Страница 27: НПАОП 40.1-1.02-01. Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (44392)

Після відповідної обробки зараженої ділянки виробничого приміщення слід провести аналіз повітря в ньому на вміст пари ртуті, який не повинен перевищувати граничних значень.

15.22. Спецодяг повинен зберігатись у тому самому приміщенні, в якому проводиться робота з ртуттю, - в окремих гардеробах, обладнаних індивідуальними шафами з місцевою витяжкою.

Шафи для зберігання одягу повинні виготовлятись з листової сталі і мати відділення для зберігання предметів особистої гігієни і засобів захисту.

15.23. Відносити спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, додому, а також ходити у ньому в їдальню заборонено.

15.24. Прати спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, слід щотижня - окремо від іншого спецодягу. Прати цей спецодяг у домашніх умовах заборонено.

15.25. Одночасно з пранням спецодягу слід промивати шафи, де він зберігається, гарячою водою з милом, а потім 0,1 %-м розчином марганцевокислого калію.

15.26. Спецодяг, в якому виконувались роботи з ртуттю, перед пранням гарячою водою за температури плюс 70 - 80 °С у мильно-содовому розчині (з розрахунку 4 л розчину на 1 кг одягу) , повинен бути знепилений і промитий у пральній машині холодною водою протягом 30 хв.

Спецодяг необхідно прати двічі. Після першого прання його слід промити у пральній машині спочатку гарячою, а потім холодною водою - для видалення лугу і протягом 30 хв обробляти 1-2 %-м розчином соляної кислоти. Вдруге спецодяг слід прати лужним розчином за температури плюс 70 - 80 °С протягом 20 хв, потім полоскати в холодній воді, крохмалити, віджимати, сушити і прасувати.

15.27. Палити, а також зберігати їжу, їсти і пити воду в приміщеннях, де проводяться роботи з ртуттю, категорично заборонено.

15.28. Працівники, які виконують роботу з ртуттю, повинні дотримуватись таких гігієнічних вимог:

- перед прийманням їжі спецодяг та індивідуальні засоби захисту необхідно знімати, ретельно мити руки теплою водою з милом і щіткою, прополіскувати рот слабким розчином марганцевокислого калію (рожевого кольору). Перед тим, як зняти рукавиці з рук, рукавиці слід ретельно вимити;

- щодня після закінчення роботи необхідно знімати спецодяг, очищати його пилососом і прибирати у шафу, ретельно прополіскувати рот слабким розчином маргенцевокислого калію (рожевого кольору), приймати душ і чистити зуби.

15.29. В ртутних кімнатах слід щодня проводити вологе прибирання, а один раз на місяць - обов'язково обмивати теплою мильною водою стелі, стіни, меблі, віконні рами, скло та підвіконня, двері тощо.

Один раз на квартал вищезазначене прибирання слід проводити із застосуванням засобів хімічної демеркуризації з наступним змиванням розчину з підлоги водою.

15.30. Інвентар для прибирання приміщень, в яких проводяться роботи з ртуттю, не дозволяється використовувати для прибирання інших приміщень; цей інвентар слід зберігати у металевому ящику, що щільно зачиняється і має пристрій місцевого відсмоктування і пофарбований у яскравий застережний колір. На відміну від іншого цей інвентар повинен бути пофарбований у червовий колір.

Після прибирання інвентар слід обробити розчинами демеркуризації.

15.31. Біля виходу із приміщень, де проводяться роботи з ртуттю, повинні бути килими з рифленої гуми, які необхідно щодня обробляти у піддонах з чорної листової сталі розчином маргенцевокислого калію, підкисленого соляною кислотою.

15.32. Виробничі приміщення, де встановлено прилади і апарати з ртуттю, повинні відповідати "Санитарным правилам при работе с ртутью, ее соедине-ниями и приборами с ртутным заполнением".

15.33. Зовнішні поверхні виробничого обладнання, де використовується ртуть, не повинні допускати сорбцію ртуті, хімічну взаємодію між ртуттю і матеріалом поверхні.

На цих поверхнях слід проводити прибирання і демеркуризацію.

15.34. Електродвигуни та електроапаратура, що установлюються в ртутних кімнатах або інших приміщеннях, де можливе виділення пари ртуті, за наявності в них проводів і деталей з кольорових металів, повинні бути покриті речовинами, стійкими до ртуті.

Начальник управління організації

нагляду в металургії, енергетиці,

 будівництві та котлонагляду                           Л. Дерновий

Додаток 1

до пункту 4.8.2 Правил

безпечної експлуатації

тепломеханічного обладнання

електростанцій і теплових

 мереж

ФОРМА НАРЯДУ-ДОПУСКУ

Лицьовий бік наряду

Підприємство_______________Підрозділ________________

НАРЯД-ДОПУСК. ЗАГАЛЬНИЙ НАРЯД-ДОПУСК ПРОМІЖНИЙ НАРЯД-ДОПУСК № _____

(непотрібне закреслити)

ДО ЗАГАЛЬНОГО НАРЯДУ-ДОПУСКУ № _____ (заповнюється у разі видавання проміжного наряду)

Керівнику робіт ___________________________________(прізвище, ініціали, посада)

допускачу ________________________________________(прізвище, ініціали, посада)

виконавцю робіт (наглядачу)  __________________________(прізвище, ініціали, посада, розряд)

з членами бригади: ___________________________________(прізвище, ініціали, розряд, група)

