3.18.12. Перед підійманням вантажу з колодязя, канави, траншеї, котлована, а також перед опусканням вантажу в них попередньо пересвідчитися при опусканні порожнього (ненавантаженого) гака в тому, що при його нижчому положенні на барабані лебідки залишається не менше 1,5 витка каната, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

3.18.13. Укладання і розбирання вантажу повинно здійснюватися рівномірно, без порушення встановлених для складування вантажів габаритів і без завалювання проходів.

3.18.14. Уважно стежити за канатами; у випадку спадання їх із барабанів або блоків, утворення петель, виявлення пошкоджень канатів необхідно припинити роботу крана.

3.18.15. Встановлювати кран або здійснювати переміщення вантажів на відстані ближче 40 м від крайнього провода ЛЕП з напругою понад 42 В кранівник може тільки за наявності наряду-допуску, що визначає безпечні умови такої роботи. Наряд-допуск повинен бути підписаний керівником (начальником, головним інженером) підприємства чи організації, що виконує роботи, або іншою керівною особою за її вказівкою і видаватись на руки кранівнику перед початком роботи. Кранівнику забороняється самовільно встановлювати кран для роботи поблизу ЛЕП, про що робиться запис у дорожньому листі. Робота крана поблизу ЛЕП має виконуватися під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Ця особа повинна вказати кранівнику місце встановлення крана та забезпечити виконання передбачених нарядом-допуском умов робіт і зробити запис у вахтовому журналі кранівника про дозвіл на виконання роботи. При проведенні робіт в охоронній зоні ЛЕП або у межах розривів, установлених Правилами охорони високовольтних електричних мереж, наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, яка експлуатує ЛЕП.

(підпункт 3.18.15 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

3.18.16. Вантаж, який переміщується краном і не має спеціальних пристроїв (петель, римів, цапф тощо), має бути застроплений (обв'язаний) відповідно до розроблених підприємством способів безпечного стропування (обв'язування) вантажів. Графічні зображення цих способів (схеми стропування) повинні бути видані на руки кранівнику або вивішені у місцях виконання робіт. Для вантажів, в яких наявні петлі, цапфи, рими, призначені для підіймання вантажу у різних положеннях, також мають бути розроблені схеми стропування. Підіймання вантажу, на який не розроблені схеми стропування, повинно здійснюватися у присутності і під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.18.17. За наявності у крана двох механізмів підіймання одночасна їх робота не дозволяється. Гак непрацюючого механізму повинен бути завжди піднятий у найвище положення.

3.18.18. У разі необхідності пересування залізничного крана з вантажем по криволінійній ділянці колії навантаження повинно бути меншим на 20% навантаження, встановленого для даного вильоту стріли.

3.18.19. При роботі парового крана у зимовий час стежити за станом паропровода і пароводяних труб, інжектора та насоса, а також періодично пропускати пару у запасний бак із водою (не допускаючи перегріву води) та обігрівати вестову трубу інжектора.

3.18.20. При роботі крана з грейфером, призначеним для сипких і кускових матеріалів, не дозволяється проводити перевалку матеріалу, найбільший розмір кусків якого перевищує 300 мм, а насипна маса перевищує встановлену для даного грейфера. Перевалка штучного вантажу може здійснюватися лише спеціальним грейфером.

3.18.21. Робота грейферних і магнітних кранів допускається лише за умови відсутності в зоні іх дій людей, у тому числі підсобних працівників, які обслуговують кран. Підсобні працівники можуть бути допущені до виконання своїх обов'язків тільки під час перерви у роботі крана, після того як грейфер або магніт будуть опущені на землю.

3.18.22. При роботі крана з гаком чи підйомним електромагнітом опускання вантажу, електромагніту або стріли необхідно здійснювати лише двигуном.

