---

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709.

Растворы для испытаний:

№ 1 - раствор соляной кислоты, приготов­ленный из 30 см³ соляной кислоты по ГОСТ 3118 с плотностью 1,19 г/см³ и 970 см³ дистиллиро­ванной воды по ГОСТ 6709;

№ 2 - раствор гидроокиси натрия х.ч. 0,1 %-й по ГОСТ 2263.

6.8.2 Отбор образцов

Испытания проводят на трех образцах раз­мером не менее 100 мм  100 мм для каждого указанного в 6.8.1 раствора, вырезанных из трех листов стекла, отобранных из испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.

6.8.3 Проведение испытаний

Перед проведением испытаний образцы стекла тщательно очищают метанолом или эта-нолом.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.11

Скляний циліндр приклеюють ущільню­вальною мастикою до поверхні зразка, на яку нанесено покриття, і наповнюють його одним із розчинів, указаних в 6.8.1, на висоту (20±1) мм. Розчини із зразками витримують при темпе­ратурі (20±5)°С протягом 7 діб. Через 4 доби розчини обновлюють.

Через 7 діб розчин виливають, скляний ци­ліндр знімають, поверхню скла ретельно обчи­щають метанолом або етанолом і висушують.

6.8.4 Оцінка результату

Зразки скла вважають хімічно стійкими до дії окремих розчинів, якщо при огляді поверхні, що випробовується, з відстані (25±5) см при ден­ному освітленні на ній не виявлені зміни в порів­нянні з вихідною поверхнею.

6.9 Визначення залишкових внутрішніх напружень

Величину залишкових внутрішніх напру­жень, яка характеризується різницею ходу про­менів при двопроменезаломленні, визначають за ГОСТ 3519. При проведенні випробувань зразок скла встановлюють так, щоб промінь світла про­ходив через торці зразка паралельно граням.

6.10 Визначення коефіцієнта теплової емісії

Суть методу полягає у визначенні спек­тральної кривої відбиття, виміряної при нор­мальному падінні пучка випромінювання та обчисленні нормальної випромінювальної здат­ності _п поверхні.

6.10.1 Апаратура

Спектрофотометр із діапазоном вимірю­вання 0-100 % відбиття із похибкою вимірю­вання не більше 1 % у діапазоні довжин хвиль 5-50 мкм і кутом падіння світла у межах 0-30°.

6.10.2 Відбір зразків

Випробування проводять на зразках розмі­ром 40 мм  40 мм, які відібрані від партії, що випробовується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.10.3 Проведення випробування

Випробування проводять відповідно до інструкції з експлуатації спектрофотометра шля­хом вимірювання коефіцієнта відбиття сторо­ною зразка з покриттям на довжинах хвиль, ука­заних у таблиці 9, при кімнатній температурі (20±5)°С. Нормальне відбиття R_n визначають за формулою (1) як середнє значення спектраль­ного відбиття R_n(_i), виміряного при 30 зна­ченнях довжини хвилі , які указані в таблиці 9.

Стеклянный цилиндр приклеивают уплот­няющей мастикой к поверхности образца, на которую нанесено покрытие, и наполняют его одним из растворов, указанных в 6.8.1, на высоту (20±1) мм. Растворы с образцами выдерживают при температуре (20±5)°С в течение 7 сут. Через 4 сут растворы обновляют.

Через 7 сут раствор выливают, стеклянный цилиндр снимают, поверхность стекла тща­тельно очищают метанолом или этанолом и вы­сушивают.

6.8.4 Оценка результата

Образцы стекла считают химически стойки­ми к действию отдельных растворов, если при осмотре испытываемой поверхности с расстоя­ния (25±5) см при дневном свете на ней не обнаружены изменения по сравнению с исход­ной поверхностью.

6.9 Определение остаточных внутренних напряжений

Величину остаточных внутренних напряже­ний, характеризуемую разностью хода лучей при двулучепреломлении, определяют по ГОСТ 3519. При проведении испытаний образец стекла уста­навливают так, чтобы луч света проходил через полированные торцы образца параллельно граням.

6.10 Определение коэффициента тепловой эмиссии

Сущность метода состоит в определении спектральной кривой отражения, измеренной при нормальном падении пучка излучения и вычислении нормальной излучательной спо­собности _п поверхности.

6.10.1 Аппаратура

Спектрофотометр с диапазоном измерения 0-100 % отражения с погрешностью измерения не более 1 % в диапазоне длин волн 5-50 мкм и углом падения света в пределах 0-30°.

6.10.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах размером 40 мм  40 мм, отобранных от испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.

6.10.3 Проведение испытания

Испытания проводят в соответствии с ин­струкцией по эксплуатации спектрофотометра путем измерения коэффициента отражения сто­роной образца с покрытием на длинах волн, ука­занных в таблице 9, при комнатной температуре (20±5)°С. Нормальное отражение R_n определяют по формуле (1) как среднее значение спектраль­ного отражения R_n(_i), измеренного при 30 зна­чениях длины волны , указанных в таблице 9.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.12

(1)

Примітка. Якщо спектрофотометр, що застосовується, має діапазон хвиль до 25 мкм, то до значень коефіцієнта спектрального відбиття на довжинах хвиль понад 25 мкм прирівнюють значення, одержане на довжині хвилі 25 мкм, при цьому апроксимацію указують у протоколі ви­пробувань.