доручається: _______________________________________(зміст роботи, об'єкт, місце роботи)

Виконати заходи щодо підготовки робочих місць _____________________(перелічуються необхідні заходи щодо підготовки робочих місць, у тому числі заходи безпеки, що підлягають виконанню працівниками інших цехів)

Особливі умови _____________________________________(записуються операції (етапи робіт), які необхідно виконувати під особистим наглядом керівника робіт, назви компонентів, проб повітря, місця відбирання їх, використання технологічних карт (ППР), інші заходи)

Наряд видав: дата_________ год___ хв____   __________________(прізвище, ініціали, посада, підпис)

Наряд продовжив до: дата____ год__ хв__   ________________(прізвище, ініціали, посада, підпис)

Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск видав:

дата ______ год__ хв __       ________________________(прізвище, ініціали, посада, підпис)

Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано _____________(цех, посада, прізвище, ініціали, підпис відповідального працівника, який готував робоче місце)

Результати аналізу повітряного середовища виконав: _______________(місце, результат, прізвище, ініціали, підпис працівника, який виконав аналіз, дата)

Робочі місця підготовлені. Залишаються в роботі __________________(обладнання, розміщене поблизу місця роботи і яке перебуває під тиском, під напругою, вибухонебезпечне тощо)

Інструктаж одержали: керівник робіт ________________________(дата, підпис)

виконавець робіт (наглядач)______________________________(дата, підпис)

Інструктаж провів допускач _____________________________(дата, прізвище, ініціали, підпис)

Зворотний бік наряду

 Таблиця 1

Склад і інструктаж бригади (цільовий):

Підписи працівників, які провели інструктажі:

Керівник робіт ____________________

Виконавець робіт (наглядач) ________

Таблиця 2

Щоденний допуск до роботи, переведення на інше робоче місце,

закінчення роботи

Таблиця 3

Зміни у складі бригади

Робота повністю закінчена, робочі місця прибрані, бригада виведена, наряд закрито:

дата _________ год _________ хв ___

Виконавець робіт (наглядач) _______________(підпис)

Керівник робіт ___________________________(підпис)

Оперативний працівник  _____________(прізвище, ініціали, підпис)

Додаток 2

до пункту 4.10.3 Правил безпечної

 експлуатації тепломеханічного

обладнання електростанцій і

теплових мереж

Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше

трапляються в підземних спорудах

У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі вибухонебезпечні і шкідливі гази: метан, пропан, пропілен, бутилен, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак, хлор, ацетилен.

Метан СН4 (болотний газ) - безбарвний горючий газ, без запаху, легший за повітря. Проникає у підземні споруди крізь ґрунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря решток рослин (клітковини під водою - у болотах, стоячих водах, ставках або розкладання решток рослин - у покладах кам'яного вугілля). Метан є складовою частиною промислового газу; у випадку несправного газопроводу він може проникати у підземні споруди. Не отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у повітряному середовищі підземних споруд, що призводить до порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих спорудах. Якщо вміст метану у повітрі становить 5-15 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - шлангові протигази ІШІ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.

Пропан С3Н8, бутан С4Н10, пропілен С3Н6 і бутилен С4Н8 - безбарвні горючі гази, важчі за повітря, без запаху, важко змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих кількостях не викликає отруєння; пропілен і бутилен діють наркотично.

Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об'єму:

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ГІШ-2, киснеізолю- вальні протигази.

Окис вуглецю СО - безбарвний газ, без запаху, горючий і вибухонебезпечний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.

Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20 мг/м3), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5 - 75 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засіб захисту - фільтрувальний протигаз типу СО.

Вуглекислий газ СО2 (двоокис вуглецю) - безбарвний газ, без запаху, кислуватий на смак, важчий за повітря. Проникає у підземні споруди крізь ґрунт. Утворюється у результаті розкладання органічних речовин. Утворюється також у резервуарах (баках, бункерах та ін.) за наявності в них сульфовугілля або вугілля внаслідок його повільного окислення.

Потрапивши у підземну споруду, вуглекислий газ витискує повітря, заповнюючи з дна простір цієї споруди. Вуглекислий газ не отруйний, але діє наркотично і може подразнювати слизові оболонки очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню у повітрі.

Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

Сірководень Н2S - безбарвний газ, має запах тухлих яєць, трохи важчий за повітря. Отруйний, діє на нервову систему, подразнює дихальні шляхи і очі.

Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3 - 45,5 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - фільтрувальні протигази типів В, КД.

Аміак NH3 - горючий газ з різким характерним запахом, легший за повітря, отруйний, подразнює очі і дихальні шляхи, викликає розлад дихання. Якщо вміст аміаку у повітрі становить 15-28 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засоби захисту - фільтрувальний протигаз типу КД.

Водень Н2 - безбарвний газ, без смаку і запаху, набагато легший за повітря. Водень - фізіологічне інертний газ, але за високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, що містять кислоту, з металевими стінками ємкостей, що не мають антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить 4-75 % від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Кисень О2 - безбарвний газ, без запаху і смаку, важчий за повітря. Не має токсичних властивостей, але у разі тривалого вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.

Кисень не горючий, але є основним газом, що підтримує горіння речовин. Дуже активний, сполучається з більшістю елементів. З горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.

Хлор СІ2 - жовто-зелений газ з різким подразливим запахом, важчий за повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо сполучується майже з усіма металами і неметалами. Суміші хлору з воднем вмістом від 5,8 до 85,5 % вибухонебезпечні.