3.18.23. При одночасній роботі кількох залізничних кранів на одній колії (за виключенням спільної роботи), щоб уникнути зіткнення необхідно зберігати відстань між габаритами кранів або габаритами підвішених вантажів не менше 5 метрів. Кранівники повинні попереджувати один одного сигналами про наближення свого крана.

3.18.24. При проведенні робіт залізничними кранами та при їх пересуванні по електрифікованих залізничних коліях промислових підприємств, на будівництві тощо для дотримання безпеки слід керуватися Правилами безпеки працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях.

3.18.25. Виконання робіт на території, небезпечній у вибухо-і пожежному відношенні, або з отруйними, їдкими вантажами кранівник може здійснювати тільки після одержання спеціальної вказівки від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.18.26. При роботі стрілового самохідного крана відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і габаритами будівель або штабелями вантажів чи іншими предметами повинна бути не менше 1 метра.

3.19. При підійманні і переміщенні вантажів кранівнику забороняється:

3.19.1. Допускати до стропування, зачіплювання та обв'язування вантажів осіб, які не мають посвідчення стропальників (зачіплювачів), а також застосовувати знімні вантажозахоплювальні пристрої, що не мають клейм або бірок із зазначенням його номера, вантажопідіймальності і дати випробування. Кранівник у цих випадках повинен припинити роботу краном і довести до відома працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.19.2. Підіймати чи кантувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідіймальність крана для даного вильоту стріли. Якщо кранівник не знає маси вантажу, то він повинен одержати такі відомості в працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

3.19.3. Опускати стрілу з вантажем до вильоту, при котрому вантажопідіймальність крана буде меншою за масу вантажу, що підіймається.

3.19.4. Здійснювати різке гальмування при повороті стріли з вантажем.

3.19.5. Підтаскувати вантаж по землі, рейках чи лагах гаком крана при скісному натягу канатів, а також пересувати залізничні вагони, платформи, вагонетки або візки за допомогою гака.

3.19.6. Відривати гаком або грейфером вантаж, засипаний землею чи примерзлий до землі, закладений іншими вантажами, укріплений болтами або залитий бетоном.

3.19.7. Звільняти краном защемлені вантажем знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захвати тощо).

3.19.8. Підіймати залізобетонні і бетонні вироби масою понад 500 кілограмів, що не мають маркування та позначки про фактичну масу.

3.19.9. Підіймати:

- залізобетонні вироби з пошкодженими петлями;

- вантаж, стропування (обв'язка, зачіплювання) якого не відповідає схемам безпечних методів стропування;

- вантаж, що знаходиться у нестійкому положенні;

- вантаж, підвішений за один ріг дворогого гака;

- вантаж у переповненій вище бортів тарі;

3.19.10. Укладати вантаж на електричні кабелі та трубопроводи, а також на краю укосу або траншеї.

3.19.11. Підіймати вантаж із людьми, які перебувають на ньому, а також вантаж, що вирівнюється масою людей або підтримується руками. Підіймання людей кранами допускається у виключних випадках з використанням для цього спеціальних колисок (кабін) і розробки спеціалізованою організацією проекта, що відображає всі заходи по забезпеченню безпечного виконання цих робіт. Проект повинен бути узгоджений з органом Держнаглядохоронпраці. З проектом під розписку має бути ознайомлений кранівник.

3.19.12. Передавати керування краном особам, які не мають прав на керування краном, а також допускати до самостійного керування учнів і стажистів без спостереження за ними.

3.19.13. Здійснювати навантаження і розвантаження автомашин при перебуванні шофера або інших осіб у кабіні .

3.19.14. Підіймати балони із стиснутим або зрідженим газом, не укладені в спеціальні контейнери.

3.20. Кранівник зобов'язаний опустити вантаж, припинити роботу крана і сповістити про це працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами у разі виникнення несправностей, зазначених у пп. 2.8.1 - 2.8.9 і 2.9 даної Типової інструкції, а також:

3.20.1. При наближенні грози, сильному вітрі, швидкість якого перевищує допустиму для роботи даного крана та зазначену в його паспорті, при цьому кранівник повинен виконати вказівку інструкції заводу-виготівника щодо запобігання угону крана вітром.