Примечание. Если применяемый спектро­фотометр имеет диапазон длин волн до 25 мкм, то к значениям коэффициента спектрального отражения на длинах волн свыше 25 мкм при­равнивают значение, полученное на длине волны 25 мкм, при этом аппроксимацию указывают в протоколе испытаний.

Таблиця 9 - Довжини хвиль для визначення нормального відбиття R_n

Таблица 9 - Длины волн для определения нормального отражения R_n

Нормальну випромінювальну здатність _n для середньої температури засклення 20°С ви­значають за формлою

Нормальную излучательную способность _n для средней температуры остекления 20°С определяют по формуле

. (2)

Коефіцієнт теплової емісії  визначають множенням значень нормальної випромінюваль­ної здатності _n на коефіцієнт А, наведений в таблиці 10.

Проміжні значення коефіцієнта теплової емісії можуть бути здобуті з достатньою точніс­тю з допомогою лінійної інтерполяції або екстра­поляції.

Коэффициент тепловой эмиссии  опреде­ляют умножением значений нормальной излу-чательной способности _n на коэффициент А, приведенный в таблице 10.

Промежуточные значения коэффициента тепловой эмиссии могут быть получены с доста­точной точностью при помощи линейной интерполяции или экстраполяции.

Таблиця 10

Таблица 10

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.13

6.11 Відхилення кромок сторін скла від пря­молінійності визначають прикладанням лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки, яка вимірюється, і вимірюванням максимального зазору між ліній­кою і кромкою скла щупом за НД. Максималь­ний зазор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Упаковане скло транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту, а розміщення і кріплення у транс­портних засобах - у відповідності з технічними умовами навантаження і кріплення вантажів.

Контейнери транспортують на відкритому рухомому залізничному транспорті (напіввагони, платформи), автомобілях із відкритим кузо­вом, у трюмах суден.

Ящики з листами скла або інший вид тари транспортують у критих залізничних вагонах, автомобілях, у трюмах суден.

Ящики або інший вид тари з листами скла з довжиною кромки понад 1800 мм допускається транспортувати на відкритому рухомому заліз­ничному транспорті (напіввагонах) і спеціаль­них автомобілях, при цьому повинен бути забезпечений захист скла від атмосферних опадів.

7.2 При транспортуванні контейнерів, ящи­ків або іншого виду тари їх установлюють так, щоб торці листів скла були розміщені в них у напрямку руху. Допускається при транспорту­ванні ящиків зі склом масою понад 600 кг уста­новлювати їх перпендикулярно до руху.

7.3 При транспортуванні, навантажуванні та розвантажуванні скла необхідно вжити заходів, що забезпечують його схоронність від механіч­них пошкоджень.

7.4 Ящики з листами скла і розпаковане скло повинні зберігатись у сухих закритих приміщен­нях. Зберігання скла в контейнерах не допуска­ється.

При зберіганні листи скла повинні бути встановлені на піраміди або стелажі на гумові, повстяні або дерев'яні підкладки у нахиленому положенні з кутом нахилу до вертикалі 10-15°.

6.11 Отклонение кромок сторон стекла от прямолинейности определяют прикладыванием линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки и измерением максимального зазора между линейкой и кромкой стекла щупом по НД. Мак­симальный зазор (толщина щупа) должен нахо­диться в поле допуска на размер.

7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

7.1 Упакованное стекло транспортируют всеми видами транспорта в соответствии с пра­вилами перевозки грузов, действующими на данном виде транспорта, а размещение и креп­ление в транспортных средствах - в соответст­вии с техническими условиями погрузки и крепления грузов.

Контейнеры транспортируют на открытом подвижном железнодорожном транспорте (по­лувагоны, платформы), автомобилях с открытым кузовом, в трюмах судов.

Ящики с листами стекла или другой вид тары транспортируют в крытых железнодорож­ных вагонах, автомобилях, в трюмах судов.

Ящики или другой вид тары с листами стек­ла с длиной кромки свыше 1800 мм допускается транспортировать на открытом подвижном железнодорожном транспорте (полувагонах) и специальных автомобилях, при этом должна быть обеспечена защита стекла от атмосферных осадков.

7.2 При транспортировании контейнеров, ящиков или другого вида тары их устанавливают так, чтобы торцы листов стекла были располо­жены в них по направлению движения. Допуска­ется при транспортировании ящиков со стеклом массой свыше 600 кг устанавливать их перпен­дикулярно к движению.

7.3 При транспортировании, погрузке и выгрузке стекла должны быть приняты меры, обеспечивающие его сохранность от механичес­ких повреждений.

7.4 Ящики с листами стекла и распакованное стекло должны храниться в сухих закрытых помещениях. Хранение стекла в контейнерах не допускается.

При хранении листы стекла должны быть установлены на пирамиды или стеллажи на рези­новые, войлочные или деревянные подкладки в наклонном положении с углом наклона к верти­кали 10-15°.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.14

При зберіганні листи скла повинні бути перекладені папером, який не вміщує дряпаючих включень, або іншими прокладними матеріа­лами.