- прирейковий склад балонів (при необхідності);
6) в допоміжній зоні:
- цех допоміжного призначення з розміщенням у ньому адміністративно- господарських та побутових приміщень, диспетчерської, лабораторії, насосної, механічних майстерень з ремонту устаткування ГНС, балонів та вентилів, акумуляторної та інших приміщень;
- котельна (при неможливості підключення до існуючих джерел теплопостачання);
- трансформаторна підстанція;
- насосна протипожежна:
- резервуари для протипожежного запасу води;
- водонапірна башта;
- складські та інші приміщення;
- будинок для технічного обслуговування автомобілів;
- відкрита стоянка з повітропідігрівом для автотранспорту;
- мийка для автомобілів;
- пункт технічного контролю.
Як у виробничій, так і в допоміжній зонах допускається передбачати:
- повітряну компресорну;
- автоваги.
В насосно-компресорному відділенні і в зовнішніх випарних установках допускається передбачати газорегуляторну установку для власних потреб ГНС.
В кожному будинку виробничої зони слід передбачати санвузол та гардеробні.
Перелік будинків та споруд ГНС слід уточнювати згідно з технічними умовами на проектування.
У виробничій зоні допускається передбачати залізничні ваги.
Гараж допускається виділяти в самостійне господарство з розміщенням його поза територією ГНС.
8.11 Допускається передбачати розміщення служби експлуатації газового господарства з примиканням до території ГНС з боку допоміжної зони.
Розміщення будинків та споруд
8.12 Мінімальні відстані від резервуарів для зберігання ЗВГ, що розміщуються на ГНС, до будинків та споруд, що не відносяться до ГНС, приймаються за таблицею 10, до доріг - за таблицею 11.
8.13 Мінімальні відстані від надземних резервуарів ГНС до місць, де одночасно може знаходитися більш 800 людей (стадіонів, ринків, парків тощо), а також до території шкіл та дитячих закладів незалежно від кількості в них місць слід збільшувати у 2 рази в порівнянні із зазначеними в таблиці 11.
8.14 Відстані до бази зберігання з резервуарами різної місткості приймаються по резервуару з найбільшою місткістю.
* Внутрішній об'єм
Таблиця 10
Таблиця 11
8.15 Відстані від залізничної зливальної естакади ГНС приймаються не менше:
- до будинків та споруд, що не відносяться до ГНС, - за таблицями 10 та 11 як до надземних резервуарів із загальною місткістю, рівній місткості залізничних цистерн, які можуть одночасно знаходитися під зливом на території ГНС;
- до будинків та споруд на території ГНС - за таблицею 14;
- до надземних резервуарів бази зберігання ГНС - не менше 20 м, до підземних резервуарів -15м.
8.16 Відстані від ГНС загальною місткістю резервуарів понад 100 м до підприємств із легкозаймистими матеріалами (нафтобази, АЗС, нафтопереробні заводи, ацетиленові станції, склади кіноплівок тощо) приймаються за нормами цих підприємств, але не менше відстаней, зазначених в таблиці 10.
8.17 Мінімальні відстані від резервуарів ГНС, які розміщуються на території промислових підприємств, до будинків та споруд цих підприємств приймаються за таблицями 12 та 13.
Відстані від залізничної зливальної естакади до будинків підприємства повинно бути не менше 40 м.
Таблиця 12
Таблиця 13
8.18 Відстані від резервуарів ЗВГ загальною місткістю 500 м та менше для ГНС, які розміщуються на території промислових підприємств, до будинків та споруд категорії Г, що відносяться до підприємства, приймаються на 30 % більше зазначених у таблиці 12.
8.19 Відстані між будинками та спорудами, які розміщуються на території ГНС, приймаються не менше значень, зазначених в таблиці 14.
Відстані від будинків та споруд, які розміщуються на території ГНС, до будинків підстанцій та приміщень електророзподільних пристроїв приймаються згідно з вимогами розділу 7 ПУЕ, а до електророзподільних пристроїв, розміщених безпосередньо в виробничих невибухонебезпечних приміщеннях, -за таблицею 14.
Таблиця 14
*) Відстані приймаються згідно із СНІП ІІ-89. **) Відстані приймаються згідно із СНІП 2.04.02.
8.20 В будинках, що знаходяться на території ГНС, передбачати житлові приміщення та виробництва, що не відносяться до ГНС, не допускається.
Планування території, доріг, вимоги до будинків та споруд
8.21 Територія ГНС повинна бути огороджена провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів згідно з вказівками CH 441.
