним заповненням слід дотримуватись вимог "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутним заполнением", затверджених МОЗ СРСР 04.04.88.
15.2. Основні роботи з ртутними приладами (зливання і заповнення ртуттю, розбирання, збирання, ремонт і очищення ртутних приладів, очищення і фільтрація ртуті тощо) слід проводити у спеціально відведених для цього ртутних кімнатах, ізольованих від інших приміщень.
15.3. Обладнання ртутних кімнат, захист їхніх будівельних конструкцій і робочих меблів від пари ртуті, вентиляція, опалення, освітлення, водопостачання та каналізація, обладнання, утримання побутових приміщень повинні задовольняти вимогам "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением".
15.4. Ртутні кімнати повинні мати таке обладнання:
- стенд для розбирання і складання приладів;
- жолоб із чорного металу під стендом, установлений з нахилом; до жолоба повинна бути приварена зливна трубка, під якою розміщують посудину з водою;
- стіл із гладенькою мармуровою або виготовленою з чорного металу похилою плитою з жолобами по краях і зливною трубою, під якою установлюють посудину з водою.
15.5. Все обладнання і меблі ртутних кімнат (стенди, робочі столи, шафи та ін.) повинні бути на ніжках заввишки не менше 200 мм; у таких кімнатах використовувати м'які меблі, гардини, штори і завіси заборонено.
Робочі меблі повинні мати яскраве маркування, - щоб унеможливити використання їх в інших місцях.
Металеві частини апаратів і приладів (каркаси, підставки, стояки тощо) повинні бути гладенькими і пофарбованими нітроемалями і лаками.
Під робочою поверхнею столів і витяжних шаф для роботи з ртуттю не повинно бути шухляд, шаф.
15.6. Приміщення, в яких проводять роботу із ртуттю (ртутні кімнати), необхідно щотижня перевіряти на вміст пари ртуті у повітрі робочої зони, а результати аналізу записувати в журнал реєстрації аналізів (довільної форми).
Виробничі приміщення, в яких установлені прилади і апарати з ртуттю, слід перевіряти шляхом аналізу повітря не рідше двох разів на рік.
15.7. У ртутних кімнатах, крім періодичних перевірок шляхом аналізу повітря, слід проводити повсякденний контроль повітряного середовища за допомогою реактивних папірців, які за наявності у повітрі пари ртуті набувають рожевого відтінку.
Реактивні папірці слід підвішувати біля робочих місць на рівні дихання працівника - на висоті приблизно 1,5 - 1,7 м від підлоги на термін не більше однієї доби.
15.8. Підрозділи підприємства, працівники якого проводять роботу з ртуттю, повинні мати місцеві інструкції щодо заходів безпеки під час роботи з ртуттю, складені з урахуванням вимог цих Правил, "Санитарных правил при работе с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением", а також специфіки умов праці на даному підприємстві.
15.9. У приміщеннях ртутних кімнат ртуть повинна зберігатись у витяжній шафі у товстостінному скляному посуді або такому, що не б'ється, з притертими пробками (на вакуумній замазці), установленому в амортизаційний футляр на металевих піддонах.
Невеликі кількості ртуті (від 20 до 30 мл) дозволяється зберігати в шафі у запаяних скляних ампулах, укладених у пластмасові або металеві футляри.
Щодня, не менше ніж за 15 хв до початку проведення робіт, в цих приміщеннях слід вмикати припливно-витяжну вентиляцію.
15.10. Заповнення ртуттю приладів та апаратів та її зливання дозволяється проводити тільки у ртутній кімнаті - над піддоном з чорного металу під витяжним зонтом і за умови увімкненої витяжної вентиляції.
Розбирати ртутні прилади і апарати слід у ртутних кімнатах на піддоні або спеціально обладнаному столі.
Категорично заборонено розбирати ртутні прилади і апарати у виробничих приміщеннях.
У разі пошкодження приладів або апаратів, в інших аварійних випадках та надзвичайних ситуаціях допускається зливати ртуть безпосередньо у виробничих приміщеннях.
15.11. Зливати ртуть із приладів і апаратів як у ртутних кімнатах, так і у виробничих приміщеннях допускається тільки в посудини, заповнені водою.
Всі посудини з водою, призначені для тимчасового приймання ртуті, Ідо розлилася або зливається, перед закінченням зміни необхідно звільнити від ртуті і знову залити водою.
Для недопущення розливання ртуті на підлогу посудини з нею необхідно установлювати на піддони з чорного металу або емальовані.
Зважувати, очищати і фільтрувати ртуть дозволяється тільки у ртутних кімнатах у витяжній шафі за умови увімкненої витяжної вентиляції, яку дозволяється вимкнути лише через 30 хв після закінчення роботи з ртуттю.
15.12. Очищення, дистилювання ртуті, заповнення нею приладів та інші роботи з відкритою ртуттю слід проводити у хлорвінілових або тонких гумових рукавицях, головному уборі і в окулярах; брати ртуть незахищеними руками або відсмоктувати її ротом категорично заборонено.
Під час розливання ртуті або у разі виходу з ладу місцевої витяжної вентиляції необхідно працювати у протигазах з фільтрувальними коробками.
15.13. Не допускається стикання з ртуттю деталей приладів з кольорових металів.
Виявлені під час розбирання приладів і апаратів амальговані деталі слід зберігати в ртутних кімнатах у спеціальних посудинах з водою.
Знімати амальгаму з амальгованих деталей нагріванням дозволяється тільки всередині витяжної шафи і за умови увімкненої вентиляції.
15.14. Щоб уникнути витікання ртуті з посудин, вакуумметрів, необхідно щільно закривати ці посудини гумовими пробками з виведенням скляної трубки заввишки від 50 до 60 мм, що сполучає посудини з атмосферою.
15.15. У робочих приміщеннях не повинні зберігатись прилади та апарати, що не застосовуються; у цих приміщеннях не дозволяється використовувати биті прилади та апарати з ртуттю, барометри і вакуумметри, в яких ртуть міститься у відкритих посудинах.
15.16. У виробничих приміщеннях ртутні прилади з крихкими скляними деталями слід захищати від ударів.
15.17. Установлені у виробничих приміщеннях прилади і апарати з ртуттю слід обладнати уловлювальними посудинами, щоб не допустити витікання з них ртуті у разі випадкового порушення герметичності.
15.18. Термометри з ртутним заповненням слід зберігати і транспортувати у футлярах.
Термометри, установлені на робочих місцях, повинні мати захисні металеві кожухи (оправки).
15.19. Продувати, вводити в дію і виводити з дії прилади, заповнені ртуттю, слід обережно, уникаючи витікання ртуті у трубопроводи або виробничі приміщення.
15.20. Розлиту ртуть слід негайно і ретельно зібрати у герметичний балон, емальований або фарфоровий посуд.
Краплі розлитої ртуті слід збирати гумовою грушею або іншим пристосуванням з боків забрудненої ділянки у напрямку до центру, щоб уникнути проникнення ртуті у підлогу і розповсюдження її по всьому приміщенню.
Повноту збирання ртуті перевіряють за допомогою лупи.
Ртуть, що залишилась, слід прибирати з підлоги ганчіркою, змоченою у 0,2 %-му підкисленому розчині марганцевокислого калію або 20 %-му розчині хлорного заліза.
15.21. У випадку виявлення ртуті, що витекла у приміщення, працівники, які помітили її витікання, повинні негайно доповісти про це керівництву підрозділу - для вжиття невідкладних заходів.
