8.155 Не допускається розміщувати АГЗП в районі житлових масивів багатоповерхової забудови та в місцях з масовим перебуванням людей.
Електропостачання, електрообладнання, захист від блискавки та зв'язок
8.156 При проектуванні електропостачання та електрообладнання будинків і споруд ГНС, ГНП, ПСБ та АГЗС слід керуватися вимогами ПУЕ, РД 34.21.122, ДНАОП 0.00.1.29 та цього підрозділу.
8.157 Клас вибухонебезпечної зони в приміщеннях і в зовнішніх установках, згідно з якими повинен провадитися вибір електрообладнання для ГНС, ГНП, ПСБ та АГЗС, слід приймати згідно з вимогами 8.36.
8.158 Електроприймачі ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС та АГЗП стосовно забезпечення надійності електропостачання слід відносити до IIIкатегорії, за винятком електроприймачів протипожежної насосної станції, які слід відносити до І категорії.
При неможливості живлення пожежних насосів від двох незалежних джерел електропостачання допускається передбачати їхнє підключення згідно з вказівками СНІП 2.04.02 або передбачати установку резервного насоса з електропостачанням від дизель-генераторів.
8.159 В приміщеннях насосно-компресорного, наповнювального та випарного відділень крім робочого освітлення передбачають додаткове аварійне освітлення.
8.160 Схема електропостачання повинна передбачати у випадку виникнення пожежі автоматичне відключення технологічного устаткування в приміщеннях з вибухонебезпечними зонами, а також небезпечної концентрації газу в повітрі приміщення та централізоване відключення вентиляційного устаткування згідно з вказівками CHiП 2.04.05.
8.161 На території ГНС слід передбачати зовнішнє та охоронне освітлення, а на території ГНП, ПСБ, АГЗС та АГЗП - зовнішнє освітлення.
Управління зовнішнім та охоронним освітленням передбачають з місць з постійним перебуванням персоналу.
8.162 Прокладання повітряних ліній електропередачі над територією бази зберігання ГНС, ГНП, АГЗС та АГЗП не допускається.
Допускається прокладка на території бази зберігання газу ГНС підземних кабельних ліній до контрольно-вимірювальних приладів та приладів автоматики і арматури з електроприводами.
КВП та електрообладнання, що розміщуються на території бази зберігання, повинні бути у вибухозахисному виконанні.
8.163 Для будинків, споруд, зовнішніх технологічних установок та комунікацій в залежності від класу вибухонебезпечних зон передбачають захист від блискавки згідно з вимогами РД 34.21.122.
8.164 Для ГНС, ГНП та АГЗС передбачають зовнішній телефонний зв'язок та диспетчерське оповіщення через гучномовець на території, для АГЗП - зовнішній телефонний або радіозв'язок.
Для будинків ГНС допускається передбачати внутрішній телефонний зв'язок або радіозв'язок.
Для ПСБ передбачають можливість виходу в зовнішню телефонну мережу.
9 Газопостачання зрідженими газами від резервуарних та балонних установок
Загальні вказівки
9.1 Вимоги цього розділу поширюються на проектування систем газопостачання ЗВГ від резервуарних та балонних установок, а також на проектування випарних установок та установок по змішуванню ЗВГ із повітрям.
9.2 При проектуванні систем газопостачання ЗВГ для районів з складними інженерно-геологічними умовами слід додатково керуватися вимогами, передбаченими розділами 10 та 11.
9.3 Прокладка газопроводів всередині приміщень, розміщення газових приладів та проектування газопостачання виробничих установок здійснюється згідно з вимогами, викладеними в розділі 6.
Резервуарні установки
9.4 У складі резервуарної установки слід передбачати: резервуари, трубопроводи рідкої та парової фаз, запірну арматуру, регулятори тиску газу, ЗЗК та ЗСК, манометр (показуючий), штуцер з краном після регулятора тиску для приєднання контрольного манометра, пристрій для контролю рівня ЗВГ в резервуарах. В залежності від складу ЗВГ та кліматичних умов до складу резервуарної установки можуть входити також випарники або випарні установки.
При наявності в регуляторі тиску вмонтованого 3CKустановка додаткового 3CKпісля регулятора не потрібна.
Пристрій контролю рівня рідини допускається передбачати загальне на групу резервуарів.
При двохступінчатому регулюванні тиску газу ЗЗК слід встановлювати перед регулятором тиску І ступеню з підключенням імпульсної трубки за регулятором тиску IIступеню.