8.22 Виробничу та допоміжну зони і площадку розміщення автогосподарства розділяються сітчастою огорожею полегшеного типу з негорючих матеріалів або посадкою чагарнику висотою не більше 1 м.
8.23 Планування території ГНС повинно виключати можливість утворення місць скупчення парів зріджених газів (застійних зон) і разом з системою водостоків забезпечувати водовідведення та захист території від попадання ззовні розталих та зливових вод.
8.24 Планування майданчиків ГНС і проектування під'їзних та внутрішньоплощадкових автомобільних доріг виконують згідно з вимогами СНІП ІІ-89, ДБН В.2.3.4, СНІП П-39, СНІП 2.05.07 та цих Норм.
8.25 Ділянку залізниці від місця примикання, включаючи територію ГНС, відносять до під'їзної дороги Vкатегорії; під'їзну автодорогу ГНС - до IV категорії.
8.26 Залізничні колії ГНС в місцях зливу газу передбачаються у вигляді горизонтальних або з похилом не крутіше 2,5 %о ділянок.
Для розчеплення составу повинна бути передбачена додатково пряма ділянка шляху з боку тупику довжиною не менше 20 м.
8.27 Територія ГНС повинна сполучатися з автомобільною дорогою загального призначення під'їзною автодорогою IVкатегорії.
Для ГНС з резервуарами місткістю понад 500 м3 передбачається два розосереджених виїзди: основний та запасний для аварійної евакуації автотранспорту.
Приєднання запасного виїзду до підїзної автодороги необхідно передбачати на відстані не менше 40 м від основного виїзду.
Автомобільні дороги для протипожежних проїздів повинні проектуватися на дві смуги руху.
Ширина автомобільних доріг на території ГНС на дві смуги руху приймається 6 м, а для однієї смуги руху - 4,5 м.
Перед в'їздом на територію ГНС необхідно передбачати майданчик для
розвороту та стоянки автомашин.
8.28 Між колонками для наповнення автоцистерн та заправки газобалонних автомобілів передбачається наскрізний проїзд шириною не менше 6 м.
Для колонок передбачається захист від наїзду автомобілів.
8.29 Для ГНС та установок регазифікації ЗВГ, які розміщуються на території промислових підприємств, допускається передбачати один в'їзд на територію ГНС.
8.30 Транспортні споруди на внутрішньоплощадкових дорогах ГНС передбачається із негорючих матеріалів.
8.31 При проектуванні будинків та споруд ГНС слід виконувати крім вимог цього розділу додаткові вимоги, передбачені СНІП 2.09.02, СНІП 2.09.03, СНІП 2.09.04, СНІП 2.01.02 та ДБН В.2.5-13.
8.32 Насосно-компресорне відділення розміщують, як правило, в окремо розташованому будинку, в якому допускається передбачати також розміщення випарної (теплообмінної) установки.
8.33 В будинку наповнювального цеху передбачаються:
- наповнювальне відділення з обладнанням для зливу, наповнення, контролю герметичності та контролю заповнення балонів;
- відділення дегазації балонів;
- вантажно-розвантажувальну площадку для балонів.
Відділення технічного огляду балонів та відділення фарбування балонів необхідно передбачати або в будинку наповнювального цеху, або в окремому будинку.
8.34 Для відділення технічного огляду балонів передбачають вантажно- розвантажувальний майданчик для балонів, що надходять на технічний огляд.
Відділення фарбування балонів передбачають, як правило, зблокованим з відділенням технічного огляду балонів.
При реконструкції ГНС допускається передбачати розміщення відділення фарбування балонів в окремому будинку.
8.35 Виробничі процеси в будинках та приміщеннях ГНС, де можливе утворення вибухонебезпечного середовища (відділення: насосно-компресорне, наповнення та зливу, дегазації балонів, фарбування, а також приміщення випарних установок та витяжних венткамер), слід відносити по вибухопожежній небезпеці до категорії А. Категорійність будинків та приміщень повинна вказуватися в проекті.
8.36 Виробничі будинки, установки та споруди ГНС у відношенні вибухонебезпечності при застосуванні електроустаткування слід відносити до зон:
до класу B-Ia - приміщення відділень: насосно-компресорного, наповнення та зливу балонів, дегазації балонів, фарбувального, випарного, а також вентиляційні камери витяжної вентиляції для цих приміщень;
до класу B-Iг - резервуари, зливальні естакади, колонки для зливу та наливу зріджених газів, колонки для заправки газобалонних автомобілів, площадки
для відкритої стоянки автоцистерн, вантажно-розвантажувальні площадки, а також випарні (теплообмінні) установки, розміщені на відкритих площадках. Розмір зони класу B-Iгдля відкритих просторів визначається згідно з ПУЕ.