3.20.2. При недостатній освітленості місця роботи крана, сильному снігопаді або тумані, а також в інших випадках, коли кранівник погано розрізняє сигнали стропальника або переміщуваний вантаж.

3.20.3. При температурі повітря нижче допустимої мінусової,позначеної в паспорті крана.

3.20.4. При закручуванні канатів вантажного поліспаста.

3.21. Котел парового крана повинен бути негайно зупинений у наступних випадках:

3.21.1. При упусканні води. При цьому підживлення водою не допускається.

3.21.2. При припиненні дії всіх запобіжних клапанів.

3.21.3. При припиненні дії всіх живильних пристроїв або всіх водовказівних приладів.

3.21.4. При виявленні в основних елементах котла (барабані, вогньовій коробці, трубній решітці) тріщин, випинів, пропусків у зварних швах, обривів двох чи більше зв'язок, що знаходяться поруч.

3.22. Якщо під час дії крана трапиться аварія або нещасний випадок, то кранівник зобов'язаний довести про це до відома працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, а також працівників, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані.

(пункт 3.22 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

3.23. При виникненні на крані пожежі машиніст зобов'язаний негайно приступити до її гасіння, викликавши одночасно через членів бригади, що обслуговує кран, пожежну охорону. При пожежі на електричному крані насамперед треба вимкнути рубильник, що подає напругу на кран.

4. Обов'язки кранівника після закінчення роботи крана

4.1. По закінченні роботи крана кранівник зобов'язаний додержуватись таких вимог:

4.1.1. Не залишати вантаж, магніт або грейфер у підвішеному стані.

4.1.2. Поставити кран у призначене для стоянки місце, загальмувати його, а під колеса залізничного крана, крім того, підкласти гальмові башмаки.

4.1.3. Установити стрілу і гак у положення, визначене інструкцією заводу-виготівника з монтажу та експлуатації крана.

4.1.4. Зупинити двигун, вимкнути рубильник електричного крана у кабіні, якщо кран живиться від зовнішнього джерела. Рубильник перед гнучким кабелем повинен бути вимкнений і запертий на замок.

4.1.5. Не залишати залізничний кран на ділянці колії, що має ухил.

4.1.6. Не залишати паровий кран під тиском пари у котлі та із вогнем у топці без нагляду з боку помічника кранівника.

4.2. При роботі крана в кілька змін машиніст, який здає зміну, повинен сповістити свого змінника про всі неполадки в роботі крана і здати зміну, зробивши у вахтовому (змінному) журналі відповідний запис.

5. Обслуговування крана

5.1. Кранівник відповідає за правильне обслуговування крана, при цьому він повинен:

5.1.1. Утримувати механізми та обладнання крана у справності та чистоті.

5.1.2. Своєчасно робити змащування всіх механізмів крана і канатів згідно з вказівкою інструкції заводу-виготівника.

5.1.3. Стежити за тим, щоб його помічник (на паровому крані) обслуговував паровий котел у повній відповідності з інструкцією для персоналу котельних.

5.1.4. Мастильні та обтиральні матеріали зберігати у закритому посуді. Використаний обтиральний матеріал необхідно прийняти з крана.

5.1.5. Знати строки і результати проведення слюсарями та електромонтерами профілактичних періодичних оглядів крана та його окремих механізмів і вузлів із записом у журналі профілактичних оглядів.

5.2. Усунення несправностей, що виникли під час роботи крана, здійснюється за заявкою кранівника. Інші види ремонту крана та очищення котла від накипу на парових кранах здійснюється в установлені суб'єктом господарювання цих кранів строки.

6. Відповідальність кранівника

6.1. Кранівник стрілового самохідного крана несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

(пункт 6.1 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

____________