9.5 Число резервуарів в установці необхідно визначати розрахунком І приймати не менше двох. Для споживачів із розрахунковою годинною витратою газу до 5 м3/год допускається установка одного резервуара.
Резервуари можуть установлюватися підземко та надземно.
9.6 КВП, регулююча, захисна та запірна арматура резервуарних установок повинні відповідати вимогам розділу 11.
9.7 Арматуру та прилади резервуарних установок слід захищати кожухами від атмосферних опадів та пошкоджень.
9.8 Резервуарні установки повинні мати сітчату огорожу висотою не менше 1,6 м із негорючих матеріалів. Відстань від резервуарів до огорожі повинна бути не менше 1 м.
При установці надземних резервуарів на відкритих ділянках (без зелених насаджень) для захисту від нагрівання їх сонячними променями допускається передбачати над ними тіньовий навіс.
9.9 Продуктивність резервуарів при природному випарі визначається:
- при підземному розташуванні - по номограмі;
- при надземному розташуванні - розрахунком, виходячи з умов теплообміну з навколишнім природним середовищем.
Для врахування теплового впливу поруч розташованих підземних резервуарів отриману за номограмою продуктивність слід помножити на коефіцієнт теплової взаємодії m в залежності від числа резервуарів в установці.
Номограма для визначення продуктивності резервуара зрідженого газу місткістю 2,5 та 5 м3 (підземного )
J - резервуар 5 м3, заповнення 85%; II - резервуар 5 м3, заповнення 50%; III - резервуар 5 м3, заповнення 35% та резервуар 2,5 м3, заповнення 50%; IV - резервуар 2,5 м3, заповнення 85%; V - резервуар 2,5 м3, заповнення 35%
Малюнок -1
9.11 Максимальну загальну місткість резервуарів в установці в залежності від категорії споживачів та місткості одного резервуару приймається за таблицею 22.
Таблиця 22
9.12 Відстані від резервуарних установок, рахуючи від крайнього резервуару, до будинків та споруд різного призначення приймається не менше зазначених у таблиці 23.
Таблиця 23
|
Закінчення таблиці 23 |
Примітка 1. Розміщення резервуарних і групових балонних установок щодо будинків, споруд та комунікацій, для яких відстані визначаються іншими нормативними документами, слід здійснювати з урахуванням цих документів, але не менше зазначених у таблиці,
Примітка 2. При реконструкції існуючих об'єктів, а також в стиснених умовах (при новому проектуванні) дозволяється зменшення зазначених в таблиці відстаней до 50 % при відповідному обгрунтуванні та розробці компенсуючих заходів.
Примітка 3. Відстань від газопроводів приймається згідно з ДБН 360.
9.13 Для резервуарних установок застосовуються сталеві зварні резервуари циліндричної форми, що розташовуються горизонтально. Установку підземних резервуарів виконують згідно з вимогами розділу 8.
Резервуари, призначені для підземної установки, надземно встановлювати не дозволяється.
Можливість використання надземне резервуарів, призначених для підземної установки, повинна розглядатися тільки розробником резервуарів з урахуванням перевірочного розрахунку на міцність.
9.14 Захист підземних резервуарів від корозії передбачається згідно з вимогами 4.121.
Надземні резервуари необхідно фарбувати у світлий колір.
9.15 Підземні резервуари установлюються на глибині не менше 0,6 м від поверхні землі до верхньої твірної резервуару в районах із сезонним промерзанням грунту і 0,2 м у районах без промерзання фунту.
При установці резервуарів у водонасичених грунтах передбачаються заходи щодо запобігання спливання резервуарів при рівні ґрунтових вод:
- для резервуарів місткістю не більш 5м3 - вище діаметральної горизонтальної площини резервуару;
- для резервуарів місткістю більш 5м3- вище нижньої твірної резервуару. Відстань у просвіті між підземними резервуарами повинна бути не менше
1 м, а між надземними резервуарами - дорівнювати діаметру більшого суміжного резервуару, але не менше 1 м.
9.16 Над підземним газопроводом рідкої фази, що об'єднує підземні резервуари, передбачають контрольну трубку, виведену над поверхнею землі на висоту не менше 1 м. При цьому повинна виключатися можливість попадання в трубку атмосферних опадів.
9.17 На газопроводі парової фази, який об'єднує резервуари, передбачають установку вимикаючого пристрою між групами резервуарів на висоті не менше 0,5 м від землі.