8.37 Вантажно-розвантажувальні майданчики для розміщення наповнених та порожніх балонів необхідно передбачати прибудованими безпосередньо до наповнювальних відділень.
Розміри майданчиків з урахуванням проходів визначаються з розрахунку забезпечення розміщення балонів в кількості подвійної добової продуктивності наповнювального відділення.
Над вантажно-розвантажувальними майданчиками передбачаються навіси з негорючих матеріалів, а по периметру - несуцільну огорожу (при
необхідності).
Підлоги передбачаються з покриттями із негорючих та безіскрових матеріалів.
Зливні пристрої
8.38 Число зливних пристроїв на залізничній естакаді визначається виходячи із максимального добового відпуску газу з ГНС з урахуванням нерівномірності надходження газу в залізничних цистернах (коефіцієнт нерівномірності слід приймати рівним 2).
Для обслуговування зливних пристроїв передбачаються естакади з негорючих матеріалів з площадками для їх приєднання до цистерн. Наприкінці естакади передбачаються східці шириною не менше 0,7 м з похилом не більше 45 . Східці, площадки і естакади повинні мати перила висотою 1 м із суцільною обшивкою по низу висотою не менше 0, 09 м.
8.39 На трубопроводах для зливу газу із залізничних цистерн у безпосередній близькості від місця з'єднання стаціонарних трубопроводів ГНС із зливними пристроями транспортних засобів передбачаються:
- на трубопроводах рідкої фази - зворотній клапан;
- на трубопроводах парової фази - швидкісний клапан;
- до відключаючого пристрою - штуцер з відключаючим пристроєм, для видалення залишків газу в систему трубопроводів або продувну свічку.
Допускається не передбачати швидкісні клапани при безшланговому засобі зливу (наливу) газу (по металевих трубопроводах спеціальної конструкції) за умови обгрунтування надійності цієї конструкції і погодження з експлуатаційною організацією.
8.40 Для зливу газу, що надходить на ГНС в автоцистернах, передбачаються зливні колонки, обв'язка яких повинна забезпечувати з'єднання автоцистерни з трубопроводами парової та рідкої фази резервуарів бази зберігання через запірно-захисну арматуру аналогічно зливним залізничним пристроям.
Резервуари для ЗВГ
8.41 Резервуари, призначені для прийому та зберігання ЗВГ на ГНС, повинні відповідати вимогам розділу 11.
Обв'язку резервуарів допускається передбачати з урахуванням можливості роздільного прийому та зберігання газу різноманітних марок, передбачених ГОСТ 20448 (за вимогою замовника).
8.42 Місткість бази зберігання визначається в залежності від добової продуктивності ГНС, ступеню заповнення резервуарів та кількості газу, що резервується для зберігання на газонаповнювальній станції. Кількість газу, що резервується для зберігання визначається в залежності від розрахункового часу роботи ГНС без надходження газу t, діб, визначеного за формулою:
ГНС (приймається в залежності від місцевих умов у розмірі 3-5 діб). При відповідному обгрунтуванні (ненадійність транспортних зв'язків тощо) допускається збільшувати t2, але не більше ніж до 10 діб.
8.43 При розташуванні ГНС у безпосередній близькості від підприємства, що виробляє зріджені гази, транспортування яких на ГНС здійснюється в автоцистернах або по трубопроводах, а також для АГЗС з отриманням зріджених газів із ГНС допускається скорочувати t2 до 2 діб.
При розміщенні ГНС на території промислового підприємства запас зріджених газів визначається в залежності від прийнятого для промислового підприємства нормативу із зберігання резервного палива.
8.44 Резервуари для зріджених газів на ГНС можуть установлюватися надземне та підземне.
Надземними вважаються резервуари, у яких нижня твірна знаходиться на одному рівні або вище планувальної відмітки прилеглої території.
Підземне розташованими резервуарами вважаються резервуари, у яких верхня твірна резервуара знаходиться нижче планувальної відмітки землі не менше ніж на 0,2 м.
До підземних резервуарів прирівнюються надземні, що засипаються грунтом на висоту не менше 0,2 м вище їх верхньої твірної та шириною не менше 6 м, рахуючи від стінки резервуара до брівки насипу.
Патрубки підключення технологічних трубопроводів в підземних резервуарах повинні бути подовжені на 0,2 м більше ніж для надземних резервуарів.
