5. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83* "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром ємністю не менше 0,008 м3.

6. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 1000 м2.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., із масою заряду не менше 5 кг, ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.

7. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою.

Ящик для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, має бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручне діставання піску та виключати потрапляння опадів.

8. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:

на 200 м2 площі підлоги – один вогнегасник із масою заряду не менше 5 кг (якщо площа поверху менша 200 м2 – два вогнегасники на поверх із масою заряду не менше 5 кг), бочка з водою, ящик з піском;

на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) – один вогнегасник із масою заряду не менше 5 кг (але не менше двох вогнегасників на поверсі з масою заряду не менше 5 кг), а на кожні 100 м довжини риштування – бочка з водою;

на 200 м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп Г3, Г4 – один вогнегасник із масою заряду не менше 5 кг, бочка з водою та ящик з піском.


9. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників та їх розміщення

9.1. Позначення вогнегасників:

ВВ – вогнегасник водяний;

ВВП – вогнегасник водопінний;

ВВПА – вогнегасник водопінний аерозольний;

ВВК – вогнегасник вуглекислотний;

ВП – вогнегасник порошковий.

Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини у кілограмах, що міститься у його корпусі. Цифра після позначення аерозольного водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах, що міститься в його корпусі.

9.2. За необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта, відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.

9.3. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1 – 3. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об'єкта ринку.

Таблиця 1. Норми належності промислових та складських приміщень ринків порошковими вогнегасниками


N

з/п

Гранична захищувана площа, м2

Клас можливої пожежі

Мінімальна кількість порошкових вогнегасників

переносний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг (не менше)

пересувний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг

(не менше)

5

6

8

9

12

20

50

100

150

1 Приміщення категорій А, Б, а також В за наявності горючих газів і рідин

1.1

До 25 включно

A, B, C, (E)

2

2

1

1

1

-

-

-

-

1.2

Більше 25 до 50 включно

A, B, C, (E)

3

3

2

2

2

-

-

-

-

1.3

Більше 50 до 150 включно

A, B, C, (E)

4

4

3

3

2

1

-

-

-

1.4

Більше 150 до 250 включно

A, B, C, (E)

6

6

4

4

3

2

1

-

-

1.5

Більше 250 до 500 включно

A, B, C, (E)

8

8

6

6

4

3

2

1

-

1.6

Більше 500 до 1000 включно

A, B, C, (E)

16

16

12

12

8

4

3

2

1

1.7

Більше 1000

A, B, C, (E)

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з пунктом 1.6 таблиці 1, на кожні наступні:

50 м2 – згідно з пунктом 1.2 таблиці 1,

150 м2 – згідно з пунктом 1.3 таблиці 1,

250 м2 – згідно з пунктом 1.4 таблиці 1,

500 м2 – згідно з пунктом 1.5 таблиці 1,

1000 м2 – згідно з пунктом 1.6 таблиці 1


2 Приміщення категорії В за відсутності горючих газів і рідин

2.1

До 50 включно

A, (E)

2

2

1

1

1

-

-

-

-

2.2

Більше 50 до 100 включно

A, (E)

3

3

2

2

2

-

-

-

-

2.3

Більше 100 до 300 включно

A, (E)

4

4

3

3

2

1

-

-

-

2.4

Більше 300 до 500 включно

A, (E)

6

6

4

4

3

2

1

-

-

2.5

Більше 500 до 1000 включно

A, (E)

9

9

7

7

5

3

2

1

-

2.6

Більше 1000

A, (E)

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з пунктом 2.5 таблиці 1, на кожні наступні:

50 м2 – згідно з пунктом 2.1 таблиці 1,

100 м2 – згідно з пунктом 2.2 таблиці 1,

300 м2 – згідно з пунктом 2.3 таблиці 1,

500 м2 – згідно з пунктом 2.4 таблиці 1,

1000 м2 – згідно з пунктом 2.5 таблиці 1


3 Приміщення категорій Г, Д

3.1

До 50 включно

A, (E)

2

2

1

1

1

-

-

-

-

3.2

Більше 50 до 150 включно

A, (E)

3

3

2

2

2

-

-

-

-

3.3

Більше 150 до 500 включно

A, (E)

4

4

3

3

2

1

-

-

-

3.4

Більше 500 до 1000 включно

A, (E)

6

6

4

4

3

2

1

-

-

3.5

Більше 1000

A, (E)

На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з пунктом 3.4 таблиці 1, на кожні наступні:

50 м2 – згідно з пунктом 3.1 таблиці 1,

150 м2 – згідно з пунктом 3.2 таблиці 1,

500 м2 – згідно з пунктом 3.3 таблиці 1,

1000 м2 – згідно з пунктом 3.4 таблиці 1

1. Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. За наявності в приміщенні можливості виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.