9.18 Установку захисних клапанів передбачають на кожному резервуарі, а при об'єднанні резервуарів в групи (по рідкій та паровій фазам) - на одному із резервуарів кожної групи.
9.19 Пропускну здатність 3CKвизначають згідно з ДНАОП 0.00-1.07. Кількість газу, що підлягає відведенню через запобіжний клапан, повинна визначатися із умов теплообміну між резервуаром та навколишнім середовищем згідно з вказівками ОСТ 26-291.
Випарні та змішувальні установки
9.20 Випарні установки та станції регазифікації з штучним випаруванням передбачають в таких випадках:
- резервуарні установки при природному випаруванні та резервуарні установки з ґрунтовими випарниками не забезпечують розрахункову потребу в газі;
- для випарування важких залишків газу;
- при необхідності забезпечення подачі газу постійного складу (постійної теплоти згоряння, постійної густини);
- при постачанні газів з підвищеним складом бутанів (понад 30 %) в місцевостях, де температура грунту на глибині установки резервуарів нижче 00C.
9.21 Випарні установки в комплексі із змішувальними установками (установки пропано-повітряної суміші) передбачають в таких випадках:
- при газопостачанні районів або об'єктів, що в перспективі будуть постачатися природним газом;
- для покриття пікових навантажень в мережах природного газу в періоди годинного, добового або сезонного максимуму;
- як резервне паливо для об'єктів та установок, що потребують безперебійного газопостачання;
- при використанні в системах газопостачання технічного бутану.
- при газопостачанні промислових підприємств.
9.22 При проектуванні газопостачання житлових районів від резервуарних установок, оснащених випарними та змішувальними установками, перевагу віддають укрупненим системам із централізованими випарними та змішувальними установками (станціям регазифікації).
При цьому число квартир, які доцільно постачати від однієї резервуарної установки, допускається приймати при подачі парової фази ЗВГ згідно з додатком Л, при подачі газоповітряної суміші - згідно з додатком M.
9.23 Випарні установки підрозділяються на проточні, що забезпечують отримання парової фази постійного складу в спеціальних теплообмінних апаратах (випарниках), та ємнісні з випаруванням зріджених газів безпосередньо в розходних резервуарах за допомогою спеціальних нагрівачів (регазифікаторів).
Проточні та ємкісні випарні установки допускається передбачати з підземними та надземними резервуарами.
9.24 При використанні у випарних установках, як теплоносія, гарячої води або пари з теплових мереж передбачаються заходи, що виключають можливість попадання парів ЗВГ в теплові мережі.
При використанні у випарних установках електронагріву електроустаткування повинно відповідати вимогам ПУЕ.
9.25 Випарні установки необхідно обладнувати КВП, а також регулюючою та захисною арматурою, що виключає вихід рідкої фази з випарної установки в газопровід парової фази та підвищення тиску парової та рідкої фаз вище допустимого. Випарні установки, для яких як теплоносій передбачається нагріта рідина або пара, повинні бути обладнані сигналізацією про зниження температури теплоносія нижче допустимого значення.
9.26 Випарні установки допускається розміщувати на відкритих площадках або в приміщеннях, рівень підлоги яких розташований вище планувальної відмітки землі.
Випарники продуктивністю до 50 м3/год допускається розміщувати безпосередньо на кришках горловин резервуарів або в межах резервуарної установки на відстані не менше 1 м від підземних або надземних резервуарів, а також безпосередньо в агрегатах, що споживають газ, якщо агрегати розміщені в окремих приміщеннях або на відкритих площадках.
Випарники продуктивністю більш 50 м3/год слід розміщувати поза межами резервуарної установки на відстані не менше:
- від будинків та споруд - за таблицями 25, 26;
- від огорожі резервуарної установки -10м.
9.27 Для випарників, що розміщуються поза приміщеннями, передбачають теплову ізоляцію корпусу. При труповому розміщенні випарників відстані між ними приймають не менше 1 м.
9.28 Змішування газів з повітрям допускається при тиску газу до 0,6 МПа.
9.29 Змішування парової фази ЗВГ з повітрям передбачається у співвідношеннях, що забезпечують перевищення верхньої межі займистості суміші не менше ніж у 2 рази, при цьому повинні передбачатися автоматичні пристрої для відключення змішувальної установки у випадку наближення складу суміші до меж небезпечної концентрації або у випадку раптового припинення надходження одного з компонентів суміші.
