ДБН 2.6-31:2006. ДБН В.2.6-31:2006 Конструкции договори и сооружений. Тепловая изоляция зданий


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і споруд

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6-31:2006

Мінбуд України

Київ 2006

РОЗРОБЛЕНО

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:

Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);

Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;

Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.

Український зональний науково-дослідний і проектний інститут

по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;

Поляков Г.П., канд.техн.наук

За участю:

Матросова Ю.О., канд.техн.наук

(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);

Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя Α.Φ., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.

(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук

(Київський національний університет будівництва і архітектури);

Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;

П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів);

Фоміна С.Л., д-ра техн.наук

(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук

(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;

Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук

(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)

ПОГОДЖЕНО:

Міністерство охорони здоров'я України

(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи

№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)

Державний департамент пожежної безпеки МНС України

(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)

ВНЕСЕНО

ТА ПІДГОТОВЛЕНО

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),

Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

ЗАТВЕРДЖЕНО:

наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301

З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Конструкції будинків і спорудДБН В.2.6-31:2006

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬНа заміну СНиП ІІ-3-79

Чинні від 2007-04-01

Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.

Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.

Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.

Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

  1. Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку,що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
  2. При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкційтреба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високутеплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
  3. При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи прицьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторониконструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниженнятеплової надійності оболонки будинку.

1.4При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасадубудинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо,і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).

1.5Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін відвпливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захиснихшарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалустін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактуютьз ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх івнутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвальногоповерхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

1.6Принципи проектування стін з повітряними прошарками

1.6.1Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показниківогороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути небільше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.

  1. Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного бокуогорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування водну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
  2. У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або двазамкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бікджерела теплової енергії.
  3. Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкційта запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкостіконструкцій.
  4. Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більшеніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 ммдо 100 мм.

1.6.6Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітрянимпрошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі невраховуються.

  1. Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищатиповітрогідрозахисним шаром.
  2. Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мативентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря вобсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
  3. Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьомудля нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
  4. У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм.Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі неменше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площеюробочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрямприміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
  5. Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих напівденно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між-скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою

(додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.

У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.

1.9Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніхстін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконнихдверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними зморозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухічастини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.

  1. Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарівскла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачатинадійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобіганнязниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів,алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосівз боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використаннямутеплювачів або відбивної ізоляції.
  2. Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів,які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогамСанПіН 6027А, ДСП 201.
  3. Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02,ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
  4. Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежноїбезпеки згідно з ДБН В. 1.1 -7.
  5. Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.

1.15Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуваннямтеплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; длязмінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченнямремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахунковоготерміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані проефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а такожпередбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій післятерміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшоюрозробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостейоболонки будинку.

2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:

RΣпр ≥ R q min ,(1)

Δtпр ≤ Δtcг ,(2)

τ в min > tmin ,(3)

де RΣпр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;