Таблиця 2. Норми належності деяких приміщень і будинків ринків вогнегасниками

N

з/п

Назва об'єкта

Нормована величина (площа, м2)

Кількість та тип вогнегасників

1

Медпункт

100

один ВП-2 або один ВВ-6

2

Приміщення для торгівлі продуктовими товарами (соками, фруктами, м'ясом, рибою тощо)

до 150

два ВВ-9

500

шість ВВ-9

1000

вісім ВВ-8

3

Приміщення для торгівлі промисловими товарами (книгами, радіотоварами, текстилем, фототоварами, хімічними засобами чищення тощо)

до 50

один ВВ-9 або один ВП-6

150

два ВВ-9 або два ВП-6

500

чотири ВВ-9 або два ВП-9

4

Приміщення для тварин

150

два ВВ-9 або два ВП-6

5

Павільйон

20

один ВП-2

6

Кіоск

6

один ВП-2

7

Група палаток (10 шт.)

6

один ВП-6

8

Група контейнерів, переобладнаних під кіоски (10 шт.)

6

два ВП-6

9

Торговельні ряди з навісами та без них

50

один ВП-6

10

Приміщення охорони

один ВП-2

11

Лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи

50

один ВП-6


Таблиця 3. Норми належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень ринку

з/п

Кількість місць стоянки автомобілів у боксі гаража

Мінімальна кількість вогнегасників одного з типів

порошковий

водяний (із зарядом, придатним для гасіння пожеж класів A та B)

водопінний

1

до 10

один ВП-6

два ВВ-9

два ВВП-9

2

більше 10

на кожні наступні 15 місць стоянки – згідно з пунктом 1 таблиці 3

Додатково гаражі та автомайстерні можуть оснащуватися ВВПА з масою заряду 400 г і більше.


9.4. Якщо на об'єкті можливі осередки пожеж різних класів, то слід вибирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу універсальнішому вогнегаснику щодо області застосування. При виборі таких вогнегасників їх кількість повинна дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

9.5. Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на 20 м2 площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з персональними електронно-обчислювальними машинами (далі – ПЕОМ), комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Додатково вищевказані приміщення можуть оснащуватися аерозольними водопінними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.

9.6. При захисті від пожежі приміщення з наявністю ПЕОМ, оргтехніки тощо слід використовувати вуглекислотні вогнегасники або аерозольні водопінні вогнегасники.

9.7. Приміщення, у яких розміщені ПЕОМ, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (колишнє позначення – ОУ-2) чи ВВК-2 (колишнє позначення – ОУ-3) або один ВВПА-400 на три ПЕОМ, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення.

9.8. Приміщення, обладнані модульними установками автоматичного пожежогасіння, якщо в них немає постійного перебування людей, можуть забезпечуватися вогнегасниками на 50 % від їх норм належності для цих приміщень.

9.9. Розміщення вогнегасників повинно проводитись відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83* "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

Крім того, при виборі місця розміщення слід брати до уваги таке:

розміщення вогнегасника на підлозі, якщо це не створює незручностей, є більш бажане, оскільки дає змогу персоналу діяти оперативніше;

якщо обслуговуючий персонал не перебуває у приміщенні постійно, вогнегасники бажано розміщувати ззовні приміщення або біля входу до нього;

якщо у приміщенні постійно перебуває обслуговуючий персонал, вогнегасники потрібно розміщувати всередині приміщення;

не допускати розміщення великої кількості вогнегасників в одному місці, тому що це призводить до затримки при їх розбиранні обслуговуючим персоналом.


9.10. Черговий персонал об'єктів різного призначення під час чергування може додатково бути забезпечений аерозольним водопінним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.

9.11. При виборі типу вогнегасників необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будинків та споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації наведено в таблиці 4.